Рішення

від 14.06.2022 по справі 910/11672/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.06.2022Справа № 910/11672/21за позовом фізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича

до Громадської організації "Смарт освіта"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичної особи-підприємця Ястремської Ольги Василівни

про заборону використання об`єктів авторського права та стягнення 1 043,55 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Токарєва К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом фізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича до Громадської організації "Смарт освіта" про заборону використання будь-яким чином розміщену на сайті nus.org.ua фотографію №1063911, авторські права на яку належать ФОП Ястремському Леоніду Вадимовичу та стягнення 1 043,55 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.09.2021.

08.09.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

20.09.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 21.09.2021 залучено до участі у справі ФОП Ястремську Ольгу Василівну у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та відкладено підготовче засідання на 20.10.2021.

18.10.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.

Протокольною ухвалою суду від 20.10.2021 прийнято до розгляду заяву про зміну предмета позову, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 17.11.2021.

Протокольною ухвалою суду від 17.11.2021 відкладено підготовче засідання на 08.12.2021.

Протокольною ухвалою суду від 08.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 12.01.2022.

Протокольною ухвалою суду від 12.01.2022 відмовлено у задоволенні заяв відповідача про зупинення провадження у справі від 22.10.20221 та третьої особи про зупинення провадження у справі від 17.11.2021; відкладено підготовче засідання на 08.02.2022.

08.02.2022 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення по суті спору.

Протокольною ухвалою суду від 08.02.2022 відкладено підготовче засідання на 23.02.2022.

Ухвалою суду від 23.02.2022 відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про закриття провадження у справі від 08.02.2022, закрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.03.2022.

Судове засідання, призначене на 23.03.2022, не відбулося з об`єктивних причин, які не залежали від суду.

Ухвалою суду від 07.04.2022 призначено судове засідання на 25.05.2022.

Протокольною ухвалою суду від 25.05.2022 відкладено судове засідання на 15.06.2022.

Протокольною ухвалою суду від 15.06.2022 відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про відкладення судового засідання.

У судовому засіданні 15.06.2022 суд заслухав вступне слово представника позивача, яка підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити.

Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, оглянув електронні копії доказів, долучених до матеріалів справи та дослідив метадані спірної фотографії, заслухав пояснення представника позивача як щодо досліджених доказів, так і по суті позовних вимог.

У судовому засіданні 15.06.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.01.2017 між Ястремським Леонідом Вадимовичем та ОСОБА_2 було укладено договір про передачу майнових прав від фотомоделі до фотографа, відповідно до умов якого фотограф зобов`язується організувати та провести фотосесію, а також сплатити моделі винагороду, а фотомодель зобов`язується позувати при фотосесії для створення фотографій за її участі.

Відповідно до п. 2.1 договору, виключні майнові права інтелектуальної власності на кожну фотографію належить фотографу.

Також, між сторонами укладено модельний реліз від 04.01.2017, у якому зазначено опис фотосесії, яка проведена за участю фотомоделі, а саме: портрети чоловіка, чоловік у ролі вчителя, чоловік вчить школяра у школі, чоловік з дітьми, чоловік у ролі вчителя у школі.

Окрім того, до матеріалів справи додано фотографії, на яких зображено фотомодель із модельним релізом та договором у руках.

Як зазначає позивач, за результатами зйомки до ФОП Ястремського Л.В. перейшли права інтелектуальної власності, зокрема й на фотографію №1063911, роздруківку якої долучено до матеріалів справи.

Зі слів позивача, зазначену фотографію №1063911 було опубліковано позивачем, як власником фотографії, у портфоліо належного йому акаунту під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на веб-сайті stock.adobe.com.

Опублікування фотографій за допомогою веб-сайтів третіх осіб є депонуванням фотографій у депозитори з відкритим доступом та можливістю платного отримання в ньому примірника фотографічного твору будь-якою особою (можливістю отримання примірника фотографії та ліцензії та її використання).

У жовтні 2020 року позивач виявив факт розміщення фотографії №1063911 на веб-сайті nus.org.ua за посиланням https:nus.org.ua/articles/try-istoriui-pro-zakarpattya-koly-znannya-ukrainskoyi-dopomoglo/.

Управління веб-сайтом nus.org.ua здійснює Громадська спілка "Смарт освіта", про що міститься вказівка на зазначеному веб-сайті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було використано спірну фотографію без дозволу автора, чим порушено авторські права позивача як автора фотографії.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що ним дійсно використовувалася спірна фотографія, проте права на використання фотографії були надані відповідачу компанією Despositphotos Inc.; окрім того, спірна фотографія використовувалася відповідачем не у комерційних цілях та відповідачу не було достеменно відомо про наявність у позивача авторських прав на спірну фотографію.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 440 ЦК України визначено, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом (ст. 441 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦК України твір вважається опублікованим (випущеним у світ), якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації.

Частиною 3 ст. 442 ЦК України ніхто не має права опублікувати твір без згоди автора, крім випадків, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права", охороні підлягають всі твори, які є об`єктами авторського права, як опубліковані, так і неопубліковані, як закінчені, так і не закінчені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги та інші).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що враховуючи приписи ГПК України щодо обов`язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: 1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов`язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача; 2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об`єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України). У прийнятті судового рішення зі спору, пов`язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об`єкта суміжних прав позивачем: мають бути з`ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об`єкта такого права. З урахуванням припису підпункту "д" статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права", який визначає як підставу для судового захисту вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, відсутність шкоди не звільняє порушника від обов`язку припинити порушення таких прав.

Як встановлено судом, 04.01.2017 між Ястремським Л.В. та ОСОБА_2 було укладено договір про передачу майнових прав від фотомоделі до фотографа, та модельний реліз.

У процесі виконання договору позивачем було отримано спірну фотографію №1063911, роздруківка якої наявна у матеріалах справи.

У судовому засіданні 15.06.2022 за участю представника позивача судом оглянуто метадані фотографії №1063911, яка створена 04.01.2017 о 13:15 год., та встановлено, що за метаданим фотографії остання є вихідним файлом, не піддавалася ретуші та не оброблялася, а тому підтверджують авторство позивача на фотографію.

Також із долученого модельного релізу від 04.01.2017, який укладено між позивачем та моделлю вбачається наступний опис фотосесії: портрети чоловіка, чоловік у ролі вчителя, чоловік вчить школяра у школі, чоловік з дітьми, чоловік у ролі вчителя у школі. Свідком підписання модельного релізу зазначено Ольгу Ястремську. Зазначений опис фотосесії відповідає тематиці спірної фотографії.

До матеріалів справи долучено роздруківки знімків екрану, із яких вбачається, що спірна фотографія була розміщена на веб-сайті stock.adobe.com із акаунту " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який створено на ім`я Леоніда Ястремського .

Разом з тим, долучені третьої особою копії роздруківки метаданих невідомого файлу судом оцінюються критично, оскільки суд позбавлений можливості встановити приналежність зазначених даних до об`єкту авторського права.

Окрім того, долучені третьою особою копії модельних релізів від 05.08.2016 із ОСОБА_4 та від 09.12.2016 із Кондрахіним Віталієм судом оцінюються критично, оскільки описи фотосесій, зазначені у релізах не збігаються із спірною фотографією. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що реліз від 05.08.2016 взагалі не має відношення до спірної фотосесії оскільки укладено із невідомою особою, а реліз від 09.12.2016 було укладено для здійснення фотосесії в іншій тематиці, ніж виконано спірну фотографію, а відтак не має відношення до спірної фотографії.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права", порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їхні майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39-41 цього Закону, з урахуванням умов використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21-25, 42, 43 цього Закону, а також зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди правовласникам.

Згідно п. 10 постанови пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", автор твору є належним позивачем за позовом про заборону дій щодо використання твору, що порушують його особисті немайнові права, незалежно від того, що майнові права передано (відчужено) чи передано право на використання твору іншій особі, якщо ця особа не здійснює захист цього права.

Частиною 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема:

- звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;

- подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Відповідно до п. 11 постанови пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", належним відповідачем у справі про захист авторського права і (або) суміжних прав є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд зобов`язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати, понесені цією особою, а також витрати, пов`язані з оплатою допомоги адвоката.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов`язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Таким чином, підставою притягнення відповідача до відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", є вчинення ним дій, які б порушували права позивача, як автора належних йому творів.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що позивач звертався до відповідача із вимогою про припинення порушення авторських прав.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент звернення позивача до суду із даним позовом, спірна фотографія була розміщена за посиланням https:nus.org.ua/articles/try-istoriui-pro-zakarpattya-koly-znannya-ukrainskoyi-dopomoglo/. Зазначений факт не заперечується відповідачем.

Разом з тим, на момент розгляду справи по суті спірна фотографія була видалена із статті за наведеним вище посиланням.

Згідно з п. 31 постанови Пленуму Верховного суду України від 04.06.2010 №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є поданням творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором, тобто таке розміщення є правомірним лише з дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право.

Відповідач зазначає, що права на розміщення спірної фотографії отримані від компанії Depositphotos Inc., проте доказів на підтвердження своїх доводів до матеріалів справи не надано.

Тобто, відповідачем не доведено додержання ним вимог закону при використанні спірного твору та не спростовано презумпцію винного заподіяння шкоди.

Відповідачем було подано заяву про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №487/4650/21, разом з тим, відповідач не є стороною у згадуваній справі та наявність судової справи не звільняє відповідача від обов`язку доказування своєї позиції належними та допустимими доказами.

При вирішенні відповідних спорів суд повинен установити, чи перебуває веб-сайт та розміщена на ньому інформація в розпорядженні особи, якій пред`явлено позовні вимоги, а також чим підтверджується факт порушення нею авторського права.

Судом встановлено, що управління веб-сайтом nus.org.ua здійснює Громадська спілка "Смарт освіта", що підтверджується інформацією із сайту, та не заперечується відповідачем.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було розміщено на своєму сайті фотографію, автором якої є позивач, без правових підстав, чим порушено права інтелектуальної власності позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині заборони використання спірної фотографії відповідачем підлягають задоволенню.

Відповідно до п. г ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Пунктом 42 постанови пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" передбачено, що при вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

Згідно ч. 3 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов`язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем визначено суму компенсації виходячи із вартості фотографії у потроєному розмірі.

На підтвердження вартості фотографії позивачем долучено до матеріалів справи висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 13.10.2021.

У зазначеному висновку, експерт дійшов висновку, що середня ринкова вартість об`єкту дослідження (спірної фотографії) станом на 20.10.2020 складала 347,85 грн.

Посилання відповідача на те, що Громадська спілка є неприбутковою організацією, а тому використання фотографії у комерційних цілях є неможливим судом відхиляються, оскільки зазначені факти не звільняють відповідача від відповідальності за допущене спілкою порушення авторських прав позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення компенсації законними та обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню. Відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводи, викладені позивачем у позовні заяві.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги фізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича - задовольнити.

2. Заборонити Громадській організації "Смарт освіта" (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, буд. 8, код ЄДРПОУ - 40698257) використовувати будь-яким чином фотографію №1063911.

3. Стягнути з Громадської організації "Смарт освіта" (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, буд. 8, код ЄДРПОУ - 40698257) на користь фізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича ( АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_1 ) 1 043 (одна тисяча сорок три) грн 55 коп. - суми компенсації та 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн - витрат по сплаті судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 29.06.2022.

Суддя Н.І. Зеленіна