Постанова

від 13.06.2022 по справі 920/588/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2022 р. Справа № 920/588/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Євсікова О.О.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Ващенка В.А.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Коваленко О.І. (у режимі відеоконференції)

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Сумської області від 27.10.2021 (повне рішення складено 04.11.2021) (суддя Жерьобкіна Є.А.)

у справі № 920/588/21 Господарського суду Сумської області

за позовом ОСОБА_1

до:

1) ОСОБА_2 (відповідач-1);

2) ОСОБА_3 (відповідач-2),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Приватне акціонере товариство "Сумська бурова дільниця",

про переведення прав та обов`язків покупця акцій,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач-1) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , відповідач-2) про переведення на користь позивача прав та обов`язків відповідача-1 як покупця простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Сумська бурова дільниця" (далі - ПрАТ "Сумська бурова дільниця") за договором купівлі-продажу цінних паперів № БВ 11/18-1 від 17.09.2018, укладеним між відповідачем-2 та відповідачем-1 щодо продажу 64 680 штук простих іменних акцій статутного капіталу ПрАТ "Сумська бурова дільниця", міжнародний ід. номер ЦП ISIN UA 4000162689, номінальна вартість 0,25 грн за штуку, договірна ціна 0,23 грн за 1 штуку, загальною договірною ціною 15 000,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 як акціонера та власника 166 882 простих іменних акцій ПрАТ "Сумська бурова дільниця", що становить 63,4812 % статутного капіталу, не було повідомлено про намір ОСОБА_3 продати свої акції, чим порушено переважне право позивача на придбання 64 680 простих іменних акцій ПрАТ "Сумська бурова дільниця".

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

3. Рішенням Господарського суду Сумської області від 27.10.2021 у справі № 920/588/21 (суддя Жерьобкіна Є.А.) у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

4. Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд виходив з того, що за відсутності доказів письмового повідомлення відповідачем-2 акціонерів ПрАТ "Сумська бурова дільниця" через Товариство про намір продати свої акції третій особі із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій, враховуючи, що ПрАТ "Сумська бурова дільниця" обставини, на які вказує відповідач-2 щодо повідомлення, заперечує, відповідачем-2 не дотримано встановлену ч. 4 ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства" процедуру повідомлення акціонерів Товариства про свій намір, у зв`язку з чим позивач як акціонер Товариства був позбавлений можливості реалізувати своє переважне право на придбання запропонованих до продажу акцій.

5. Разом з тим, станом на дату звернення з позовом у даній справі до суду - 01.06.2021, позивачем пропущений встановлений ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства" трьохмісячний строк звернення до суду за захистом свого переважного права на придбання акцій від зазначеного ОСОБА_1 дня, коли він дізнався про порушення свого переважного права - 18.01.2021.

6. Посилання позивача на те, що він повторно звернувся з позовом через шість днів після постановлення господарським судом ухвали від 18.05.2021 про залишення позову без розгляду у справі № 920/282/21, суд першої інстанції не визнав поважними причинами пропуску позовної давності, враховуючи, що позов у справі № 920/282/21 залишений без розгляду через дії (бездіяльність) самого позивача, зокрема, неявку у підготовче засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.

7. Також, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивач не довів той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого переважного права до звернення ОСОБА_2 з позовом до посадових осіб ПрАТ "Сумська бурова дільниця" про відшкодування збитків у грудні 2020 року.

8. З огляду на викладене, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову у зв`язку з пропуском позивачем позовної давності та недоведеністю поважності причин її пропуску.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

9. Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 27.10.2021 у справі № 920/588/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

10. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 зазначає, що мотиви суду першої інстанції про відмову в позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем, є необґрунтованими.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

11. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 (колегія суддів у складі: Мартюк А.І. - головуючого, Зубець Л.П., Буравльова С.І.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 27.10.2021 у справі № 920/588/21.

12. У зв`язку зі звільненням ОСОБА_4 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 № 09.1-07/18/22 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 920/588/21.

13. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді Євісков О.О., Владимиренко С.В.

14. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Євсікова О.О., Владимиренко С.В. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 27.10.2021 у справі № 920/588/21; розгляд скарги призначено на 01.03.2022.

15. З огляду на введення в Україні воєнного стану (Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) та у зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, судове засідання, призначене на 01.03.2022, не відбулося.

16. З урахуванням викладеного та у зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О. на лікарняному з 04.04.2022 по 22.04.2022, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 призначено до розгляду на 14.06.2022 о 10:20.

17. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 задоволено клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції; постановлено, що засідання суду з розгляду справи № 920/588/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 27.10.2021 у справі № 920/588/21 відбудеться 14.06.2022 о 10:20 в режимі відеоконференції; особа, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Коваленко О.І.

18. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

19. З урахуванням викладеного, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Позиції учасників справи

20. ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення; крім того, просить стягнути з позивача на користь відповідача-1 5 600,00 грн витрат на правову допомогу, пов`язану з розглядом справи Північним апеляційним господарським судом. Результати розгляду цього клопотання викладені у розділі "Судові витрати" даної постанови.

Явка представників учасників справи

21. У судовому засіданні, призначеному на 14.06.2022, взяв участь у режимі відеоконференції представник позивача (скаржника) ОСОБА_1 .

22. Представники відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи в судове засідання 14.06.2022 не з`явились. Усі учасники справи були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги, який призначено на 14.06.2022, до Північного апеляційного господарського суду не надходило.

23. Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, і неявка представників відповідачів та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 за відсутності в судовому засіданні представників відповідачів та третьої особи.

24. Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25. 17.09.2018 між ОСОБА_2 (Покупець), від імені якого на підставі довіреності від 07.09.2018, договору-доручення від 07.09.2018 діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумський фондовий центр" (Повірений), та ОСОБА_3 (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ 11/18-1 (далі - Договір), згідно з яким відповідач-1 купив у відповідача-2 прості іменні акції ПрАТ "Сумська бурова дільниця" в кількості 64 680 штук, номінальною вартістю 0,25 грн за штуку, договірною вартістю 0,23 грн за 1 штуку. Сума Договору складає 15 000,00 грн.

26. 18.09.2018 відповідач-1 та відповідач-2 підписали акт прийому-передачі цінних паперів до Договору.

27. Згідно з випискою про операції з цінними паперами за період з 27.12.2018 по 22.12.2020 ОСОБА_2 належать 64 680 простих іменних акцій ПрАТ "Сумська бурова дільниця", що становить 24,6040 % статутного капіталу.

28. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 як акціонера та власника 166 882 простих іменних акцій ПрАТ "Сумська бурова дільниця" не було повідомлено про намір ОСОБА_3 продати належні йому акції ПрАТ "Сумська бурова дільниця", чим порушено переважне право ОСОБА_1 на придбання цих акцій, останній звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

29. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами. Наведене визначення кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

30. Порядок відчуження акцій акціонерного товариства врегульований статтею 7 Закону України "Про акціонерні товариства", згідно з частиною третьою якої акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства. Строк переважного права, передбачений статутом товариства, не може бути меншим ніж 20 днів з дня отримання товариством відповідного повідомлення. Строк переважного права припиняється у разі, якщо до його спливу від усіх акціонерів товариства отримані письмові заяви про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю акцій.

31. Акціонер приватного акціонерного товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це решту акціонерів товариства із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов`язане протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства. Якщо акціонери приватного акціонерного товариства не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом строку, встановленого цим Законом або статутом акціонерного товариства, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені акціонерам товариства (ч. 4 ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства").

32. Наведеними приписами законодавства право акціонера приватного акціонерного товариства здійснити відчуження належних йому акцій обумовлено необхідністю дотримання переважного права інших акціонерів на їх придбання. Акції можуть бути відчужені третій особі лише в тому випадку, якщо інші акціонери не скористалися своїм переважним правом протягом двох місяців (чи іншого строку, встановленого статутом) з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.02.2021 у справі № 910/5349/18.

33. У пункті 6.5.4 статуту ПрАТ "Сумська бурова дільниця" (далі - Статут) визначено, що акціонер Товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це решту акціонерів Товариства та саме Товариство із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів Товариства здійснюється через Товариство. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, Товариство зобов`язане протягом двох робочих днів направити простим листом копії повідомлення всім іншим акціонерам Товариства.

34. Згідно з п. 6.5.5 Статуту, якщо акціонери Товариства та/або Товариство не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом встановленого чинним законодавством або Статутом строку, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені Товариству та його акціонерам.

35. Як зазначено в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, відповідно до пояснень ОСОБА_3 , він неодноразово пропонував Товариству та його акціонерам, у тому числі голові наглядової ради ОСОБА_1 , придбати акції, однак документів на підтвердження зазначених обставин подати не може, оскільки пройшло багато часу, і відповідач-2 їх не зберіг.

36. За відсутності доказів письмового повідомлення ОСОБА_3 акціонерів Товариства через Товариство про намір продати свої акції третій особі із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій, враховуючи, що ПрАТ "Сумська бурова дільниця" обставини, на які вказував відповідач-2 щодо повідомлення, заперечувало, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про недотримання відповідачем-2 встановленої ч. 4 ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства" процедури повідомлення акціонерів товариства про свій намір, у зв`язку з чим позивач як акціонер Товариства був позбавлений можливості реалізувати своє переважне право на придбання запропонованих до продажу акцій.

37. Відповідно до п. 6.5.6 Статуту у разі порушення переважного права на придбання акцій будь-який акціонер Товариства та/або саме Товариство має право протягом трьох місяців з моменту, коли акціонер чи Товариство дізналися або повинні були дізнатися про таке порушення, вимагати в судовому порядку переведення на них прав та обов`язків покупця акцій.

38. Зазначене положення Статуту узгоджується з приписами ч. 5 ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства", згідно з якою у разі порушення переважного права на придбання акцій будь-який акціонер товариства має право протягом трьох місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення, вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов`язків покупця акцій.

39. Наведеною нормою Закону щодо зазначених вимог встановлена скорочена позовна давність тривалістю у три місяці (такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.02.2021 у справі № 910/5349/18).

40. Згідно з ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу, зокрема строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

41. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг вказаного строку, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

42. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, крім випадку якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності (ч.ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України).

43. Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, спірні акції були продані відповідачу-1 у вересні 2018 року (17.09.2018), тоді як з позовом у даній справі ОСОБА_1 звернувся до суду тільки у 2021 році (01.06.2021).

44. ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву вказав на пропуск позивачем тримісячного строку на звернення до суду з вимогою про переведення на нього прав та обов`язків покупця акцій, що є підставою для відмови у задоволенні позову. При цьому, відповідач-1 зазначив, що до 01.05.2019 позивач міг дізнатися про продаж акцій, якщо б наглядова рада ПрАТ "Сумська бурова дільниця" під головуванням ОСОБА_1 прийняла рішення про проведення чергових зборів, визначила дату їх проведення та дату складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення зборів.

45. Позивач у позовній заяві та в клопотанні про поновлення строку, заявленому суду першої інстанції, зазначив, що дізнався про порушення свого переважного права лише 18.01.2021, після отримання позовної заяви ОСОБА_2 до відповідачів: голови правління, голови наглядової ради та члена наглядової ради ПрАТ "Сумська бурова дільниця" ( ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 ) про відшкодування збитків, завданих посадовими особами акціонерному товариству. До зазначеної дати будь-яких звернень від відповідачів, що можуть свідчити про відчуження акцій, позивач не отримував, останні збори акціонерів проводилися приблизно у 2016 чи 2017 році, тому реєстр акціонерів за 2018-2020 роки від депозитарію головою правління не отримувався, точніше, невідомо про це. Тільки 10.03.2021 ОСОБА_3 повідомив позивача про відчуження ним акцій шляхом укладення договору купівлі-продажу акцій з наданням можливості сфотографувати відповідні копії документів. У межах трьох місяців, а саме 22.03.2021, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свого переважного права. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.05.2021 у справі № 920/282/21 позов ОСОБА_1 залишено без розгляду (повний текст виготовлений 24.05.2021). Через 6 днів, а саме 01.06.2021, позивач звернувся повторно до суду з тими ж самими вимогами, предметом позову та сторонами. На підставі викладеного, позивач просив суд першої інстанції поновити строк звернення до суду за захистом порушеного права.

46. З положень ст. 261 ЦК України вбачається, що початок перебігу позовної давності пов`язаний не лише з днем, коли особа довідалася про порушення її права (чи особу порушника), але й з днем, коли вона могла довідатися про таке порушення.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в наведеній правовій нормі, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Крім наведеного, позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статями 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Отже, якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23.02.2021 у справі № 910/5349/18.

47. Отже, при визначенні початку перебігу строку позовної давності суду слід з`ясовувати та враховувати обставини як щодо моменту, коли особа довідалась, так і щодо моменту, коли особа могла дізнатися (мала можливість дізнатися) про порушення свого права в їх сукупності, як обов`язкових складових визначення початку перебігу позовної давності.

Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "Відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 922/4571/14.

48. Як вказав Верховний Суд у постанові від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15, поважними причинами пропуску позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим. Якщо суд дійде висновку про те, що позовна давність пропущена з поважної причини, то у своєму рішенні він наводить відповідні мотиви на підтвердження цих висновків.

Саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (див. висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 та від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17).

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (див. висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (провадження № 14-456цс18)).

Закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає справу по суті заявлених вимог з урахуванням всіх обставин справи на підставі здійсненої оцінки поданих доказів.

Тож при вирішенні питання про захист порушеного права у разі пропуску позовної давності суд: а) у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які обґрунтовують поважність причин пропущення позовної давності; б) вирішує зазначене питання у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини; в) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постановах від 11.08.2020 у справі № 910/13193/19, від 17.06.2021 у справі № 17-14-01/1494 (925/460/20)).

Суд звертає увагу, що до висновку про поважність причин пропуску позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. Поважними причинами у разі пропуску позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим (аналогічні висновки викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19).

49. Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивач не подав доказів отримання позовної заяви ОСОБА_2 до голови правління, голови наглядової ради та члена наглядової ради ПрАТ "Сумська бурова дільниця" про відшкодування збитків саме 18.01.2021. Ця дата вказана позивачем у позовній заяві орієнтовно.

50. Також у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 повідомив позивача про відчуження ним акцій тільки 10.03.2021.

51. Судом першої інстанції слушно враховано, що позовна заява ОСОБА_2 до відповідачів: голови правління, голови наглядової ради та члена наглядової ради ПрАТ "Сумська бурова дільниця" ( ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 ) про відшкодування збитків датована 22.12.2020 та подана до суду 23.12.2020. Провадження у справі № 920/1303/20 за вказаним позовом відкрито Господарським судом Сумської області ухвалою від 28.12.2020.

52. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом про переведення прав та обов`язків покупця акцій - 22.03.2021.

53. Ухвалою від 29.03.2021 Господарський суд Сумської області відкрив провадження у справі за № 920/282/21 за вищевказаним позовом.

54. Однак, ухвалою від 18.05.2021 у справі № 920/282/21 Господарський суд Сумської області залишив без розгляду позов ОСОБА_1 до відповідачів: 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ПрАТ "Сумська бурова дільниця", про переведення прав та обов`язків покупця акцій.

55. Частиною першою статті 265 ЦК України передбачено, що залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

56. Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

57. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19, у разі пред`явлення позову, який судом було залишено без розгляду, перебіг позовної давності не переривається.

58. За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що станом на 01.06.2021 позивачем пропущений встановлений ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства" трьохмісячний строк звернення до суду за захистом свого переважного права на придбання акцій від зазначеного ОСОБА_1 дня, коли він дізнався про порушення свого переважного права (18.01.2021).

59. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що посилання позивача на те, що він повторно звернувся з позовом через шість днів після постановлення господарським судом ухвали від 18.05.2021 про залишення позову без розгляду у справі № 920/282/21, не є поважними причинами пропуску позовної давності, враховуючи, що позов у справі № 920/282/21 залишений без розгляду саме через дії (бездіяльність) позивача ( ОСОБА_1 ), зокрема, неявку у підготовче засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.

60. Також, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого переважного права до звернення ОСОБА_2 з позовом до посадових осіб ПрАТ "Сумська бурова дільниця" про відшкодування збитків у грудні 2020 року, з огляду на таке.

61. Відповідно до п. 11.1 Статуту ПрАТ "Сумська бурова дільниця", посадовими особами органів Товариства є, зокрема, голова та члени наглядової ради, правління.

62. Як встановлено місцевим господарським судом, свідчать матеріали справи (том 1, арк. справи 82-83) і не заперечується учасниками даної справи, ОСОБА_1 обраний головою наглядової ради ПрАТ "Сумська бурова дільниця" у 2015 році.

63. Згідно з положеннями п.п. 10.3.2, 10.3.15 Статуту, голова наглядової ради обирається серед членів наглядової ради. Термін дії повноважень членів наглядової ради Товариства складає три роки. У разі, якщо після закінчення строку, на який обрані члени наглядової ради, зборами з будь-яких причин не прийнято рішення про відкликання, обрання нових або переобрання членів наглядової ради на новий строк, повноваження членів наглядової ради продовжуються до дати прийняття зборами відповідного рішення.

64. Доказів прийняття зборами акціонерів Товариства рішення про відкликання, обрання нових або переобрання членів наглядової ради у 2018-2021 роках матеріали справи не містять, як і доказів припинення повноважень ОСОБА_1 як голови наглядової ради з інших підстав, визначених Статутом.

65. Пунктами 10.2.2, 10.2.9 Статуту визначено, що Товариство зобов`язане щороку скликати річні загальні збори, які проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. У зборах можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь.

66. Перелік акціонерів, які мають право на участь у зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів (п. 10.2.10 Статуту).

67. Разом з цим, саме до виключної компетенції наглядової ради належить підготовка порядку денного зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових зборів; прийняття рішення про проведення чергових та позачергових зборів відповідно до статуту та чинного законодавства України; визначення дати складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення зборів та мають право на участь у зборах відповідно до законодавства (п. 10.3.5 Статуту).

68. Саме голова наглядової ради, як передбачено у п. 10.3.14 Статуту, організовує її роботу, скликає засідання наглядової ради та головує на них, здійснює інші повноваження, передбачені Статутом та Положенням про наглядову раду.

69. Позивач у позовній заяві зазначив, що останні збори акціонерів Товариства проводилися приблизно у 2016 чи 2017 році, тому реєстр акціонерів за 2018-2020 роки від депозитарію головою правління не отримувався.

70. Разом з тим, як встановлено місцевим господарським судом та свідчать матеріали справи, позивач жодним чином не пояснює причин непроведення річних зборів Товариства не пізніше 30 квітня наступного за звітним року; не пояснює причин неприйняття наглядовою радою рішення про проведення чергових зборів, про дату їх проведення, про підготовку порядку денного зборів.

71. З урахуванням положень Статуту, зокрема, передбачених Статутом обов`язків наглядової ради, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що в позивача, який є посадовою особою Товариства - головою наглядової ради, була реальна можливість довідатися про порушення свого переважного права як акціонера та про особу, яка його порушила, ще до 30.04.2019, за умови належної поведінки відповідно до п.п 10.3.5, 10.3.14 Статуту, зокрема, прийняття наглядовою радою рішення про проведення обов`язкових річних зборів Товариства, визначення дати складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення зборів та мають право на участь у зборах відповідно до законодавства.

72. Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Подібний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19.

73. З огляду на встановлені обставини, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову у зв`язку з пропуском позивачем позовної давності та недоведеністю поважності причин її пропуску.

74. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що пропуск строку звернення до суду мав місце, в тому числі з урахуванням правових позицій Верховного Суду, від яких Велика Палата Верховного Суду відступила у постанові від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19, колегія суддів зазначає, що зміна Верховним Судом правової позиції не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22.05.2022 у справі № 420/7288/21).

75. Стосовно тверджень позивача, викладених в апеляційній скарзі, про те, що судом першої інстанції не враховано п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

76. Частина перша статті 258 ЦК України, на яку послався скаржник в обґрунтування вищенаведених доводів апеляційної скарги, є загальною нормою, яка лише визначає, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

77. Натомість спеціальною нормою, яка визначає строк, протягом якого акціонер товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов`язків покупця акцій, є ч. 5 ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства", якою встановлена спеціальна позовна давність у три місяці, саме яка правомірно застосована судом першої інстанції до спірних правовідносин.

78. З огляду на викладене, твердження скаржника про неврахування місцевим господарським судом п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

79. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

80. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

81. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Сумської області від 27.10.2021 у справі № 920/588/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати

82. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

83. Щодо викладеного у відзиві на апеляційну скаргу клопотання ОСОБА_2 про стягнення з позивача на користь відповідача-1 5 600,00 грн витрат на правову допомогу, пов`язану з розглядом справи Північним апеляційним господарським судом, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

84. Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

85. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

86. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

87. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

88. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

89. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

90. Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

91. Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

92. Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

93. Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

94. Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

95. У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Така правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

96. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Такий висновок відповідає висновку, викладеному в постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, від 02.11.2020 у справі № 922/3548/19, від 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.

97. Колегія суддів апеляційної інстанції враховує також правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постанові від 14.01.2021 у справі № 911/3156/19, відповідно до якої розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

98. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем-1 надано суду копії: договору про надання правової допомоги від 16.04.2021, укладеного між адвокатом Брульовою Євгенією Олександрівною (далі - Брульова Є.О.) (Адвокат) та ОСОБА_2 (Клієнт) (далі - Договір від 16.04.2021), додаткової угоди № 1 від 14.06.2021 до договору про надання правової допомоги від 16.04.2021, акта № 2 від 29.12.2021 виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги від 16.04.2021, ордеру на надання правової допомоги серії КВ № 184276 від 16.04.2021 ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги від 16.04.2021 у Господарському суді Сумської області, Північному апеляційному господарському суді адвокатом Брульовою Є.О., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 5659 від 17.09.2020, виданого Брульовій Є.О., квитанції № 0.0.2399540663.1 від 29.12.2021.

99. Згідно з п. 1 Договору від 16.04.2021 Адвокат в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язався надати Клієнту правову допомогу, а Клієнт зобов`язався своєчасно оплатити отриману допомогу.

100. Відповідно до пп.пп. 2.1, 2.2 (в редакції додаткової угоди № 1 від 14.06.2021), 2.3, 2.4 п. 2 Договору від 16.04.2021, під правовою допомогою у Договорі сторони розуміють представництво Клієнта в органах державної влади, на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, судових установах України (місцевих, апеляційних, господарських, адміністративних, інших спеціалізованих судах), правоохоронних органах тощо; представництво Клієнта в Господарському суді Сумської області, Північному апеляційному господарському суді у справах № 920/282/21, № 920/588/21 та інших справах з тим самим предметом позову та з тих самих підстав за позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про переведення на користь ОСОБА_1 прав та обов`язків ОСОБА_2 як покупця простих іменних акцій ПрАТ "Сумська бурова дільниця" за договором купівлі-продажу цінних паперів № БВ11/18-1 від 17.09.2018; складання та подання необхідних процесуальних документів, заяв, запитів, скарг, клопотань, заперечень, відводів тощо, збирання, вивчення та подання доказів; подання позовних заяв, відзивів, апеляційних та касаційних скарг, пояснень, надання консультацій, пов`язаних з веденням справи.

101. Згідно з п.п. 5, 6 Договору від 16.04.2021 сторони погодили, що вартість послуг Адвоката розраховується, виходячи з витрат часу роботи Адвоката з розрахунку 800 грн за 1 годину роботи. Розрахунки проводяться на підставі актів здачі-прийому наданих послуг, у термін 5 банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку від Адвоката.

102. Відповідно до п. 9 Договору від 16.04.2021 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін (у разі наявності печаток) та діє до 31.12.2022.

103. Згідно з актом № 2 від 29.12.2021 виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги від 16.04.2021 Адвокат надав, а Клієнт прийняв роботу (послуги) на загальну суму 5 600,00 грн, відповідно до наступного переліку:

- ознайомлення з рішенням Господарського суду Сумської області від 27.10.2021 у справі № 920/588/21 та його аналіз - 1 година, 800 грн;

- ознайомлення з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду від 27.10.2021 у справі № 920/588/21, визначення позиції по справі - 2 години, 1 600,00 грн;

- складення відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 - 4 години, 3 200,00 грн.

Загалом - 7 год, 5 600,00 грн.

104. Відповідно до квитанції № 0.0.2399540663.1 від 29.12.2021 ОСОБА_2 перераховано адвокату Брульовій Є.О. 5 600,00 грн в якості оплати за правову допомогу згідно з договором від 16.04.2021, актом № 2 виконаних робіт від 29.12.2021, без ПДВ.

105. За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_2 доведено належними доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 920/588/21 у Північному апеляційному господарському суді, в розмірі 5 600,00 грн.

106. Натомість ОСОБА_1 не доведено неспівмірності розміру витрат відповідача-1 на оплату послуг адвоката, пов`язаних з розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції.

107. Враховуючи вищевикладене, з огляду на залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 27.10.2021 у справі № 920/588/21, клопотання ОСОБА_2 про стягнення з позивача на користь відповідача-1 5 600,00 грн витрат на правову допомогу, пов`язану з розглядом справи Північним апеляційним господарським судом, підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 74, 126, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 27.10.2021 у справі № 920/588/21 залишити без змін.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) 5 600 (п`ять тисяч шістсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Сумської області.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 29.06.2022

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді О.О. Євсіков

С.В. Владимиренко