Рішення

від 21.06.2022 по справі 910/16338/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2022Справа № 910/16338/21За позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Срібна Вежа»

про визнання недійними рішень загальних зборів,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Федорова С.М.

Представники учасників справи:

від позивача: Питель Л.С.;

від відповідача: Філатова О.С., Олексієнко О.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Срібна Вежа» (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати недійсними:

- рішення загальних зборів відповідача про затвердження кошторису ОСББ на 2021 рік та встановлення тарифу 12, 7 грн/кв.м. для житлових та нежитлових приміщень і 15, 00 грн/кв.м. для машиномісць, оформлене протоколом №4 загальних зборів відповідача проведених 09.12.2020 за адресою: АДРЕСА_1(секція А, хол першого поверху) від 28.12.2020 (питання №3 порядку денного);

- рішення загальних зборів відповідача про викладення п.10.1. протоколу №2 загальних зборів від 13.12.2018 в наступній редакції: «Встановити, що власники житлових/нежитлових приміщень та машиномісць/гаражів/паркомісць у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 з моменту набуття права власності зобов`язані сплатити разовий внесок на встановлення СКУД, ремонт, відеоспостереження, огородження, автоматики та системи освітлення у сумі:

- 2 500, 00 грн з однієї квартири/нежитлового приміщення,

- 3 000, 00 грн з одного машиномісця (гаража) на одну машину,

- 6 000, 00 грн з одного машиномісця на дві машини,

- 9 000, 00 грн з одного машиномісця (гаража) на три машини, оформлене протоколом №4 загальних зборів відповідача проведених 09.12.2020 за адресою: АДРЕСА_1(секція А, хол першого поверху) від 28.12.2020 (питання №6 порядку денного).

Позовні вимоги, з посиланням на ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.203, 215, 322, 509 Цивільного кодексу України, мотивовані тим, що оспорювані рішення є такими, що прийнятті з порушенням чинного законодавства та статуту відповідача, а саме:

- за спірні рішення проголосували менше двох третин загальної кількості співвласників, що суперечить нормам ч.14 ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»;

- письмове опитування поводилось 20 днів, що є порушенням ч.15 ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»;

- встановлення однакового розміру грошових зобов`язань щодо сплати внесків для житлових та нежитлових приміщень є необґрунтованим та незаконними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/16338/21, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 10.11.2021.

22.10.2021 від представника відповідача надійшов відзив, у якому останній заперечує проти задоволення позову в повному обсязі.

04.11.2021 від представника відповідача на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У підготовче засідання 10.11.2021 з`явились представники позивача та відповідача. Представник відповідача в засіданні заявив клопотання про продовження строку для надання відзиву, яке судом з урахуванням думки представника позивача задоволено та продовжено відповідачу строк для надання відзиву на 5 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 підготовче засідання відкладено на 07.12.2021.

15.11.2021 від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує проти позову в повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість.

23.11.2021 від представника відповідача на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання для долучення документів до матеріалів справи.

У підготовче засідання 07.12.2021 з`явились представники позивача та відповідача, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.01.2022.

Засідання призначене на 18.01.2022 не відбулося, в зв`язку із перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 cудове засідання призначено на 15.03.2022.

Засідання призначене на 15.03.2022 не відбулося. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2022 cудове засідання призначено на 22.06.2022.

25.04.2022 від представника позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою технічного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2022 клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в справі №910/16338/21 повернуто заявнику без розгляду.

У судовому засіданні 22.06.2022 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог та позов просив задовольнити, представники відповідача заперечували проти задоволення позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 22.06.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із матеріалів справи позивач є співвласником (власником 1180/10000) нежитлового приміщення - групи приміщень №306, яке розташоване в житловому будинку за адресою: місто Київ, вулиця Білоруська, 36А, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №112437100 від 01.02.2018.

У вказаному житловому будинку відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Срібна Вежа» (ОСББ «ЖК Срібна Вежа»/відповідач), яке здійснює управління будинком.

Так, 09.12.2020 відбулися загальні збори співвласників ОСББ «ЖК Срібна Вежа» на яких було прийнято ряд відповідних рішень, що оформлені протоколом №4 від 28.12.2020, зокрема:

- рішення про затвердження кошторису ОСББ на 2021 рік та встановлення тарифу 12, 7 грн/кв.м. для житлових та нежитлових приміщень, 15, 00 грн/кв.м. для машиномісць (питання №3 порядку денного);

- рішення про викладення п.10.1. протоколу №2 загальних зборів від 13.12.2018 в наступній редакції: «Встановити, що власники житлових/нежитлових приміщень та машиномісць/гаражів/паркомісць у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 з моменту набуття права власності зобов`язані сплатити разовий внесок на встановлення СКУД, ремонт, відеоспостереження, огородження, автоматики та системи освітлення у сумі:

- 2 500, 00 грн з однієї квартири/нежитлового приміщення,

- 3 000, 00 грн з одного машиномісця (гаража) на одну машину,

- 6 000, 00 грн з одного машиномісця на дві машини,

- 9 000, 00 грн з одного машиномісця (гаража) на три машини (питання №6 порядку денного).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що за спірні рішення проголосували менше двох третин загальної кількості співвласників, що суперечить нормам ч.14 ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», письмове опитування поводилось 20 днів, що є порушенням ч.15 ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а також вказує, що встановлення однакового розміру грошових зобов`язань щодо сплати внесків для житлових та нежитлових приміщень є необґрунтованим та незаконними, а тому вказані рішення підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Положеннями ст. 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; зміст права власності становлять права володіння, користування та розпорядження власником належним йому майном, які власник реалізує на власний розсуд; право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ч. 2 ст. 382 та ст. 385 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку, у зв`язку з чим для забезпечення експлуатації такого будинку, користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку можуть створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, врегульовано Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-ІІІ).

Так, відповідно до статті 1 названого Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Вказаною статтею визначено, що співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ч. 1 ст. 4 Закону № 2866-ІІІ).

Статтею 10 Закону № 2866-ІІІ визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Згідно із ст. 14 Закону № 2866-ІІІ, співвласник має, серед іншого, право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання.

Так, відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Статуту затвердженого протоколом №1 від 07.07.2018 установчих зборів відповідача (надалі - Статут) органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання. Вищим органом управління є загальні збори співвласників (надалі - загальні збори, збори). Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

Відповідно до п.3.3. Статуту до виключної компетенції загальних зборів належать:

- затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього;

- обрання, членів правління об`єднання строком на 1 рік (якщо після закінчення строку повноважень членів правління загальними зборами не обрано нових членів правління, строк повноважень останніх членів правління подовжується на 1 рік);

- питання про використання спільного майна;

- затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту;

- попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 400 000,00 (чотириста тисяч) гривень 00 копійок, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина;

- визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;

- прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд на суму, що перевищує 400 000,00 (чотириста тисяч) гривень 00 копійок;

- визначення умов та розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління;

- визначення обмежень на користування спільним майном;

- обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку;

- прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Також Законом № 2866-ІІІ врегульовано порядок голосування на загальних зборах співвласників як вищого органу управління об`єднання.

Відповідно до ч. 12 Закону № 2866-ІІІ кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно з ч. 13 ст. 10 Закону № 2866-ІІІ статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

У пункті 3.8. Статуту визначено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Отже, Статутом відповідача встановлено інший порядок щодо визначення кількості голосів, ніж той, що передбачений ч. 12 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»

Як установлено судом вище 09.12.2020 були проведені загальні збори ОСББ «ЖК Срібна Вежа».

Відповідно до копії протоколу №4 загальних зборів ОСББ «ЖК Срібна Вежа» від 28.12.2020 (т.1, а.с.83-87), загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку складає 294 особи, у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 7 осіб, у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 214 осіб.

Так, на зазначених загальних зборах були прийняті, зокрема, оспорюванні рішення, а саме:

- по питанню №3: «про затвердження кошторису ОСББ на 2021 рік. Встановлення тарифу 12, 7 грн/кв.м. для житлових та нежитлових приміщень та 15, 00 грн/кв.м. для машиномісць. Припинення дії п.9.2. протоколу №2 від 13.12.2018 про окремий внесок на охорону прийнятий загальними зборами. Залишок коштів на рахунках ОСББ «ЖК Срібна Вежа» станом на 01.01.2021 направити цільовим призначенням на:

· завершення ремонту покриття території та вхідної групи А і Б об`єднання;

· продовження ремонтних робіт по усуненню причини затікання дощової води в підземний паркінг;

· завершення комплексу робіт по ремонту в`їздної/виїздної групи підземного паркінгу;

· заміна дверей холодних переходів секцій А і Б дверей вхідної групи вантажного ліфта секції Б;

· ремонтно-реставраційні роботи під`їздів секцій А і Б по завершенню заміни світильників;

· заходи по облаштуванню, озелененню території;

· огородження та приведення в належний стан дитячого майданчика;

· поповнення резервного фонду.»

- питання №6: «про викладення п.10.1. протоколу №2 загальних зборів від 13.12.2018 в наступній редакції: «Встановити, що власники житлових/нежитлових приміщень та машиномісць/гаражів/паркомісць у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 з моменту набуття права власності зобов`язані сплатити разовий внесок на встановлення СКУД, ремонт, відеоспостереження, огородження, автоматики та системи освітлення у сумі:

· 2 500, 00 грн з однієї квартири/нежитлового приміщення,

· 3 000, 00 грн з одного машиномісця (гаража) на одну машину,

· 6 000, 00 грн з одного машиномісця на дві машини,

· 9 000, 00 грн з одного машиномісця (гаража) на три машини.

Правлінню визначити кількість машин на кожному машиномісці (гаражі) з урахуванням наявності колон на машиномісці, висоти стелі та того, що одна машина потребує орієнтовно 15 кв.м. площі»

Відповідно до ч. 14 ст. 10 Закону № 2866-ІІІ рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими (ч. 15 ст. 10 Закону № 2866-ІІІ).

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти") (ч. 16 ст. 10 Закону № 2866-ІІІ).

Відповідно до п.3.8.1. Статуту рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголовували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Згідно із п.3.8.2. Статуту рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Пунктом 3.9. Статуту передбачено, що якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 3.8. цього Статуту, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.

Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими (п.3.9.1.)

Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування (п.3.10.).

За змістом п. 3.11. Статуту рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не було набрано встановленої Статутом відповідача кількості голосів "за" або "проти", тому виникла необхідність у проведені письмового опитування співвласників, які не голосували на зборах.

За результатами проведеного письмового опитування та голосування на спірних загальних зборах по питанням порядку денного, як свідчить зміст протоколу, було встановлено прийняття оспорюваних рішень в наступній кількості голосів:

по-третьому питанню: проголосувало «за» - 171 співвласник, що складає 58, 2% від загальної кількості голосів співвласників та «проти» - 43 співвласники, що складає 14, 6% від загальної кількості голосів співвласників;

по-шостому питанню: проголосувало «за» - 179 співвласників, що складає 60, 9% від загальної кількості голосів співвласників та «проти» - 29 співвласників, що складає 9, 9% від загальної кількості голосів співвласників.

Тобто за оспорюванні рішення проголосувало більше половини співвласників.

Так, за приписами частини 14 статті 10 Закону № 2866-ІІІ рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Отже, для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ, застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №910/5179/20.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що оспорюванні рішення загальних зборів прийняті простою більшістю голосів, що узгоджується з положеннями Статуту відповідача (пункти 3.8.1 та 3.8.2. ), який встановлює прийняття рішень в названому порядку, а тому посилання позивача на порушення норм ч.14 ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» є необґрунтованими.

Також судом відхиляються твердження позивача на те, що письмове опитування співвласників було проведено поза межами встановленого законом п`ятнадцятиденного строку, оскільки як вбачається зі змісту положень ч. 15 ст. 10 Закону № 2866-ІІІ остання визначає граничний строк, зі спливом якого припиняється таке письмове опитування та у випадку ненабрання відповідної кількості голосів вважається не прийнятим. Судом встановлено, що загальні збори були проведені 09.12.2020, тоді як письмове опитування проводилось у період з 14.12.2020 по 23.12.2020 (т.1, а.с.123-270, т.2., а.с.1-102), тобто не більше 15 календарних днів. Доказів того, що опитування проводилося 20 днів матеріали справи не містять та позивачем у порядку, передбаченому ГПК України, таких доказів суду не надано. При цьому суд зазначає, що вимоги відносно того, що протокол має бути оформлено також протягом 15 днів відсутні.

Посилання позивача на правову позицію, викладену в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 904/4268/17, суд відхиляє, оскільки зміст Статуту ОСББ відповідача у вказаній справі визначав можливість прийняття рішень загальних зборів співвласників з питань визначення розміру внесків і платежів співвласників двома третинами загальної кількості усіх співвласників, тобто дублювала приписи ч. 14 ст. 10 Закону № 2866-ІІІ. Тоді як у даній справі, питання управління майном, визначення розміру внесків, затвердження кошторису за змістом Статуту відповідача не віднесено до визначеного в ньому переліку питань, які приймаються 2/3 голосів усіх співвласників.

Що стосується посилань позивача на те, що встановлення однакового розміру грошових зобов`язань до сплати внесків для житлових та нежитлових приміщень є необґрунтованим та незаконними, оскільки позивач та інші власники нежитлових приміщень не користується послугами прибиральниці, електричною енергією загального користування та ліфтами, послуги на обслуговування яких лягли в основу розрахунку тарифу в розмірі 12,7 кв.м. для нежитлових та житлових приміщень, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 12 Закону № 2866-ІІІ управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Згідно з нормами статті 15 Закону № 2866-ІІІ співвласник зобов`язаний зокрема своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до положень статті 16 Закону № 2866-ІІІ об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання:

утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність;

приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання;

визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об`єднання;

укладати договори;

виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку;

встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів;

здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об`єднання в порядку, визначеному законом;

визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою;

здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів;

захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності;

використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об`єднання;

встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку

Статтею 20 Закону № 2866-ІІІ встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Відповідно до статті 21 Закону № 2866-ІІІ визначено що, кошти об`єднання складаються з: залишків коштів на утримання і ремонт багатоквартирного будинку на рахунках особи, що здійснювала управління таким будинком до створення об`єднання; внесків і платежів співвласників; коштів, отриманих об`єднанням у результаті здавання в оренду допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку; коштів, отриманих об`єднанням як відшкодування за надані окремим категоріям громадян пільги на оплату житлово-комунальних послуг та призначені житлові субсидії; коштів та майна, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об`єднання; добровільних майнових, у тому числі грошових, внесків фізичних та юридичних осіб; коштів, залучених на умовах кредиту або позики; коштів державного та/або місцевого бюджетів, отриманих на підставі спільного фінансування для утримання, реконструкції, реставрації, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення багатоквартирного будинку; пасивних доходів; доходів від діяльності заснованих об`єднанням юридичних осіб, що спрямовуються на виконання статутних цілей об`єднання; коштів, отриманих з інших джерел, що спрямовуються на виконання статутних цілей об`єднання.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Згідно зі статтею 22 Закону № 2866-ІІІ для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Положеннями статті 23 Закону № 2866-ІІІ визначено, що утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Отже, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до положень частини 9 статті 10 Закону, частини 2 статті 12 "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та згідно із встановленим порядком голосування на зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №910/6471/18.

Відповідно до 4.5.1. Статуту кошторис об`єднання за поданням правління щороку затверджується загальними зборами не пізніше 01 січня поточного року, якщо інший строк не встановлено загальними зборами співвласників. За рішенням загальних зборів можуть затверджуватися кошториси на два і більше роки.

Згідно із п.4.5.2. Статуту, якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів співвласників, кошторис повинен передбачати такі статті витрат:

- витрати на утримання, експлуатацію і ремонт спільного майна;

- витрати на оплату комунальних послуг;

- витрати фондів об`єднання;

- інші витрати.

Як було встановлено судом, рішеннями, прийнятими на загальних зборах ОСББ, було, зокрема, затверджено кошторис на 2021 рік та встановлено тарифи 12,7 грн кв.м. для житлових та нежитлових приміщень і 15, 00 грн кв.м. для машиномісць.

Доводи позивача про те, що встановлення однакових тарифів для власників квартир та нежитлових приміщень суперечить законодавству, судом відхиляються як необґрунтовані, з огляду на те, що визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів, та в даному випадку порядок, вид платежу та його розмір визначено у відповідності до вимог Закону та статуту ОСББ, а саме рішенням загальних зборів згідно із встановленим порядком голосування на них. Доказів того, що визначений для позивача загальними зборами ОСББ розмір платежів в залежності від його виду як споживача послуг є явно несправедливим чи надмірним до справи не надано.

З урахуванням усіх встановлених обставин у їх сукупності суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує недійсність правочину (рішень загальних зборів), в зв`язку з чим пред`явлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Підсумовуючи наведене, суд у повному обсязі відмовляє в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 29.06.2022.

Суддя Я.А.Карабань