Рішення

від 29.06.2022 по справі 511/2668/21

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2668/21

Номер провадження: 2/511/128/22

30 червня 2022 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді: Гринчак С. І.,

секретарясудового засідання Замковенко О.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивачів.

1. 09.12.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Роздільнянської міської ради Одеської області, в якій просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2. В подальшому, 01.02.2022 року ОСОБА_1 подала уточнену позовну заяву до ОСОБА_2 , в якій просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 , 28.04.2018 року залишив заповіт, яким на випадок своєї смерті заповів їй, земельну ділянку,площею 8,871га, для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,що розташована натериторії Кам`янськоїсільської радиРоздільнянського районуОдеське області,кадастровий №5123982600:01:003:0311. Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначену земельну ділянку. Спадкоємцями першої черги за законом є його діти: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_5 відмовилась відприйняття спадщинипісля смертібатька накористь брата ОСОБА_2 .Про смерть ОСОБА_3 таіснування заповітуна їїкористь вонадізналася лишена початкусерпня 2021року. Коли вона звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , то їй було відмовлено, оскільки пропустила строк для прийняття спадщини. Зазначила, що вона по поважній причині не мала можливості своєчасно звернутися з такою заявою, оскільки вона не є родичкою спадкодавця, не проживала з останнім, про існування заповіту дізналась лише на початку серпня 2021 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини. На теперішній час вона не має можливості реалізувати своє право на спадкове майно, після смерті ОСОБА_3 в позасудовому порядку, тому просила суд, встановити їй додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

3.Позивач та її представник адвокат Чернега В.М., який діяв на підставі ордера серії ОД 538920 від 03.12.2021 року, надали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, зазначили, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просили їх задовольнити, та не заперечували проти ухвалення заочного рішення ( а.с.86-87).

4. Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, поштою, рекомендованим листом з повідомленням про вручення ( а.с.80,85), причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або слухання справи у його відсутність суду не надав, не подав відзив.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

5. Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 14.12.2021 року відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання, так як справа розглядається в загальному порядку, та на підставі ст.84 ЦПК України витребувано у приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Іванової А.Й. матеріали спадкової справи щодо майна після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

6. Відповідно до ухвали Роздільнянського районного суду Одеської області від 01.02.2022 року, клопотання представника позивача - адвоката Чернеги В.М. про заміну неналежного відповідача задоволено. Замінено первісного відповідача Роздільнянську міську раду Одеської області, належним відповідачем ОСОБА_2 .

7. Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 02 червня 2022 року, закрито підготовче судове засідання та справа призначена до судового розгляду для розгляду по суті.

8. Відповідно дост. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

9. У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогамст. 280 ЦПК України.

10. Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

11. В порядку ч.2ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносини.

12. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно Роздільнянським відділом державної реєстрації цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) від 13.10.2020 року, на підставі актового запису № 438, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.12)

13. При житті ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 8,87га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кам`янської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, кадастровий номер 5123982600:01:003:0311, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серії ІV- ОД № 021176 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( а.с.9-11).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі і на вказану земельну ділянку.

14. На день смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , були зареєстровані діти: ОСОБА_2 , 1988 року народження та ОСОБА_4 , 1987 року народження, що підтверджується довідкою №174, виданої виконавчим комітетом Роздільнянської міської ради від 09.02.2021 року.( а.с.29)

15.Прижитті ОСОБА_3 28.04.2018року,склав заповіт, посвідченийприватним нотаріусом Роздільнянськогорайонного нотаріальногоокругу Одеськоїобласті К.Л.Курако та зареєстрованийв реєстріза №501,яким земельну ділянку площею 8,8710га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер- 5123982600:01:003:0311 заповів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ( а.с.13)

16. Позивач (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ) уклала шлюб з ОСОБА_8 , 05 вересня 2019 року змінивши прізвище на ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 05.09.2019 року, на підставі актового запису № 130. ( а.с.8)

17. Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 25.06.2018 рок по теперішній час, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання. ( а.с.7)

18. Після смерті ОСОБА_3 за заявою його сина ОСОБА_2 відкрито спадкову справу за №13/2021 від 09.02.2021року.( а.с.26-49)

19.. Згідно матеріалів спадкової справи №13/2021 від 09.02.2021року ОСОБА_2 подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори з будь-яких підстав ( за законом чи за заповітом) після смерті батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 . ( а.с.27) Крім того, дочка спадкодавця - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовилась від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.36)

20. Як вбачається з листа приватного нотаріуса А.Й. Іванової Роздільнянського районного нотаріального округу від 15.09.2021 року, позивач зверталася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , але їй було відмовленов зв`язкуз пропущенимстроком,встановленим длявикриття спадщини.( а.с. 15)

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст.15ЦКУкраїни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до положень статті 63 Закону України "Про нотаріат" нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребується нотаріусом шляхом направлення запиту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Таким чином, суд прийшов до висновку, шо приватний нотаріус А.Й. Іванова Роздільнянського районного нотаріального округу мала змогу за допомогою Єдиного демографічного реєстру встановити місце проживання спадкоємця за заповітом (позивачки), але не зробила цього, та не здійснила виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 про це у пресі, що не є належним виконанням вимог статті 63 Закону України "Про нотаріат".

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

21. Як вбачається з матеріалів справи, у визначений законом строк позивач не прийняв спадщину.

Згідно ч.1 ст.263 ЦПК України судоверішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Положеннямист.17ЗаконуУкраїни«Про виконаннярішеньтазастосування практикиЄвропейськогосудуз правлюдини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, ст.1 Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Згідно положень книги 6ЦК України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач, пов`язаний зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких він є.

У постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18, викладено висновок, що необізнаність спадкоємцяпро наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Суд у цій справівиходив з того, що позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, про наявність заповіту, складеного на його користь, дізнався поза межами строку, передбаченого частиною першою статті 1270 ЦК України. Такі обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

22. Пропуск строку на прийняття спадщини є не значним, та позивачка, пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, через те, що вона не є родичкою спадкодавця, жила окремо від спадкодавця і не знала, що він на її ім`я залишив заповіт, про існування заповіту дізналась вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини, що, із врахуванням практики Європейського суду з прав людини та положень ст. 263 ЦПК України є підставою для захисту права позивача на спадкування в судовому порядку, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

23. Зібрані по справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи, а також з урахуванням норм європейського законодавства по правам людини, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі і таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а і справедливості.

24. Таким чином, оскільки позивачка строк для прийняття спадщини пропустила з поважних причин, позов підлягає задоволенню і визначенню позивачу строку для подання заяви про прийняття спадщини протягом 2 (двох) місяців з дня набрання рішенням законної сили.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами.

25. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

26. Позивачем при зверненні до суду із зазначеним позовом було сплачено 908грн. судового збору, проте ним не ставиться питання про відшкодування понесених судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1216, 1220, 1222-1223, 1268, 1269,1270, 1272 ч.3 ЦК України, керуючись ст. ст.4,18,19,76-81, 141, 247,259, 263-265, 281-284, 288, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (ІПН НОМЕР_3 ), додатковий строк два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскарженеучасниками справив апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуваннямп.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя С. І. Гринчак