Рішення

від 27.06.2022 по справі 172/475/21

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/475/21

Провадження № 2/172/512/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.06.2022 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Битяка І.Г.

за участі секретаря судового засідання Лук`яненко О.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Якименка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківське-Агро» про розірвання договору емфітевзису, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказує, що він є власником земельної ділянки площею 6,659 га кадастровий номер 1220784400:01:009:0028.

Приблизно у серпні 2017 року він вів переговори з відповідачем щодо надання йому в оренду вказаної земельної ділянки. Тоді ж він поставив підпис під документом, який вважав договором оренди землі, у його зміст не вникав, оскільки повністю довірився відповідачу. До цього часу йому оригінал договору не переданий відповідачем. Лише пізніше він дізнався про існування договору датованого 01.01.2018 року, але вже не договору оренди землі, а договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

22.11.2019 року він звернувся із заявою на ім`я голови Могилівської об`єднаної територіальної громади Царичанського району Дніпропетровської області про надання засвідченої ксерокопії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Васильківське-Агро». Необхідність такого звернення саме до цього адресата була викликана тим, що за його запитом співробітником Центру надання адміністративних послуг Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області 31.05.2019 року було сформовано Інформаційну довідку № 168755721 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, з якої йому стало відомо, що 17 грудня 2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області Кравцем Р.А. було зареєстровано Договір про встановлення права користування земельною ділянкою, власником якої є позивач, для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), серія та номер: Е-ZRN-VSA-2018-00006, виданий 01.01.2018 року, видавник: ТОВ «Васильківське-Агро» зі строком дії до 17.12.2064 року.

Вказує, що 01 січня 2018 року він не міг перебувати в сел. Васильківка та підписувати спірний договір, оскільки він знаходився разом зі своєю родиною в м. Дніпро на святкуванні Нового року. Крім того, вказує, що державна реєстрація спірного договору була проведена в іншому районі - державним реєстратором Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, до якого він як власник земельної ділянки не має жодного відношення.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 02.12.2020 року у справі № 172/224/20, яке набрало законної сили, судом встановлено, що договір емфітевзису укладений у письмовій формі, зареєстрований у встановленому чинним законодавством порядку, земельна ділянка передана відповідачу відповідно до умов зазначеного договору та перебуває у його користуванні за цільовим призначенням.

Згідно з п. 4.3 ч. 4 договору плата за користування сплачується землекористувачем одноразово за весь строк дії цього договору протягом 30 банківських днів з моменту державної реєстрації речових прав, що виникають за цим договором. Загальний розмір за користування за цим договором складає 118491,73 грн., з якої вираховуються податки та збори з доходів власника згідно з Податковим кодексом України. Однак до теперішнього часу коштів у зазначеній сумі він від відповідача не отримав.

Просить суд розірвати договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 01.01.2018 року за № Е-ZRN-VSA-2018-00006 між ним та ТОВ «Васильківське-Агро».

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.12.2021 року цивільна справа № 172/475/21 розподілена для продовження її розгляду судді Битяку І.Г.

Ухвалою судді від 21.12.2021 року справу прийнято до провадження.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Вказав, що відповідач не сплатив ОСОБА_2 грошових коштів передбачених п. 4.3 договору оренди землі від 01.01.2018 року, що підтверджується й тим фактом, що відповідачем не сплачені відповідні податки. Крім того, згоди ОСОБА_2 на зарахування зустрічних вимог не було, також не залучено до цієї угоди третю особу ТОВ «Зоря Нив».

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав. Зазначив, що ТОВ «Зоря Нив» уклало договір про оренду землі з ОСОБА_2 , сплативши йому грошові кошти, передбачені договором. Коли у товариства виникли фінансові труднощі, то ТОВ «Зоря Нив» виявило бажання розірвати договір оренди та щоб ОСОБА_2 повернув сплачені гроші. Однак, у позивача грошей не було, тому була укладена тристороння угода про відступлення права вимоги, а також договір про зарахування зустрічних вимог і договір емфітевзису. При цьому претензій у жодної зі сторін не було. Було зарахування зустрічних вимог, тому перерахування коштів не було, тому не були й сплачені відповідні податки. У 2015 році ТОВ «Зоря Нив» були сплачені податки, оскільки ним перераховувалися кошти ОСОБА_2 .

Крім того, представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що укладення договору оренди землі від 16.03.2015 року, додаткової угоди до цього договору від 31.12.2017 року, договору про відступлення права вимоги № 6 від 31.12.2017 року, договору емфітевзису від 01.01.2018 року та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.12.2018 року свідчить про належне виконання відповідачем умов договору емфітевзису та підтверджує відсутність у ТОВ «Васильківське Агро» обов`язку перед ОСОБА_2 із виплати плати за користування земельною ділянкою.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.

16 березня 2015 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря Нив» було укладено договір оренди землі № ZRN-2015-00013, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 1220784400:01:009:0028 загальною площею 6,6590 га строком на 49 років.

Відповідно до п. 4.3 цього договору орендна плата сплачується орендарем одноразово за весь строк дії договору протягом 30 днів з моменту державної реєстрації речових прав, що виникають за договором. Загальний розмір орендної плати за даним договором складає 118491,73 грн., із якої вираховуються податки та збори з доходів орендодавця згідно з Податковим кодексом України.

18.03.2015 року на картковий рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1 здійснено зарахування на суму 96330,29 грн. від ТОВ «Зоря Нив» з призначенням платежу: Виплата орендної плати за зареєстрованим договором оренди землі, без ПДВ, що підтверджується інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 13.09.2021 року № 20.1.0.0.0/7-210909/10421, яка була надана на виконання ухвали суду від 08.09.2021 року про витребування доказів.

Пунктом 1 додаткової угоди від 31.12.2017 року до договору оренди землі № ZRN-2015-00013 від 16.03.2015 року, укладеної між ОСОБА_2 та ТОВ «Зоря Нив» встановлено, що відповідно до умов договору сторони домовились за взаємною згодою припинити дію договору з моменту укладання цієї додаткової угоди.

У зв`язку із достроковим припиненням договору оренди землі, підписанням даної додаткової угоди орендодавець бере на себе зобов`язання повернути орендарю в день розірвання договору орендну плату за договором згідно з умовами п. 4.3 договору оренди землі. Сторони домовились, що орендна плата повертається орендодавцем у розмірі визначеному п. 4.3 договору за вирахуванням орендної плати за фактичний строк оренди, яка не повертається. Розмір орендної плати, що підлягає поверненню складає 96814,36 грн. (п.п. 2-4 додаткової угоди від 31.12.2017 року до договору оренди землі № ZRN-2015-00013 від 16.03.2015 року).

31.12.2017 року сторони додаткової угоди від 31.12.2017 року до договору оренди землі № ZRN-2015-00013 від 16.03.2015 року цього ж дня склали акт приймання-передачі земельної ділянки, відповідно до якого орендар повернув, а орендодавець прийняв земельну ділянку загальною площею 6,659 га з кадастровим номером 1220784400:01:009:0028, що розташована на території Добровільської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області. З моменту підписання цього акту приймання-передачі земельної ділянки взаємовідносини сторін є такими, що припинились, у тому числі припинився обов`язок орендаря по сплаті орендної плати.

Крім того, 31.12.2017 року між ОСОБА_2 (орендодавець), ТОВ «Васильківське Агро» (підприємство) та ТОВ «Зоря Нив» (орендар) було укладено договір відступлення права вимоги № 6, згідно з яким у порядку та на умовах, визначених даним договором, орендар відступає, а підприємство приймає право вимоги, що належить орендарю на підставі укладеної між орендодавцем та орендарем додаткової угоди від 31.12.2017 року до договору оренди землі від 16.03.2015 року щодо розірвання вказаного договору оренди та встановлення зобов`язання для орендодавця повернути орендарю орендну плату. За цим договором підприємство одержує право (замість орендаря) вимагати у повному обсязі від орендодавця належного виконання зобов`язань за додатковою угодою у розмірі 96814,36 грн. Даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2025 року, але в будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором в повному обсязі.

01 січня 2018 року між ОСОБА_2 з однієї сторони та ТОВ «Васильківське-Агро» з другої, укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), серія та номер: Е-ZRN-VSA-2018-00006, відповідно до якого власник земельної ділянки площею 6,659 га кадастровий номер 1220784400:01:009:0028 призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва надає, а землекористувач приймає право користування земельною ділянкою.

Сторони домовилися про те, що емфітевтичне право за цим договором встановлюється на 46 років (п. 3.1 договору від 01.01.2018 року).

Згідно з п. 4.3 договору від 01.01.2018 року загальний розмір плати за користування за цим договором складає 118491,73 грн., з якої вираховуються податки та збори з доходів власника і яка сплачується землекористувачем одноразово за весь строк дії цього договору протягом 30 банківських днів з моменту державної реєстрації речових прав, що виникають за цим договором.

Пунктом 8.1 договору від 01.01.2018 року передбачено, що зміна умов цього договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, окрім випадків, передбачених договором.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права видно, що 17 грудня 2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області Кравцем Р.А. було зареєстровано Договір про встановлення права користування земельною ділянкою, власником якої є позивач, для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), серія та номер: Е-ZRN-VSA-2018-00006, виданий 01.01.2018 року, видавник: ТОВ «Васильківське-Агро» зі строком дії до 17.12.2064 року.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 договору від 01.01.2018 року плата за користування вноситься землекористувачем у грошовій формі. Виплата плати за користування у грошовій формі здійснюється в національній валюті України на платіжну картку власника, емітентом якої є ПАТ КБ «ПриватБанк», реквізити якої власник зобов`язується повідомити землекористувачу. Плата за користування сплачується землекористувачем одноразово за весь строк дії договору протягом 30 банківських днів з моменту державної реєстрації речових прав, що виникають за договором. Загальний розмір плати за користування за цим договором складає 118491,73 грн., із якої вираховуються податки та збори з доходів власника згідно з Податковим кодексом України.

Зміна умов цього договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, окрім випадків, передбачених цим договором (п. 8.1 договору від 01.01.2018 року).

27 грудня 2018 року ТОВ «Васильківське Агро» (підприємство) та ОСОБА_2 (пайщик) уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно з умовами угоди від 27.12.2018 року підприємство має заборгованість перед пайщиком щодо сплати плати за користування в розмірі 96814,36 грн. за договором емфітевзису від 01.01.2018 року, укладеним між пайщиком та підприємством, а пайщик, в свою чергу, має заборгованість перед підприємством у розмірі 96814,36 грн. за договором про відступлення права вимоги № 6 від 31.12.2017 року, укладеним між пайщиком, підприємством та ТОВ «Зоря Нив», предметом якого є прийняття підприємством права вимоги до пайщика за додатковою угодою від 31.12.2017 року до договору оренди землі від 16.03.2015 року. При цьому строк виконання зобов`язання підприємства по сплаті на користь пайщика плати за користування за договором емфітевзису в сумі 96814,36 грн. настав 17 грудня 2018 року, а строк виконання зобов`язання пайщика щодо сплати на користь підприємства боргу за договором про відступлення права вимоги в сумі 96814,36 грн. настав 17 грудня 2018 року. На підставі викладеного та відповідно до ст. 601 ЦК України сторони домовилися про здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: вимоги пайщика до підприємства в сумі 96814,36 грн. за договором емфітевзису від 01.01.2018 року, та вимоги підприємства до пайщика в сумі 96814,36 грн. за договором про відступлення права вимоги.

Згідно з п.п. 2-3 угоди від 27.12.2018 року з моменту набрання чинності цією угодою зобов`язання підприємства перед пайщиком щодо сплати плати за користування у розмірі 96814,36 грн. за договором емфітевзису, та зобов`язання пайщика перед підприємством щодо сплати суми 96814,36 грн. на підставі договору про відступлення права вимоги, припиняються, а заборгованість сторін один перед одним з дати підписання цієї угоди відсутня.

Угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін (в разі наявності) (п. 4 угоди від 27.12.2018 року).

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Серед способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання правочину недійсним.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 102-1 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно доЦивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За змістом статей12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згіднозі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 як орендодавець за договором оренди землі від 16.03.2015 року отримав у 2015 році від орендаря ТОВ «Зоря Нив» орендну плату в сумі 96330,29 грн., що підтверджується інформацією наданою установою банку.

01.01.2018 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Васильківське Агро» укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), серія та номер: Е-ZRN-VSA-2018-00006, загальний розмір плати за користування за цим договором складає 118491,73 грн., з якої вираховуються податки та збори з доходів власника і яка сплачується землекористувачем одноразово за весь строк дії цього договору, а 27.12.2018 року між тими ж самими сторонами укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: вимоги ОСОБА_2 до ТОВ «Васильківське Агро» в сумі 96814,36 грн. за договором емфітевзису від 01.01.2018 року, та вимоги ТОВ «Васильківське Агро» до ОСОБА_2 в сумі 96814,36 грн. за договором про відступлення права вимоги.

Зарахування зазначених зустрічних вимог між сторонами відбулося у відповідності до вимог ст. 601 ЦК України.

Право ж вимоги відповідач набув на підставі договору відступлення права вимоги від 31.12.2017 року № 6, укладеного між ТОВ «Зоря Нив», ОСОБА_2 та ТОВ «Васильківське Агро».

У судовому засіданні встановлено та підтверджено представником відповідача, що позивач дійсно не отримував від ТОВ «Васильківське Агро» грошових коштів у якості плати за користування земельною ділянкою згідно з договором емфітевзису від 01.01.2018 року, однак не через невиконання відповідачем зобов`язання передбаченого п. 4.3 договору, а на підставі угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка підписана пайщиком ОСОБА_2 та підприємством ТОВ «Васильківське Агро». При цьому на момент зарахування зустрічних однорідних вимог спору не було, як не було й погодження змін щодо зміни плати за користування земельною ділянкою.

Твердження позивача про відсутність його згоди на зарахування зустрічних вимог є необґрунтованим, оскільки позивачем підписано угоду від 27.12.2018 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладену між ним та ТОВ «Васильківське Агро». Питання ж про недійсність даної угоди чи її розірвання позивачем не ставиться.

Щодо несплати, на думку позивача, відповідачем податку, передбаченого п. 4.3 договору від 01.01.2018 року суд зазначає, що в даній справі питання щодо податкових зобов`язань ТОВ «Васильківське Агро» перед державою не розглядається, оскільки суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів.

Таким чином, на підставі достовірних, належних та допустимих доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про розірвання договору емфітевзису з підстав не сплати відповідачем плати за користування земельною ділянкою є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 16, 651 ЦК України, ст. 102-1 ЗК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківське-Агро» про розірвання договору емфітевзису.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30 червня 2022 року.

Суддя І.Г. Битяк