Ухвала

від 28.06.2022 по справі 910/5179/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.06.2022Справа № 910/5179/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Музиченко В.О., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В"

про визнання недійсними та скасування рішень, -

за участю представників сторін:

від позивача: Іщенко Д.Ю., Каракаш В.М.;

від відповідача: Гнатуш Н.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" про визнання недійсними та скасування рішення №9 "Затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території" та № 10 "Затвердження переліку та розміру внесків" установчих зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В", оформлені протоколом № 1 від 17.04.2019.

Позивач у позові в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення вимог частини 9 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та частини 8 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" при скликанні та проведенні установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку. Також позивач зазначив про: невідповідність форми і порядку оформлення протоколу установчих зборів вимогам частини 8 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"; відсутність кількості голосів, необхідних для прийняття рішень з питань 9 і 10 порядку денного установчих зборів у зв`язку з тим, що підписи власників квартир № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , № НОМЕР_2 ОСОБА_3 є підробленими на листках опитування, а кількість голосів без вказаних осіб становить менше 2/3 голосів співвласників, що вимагається за законом; представники власників квартир, що голосували на установчих зборах, не мали повноважень голосувати на установчих зборах ОСББ "Квартет, 16-В".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі № 910/5179/20 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення № 9 "Затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території" та № 10 "Затвердження переліку та розмірів внесків" установчих зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квартет, 16-В", оформлені протоколом № 1 від 17.04.2019. У іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021, рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі № 910/5179/20 в частині задоволених вимог скасовано, а зазначену справу в зазначеній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу від 26.04.2022 автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Князькову В.В.

Ухвалою від 02.05.2022 справа була прийнята до свого провадження суддею Князьковим В.В. та призначена до розгляду на 01.06.2022.

30.05.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.

Ухвалою від 01.06.2022 залишено без розгляду позов ОСОБА_1 .

10.06.2022 до суду надійшла заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" про ухвалення додаткового рішення.

В обгрунтування поданої заяви відповідач посилався на те, що станом на 06.06.2022 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" понесено судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 60 375 грн, витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі № 910/5179/20 в сумі 3153 грн, витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову від 26.01.2021 Північного апеляційного господарського суду та рішення рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі № 910/5179/20 в сумі 4204 грн.

Ухвалою від 14.06.2022 розгляд заяви відповідача призначено на 29.06.2022.

Представником відповідача у судовому засіданні 29.06.2022 було надано усні пояснення по суті заяви, згідно змісту яких вимоги про стягнення із позивача витрат на професійну правничу допомогу підтримано.

Представниками позивача проти задоволення зави відповідача було надано заперечення.

Розглянувши у судовому засіданні заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" про ухвалення додаткового рішення з метою розподілу судових витрат, суд дійшов висновку щодо відмови в її задоволенні виходячи з такого.

За змістом ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зазначає, що у ст.130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 -130 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана норма є спеціальною. Як уже зазначалось, у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Таким чином, відповідач повинен обгрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду.

Виходячи з приписів чинного законодавства розмір відшкодування здійснених витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, доводиться саме відповідачем як особою, яка звернулась до суду з відповідною заявою згідно з ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України . При цьому, саме по собі пред`явлення позову та подання заяви про залишення позову без розгляду в порядку ст.226 Господарського процесуального кодексу України не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проте, відповідачем не було надано до суду доказів на підтвердження своєї позиції щодо необґрунтованих дій з боку позивача, в тому числі згідно з вимогами ч. 9 ст. 129 цього Кодексу (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони). Тобто, заявником не доведено, що витрати на сплату судового збору за оскарження в апеляційному та касаційному порядку судових рішень у справі, а також на оплату послуг професійної правничої допомоги було понесено саме внаслідок неправомірних дій позивача.

Оцінюючи доводи відповідача, судом враховано, що ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

При цьому ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд звертає увагу заявника на те, що саме по собі пред`явлення позову та подання заяви про залишення позову без розгляду в порядку ст.226 Господарського процесуального кодексу України, навіть під час нового розгляду справи, не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Отже, передбачених законом підстав для стягнення з позивача понесених відповідачем витрат по справі не встановлено, а тому господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволені вимог про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З огляду на вказане, за висновками суду, заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" про ухвалення додаткового рішення з метою розподілу судових витрат не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 130, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" про ухвалення додаткового рішення з метою розподілу судових витрат залишити без задоволення.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.06.2022.

Суддя В.В. Князьков