Справа № 766/7006/18
Провадження № 2/761/479/2020
У Х В А Л А
06 листопада 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши питання про прийняття до провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя,
встановив:
В квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Херсонського міського суду Херсонської області із заявою, в якій просила суд: розірвати шлюб між ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітнього ОСОБА_3 у розмірі 3 500, 00 грн. щомісячно до повноліття; стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь повнолітньої доньки ОСОБА_4 , що продовжує навчання, у розмірі 4 957, 00 грн. щомісяця починаючи з 18.08.2016 року до 30 червня 2021 року, на час її навчання в Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця, але не більше ніж до досягнення нею 23 років; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини садового будинку АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 ; стягнути на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частки статутного капіталу, що належала ОСОБА_2 у ТОВ " ЕЛВІН " до його виходу із складу засновників товариства.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04 травня 2018 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя направлено до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду (а.с. 69).
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, про розірвання шлюбу роз`єднано в окремі самостійні провадження (а.с. 81-82).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року позовну заяву про поділ спільного майна подружжя залишено без руху (а.с. 83-84).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи (а.с. 102-103).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2019 року вжито заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на садовий будинок АДРЕСА_1; квартиру АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 85-86).
На підставі розпорядження щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 01-08-1123 від 02 листопада 2020 року, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Саадулаєва А.І.
Предметом позову є:
1.Визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини садового будинку
АДРЕСА_1. 2 .Визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .
3. Визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 .
4. Стягнення на користь ОСОБА_1 вартість Ѕ частки статутного капіталу, що належала ОСОБА_2 у Товаристві з обмеженою відповідальністю ЕЛВІН до його виходу із складу засновників товариства.
При цьому, вартість вказаного майна визначена станом на момент набуття права власності на нього, що вочевидь не відповідає дійсній вартості майна на теперішній час. Наприклад, вартість квартири АДРЕСА_2 визначена, виходячи з договору купівлі-продажу від 01 серпня 2000 року, вчиненого за 4808,00 грн. (а.с. 19).
Тому, вивчивши матеріали справи суддя дійшов висновку, що всупереч положенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України, подана позовна заява не містить: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до квитанції №26 від 18.04.2018, виданої АТ Ощадбанк (термінал К2100085, адреса терміналу: 30185, ПТКС ТВБВ 030, м. Херсон, вул. Суворова, 2/15), позивачем при зверненні із вказаною позовною заявою було сплачено 1000,00 грн. судового збору (а.с. 1).
Крім цього, на виконання вимог ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року, позивачем додатково сплачено 7810,00 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією №5 від 08 січня 2019 року, виданої АТ Ощадбанк (№ терміналу К2100115, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, 24) (а.с. 98).
Отже, при зверненні із вказаним позовом, позивачем фактично сплачено 8810,00 грн. судового збору.
Згідно п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства від 21 серпня 2014 року № 358.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору - це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні ).
Як роз`яснено у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21.12.2007 року №11, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Таким чином, позивачці необхідно визначити ціну позову, виходячи з дійсної вартості нерухомого майна та сплатити судовий збір у розмірі 1% від ціни позову або сплатити максимальну суму судового збору, встановленого для 2018 року, тобто на момент звернення до суду із вказаною позовною заявою.
Суд роз`яснює, що дійсну ціну позову можливо встановити шляхом звернення позивача до відповідних експертних та інших установ для визначення оцінки майна після визначення якої можливо встановити дійсну ціну позову і сплатити відповідний розмір судового збору.
Не зазначення вартості майна, яке є предметом спору, також унеможливлює встановлення підсудності вказаного спору, оскільки, виходячи з вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Крім цього, далі слід зазначити, що так як зміст позову - це вказівка позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст.16 ЦК України) не указано якими діями відповідач порушила, оспорює чи не визнає права позивача і які її дії про це свідчать.
Відповідно до ч.11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Разом із тим, суд роз`яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного вище та керуючись ст. 33, 189-192, 197, 353 ЦПК України, -
ухвалив:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2020 |
Оприлюднено | 23.11.2020 |
Номер документу | 92997840 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Саадулаєв А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні