Постанова

від 28.06.2022 по справі 924/1306/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року Справа № 924/1306/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Розізнана І.В. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Бейлик М.В. (адвокат)

відповідача: представник не з`явився

третіх осіб: представники не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Еверест-Алко" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 травня 2022 року у справі №924/1306/21 (повний текст складено 03 травня 2022 року, суддя Заверуха С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко"

до Хмельницької міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , м. Хмельницький; ОСОБА_2 , с. Лісові Гринівці Хмельницької області; ОСОБА_3 , с. Лісові Гринівці Хмельницької області; ОСОБА_4 , м. Хмельницький

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03 травня 2022 року у справі №924/1306/21 відмовлено у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" до Хмельницької міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , м. Хмельницький; ОСОБА_2 , с. Лісові Гринівці Хмельницької області; ОСОБА_3 , с. Лісові Гринівці Хмельницької області; ОСОБА_4 , м. Хмельницький про визнання незаконним та скасування рішення.

Вказане рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів, оскільки станом на час прийняття оспорюваного рішення міської ради, позивачу не належали майнові та немайнові права Приватної фірми "А і Є", зокрема право користування земельною ділянкою площею 1,06 га. Позивачем не додано належним чином завірену копію розподільчого балансу (передаточного балансу), тому твердження позивача про вищевказане правонаступництво, зокрема в частині майнового права, що стосується користування земельною ділянкою площею 1,06 га, не підтверджено належними і допустимими доказами. Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" станом на час прийняття рішення №69 від 04 липня 2018 року, яким припинено право постійного користування Хмельницькій фірмі "Прана" (правонаступник приватна фірма "А і Є") спірною земельною ділянкою, не було правонаступником Приватної фірми "А і Є" (вказане підприємство було лише учасником товариства позивача), а факт набуття правонаступництва у позивача виник згідно статуту в редакції від 15 травня 2020 року шляхом приєднання до товариства позивача юридичних осіб: Приватної фірми "А і Є" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькекобуд". При цьому, будь-яких доказів передання Приватним підприємством приватна фірма "А і Є" (учасником позивача) майнових та немайнових прав, права користування землею, в тому числі спірною земельною ділянкою, які в своїй сукупності утворюють статутний капітал (пункт 6.1. статуту позивача в редакції від 18 січня 2017 року /а.с. 64/) матеріали справи не містять.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ "Еверест-Алко" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 травня 2022 року у справі №924/1306/21 та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що висновки суду про те, що ТОВ - фірма "А і Є" не є правонаступником ТОВ - фірми "Прана" не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Факт того, що ТОВ - фірма "А і Є" є правонаступником ТОВ - фірми "Прана" підтверджується Статутом ТОВ - фірми "А і Є". Згідно із пунктом 1.3. Статуту ТОВ - фірми "А і Є" Товариство є правонаступником майнових та інших немайнових прав і обов`язків товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Прана" в частині згідно розподільчого балансу. Відповідно до пункту 3.1. Статуту Товариство засноване на частині майна, набутого в результаті реорганізації (поділу) товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Прана" згідно розподільчого балансу. Відповідно до договору від 22 серпня 1996 року, укладеного між Фірмою "Прана" та ТОВ - фірма "А і Є" про передачу нежилих приміщень по вул. Проскурівській, 18, Проскурівській, 4/3 та Галана 6/1 на підставі рішення зборів про припинення діяльності фірми "Прана" шляхом реорганізації (поділу) від 22 липня 1996 року склали договір про таке: Фірма "Прана" передає у власність фірмі "А і Є" приміщення по вул. Галана 6, балансовою вартістю 8440292000 крб. Вищевказане підтверджує те, що ТОВ - фірма "А і Є" є правонаступником ТОВ - фірми "Прана". В подальшому після реорганізації ТОВ - фірми "А і Є" в Приватне підприємство "А і Є" (пункт 1.9. Статуту ПФ "А і Є"), майно, що знаходилось за адресою: м. Хмельницький, вул. Галана, 6/1 та було розміщено на земельній ділянці перейшло у власність приватної фірми "А і Є". Даний факт підтверджується також Інформаційною довідкою від 25 січня 2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №296281690, яку Хмельницька міська рада додала до відзиву на позов. Факт того що ТОВ - фірма "А і Є" є правонаступником ТОВ - фірми "Прана" встановлено вищевказаними доказами та ніколи ніким не оспорювалось. Відсутність розподільчого балансу 25 річної давнини не може бути підставою для висновку про відсутність правонаступництва

Також необгрунтованими, на думку апелянта, є висновки суду щодо того, що ТОВ "Еверест Алко" не являється правонаступником ПФ "А і Є". Факт того, що ТОВ "Еверест-Алко" є правонаступником ПФ "А і Є" підтверджується Статутом ТОВ "Еверест-Алко" та ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 червня 2020 року у справі №924/830/19. Згідно із пунктом 1.1. Статуту ТОВ "Еверест-Алко" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" створене в результаті реорганізації шляхом приєднання до даного товариства юридичних осіб; Приватної фірми "А і Є" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькекобуд". ТОВ "Еверест-Алко" є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків Приватної фірми "А і Є" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькекобуд". Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 червня 2020 року замінено відповідача у справі №924/830/19 ПФ "А і Є" на її правонаступника ТОВ "Еверест-Алко". Отже, правонаступництво від Фірми "Прана" до ТОВ «Еверест-Алко" є підтвердженим вищевказаними доказами, які суд безпідставно не взяв до уваги.

Отже, право постійного користування землею, яке виникло в суб`єкта господарювання до набрання чинності Земельного кодексу України - 01 січня 2002 року, продовжує зберігатися у подальшому, а отже, може переходити від підприємства до його правонаступника, навіть, якщо чинне законодавство вже не передбачає підстав для набуття права постійного користування землею для такої особи

Скаржник звертає увагу суду, що з комплексного аналізу положень земельного законодавства вбачається, що право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві. При цьому, такі підстави умовно можна поділити на дві категорії, а саме: в добровільному порядку (за заявою чи згодою користувача) і в примусовому порядку (позасудовому за рішенням уповноваженого органу, та судовому). Докази добровільної відмови ПФ "А і Є", правонаступником якої є ТОВ "Еверест-Алко" від права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 1,06 га на час прийняття спірного рішення в матеріалах справи відсутні, як і докази щодо примусового припинення права користування позивача земельною ділянкою - відповідного рішення уповноваженого органу та рішення суду в порядку статей 143-149 Земельного кодексу України.

Листом №924/1306/21/2755/22 від 25 травня 2022 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

02 червня 2022 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/1306/21.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06 червня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Еверест-Алко" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 травня 2022 року у справі №924/1306/21 залишено без руху. Запропоновано апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати колегії суддів протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху докази надсилання ОСОБА_4 копії апеляційної скарги з додатками листами з описом вкладення.

13 червня 2022 року від ТОВ "Еверест-Алко" надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази надсилання ОСОБА_4 копії апеляційної скарги з додатками листом з описом вкладення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 червня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Еверест-Алко" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 травня 2022 року у справі №924/1306/21 та призначено дату судового засідання на 29 червня 2022 року об 11:30 год.

21 червня 2022 року від ТОВ "Еверест-Алко" надійшла заява про забезпечення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 21 червня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Хмельницької області у справі №924/1306/21, яке відбудеться об 11:30 год. 29 червня 2022 року.

22 червня 2022 року від ТОВ "Еверест-Алко" надійшла заява про забезпечення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Вказана заява була задоволена судом.

24 червня 2022 року від Хмельницької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого міська рада вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. Крім того, заявник також просить провести судове засідання в режимі відеоконференції в одному із судів зазначених у переліку.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28 червня 2022 року задоволено клопотання Хмельницької міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/1306/21. Доручено Хмельницькому окружному адміністративному суду проведення судового засідання.

В судовому засіданні 29 червня 2022 року, яке проводилось в режимі відеоконференції, представник позивача повністю підтримав вимоги і доводи викладені в апеляційній скарзі. Представник Хмельницької міської ради до Хмельницького окружного адміністративного суду для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно поданого клопотання не з`явився.

Представники третіх в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно рішення №118-С від 14 травня 1992 року виконавчий комітет Хмельницької міської ради народних депутатів, розглянувши заяву Орендного підприємства "Промтовари" про внесення змін та доповнень до статуту, вирішив змінити назву підприємства на "Комерційно-виробниче орендне підприємство "Прана".

26 серпня 1993 року між Хмельницькою міською Радою народних депутатів та Хмельницьким комерційно-виробничим орендним підприємством "Прана" укладено договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1. якого об`єктом купівлі-продажу є державне майно, здане в оренду організації орендарів Хмельницького комерційно-виробничого орендного підприємства "Прана" відповідно до договору оренди і перебуває в комунальній власності Хмельницької міської Ради народних депутатів.

Протоколом загальних зборів членів організації орендарів комерційно-виробничого орендного підприємства "Прана" від 06 вересня 1993 року вирішено, зокрема, створити колективне підприємство із членів організації; затвердити статут колективного підприємства.

Відповідно до пункту 1.4. статуту фірми "Прана" (колективного підприємства), затвердженого протоколом від 06 вересня 1993 року загальних зборів організації орендарів Хмельницького комерційно-виробничого орендного підприємства "Прана", підприємство є правонаступником щодо прав і обов`язків (майнових та по трудових відносинах) Хмельницького комерційно-виробничого підприємства "Прана".

Розпорядження Хмельницької міської Ради народних депутатів №1151 від 12 травня 1994 року відведено в користування Хмельницькому комерційно-виробничому орендному підприємству "Прана" промбазу по вул. Галана, 6/1 земельну ділянку площею 1,31 га.

25 вересня 1995 року Хмельницькою міською радою видано Хмельницькій фірмі "Прана" Держаний акт №001635 на право постійного користування землею площею 1,31 га для будівництва виробничої бази.

Протоколом №15 від 14 травня 1996 року загальних зборів членів-співвласників фірми "Прана" вирішено, зокрема, провести перереєстрацію колективного підприємства в товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Прана"; затверджено статут товариства з обмеженою відповідальністю.

Рішенням загальних зборів членів колективного підприємства фірми "Прана" №15 від 14 травня 1996 року затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Прана", відповідно до пункту 1.1. якого Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Прана" створене шляхом реорганізації (перетворення) колективного підприємства фірми "Прана" відповідно до установчого договору про створення та діяльність товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Прана" від 21 травня 1996 року.

Відповідно до пункту 1.3. статуту товариство є правонаступником майнових та інших немайнових прав і обов`язків колективного підприємства фірми "Прана".

Згідно пункту 3.1. статуту товариство засноване на майні реорганізованого колективного підприємства фірми "Прана". Майно товариства складають основні фонди і оборотні кошти, а також інші цінності, які належать йому на правах власності і вартість яких відображена в самостійному балансі товариства.

Припинення діяльності товариства здійснюється шляхом його реорганізації (поділу, злиття, приєднання) або ліквідації (пункт 6.1. статуту).

23 травня 1996 року Виконкомом Хмельницької міської Ради народних депутатів видано Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Прана" свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи.

Рішенням загальних зборів членів Товариства з обмеженою відповідальністю "А і Є" від 07 серпня 1996 року №1 затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю "А і Є", відповідно до пункту 1.1. якого Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "А і Є" створене шляхом реорганізації (поділу) Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Прана" відповідно до установчого договору про створення та діяльність товариства з обмеженою відповідальністю фірми "А і Є" від 15 серпня 1996 року.

Відповідно до пункту 1.3. статуту Товариство є правонаступником майнових та інших немайнових прав і обов`язків товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Прана" в частині згідно розподільчого балансу.

Згідно пункту 3.1. статуту товариство засноване на частині майна, набутого в результаті реорганізації (поділу) Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Прана" згідно розподільчого балансу. Майно товариства складають основні фонди і оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі товариства.

Пунктами 6.1., 6.2. статуту визначено, що припинення діяльності товариства здійснюється шляхом його реорганізації (поділу, злиття, приєднання) або ліквідації. Реорганізація товариства відбувається за рішенням зборів учасників. При реорганізації товариства його права і обов`язки переходять до правонаступника.

22 серпня 1996 року фірма "Прана" та Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "А і Є" на підставі рішення зборів про припинення діяльності фірми "Прана" шляхом реорганізації (поділу) від 22 липня 1996 року склали договір про передачу нежилих приміщень, відповідно до пункту 1 якого фірма "Прана" передає у власність фірмі "А і Є" приміщення по вул. Галана, 6, балансовою вартістю 8440292000 крб.

Згідно виписки з протоколу №10 загальних зборів учасників ТОВ фірми "А і Є" від 1997 року проведено реорганізацію ТОВ "А і Є" в приватну фірму.

06 жовтня 1999 року затверджено статут приватної фірми "А і Є", відповідно до пункту 1.1. якого Приватна фірма "А і Є" (фірма) є приватною фірмою, яка має право юридичної особи та здійснює свою діяльність на підставі цього статуту і у відповідності з законодавством України з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Відповідно до пункту 1.9. статуту фірма є правонаступником щодо майнових прав і обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю "А і Є".

Згідно пункту 8.1. статуту ліквідація і реорганізація фірми (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) проводиться за рішенням власника фірми чи за рішенням суду або арбітражного суду.

Як передбачено пунктом 1.5. статуту Приватної фірми "А і Є" (нова редакція від 30 квітня 2002 року), фірма є правонаступником майнових та інших немайнових прав і обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю "А і Є".

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 30 вересня 2014 року, залишеного без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 17 грудня 2014 року, апеляційні скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та Приватної фірми "А і Є" задоволено. Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 05 серпня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення. У позові ОСОБА_8 до Хмельницької Другої державної нотаріальної контори, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права власності на майнові права засновника приватної фірми та визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом відмовлено.

Протоколом загальних зборів учасників від 18 січня 2017 року затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" (нова редакція), відповідно до пункту 1.5. якого учасником товариства є юридична особа Приватне підприємство приватна фірма "А і Є", ідентифікаційний код за даними ЄДРПОУ 23831650, місцезнаходження якої: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 22.

Відповідно до пункту 6.3.1. статуту Приватне підприємство приватна фірма "А і Є" володіє часткою, вартістю 75000,00 грн, що відповідає 100% статутного капіталу товариства.

Рішенням Хмельницької міської ради №69 від 04 липня 2018 року припинено право постійного користування Хмельницькій фірмі "Прана" (правонаступник приватна фірма "А і Є") код ЄДРПОУ 23831650 по вул. Кропивницького, 6/1 земельною ділянкою площею 1,06 га. У даному рішенні зазначено, що розпорядженням міської адміністрації від 12 травня 1994 року № 1151 Хмельницькому комерційно-виробничому орендному підприємству "Прана" було надано в постійне користування земельну ділянку площею 1,31 га по АДРЕСА_1 під промбазу, на підставі якого Хмельницькій фірмі "Прана" видано державний акт на право постійного користування № 001635 від 25 вересня 1995 року. Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 26 серпня 2004 року №524-А було припинено право користування Хмельницькій фірмі "Прана" на частину земельної ділянки площею 2500 кв.м по АДРЕСА_1 .

Згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 23831650 значиться Приватна фірма "А і Є" з 06 жовтня 1999 року.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власниками нерухомого майна в АДРЕСА_1 є: ТОВ "Еверест-Алко", якому належать нежитлові приміщення з 05 серпня 2016 року; ТОВ "Хмельницькекобуд", якому належить нежитлове приміщення "В" згідно договору про поділ нерухомого майна в натурі від 07 липня 2016 року; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким належить в рівних частках (по 1/2) приміщення складу згідно договору купівлі-продажу від 17 листопада 2016 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №142758697 від 25 жовтня 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться об`єкти нерухомого майна:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко": нежитлове приміщення площею 138,7 кв.м, приватна власність, розмір частки 1/1, підстава виникнення права власності договір про поділ нерухомого майна, в натурі, що є спільною частковою власністю №1039 від 13 липня 2018 року; нежитлові приміщення загальною площею 897,3 кв.м, приватна власність, розмір частки 1 (об`єкт в процесі виділу частки), підстава виникнення права власності договір про поділ нерухомого майна, в натурі, що є спільною частковою власністю №1039 від 13 липня 2018 року;

ОСОБА_2 : нежитлове приміщення, площею 265,1 кв.м, приватна власність; приміщення складу загальною площею 412,5 кв.м, приватна власність, розмір частки Ѕ, підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу № 1388 від 24 вересня 2018 року;

ОСОБА_3 : приміщення складу загальною площею 412,5 кв.м, приватна власність, розмір частки Ѕ, підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу №4270 від 17 листопада 2016 року;

ОСОБА_4 : нежитлові приміщення загальною площею 277,4 кв.м, приватна власність, розмір частки 1, підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу №1128 від 08 серпня 2018 року;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькекобуд": нежитлове приміщення "В" загальною площею 29,9 кв.м, приватна власність, розмір частки 1, підстава виникнення права власності договір про поділ нерухомого майна в натурі №995 від 07 липня 2016 року.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №146781920 від 26 листопада 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" є власником нежитлових приміщень загально площею 205 кв.м, складовими частинами яких є: нежитлові приміщення, Б-3 площею 97,6 кв.м, нежитлові приміщення, Б-4 площею 56,1 кв.м, гараж, Г площею 51,3 кв.м.

Фізичною особою-підприємцем Юрчишиним І.П. виготовлено на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" технічні паспорти на склад площею 97,6 кв.м, на склад площею 56,1 кв.м., на гараж площею 51,3 кв.м, які розміщені за адресою: АДРЕСА_1 .

Протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" №3 від 15 травня 2020 року затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" (нова редакція), відповідно до пункту 1.1. якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко", надалі "Товариство створене в результаті реорганізації шляхом приєднання до даного товариства юридичних осіб: Приватної фірми "А і Є" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькекобуд". Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків Приватної фірми "А і Є" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькекобуд".

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 червня 2020 року у справі №924/830/19 замінено відповідача у справі №924/830/10 Приватну фірму "А і Є" на її правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко".

Згідно технічного висновку про можливість поділу нерухомого майна нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 , затвердженого експертом з технічного обстеження 02 листопада 2020 року, нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 205,0 кв.м технічно можливо поділити в натурі на три об`єкти та кожний автономно експлуатувати як самостійний об`єкт нерухомого майна у відповідності до варіанту поділу, що додається. Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" володіє, користується та розпоряджається на власний розсуд нежитловими приміщеннями, а саме: площею 97,6 кв.м, площею 56,1 кв.м, площею 51,3 кв.м.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 296281690 від 25 січня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться об`єкти нерухомого майна:

ОСОБА_1 : нежитлове приміщення загальною площею 427,2 кв.м, приватна власність, розмір частки 1/1, підстава для державної реєстрації договори купівлі-продажу № 1739 від 20 листопада 2018 року, №1788 від 04 грудня 2018 року, №1738 від 20 листопада 2018 року;

ОСОБА_2 : нежитлове приміщення, площею 265,1 кв.м, приватна власність, підстава для державної реєстрації договір купівлі-продажу №1388 від 24 вересня 2018 року; приміщення складу загальною площею 412,5 кв.м, приватна власність, розмір частки Ѕ, підстава для державної реєстрації договір купівлі-продажу №4272 від 17 листопада 2016 року;

ОСОБА_3 : приміщення складу загальною площею 412,5 кв.м, приватна власність, розмір частки Ѕ, підстава для державної реєстрації договір купівлі-продажу № 4270 від 17 листопада 2016 року;

ОСОБА_4 : нежитлові приміщення загальною площею 277,4 кв.м, приватна власність, розмір частки 1, підстава для державної реєстрації договір купівлі-продажу №1128 від 08 серпня 2018 року;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькекобуд": нежитлове приміщення "В" загальною площею 29,9 кв.м, приватна власність, розмір частки 1, підстава для державної реєстрації договір про поділ нерухомого майна в натурі № 995 від 07.07.2016р.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №298814792 від 10 лютого 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" є власником нежитлових приміщень площею 97,6 кв.м, (адреса: м. Хмельницький, вул. М. Кропивницького, 6/6), нежитлових приміщень площею 56,1 кв.м (адреса: АДРЕСА_2 ), нежитлового приміщення (гараж) площею 51,3 кв.м (адреса: АДРЕСА_3 ).

Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради листом від 17 лютого 2022 року повідомлено ОСОБА_9 , що в матеріалах реєстраційної справи відсутній розподільчий баланс про передання майнових та немайнових прав Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "А і Є".

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №300574446 від 21 лютого 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" є власником нежитлового приміщення площею 29,9 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі передавального акта № 234-236 від 15 травня 2020 року.

Відповідно до передавального акта від 15 травня 2020 року та додатку № 1 до нього, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Хмельницькекобуд" від 15 травня 2020 року №4, унаслідок реорганізації шляхом приєднання Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькекобуд" правонаступником його майна, прав та обов`язків, стосовно усіх його кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами за цим передавальним актом є Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко".

Крім того, в матеріалах справи наявні копії: позовної заяви приватної фірми "А і Є" від 12 жовтня 2018 року з вимогою визнати незаконним та скасувати рішення Хмельницької міської ради від 04 липня 2018 року №69 "Про припинення права користування земельною ділянкою юридичній особі".

Враховуючи викладені обставини справи, місцевий господарський суд прийшов до висновку про відмову у позові, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

У частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (частина 1 статті 3 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно із частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції станом на час прийняття оспорюваного рішення) органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Таким чином, орган місцевого самоврядування, її виконавчий комітет, міський голова (в межах їх компетенції) у спірних правовідносинах реалізують права власника майна, що перебуває у комунальній власності, щодо володіння, користування та розпорядження таким майном на підставі та у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Згідно із статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

ТОВ "Еверест Алко" у позовній заяві вказує, що рішення Хмельницької міської ради №69 від 04 липня 2018 року "Про припинення права користування земельною ділянкою юридичній особі" порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" на користування земельною ділянкою площею 1,06 га, оскільки товариство є правонаступником Хмельницької фірми "Прана".

Щодо правонаступництва позивача в частині права користування спірною земельною ділянкою, колегією суддів зазначається наступне.

Відповідно до статті 37 Цивільного кодексу Української УРС (діючого на час створення Товариства з обмеженою відповідальністю "А і Є) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до новостворених юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно зі статтею 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Частинами першою, другою, третьою статі 107 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, чинним законодавством визначено, що положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами повинен містити саме розподільчий баланс при застосуванні такої форми реорганізації як поділ.

Рішенням загальних зборів членів Товариства з обмеженою відповідальністю "А і Є" від 07 серпня 1996 року №1 затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю "А і Є", відповідно до пункту 1.1. якого Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "А і Є" створене шляхом реорганізації (поділу) Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Прана" відповідно до установчого договору про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "А і Є" від 15 серпня 1996 року.

Відповідно до пункту 1.3. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "А і Є" товариство є правонаступником майнових та інших немайнових прав і обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Прана" в частині згідно розподільчого балансу.

Однак, з дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що позивачем не додано належним чином завірену копію розподільчого балансу (передаточного балансу), тому твердження позивача про вищевказане правонаступництво, зокрема в частині майнового права, що стосується користування земельною ділянкою площею 1,06 га, не підтверджено належними і допустимими доказами.

Що ж стосується правонаступництва Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" прав та обов`язків в частині права користування вищезазначеною земельною ділянкою Приватної фірми "А і Є" колегія суддів зазначає наступне.

З огляду на положення статті 107 Цивільного кодексу України у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника. У вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі №910/1879/17.

У частині другій статті 107 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 910/23312/14).

Аналогічні дії зі складання передавального акту з огляду на зміст статті 107 Цивільного кодексу України підлягають вчиненню у разі реорганізації юридичної особи шляхом злиття, перетворення.

Під час реорганізації юридичної особи шляхом приєднання передання майна, прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника здійснюється на підставі передавального акта, в якому має бути зазначено про суть та обсяг прав і обов`язків, що передаються. Разом з тим момент переходу прав і обов`язків до правонаступника визначається днем підписання передавального акта, і тому може не співпадати у часі з моментом здійснення реорганізації підприємства, тобто включенням запису про припинення юридичної особи до державного реєстру.

Аналогічна правова позиція викладені у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі №5026/1056/2012).

Для процесуального правонаступництва правове значення має факт настання правонаступництва у правовідносинах, щодо яких заявлено позовні вимоги стосовно такої сторони (висновок про застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі №922/2301/18).

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" створене в результаті реорганізації шляхом приєднання до даного товариства юридичних осіб: Приватної фірми "А і Є" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькекобуд" (пункт 1.1. статуту /а. с. 102/).

Позивачем надано до матеріалів справи передавальний акт від 15 травня 2020 року, за яким правонаступником майна, прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькекобуд" є позивач. Проте передавального акта іншої юридичної особи, Приватної фірми "А і Є", на підтвердження переходу усіх майнових та інших немайнових прав та обов`язків (в тому числі права користування спірною земельною ділянкою) Товариству з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" позивачем до матеріалів справи не долучено.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорення прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Таким чином, вирішуючи спір, суд має перевірити наявність у особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з`ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів. При цьому обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення.

Судами встановлено, що згідно положень статуту позивача (в редакції від 18 січня 2017 року) учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" є юридична особа - Приватне підприємство приватна фірма "А і Є", ідентифікаційний код за даними ЄДРПОУ 23831650 (пункт 1.5.1. статуту).

Відповідно до пункту 6.1. статуту для забезпечення діяльності товариства статутний капітал товариства може утворюватись з грошових коштів, матеріальних цінностей (будинки, споруди, обладнання тощо) права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, а також будь-якими майновими та немайновими правами (в тому числі прав на інтелектуальну власність).

Статутний капітал товариства становить 75000 гривень (пункт 6.2. статуту).

Згідно пункту 6.3.1. статуту Приватне підприємство приватна фірма "А і Є" володіє часткою вартістю 75000 гривень, що відповідає 100% статутного капіталу товариства.

При цьому позивачем не надано доказів на підтвердження того, що вкладом ПП "А і Є" до статутного капіталу ТОВ "Еверест Алко" було право на користування спірною земельною ділянкою. В свою чергу участь в складі іншої юридичної особи не передбачає правонаступництва.

Водночас, як встановлено судами, згідно пункту 1.1. статуту позивача (в редакції від 15 травня 2020 року) Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко", надалі "Товариство створене в результаті реорганізації шляхом приєднання до даного товариства юридичних осіб: Приватної фірми "А і Є" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькекобуд". Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків приватної фірми "А і Є" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькекобуд".

Із наведених обставин місцевим судом правильно встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" станом на час прийняття рішення № 69 від 04 липня 2018 року, яким припинено право постійного користування Хмельницькій фірмі "Прана" (правонаступник приватна фірма "А і Є") спірною земельною ділянкою, не було правонаступником Приватної фірми "А і Є" (вказане підприємство було лише учасником товариства позивача), а факт набуття правонаступництва у позивача виник в результаті реорганізації шляхом приєднання до товариства позивача юридичних осіб: Приватної фірми "А і Є" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькекобуд", що відображено в статуті позивача в редакції від 15 травня 2020 року. При цьому, будь-яких доказів передання Приватним підприємством приватна фірма "А і Є" (учасником позивача) майнових та немайнових прав, права користування землею, в тому числі спірною земельною ділянкою, які в своїй сукупності утворюють статутний капітал (пункт 6.1. статуту позивача в редакції від 18 січня 2017 року /а.с. 64/) матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Приватної фірми " А і Є ", код ЄДРПОУ 23831650, 20.05.2020р. здійснено запис за №16731120060002191 про припинення Приватної фірми " А і Є ".

Також, як вбачається з даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДПРОУ 23831650, правонаступником Приватної фірми " А і Є " є Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" код ЄДРПОУ: 40700674, що знаходиться за адресою - 29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вул. Марка Кропивницького, буд. 6/1.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що на час реєстрації змін до відомостей в ЄДР щодо правонаступництва позивача, право постійного користування ПП "А і Є" спірною земельною ділянкою було припинене оскаржуваним рішенням міської ради, а відтак не могло бути передане при реорганізації, що спростовує твердження позивача про правонаступництво в частині прав на земельну ділянку.

Таким чином, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що в даному випадку позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів, оскільки станом на час прийняття оспорюваного рішення міської ради, позивач не набув статусу правонаступника ПП "А і Є", у нього не було жодних майнових чи немайнових права Приватної фірми "А і Є", в тому числі права користування земельною ділянкою площею 1,06 га.

Судами обох інстанцій враховано надані позивачем докази, зокрема ухвалу Вищого спеціалізованого суду України від 17 грудня 2014 року, зі змісту якої слідує, що Приватна фірма "А і Є" є правонаступником майнових та інших немайнових прав і обов`язків Товариства з обмежено відповідальністю "А і Є", виписку з протоколу №10 про реорганізацію ТОВ "А і Є" шляхом його перетворення в приватну фірму, ухвалу Північного-західного апеляційного господарського суду від 09 червня 2020 року у справі №924/830/19 про заміну Приватної фірми "А і Є" на її правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко", а також положення статутів правопопередників, з яких прослідковується послідовність набуття правонаступництва товариством позивача від Хмельницької фірми "Прана". Однак, жодних належних та допустимих доказів, зокрема розподільчого балансу, передавального акта, які б конкретизували та підтвердили, як того вимагають норми законодавства, правонаступництво Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко" майнових прав саме в частині права користування земельною ділянкою площею 1,06 га та факт набуття правонаступництва позивачем в частині вказаних вище прав станом на час прийняття оспорюваного рішення матеріали справи не містять та апелянтом не доведено.

Крім того, колегією суддів враховується та обставина, що підставою для прийняття оспорюваного рішення слугувало те, що на спірній земельній ділянці згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25 жовтня 2018 року знаходилося у приватній власності майно: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькекобуд" - нежитлове приміщення "В" загальною площею 29,9 кв.м згідно договору про поділ нерухомого майна в натурі від 07 липня 2016 року; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким належить в рівних частках (1/2) приміщення складу загальною площею 412,5 кв.м згідно договору купівлі-продажу від 17 листопада 2016 року.

Відповідно до частин 1, 2 Земельного кодексу України (в редакції станом на час прийняття оспрюваного рішення) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Разом з тим, згідно пункту "е" статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

За змістом статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16.

За наявності підстав припинення, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, припинення користування земельною ділянкою проводиться в загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Таким чином, враховуючи дані обставини та наведені норми законодавства, місцевий господарський суд прийшов правильного висновку, що Хмельницькою міською радою було обґрунтовано прийнято рішення № 69 від 04 липня 2018 року, яким було припинено право постійного користування земельною ділянкою Хмельницькій фірмі "Прана" по вул. Кропивницького, 6/1 земельною ділянкою площею 1,06 га.

Необґрунтованими є доводи апелянта стосовно того, що в оскаржуваному рішенні Хмельницької міської ради вказано про те, що правонаступником Хмельницької фірми "Прана" є Приватна фірма "А і Є" у зв`язку з одним і тим же кодом ЄДРПОУ, оскільки наявність єдиного коду не є підтвердженням того, що Приватна фірма "А і Є" є правонаступником всіх майнових та немайнових прав і обов`язків Хмельницької фірми "Прана".

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності порушеного саме його права або охоронюваного законом інтересу в межах даного позову.

Щодо заяви відповідача про застосування строку спливу позовної давності суд відзначає, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав їх необґрунтованості, позовна давність та наслідки її спливу не застосовуються.

На підставі викладеного, доводи позивача, визначені ним у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Еверест-Алко" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 травня 2022 року у справі №924/1306/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 травня 2022 року у справі №924/1306/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/1306/21 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "30" червня 2022 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Філіпова Т.Л.