Рішення

від 27.06.2022 по справі 697/542/22

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/542/22

Провадження № 2/697/265/2022

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Колісник Л.О.,

за участю секретаря судових засідань Десятник О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду в м. Канів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади» про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Комунального закладу «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади» про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи. Позовні вимоги мотивує тим, що вона працює на посаді художнього керівника будинку культури с. Степанці, комунального закладу «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади», є відстороненою від роботи на підставі наказу №6-к від 31.01.2022.

Відповідач постійно вимагав на роботі медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Повідомлення № 35 виготовлене без дати і не має прямого стосунку до наказу № 6-к від 31.01.2022. У повідомленні не вказано прізвища особи, якій адресоване. Незважаючи на це, вказане повідомлення було вручене Позивачу 21.01.2022. Повідомлення мотивоване тим, що оскільки у Позивача відсутнє відповідне щеплення від респіраторної хвороби СOVID-19, Відповідач відсторонює її до часу усунення обставин, що обумовили відсторонення.

У трудовому контракті, посадовій інструкції чи іншому документі, підписаному між нею і Відповідачем такого зобов`язання немає, повноваження Відповідача на відсторонення Позивача від роботи з цих підстав відсутні. Вказані накази є незаконними у зв`язку з порушенням її права на працю, передбаченого ст. 43 Конституції України, ст. 23 Загальної декларації прав людини, ст. 1 Європейської соціальної хартії, ст. 6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права.

Наказ про відсторонення мотивований положеннями ч.2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», який передбачає обов`язкове щеплення саме обов`язковими щепленнями. Цим Законом щеплення від Ковід-19 не встановлене як обов`язкове, а тому відсторонення працівника з підстав ч.2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» є незаконним та безпідставним.

Відсторонення від роботи керівників підприємств, установ, організацій допускається у випадках, визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану». Також порядок відсторонення від роботи чи іншої діяльності передбачене наказом № 66 від 14.04.1995 «Про затвердження Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності».

Встановлення карантину здійснюється на підставі подання головного санітарного лікаря.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 якщо норма закону чи нормативно-правового акту суперечить нормі Конституції України, слід застосовувати норми Конституції як норми прямої дії. Постанова про введення карантину є незаконною і не підлягає виконанню. Вакцина від респіраторної хвороби СOVID-19 не пройшла всі клінічні випробування. В сенсі ст.ст.3, 28 Конституції України, клінічні випробування на громадянах лікарських засобів без їх вільної згоди з застосуванням будь-яких засобів примусу є незаконним.

Просить визнати незаконним та скасувати наказ Відповідача № 6-к від 31.01.2022 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_2 », зобов`язати Відповідача виплатити Позивачу невиплачену заробітну плату за фактичний час незаконного відсторонення від роботи.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду від 04.05.2022 відкрито провадження, визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19.05.2022 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову. Відзив мотивований тим, що з 08.11.2021 набув чинності наказ МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 № 2153.

Із цього на період карантину працівники закладів освіти повинні мати щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Згідно "Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153, обов`язковим профілактичним щепленням гострої респіраторної хвороби COVID-19, підлягають, зокрема, працівники органів місцевого самоврядування закладів охорони здоров`я державної та комунальної форми власності, комунальних підприємств,установ та організацій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236, зі змінами керівники забезпечують відсторонення працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення профілактичних щеплень проти COVID-19. Таким чином вакцинація від COVID-19 є обов`язковою.

Заробітна плата є винагородою за виконану роботу, оскільки працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не виконує робот, такому працівникові заробітна плата не виплачується.

Позивачу вчасно вручено повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19, з яким вона ознайомилася і отримала його другий примірник 21.01.2022. Повідомлення було адресовано їй особисто. Не отримавши від Позивача документ, який підтверджує наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 чи довідки про абсолютні протипоказання, винесено наказ про її відсторонення від роботи.

Позивач поновлена на роботі після набрання 01.03.2022 чинності наказу МОЗ від 25.02.2022 № 380. Їй нараховано заробітну плату за період січень 2022 - квітень 2022.

Позовні вимоги щодо виплати заробітної плати заявлені до неналежного відповідача, оскільки заробітна плата фінансується з бюджету Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади.

Також інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні безпеки життя і здоров`я її громадян.

Оскільки відповідач діяв у спосіб та в межах, визначених законодавством, відсторонення позивача від роботи є законним.

23.05.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, яка обґрунтовується тим, що повідомлення про обов`язковість вакцинації не є документом, з яким пов`язується виникнення, припинення, зміна правових відносин, не породжує правових наслідків. Факт відмови від обов`язкової вакцинації має бути підтверджений у визначеному ст. 12 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» шляхом складення лікарем акту про це. Відсторонення від роботи працівника здійснюється на підставі подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідач має бухгалтерію та є розпорядником бюджетних коштів. Твердження відповідача, що за фінансовими питаннями має відповідати сільська рада, є безпідставними.

Просить позов задовольнити, стягнути понесені судові витрати з відповідача.

Проаналізувавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 працює в КЗ «Центр культури і дозвілля ОТГ» з 03.05.2018 та займає посаду художній керівник с. Степанці клуб (адміністрація).

Відповідно до наказу № 6-К від 31.01.2022 Комунального закладу «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади» ОСОБА_1 художнього керівника будинку культури села Степанці відсторонено від роботи з 31.01.2022 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. З урахуванням внесення виправлень до вказаного наказу наказом № 9/1-к від 31.01.2022 підставою відсторонення позивача є повідомлення про обов`язкове щеплення проти COVID-19 ОСОБА_3 від 21.01.2022 №35 (а.с.10, 29).

Зі вказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена 31.01.2022, про що свідчить її особистий підпис, зазначила письмово, що з наказом не згідна у зв`язку з порушенням норм чинного законодавства та Конституції України.

Наказ відповідача про відсторонення від роботи ОСОБА_1 винесений у відповідності до ст. 46 Кодексу законів про працю України, ч.2 ст.12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", Наказу Міністерства охорони здоров`я №2664 від 30.11.2021 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236.

З повідомлення Комунального закладу «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади» ОСОБА_1 адміністрація закладу повідомила, що з 31.01.2022 щеплення проти COVID-19 обов`язкове для працівників органів місцевого самоврядування. Якщо до 08.00 28.01.2022 вона не надасть документ про профілактичне щеплення проти COVID-19 чи довідку про абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень, вона буде відсторонена від роботи без збереження заробітної плати (а.с.11). ОСОБА_1 письмово зазначила, що не згідна у зв`язку з порушенням норм чинного законодавства та Конституції України, що свідчить її особистий підпис.

Відповідно до особистої медичної книжки, серія 1ААВ № 476125, ОСОБА_1 не має протипоказань, які б перешкоджали їй виконувати свої професійні обов`язки (а.с.12).

Згідно вимог ч.1 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується верховенством права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Зміст права на працю, закріпленого положеннями частин першої і другої статті 43 Конституції України, крім вільного вибору праці, включає також відповідні гарантії реалізації цього права. Не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об`єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватись з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів (рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України від 4 вересня 2019 року № 6-р(II)/2019).

Визначене статтею 43 Конституції України право на працю суд розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Статтею 46 Кодексу законів про працю України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.

Згідно зі статтею 12 Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та статтею 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» в Україні обов`язковими є профілактичні щеплення проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця та кору.

Крім того, працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

До Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затведженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.1995 №133 (зі змінами та доповненнями), віднесено особливо небезпечну інфекційну хворобу COVID-19.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється Міністерством охорони здоров`я України (ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 №2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.2021 за №1306/36928, він набрав чинності з 08.11.2021.

Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я від 30.11.2021 № 2664 до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, внесено зміни, які визначають обов`язковість профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, також працівників органів місцевого самоврядування, закладів охорони здоров`я державної та комунальної форми власності, комунальних підприємств, установ та організацій. Вказані зміни набрали чинності 31.01.2022.

В силу ч.5-7 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати відповідну підготовку з питань їх проведення та зобов`язані надати об`єктивну інформацію особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень та про можливі поствакцинальні ускладнення.

Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 27, абз. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необгрунтованої відмови чи ухилення від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Іншого порядку відсторонення від роботи працівника законодавством не передбачено.

В матеріалах справи відсутні акт лікаря про відмову ОСОБА_1 та подання посадової особи санітарно-епідеміологічної служби про недопущення її до роботи.

Суд також враховує, що підставою для відсторонення від роботи Позивача стало повідомлення про обов`язковість вакцинації її як працівника комунального закладу, винесене та вручене позивачу 21.01.2022 року, до набрання чинності наказом Міністерства охорони здоров`я від 30.11.2021 № 2664, який набрав чинність 31.01.2022. Враховуючи викладене, повідомлення від 21.01.2022 про обов`язковість щеплення Позивача винесене незаконно та не може бути підставою для її відсторонення від роботи.

За таких обставин суд дійшов висновку про незаконність відсторонення Позивача від роботи та наявність підстав для задоволення позовних вимог .

Також судом згідно з довідками про доходи від 15.03.2022 та 13.05.2022 встановлено, що заробітну плату нараховує та виплачує позивачу Комунальний заклад «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади».

За таких обставин, вимога про зобов`язання виплатити заробітну плату за час відсторонення від роботи також підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат суд здійснює у порядку ст. 141 ЦПК України.

Позивачем та його представником надано договір про надання правової допомоги № 10/03/22-1 від 10.03.2022 та додаткову угоду до нього від 10.03.2022, де зазначено, що розмір гонорару встановлюється у фіксованій сумі та становить 5000,00 грн. Розрахунок між клієнтом та адвокатом виконується після набрання рішенням законної сили.

Учасниками справи такий розмір витрат на правову допомогу не оспорювався, заперечень щодо його обгрунтованості не надходило. З огляду на виконану роботу адвокатом, витрачений наявністю у справі складених ним процесуальних документів та час, витрачений представником позивача при підготовці та участі у справі, суд вважає зазначений розмір витрат на правову допомогу цілком обгрунтованим та співмірним.

Як встановив суд, гонорар адвоката встановлений сторонами у фіксованому розмірі, а тому адвокат не зобов`язаний подавати детальний опис виконаних робіт. Витрати на правову допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено чи вони підлягають оплаті в майбутньому. Такого висновку дійшов також і Верховний Суд у Постановах від 28.12.2020 справа № 640/18402/19, від 15.06.2021 справа № 159/5837/19.

За таких обставин, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

На підставі ст. 43 Конституції України, ст.ст. 2, 40, 46 КЗпП, керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 60, 88, 141, 209, 213, 215 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади» про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати наказ Комунального закладу «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади» від 31.01.2022 року №6-К про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати.

Зобов`язати Комунальний заклад «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади» (зареєстроване місцезнаходження: Черкаська область, Черкаський район, с. Степанці, вул. Шевченка, 23, код ЄДРПОУ 42036652) виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , невиплачену заробітну плату за фактичний час незаконного відсторонення від роботи.

Стягнути із Комунального закладу «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади» (зареєстроване місцезнаходження: Черкаська область, Черкаський район, с. Степанці, вул. Шевченка, 23, код ЄДРПОУ 42036652) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн.

Стягнути із Комунального закладу «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади» (зареєстроване місцезнаходження: Черкаська область, Черкаський район, с. Степанці, вул. Шевченка, 23, код ЄДРПОУ 42036652) на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Л . О . Колісник