ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22.06.2022м. СумиСправа № 920/108/22
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/108/22
за позовомВиконувача обов`язків керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області (вул. Соборна, 43, м. Ромни, Сумська область, 42000) в інтересах держави в особі позивача Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області (вул. Федька, 58, с. Хмелів, Роменський район, Сумська область, 42034),
до відповідача Обслуговуючого кооперативу Хмелів-Джерело (вул. Федька, 58, с. Хмелів, Роменський район, Сумська область, 42034),
про визнання недійсним договору та повернення нерухомого майна,
представники учасників справи:
від прокурора Хащина Т.П.;
від позивача не з`явився;
від відповідача не з`явився;
УСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі позивача, в якому просить визнати недійсним договір позички (речової) № 1 від 27.07.2013, укладений між позивачем та відповідачем; зобов`язати Обслуговуючий кооператив Хмелів-Джерело повернути територіальній громаді в особі Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області артезіанські свердловини, що знаходяться за адресами: с. Хмелів, вул. Конотопська (в кількості 1 шт.), вул. Українська (в кількості 1 шт.), вул. Прибережна (Інтернаціональна) (в кількості 1 шт.), район лікарні (в кількості 1 шт.), район школи (в кількості 1 шт.), які передані згідно з актом приймання-передачі водопровідних свердловин від 27.07.2013.
Ухвалою від 14.02.2022 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/108/22; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 09.03.2022, 10:30; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
09.03.2022 судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022, веденням бойових дій на території Сумської області та загрозою для життя і здоров`я громадян.
Ухвалою від 28.04.2022 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 01.06.2022, 10:20.
Ухвалою від 01.06.2022 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.06.2022, 10:00.
Копія ухвали від 14.02.2022 у справі № 920/108/22 була отримана відповідачем 17.02.2022, копія ухвали від 28.04.2022 - 13.05.2022, копія ухвали від 01.06.2022 07.06.2022.
Станом на 22.06.2022 відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань не подав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.
Вказаної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі №912/2385/18.
Прокурор в обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірний договір позички від 27.07.2013 укладений з порушенням положень Закону України Про оренду державного та комунального майна, оскільки відсутні правові підстави для передачі комунального майна у безоплатне користування. Комунальне майно може перебувати у користуванні інших осіб лише на умовах оренди. Безоплатне використання комунального майна без відповідної правової підстави ослаблює економічну основу територіальної громади, не забезпечує наповнення місцевого бюджету, що в свою чергу позбавляє можливості здійснювати благоустрій, використовувати кошти на інші необхідні потреби територіальної громади, а тому інтересам територіальної громади не відповідає. Враховуючи, що спірне комунальне майно призначене для забезпечення населення послугами з водопостачання, використання його відповідачем без належних правовстановлюючих документів не сприяє якісному та стабільному забезпеченню населення відповідними комунальними послугами. Хмелівською сільською радою Роменського району Сумської області не вжито заходів щодо відновлення порушених прав та інтересів територіальної громади, що свідчить про бездіяльність зазначеного органу та небажання вживати відповідні заходи. Листом № 02-32/1368 від 29.12.2021, у відповідь на лист Роменської окружної прокуратури від 20.12.2021 № 53/2-3002вих-2, позивач повідомив, що не звертався до суду з позовом через відсутність коштів для сплати судового збору та зазначив, що не заперечує проти звернення Роменської окружної прокуратури з даним позовом до суду. На виконання ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру Роменською окружною прокуратурою 27.01.2022 повідомлено позивача про намір реалізувати представницькі повноваження прокуратури шляхом звернення до суду з позовом.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про дотримання прокурором приписів ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру при зверненні до суду з позовом в інтересах держави в особі Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписами ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Суд встановив, що 25.07.2013 Хмелівська сільська рада прийняла рішення про передачу відповідачу в безкоштовне постійне користування артезіанських свердловин у с. Хмелів, з метою надання якісних послуг з водопостачання населенню Хмелівської сільської ради.
27 липня 2013 року між позивачем та відповідачем укладений договір позички (речової) № 1, за умовами якого відповідачу у безоплатне користування (позичку) передане комунальне майно Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області артезіанські свердловини, що знаходяться у с. Хмелів за адресами: вул. Конотопська (в кількості 1 шт.), вул. Українська (в кількості 1 шт.), вул. Прибережна (Інтернаціональна) (в кількості 1 шт.), район лікарні (в кількості 1 шт.), район школи (в кількості 1 шт.).
Факт передачі майна відповідачу підтверджується актом приймання-передачі водопровідних свердловин від 27.07.2013.
Згідно з п. 6.1., договір діє з 27.07.2013 до 27.07.2023.
Статтею 827 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позички одна сторона безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні річ для користування протягом встановлено строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Однак приписами вказаної норми не передбачене право органів місцевого самоврядування передавати майно, яке перебуває в комунальній власності у безкоштовне користування (позичку).
На час укладення оспорюваного договору, організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулювалися Законом України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 № 2269-XII (далі - Закон).
Згідно зі ст. 2 Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.
За приписами зазначеного Закону, комунальне майно може перебувати у користуванні юридичних осіб тільки на умовах оренди.
Згідно зі ст. 7 Закону, ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити про передачу майна в оренду в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 9 Закону фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.
Орендодавець протягом п`яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом Антимонопольного комітет) України), а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника. Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна.
Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об`єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.
Відповідно до ч. 6 ст. 1 Закону, відносини оренди об`єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності, регулюються Законом України Про оренду державного та комунального майна з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про особливості передачі в оренду об`єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності».
Суд встановив, що положеннями Закону України «Про особливості передачі в оренду об`єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності» також не передбачено можливості передачі об`єктів комунальної власності у безкоштовне користування (позичку) юридичним особам.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що договір (позички) № 1 від 27.07.2013, укладений з порушенням порядку передачі комунального майна в користування передбаченого положеннями чинного законодавства, тому на підставі ст. 203, 215, 216 ЦК України, суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсним договору позички (речової) № 1 від 27.07.2013, укладеного між Хмелівською сільською радою Роменського району Сумської області та Обслуговуючим кооперативом Хмелів-Джерело, а також зобов`язання відповідача повернути територіальній громаді в особі Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області артезіанські свердловини, що знаходяться у с. Хмелів за адресами: вул. Конотопська (в кількості 1 шт.), вул. Українська (в кількості 1 шт.), вул. Прибережна (Інтернаціональна) (в кількості 1 шт.), район лікарні (в кількості 1 шт.), район школи (в кількості 1 шт.), що були передані обслуговуючому кооперативу Хмелів-Джерело на підставі договору № 1 від 27.07.2013 відповідно до акту приймання-передачі водопровідних свердловин від 27.07.2013.
Витрати Сумської обласної прокуратури по сплаті судового збору, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача та відповідача, відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача порівну.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Визнати недійсним договір позички (речової) № 1 від 27.07.2013, укладений між Хмелівською сільською радою Роменського району Сумської області (вул. Федька, 58, с. Хмелів, Роменський район, Сумська область, 42034, код ЄДРПОУ 04389035) та Обслуговуючим кооперативом Хмелів-Джерело (вул. Федька, 58, с. Хмелів, Роменський район, Сумська область, 42034, код ЄДРПОУ 37326758).
3.Зобов`язати Обслуговуючий кооператив Хмелів-Джерело (вул. Федька, 58, с. Хмелів, Роменський район, Сумська область, 42034, код ЄДРПОУ 37326758) повернути територіальній громаді в особі Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області (вул. Федька, 58, с. Хмелів, Роменський район, Сумська область, 42034, код ЄДРПОУ 04389035) артезіанські свердловини, які знаходяться у с. Хмелів за адресами: вул. Конотопська (в кількості 1 шт.), вул. Українська (в кількості 1 шт.), вул. Прибережна (Інтернаціональна) (в кількості 1 шт.), район лікарні (в кількості 1 шт.), район школи (в кількості 1 шт.), що були передані згідно з актом приймання-передачі водопровідних свердловин від 27.07.2013.
4.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Хмелів-Джерело (вул. Федька, 58, с. Хмелів, Роменський район, Сумська область, 42034, код ЄДРПОУ 37326758) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, код ЄДРПОУ 03527891) 5024 грн 31 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. Стягнути з Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області (вул. Федька, 58, с. Хмелів, Роменський район, Сумська область, 42034, код ЄДРПОУ 04389035) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, код ЄДРПОУ 03527891) 5024 грн 31 коп. витрат по сплаті судового збору.
6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
7.Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складене та підписане суддею 29.06.2022.
СуддяД. В. Вдовенко
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2022 |
Оприлюднено | 30.06.2022 |
Номер документу | 104987292 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними інші договори |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Вдовенко Дар'я Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні