РІШЕННЯ
Іменем України
23.06.2022 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді Марків Ю.С.,
з участю секретаря судових засідань Чапля В.С.,
прокурора в інтересах позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідачів ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором, -
в с т а н о в и в:
В провадженні Франківського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором.
Позов мотивують тим, що 10.06.2011 року між Департаментом економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено Договір №78 про пайову участь, згідно з п.2.2 якого відповідачі зобов`язувались сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова в розмірі 91151,48 грн. в терміни: 40000,00 грн. по 05.11.2011 року та 51151,48 грн. по 31.12.2013 року. Разом з тим, вказує, що відповідачі допустили заборгованість перед позивачем за зобов`язаннями згідно умов вищевказаного договору, не оплативши частини пайового внеску на суму 40000,00 грн., що є, на його думку, порушенням умов договору.
Враховуючи вищевикладене, просить стягнути з відповідачів солідарно суму в розмірі 40000,00 грн.
Прокурор в інтересах Департаменту економічної політики Львівської міської ради в судовому засіданні позов підтримала, просила такий задоволити.
Представник відповідачів в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи, права та обов`язки сторін, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 3 ч. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 10.06.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з однієї сторони та Департаментом економічної політики Львівської міської ради з іншої сторони укладено договір про пайову участь №78. Згідно договору позивачі зобов`язувались здійснити будівництво об`єкта містобудування, а саме магазину - салону на Скнилівській (ділянка № НОМЕР_1 ) та згідно п.2.2 сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова в сумі 91151,48 грн. в терміни: 40000,00 грн. по 05.11.2011 року (допочатку будівництва(реконструкції,перепрофілювання) та 51151,48 грн. по 31.12.2013 року.
Попередній розрахунок проведений 07.06.2011 року, згідно ухвали міської ради від 03.04.2008 року №1697 «Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова (зі змінами)» у розмірі 911581,48 грн.
10.09.2011 року, 14.10.2011 року та 12.08.2013 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради відповідачам скеровано листи, згідно яких відповідачів поінформовано про заборгованість на суму 40000,00 грн. зі сплати пайового внеску у створенні та розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова згідно договору про пайову участь №78 від 10.06.2011 року.
Згідно п.1.3 Положення про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова, інвестиційний внесок - це розрахована згідно з вимогами Положення сума коштів, яка підлягає сплаті інвестором за право реалізації свого проекту будівництва (реконструкції) на території м. Львова та з метою відшкодування витрат міського бюджету на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Інвестор (замовник, забудовник) - юридична чи фізична особа, яка має намір інвестувати в об`єкти будівництва (реконструкції, перепрофілювання на території міста та з цією метою звернулась у виконавчі органи міської ради для отримання дозвільних документів.
Інвестор (замовник, забудовник) - юридична чи фізична особа, яка має намір інвестувати в об`єкти будівництва (реконструкції, перепрофілювання) на території міста та з цією метою звернулась у виконавчі органи міської ради для отримання дозвільних документів.
Згідно п.п. 2.1.1 п.2.1. ст. 2 Положення, розмір інвестиційного внеску визначається за принципом компенсації витрат бюджету міста на розширене відтворення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури: інвестори (замовники, забудовники) компенсують витрати бюджету міста на розширене відтворення інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури пропорційно до навантаження на інфраструктуру міста, яке вони будуть здійснювати у разі реалізації проекту будівництва (реконструкції).
Відповідно п. 3.4 ст. 3 Положення, підставою для проведення розрахунку інвестиційного внеску при будівництві (реконструкції) та укладення з інвестором (замовником, забудовником) договору про сплату інвестиційного внеску є отримання департаментом економічної політики звернення інвестора з поданням дозвільних документів на проектування та будівництво (реконструкцію) об`єкта та документів щодо погодження у встановленому порядку робочого проекту будівництва (реконструкції) з техніко-економічними показниками.
Пункт 3.6. ст. 3 Положення, передбачає, що суму інвестиційного внеску інвестор вносить на підставі підписаного договору про сплату інвестиційного внеску єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається у договорі.
Згідно примітки до договору №78 від 10.06.2011 року, розмір пайового внеску буде відкоригований згідно з поданими документами.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Як вбачається з ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 648 ЦК України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно із ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 652 ЦК України визначено, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (ч. 2 ст. 652 ЦК України).
Разом з тим, рішенням Галицького районного суду м.Львова від 19.02.2020 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Львівської міської ради, Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про розірвання договору про пайову участь.
Згідно з ст.629 ЦК України Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У наданих суду поясненнях у судовому засіданні представник відповідачів наголошувала, що 06.11.2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відчужили зазначену земельну ділянку, а саме уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_5 , що посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Бєлопольською І.Р. за реєстровим №3491.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2017 року відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відчужили земельну ділянку площею 0,0253 га за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки №4610136300:04:017:0002, (яка була предметом оскаржуваного договору про пайову участь) ОСОБА_5 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Бєлопольською І.Р. за реєстровим №3491.
Разом з тим, судом не береться до уваги твердження представника відповідачів щодо відсутності обов`язку сплати пайового внеску у зв`язку з тим, що будівництво за вищевказаною адресою так і не розпочалось у зв`язку з відчуженням земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу, оскільки пунктом 2.2 Договору про пайову участь № 78 від 10.06.2011 року передбачено обов`язок сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова в сумі 40000,00 грн. саме до початку будівництва (реконструкції, перепрофілювання).
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем виконано умови договору, а відповідачами умови такого не виконано, що є їх обов`язком, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити, стягнувши з відповідачів солідарно суму пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури в розмірі 40000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак з відповідачів на користь держави. підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 600,00 грн.
Керуючись ст.ст. 258,259, 263 -265, 351-355 ЦПК України, суд -
у х в а л и в:
Позов прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором задоволити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Львівської міської ради суму пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на підставі Договору про пайову участь №78 від 10.06.2011 року в розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 300 (триста) гривень 00 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 300 (триста) гривень 00 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Департамент економічної політики Львівської міської ради, код ЄДРПОУ 34814859, адреса: м.Львів, пл.Ринок, буд.1.
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя Марків Ю.С.
Суд | Франківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2022 |
Оприлюднено | 01.07.2022 |
Номер документу | 104996962 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Франківський районний суд м.Львова
Марків Ю. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні