Ухвала

від 22.02.2022 по справі 766/7006/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 766/7006/18

Провадження № 2/761/165/2022

У Х В А Л А

23 лютого 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши питання про відкриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя,

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м.Києва знаходиться вказана цивільна справа.

В квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Херсонського міського суду Херсонської області із заявою, в якій просила суд: розірвати шлюб між ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітнього ОСОБА_3 у розмірі 3500,00 грн. щомісячно до повноліття; стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь повнолітньої доньки ОСОБА_4 , що продовжує навчання, у розмірі 4957, 00 грн. щомісяця починаючи з 18.08.2016 року до 30 червня 2021 року, на час її навчання в Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця, але не більше ніж до досягнення нею 23 років; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини садового будинку АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 ; стягнути на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частки статутного капіталу, що належала ОСОБА_2 у ТОВ " ЕЛВІН " до його виходу із складу засновників товариства.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04 травня 2018 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя направлено до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, про розірвання шлюбу роз`єднано в окремі самостійні провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року позовну заяву про поділ спільного майна подружжя залишено без руху.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2019 року вжито заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на садовий будинок АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3 .

На підставі розпорядження щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 01-08-1123 від 02 листопада 2020 року, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Саадулаєва А.І.

Предметом позову є:

1.Визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини садового будинку АДРЕСА_1 .

2.Визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .

3. Визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 .

4. Стягнення на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частки статутного капіталу, що належала ОСОБА_2 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЕЛВІН» до його виходу із складу засновників товариства.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.11.2020 року позовну заяву залишено без руху, встановлено процесуальний строк для усунення недоліків.

Як вбачається з матеріалів справи, вказану ухвалу суду позивачу було направлено шляхом поштового відправлення.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, лист адресату вручений не був, конверт повернувся до суду.

Відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому відправленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Відповідно до ч.6 ст. 124 ЦПК України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Однак, станом на день винесення ухвали про повернення позовної заяви, від позивача заяв про усунення недоліків не надходило, вимоги ухвали не виконано.

Крім цього, відповідно до ч.1 ст. 8 ЦПК України, інформація щодо справи є відкритою. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) чи будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Отже, позивач як сторона у справі також міг та повинен був слідкувати за станом розгляду позовної заяви та як добросовісний користувач процесуальних прав у встановлений законом строк усунути недоліки позовної заяви.

Згідно ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином, суддя вважає, що у даному випадку підстави для продовження строку для усунення недоліків позовної заяви відсутні, а тому дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 187 ЦПК України, суддя,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для залишення позову без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: