Постанова

від 28.06.2022 по справі 914/1564/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року Справа № 914/1564/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.,

суддя Гудак А.В.

суддя Олексюк Г.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СМП" на ухвалу господарського суду Волинської області від 15.04.22р. у справі № 914/1564/20 (суддя Якушева І.О., повний текст ухвали складено 18.04.2022)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СМП"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім Фуд"

про стягнення 4 800 000 грн. збитків за договором оренди № 11/07/17 від 11.07.2017

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 15.04.2022 р. у справі №924/1564/20 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім Фуд" від 22.03.2022 про стягнення з позивача судових витрат задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "СМП" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім Фуд" витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції (господарському суді Львівської області та господарському суді Волинської області) в розмірі 81 000 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції (Північно-західному апеляційному господарському суді) під час оскарження ухвали Господарського суду Волинської області від 17.12.2021 про призначення судової експертизи в розмірі 15 000 грн. та судовий збір в розмірі 2270 грн.

В обґрунтування ухвали судом першої інстанції зазначено, зокрема, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами в договорі про правову (професійну правничу) допомогу від 01.07.2020 N9 01/01- 07/2020 у фіксованому розмірі, а тому не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником відповідача, а отже є визначеним. А тому твердження позивача про те, що не вказано часу виконання певних послуг в детальному описі послуг не заслуговує на увагу. Таким чином, дослідивши зміст наданої адвокатом Кавчуком А.В.. професійної правничої допомоги, про яку зазначено в актах прийому-передачі наданих послуг, суд дійшов висновку про те, що зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам договору про правову (професійну правничу) допомогу від 01.07.2020 N9 01/01- 07/2020.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою від 15.04.2022 р. позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 15.04.2022 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні клопотання ТОВ "Ексім Фуд" про стягнення витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 98270,00 грн відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, зокрема, що враховуючи обставини цієї справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, відсутність рішення по суті справи, витрачений адвокатом час, визначений відповідачем розмір витрат па професійну правничу допомогу адвоката та сплату судового збору в справі №914/1564/20 у розмірі 98270,00 гри є таким, що не відповідає критеріям розумності та співрозмірності і такі витрати не мають характеру необхідних, а тому підстави для покладення витрат на професійну правничу допомогу адвоката на ТОВ «СМП» відсутні.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, зокрема, що ухвала суду першої інстанції від 15.04.2022 р. у справі №924/1564/20 про стягнення з позивача судових витрат є законною та обґрунтованою, а тому скасуванню не підлягає.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "СПМ" на ухвалу господарського суду Волинської області від 15.04.22 у справі №914/1564/20 та вирішено розглянути дану апеляційну скаргу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 17.03.2022 позов товариства з обмеженою відповідальністю "СМП" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім Фуд" про стягнення 4 800 000 грн. збитків за договором оренди № 11/07/17 від 11.07.2017 було залишено без розгляду.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Однак, ухвалою господарського суду Волинської області від 17.03.2022 про залишення без розгляду позову ТОВ "СМП" не було вирішено питання про судові витрати у відповідності до частин 5, 6 ст. 130 ГПК.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ексім Фуд" 29.03.2022 до суду першої інстанції було подано заяву про стягнення з позивача судових витрат, в якій представник відповідача просив стягнути з позивача, на підставі ч.ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції (господарському суді Львівської області та господарському суді Волинської області) в розмірі 81 000,00 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції (Північно-західному апеляційному господарському суді) під час оскарження ухвали господарського суду Волинської області від 17.12.2021 про призначення судової експертизи у справі №914/1564/20) в розмірі 15 000,00 грн.; витрати, пов`язані з оплатою судового збору в розмірі 2 270,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Волинської області від 17.12.2021 про призначення судової експертизи у справі №914/1564/20.

Відповідно до частини 1, 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Враховуючи, що ухвалою господарського суду Волинської області від 17.03.2022 позов ТОВ СМП було залишено без розгляду, однак вказаною ухвалою не було вирішено питання про судові витрати у відповідності до частин 5, 6 ст. 130 ГПК, оскаржувана ухвала суду від 15.04.2022 року про стягнення судових витрат в розумінні ст. 244 ГПК України є додатковим судовим рішенням та підлягає оскарженню.

Наведене спростовує доводи позивача наведені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що оскарження ухвали про стягнення судових витрат окремо від основної ухвали (ухвали господарського суду Волинської області від 17.03.2022 у справі № 914/1564/20 про залишення позову без розгляду) суперечить вимогам ГПК України.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Ексім Фуд" від 22.03.2022 про стягнення з позивача судових витрат у повному обсязі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати та конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справ, оскільки склад та розмір витрат пов`язаних з оплатою правової допомоги входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем разом із заявою про розподіл судових витрат було подано до суду першої інстанції копії: договору про надання правової допомоги від 01.07.202 року, додаткову угоду від 23.12.2021 року, акти надання послуг від 16.03.2022 та 18.03.2022, детальний опис робіт, платіжні доручення №7451 на суму 15000 грн, №7769 на суму 500 грн, №7765 на суму 40000 грн, №5728 на суму 40500 грн. (а.с. 69-83, т.8)

Відповідно до укладеного між відповідачем та адвокатським об`єднанням «КАВЧУК і ПАРТНЕРИ» договору про правову (професійну правничу) допомогу від 01.07.2020 N9 01/01- 07/2020 сторонами досягнуто згоди про те, що розмір винагороди (гонорар) об`єднання за надання послуг клієнту в суді першої інстанції становить 81 000 грн. (пункт 3.2. договору).

Відповідно до додаткової угоди від 23.12.2021 до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 01.07.2020 N2 01/01-07/2020 вартість послуг професійної правничої допомоги адвоката (гонорар), які надаються об`єднанням в інтересах клієнта у Північно-західному апеляційному господарському суді, а саме: послуг з апеляційного оскарження ухвали господарського суду Волинської області від 17.12.2021 про призначення судової експертизи у справі №914/1564/20 визначена за згодою сторін у фіксованому розмірі в сумі 15 000 грн., що включає підготовку та подання апеляційної скарги, участь у судових засіданнях з підготовкою і поданням процесуальних документів по справі (заяви, клопотання, заперечення тощо), опрацювання і підготовка відповідей на процесуальні документа опонента клієнта по справі, отримання копії прийнятого за результатами розгляду справи судового рішення.

Проаналізувавши наведені положення укладеного між відповідачем та адвокатським об`єднанням «КАВЧУК і ПАРТНЕРИ» договору про надання правової допомоги, колегія суддів зазначає про те, що сторони у зазначеному договорі та додатковій угоді до нього визначили саме фіксований розмір адвокатського гонорару, тобто без прив`язки до обсягу витраченого об`єднанням часу на надання послуг з правничої допомоги.

З огляду на викладене апеляційний суд не бере до уваги посилання апелянта на те, що надані відповідачем документи в обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу не містять інформації щодо витраченого адвокатом відповідача часу на надання послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі №910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 19, 20, 37 постанови).

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 2 частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Отже при перевірці та дослідженні розміру понесених стороною спору заявлених до стягнення витрат на оплату послуг адвоката суд керується принципами співмірності, достовірності, пропорційності та обґрунтованості цих витрат. При цьому у разі встановлення обставин того, що заявлений до стягнення розмір витрат не відповідає визначеним законом критеріям співмірності, суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони (аналогічні висновки наведені Верховним Судом у додатковій ухвалі від 03.02.2022 у справі № 910/17183/20).

Верховний Суд неодноразово в своїх постановах звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (аналогічний висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Наведене свідчить, що навіть у випадку визначення договором про надання професійної правничої допомоги фіксованого розміру адвокатського гонорару, суд повинен дослідити чи відповідає визначена сторонами договору фіксована сума фактично наданим послугам.

Колегія суддів зауважує, що задовольняючи заяву відповідача про стягнення з позивача судових витрат у повному обсязі, суд першої інстанції зазначив лише про визначений договором фіксований розмір гонорару адвоката, однак не надав оцінку доводам позивача наведеним у заяві про зменшення витрат на професійну правничу допомогу щодо їх дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Проаналізувавши доводи, наведені позивачем в обґрунтування необхідності зменшення суми, яка підлягає стягнення за понесені відповідачем витрати на оплату правничої допомоги, колегія суддів вважає їх частково обґрунтованими з огляду на таке.

Оцінюючи наявний в матеріалах справи детальний опис послуг наданих АО «КАВЧУК і ПАРТНЕРИ» під час розгляду справи №914/1564/20 в суді першої інстанції (а.с.78, т.8), колегія суддів вважає, що послуги зазначені в пункті 2 опису «формування правової позиції і узгодження її з клієнтом» охоплюється послугою зазначеною у пункті 3 «складання та подання відзиву на позовну заяву».

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що поданий відповідачем відзив до господарського суду Львівської області (т.4, а.с. 40-53; послуга №3 в детальному описі послуг), є схожим за своїм змістом та правовим обгрунтуванням відзиву поданому відповідачем після передачі справи за підсудністю до господарського суду Волинської області (т.5, а.с. 133-136; послуга №9 в детальному описі послуг). Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підготовка аналогічних за змістом процесуальних документів не призвела до збільшення обсягу юридичної роботи адвоката.

Апеляційний суд вважає необґрунтованим включення до правничих послуг, вартість яких підлягає відшкодуванню відповідно до ст. ст. 126, 129 ГПК України, послуги №18 та №19, зазначені в детальному описі наданих послуг, а саме щодо складання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та підготовка до участі в судовому засіданні щодо розподілу судових витрат, оскільки такі послуги не стосується підготовки до розгляду та самого процесу розгляду даної справи в суді першої інстанції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2018 року, у справі № 910/2170/18.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви позивача про зменшення судових витрат. Таким чином, з заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 81 000 грн., обґрунтованими та співрозмірними до фактично наданих послуг є витрати відповідача на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача в сумі 64 000 грн.

Оцінюючи наявний в матеріалах справи детальний опис послуг наданих АО «КАВЧУК і ПАРТНЕРИ» під час розгляду справи №914/1564/20 в суді апеляційної інстанції під час оскарження ухвали господарського суду Волинської області від 17.12.2021 року про призначення судової експертизи (а.с.83, т.8), колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що послуги зазначені в пункті 2 опису «формування правової позиції і узгодження її з клієнтом» охоплюється послугою зазначеною у пункті 3 «підготовка та подання апеляційної скарги».

Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що подана відповідачем апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Волинської області від 17.12.2021 року (т.7, а.с. 189-191; послуга №3 в детальному описі послуг т. 8, а.с. 83) за своїм правовим обґрунтуванням є схожою на доводи наведені в запереченнях відповідача на клопотання про призначення судової експертизи (т.7, а.с. 170-171; послуга №16 в детальному описі послуг т.8, а.с.78). Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підготовка схожих за правовим обгрунтуванням процесуальних документів не призвела до значного збільшення обсягу юридичної роботи адвоката під час підготовки апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Волинської області від 17.12.2021 року.

Таким чином, обґрунтованими є доводи позивача наведені у заяві про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та апеляційній скарзі про те, що заявлена до стягнення відповідачем сума витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції не відповідає в повні мірі критеріям їх дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності відповідно до фактично наданих послуг. А тому, з заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 15 000 грн., обґрунтованими та співрозмірними до фактично наданих послуг є витрати відповідача на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача в сумі 10 000 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем необґрунтовано включено до наданих послуг підготовку до участі у судовому засіданні та час прибуття до суду, колегія суддів оцінює критично, з огляду на таке.

В постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц зроблено висновок, що прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. З огляду на це такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, з урахуванням положень ст.126, 129 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зменшення заявлених до стягнення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За змістом п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст.277 ГПК України).

У зв`язку із цим, колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину ухвали господарського суду Волинської області від 15.04.2022 р. у справі №914/1564/20 та викласти її в редакції даної постанови.

Керуючись ст. 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СМП" задоволити частково.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 15.04.22р. у справі №914/1564/20 змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

"Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім Фуд" б/н від 22.03.2022 про стягнення з позивача судових витрат задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СМП" ( 45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, буд. 3, код ЄДРПОУ 31401373) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім Фуд" (80362, Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Б. Хмельницького, буд. 10, код ЄДРПОУ 36763010):

- витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції (господарському суді Львівської області та господарському суді Волинської області) в сумі 64 000 (шістдесят чотири тисячі) гривень;

- витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції (Північно- західному апеляційному господарському суді) під час оскарження ухвали Господарського суду Волинської області від 17.12.2021 про призначення судової експертизи в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень;

- судовий збір в сумі 2270 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Волинської області від 17.12.2021 про призначення судової експертизи".

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.