Ухвала

від 13.09.2022 по справі 924/1306/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 924/1306/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульський Г.М. - головуючий, Уркевич В.Ю., Могил С.К.,

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко»

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 (колегія суддів: Бучинська Г.Б. - головуючий, Розізнана І.В., Філіпова Т.Л.) та рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2022 (суддя Заверуха С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко»

до Хмельницької міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

про визнання незаконним та скасування рішення

за участю: позивача: Бейлик М.Б. (адвокат), відповідача: Демчук Л.Г. (самопредставництво),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Алко» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Хмельницької міської ради (далі - відповідач), у якому просило визнати незаконним та скасувати рішення двадцять другої сесії відповідача від 04.07.2018 № 69 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою юридичній особі» (далі - Рішення).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішенням порушено право позивача на користування земельною ділянкою, тому воно є незаконним та підлягає скасуванню в судовому порядку.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022, в позові відмовлено.

2.2 Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів станом на час прийняття Рішення.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі позивач просить скасувати вище вказані судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заявник вказує, що суди застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 908/2337/19, від 31.05.2018 у справі № 910/1879/17, від 18.11.2020 у справі № 904/6059/19, від 15.07.2021 у справі № 924/48/19, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 923/466/17, від 05.11.2019 у справі № 906/392/18. Крім того заявник посилається на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази.

4. Мотивувальна частина

4.1 Із встановлених судами обставин справи вбачається, що 25.09.1995 відповідачем видано Хмельницькій фірмі «Прана» державний акт на право постійного користування землею № 001635, площею 1,31 га, для будівництва виробничої бази.

4.2 Протоколом від 14.05.1996 № 15 загальних зборів членів-співвласників фірми «Прана» вирішено, зокрема, провести перереєстрацію підприємства в Товариство з обмеженою відповідальністю - фірму «Прана» та затверджено статут цього товариства.

4.3 Рішенням загальних зборів членів Товариства з обмеженою відповідальністю «А і Є» від 07.08.1996 № 1 затверджено статут цього товариства, відповідно до пункту 1.1 якого, воно створене шляхом реорганізації (поділу) Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Прана» відповідно до установчого договору про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «А і Є» від 15.08.1996.

4.4 Відповідно до пункту 1.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «А і Є», товариство є правонаступником майнових та інших немайнових прав і обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Прана» в частині згідно розподільчого балансу.

4.5 Листом від 17.02.2022 відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради повідомив, що в матеріалах реєстраційної справи відсутній розподільчий баланс про передання майнових та немайнових прав Товариству з обмеженою відповідальністю - фірма «А і Є».

4.6 Рішенням припинено право постійного користування Хмельницькій фірмі «Прана» (правонаступник Приватна фірма «А і Є») по вул. Кропивницького, 6/1, земельною ділянкою, площею 1, 06 га.

4.7 Причиною виникнення спору є Рішення, яке, на думку позивача, порушує його права на користування земельною ділянкою площею 1,06 га, оскільки позивач вважає себе правонаступником Хмельницької фірми «Прана».

4.8 Переглядаючи справу в апеляційному порядку та залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив із того, що позивач не довів порушення його прав та законних інтересів прийняттям Рішення, оскільки матеріали справи не містять доказів переходу до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «А і Є» права користування земельною ділянкою за розподільчим балансом, а відтак не доведено, що таке право у подальшому перейшло до позивача як до правонаступника.

4.9 Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.10 У постанові від 29.09.2020 у справі № 908/2337/19 (про зобов`язання включити кредиторські вимоги до передавального акта) Верховний Суд вказав на те, що невключення кредиторських вимог Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в передавальний акт не змінює та не припиняє права позивача вимагати виконання судових рішень та зобов`язань за договорами, а отже, обраний позивачем спосіб захисту майнових прав не є ефективним у розумінні статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ефективним способом захисту в цьому випадку є звернення позивача із заявою про заміну сторони правонаступником (щодо вимог позивача стосовно яких прийнято судові рішення) та звернення з позовом до суду в установленому законом порядку (щодо зобов`язань за якими рішення не приймалися).

4.11 Верховний Суд у постанові від 31.05.2018 у справі № 910/1879/17 вказав на те, що питання моменту правонаступництва має вирішуватися з урахуванням моменту передання майна, прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника. У вирішенні питань, пов`язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов`язків на майно.

4.12 Проте у справі, яка переглядається, не подання позивачем доказів на підтвердження своїх вимог, унеможливило здійснити аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов`язків на право користування земельною ділянкою.

4.13 У постанові від 18.11.2020 у справі № 904/6059/19 Верховний Суд зазначив, що у разі поділу земельної ділянки змінюються межі, площа та кадастровий номер цієї земельної ділянки, проте обсяг прав попереднього землекористувача, набутий на таку земельну ділянку у встановленому законом порядку на підставі державного акта на право постійного користування землею, не змінюється, у зв`язку з чим зміна кадастрового номера, здійснена з дотриманням вищенаведених норм закону, не є правовою підставою, передбаченою положеннями статті 141 Земельного кодексу України, для припинення права постійного користування земельною ділянкою, що є відмінним від обставин справи, яка переглядається.

4.14 Верховний Суд постановою від 15.07.2021 у справі № 924/48/19 скасував рішення попередніх судових інстанцій та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції з тих підстав, що обмежившись посиланням на те, що позивачем не доведено наявність об`єктів власності (нерухомого майна) на спірних земельних ділянках, дійшовши висновку про відсутність у позивача порушеного права з прийняттям Хмельницькою міською радою рішення № 60, суди не дослідили підстави набуття третіми особами права власності на об`єкти нерухомості, що розташовані на спірних земельних ділянках, порядок припинення права постійного користування за Державним актом на право постійного користування землею та площу земельної ділянки, щодо якої (площі) у позивача припинилося право її постійного користування, а також повноваження міської ради з питання припинення права постійного користування землею (наданого на підставі Державного акту на право постійного користування землею) саме на підставі статей 120, 141 Земельного кодексу України, з урахуванням приписів цього Кодексу, та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з посиланням на відповідні норми.

4.15 У постанові від 30.05.2018 у справі № 923/466/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі № 21-405а14, зазначивши, що відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. На підставі оскаржуваного рішення селищної ради було здійснено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, отже, вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав можуть бути предметом розгляду в судах. Розгляд позову про визнання спірного рішення ради недійсним без заявлення вимоги про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі зазначеного рішення щодо права користування земельною ділянкою, вплине на законність таких документів та відновить порушені права для користувачів спірної земельної ділянки.

4.16 У справі № 906/392/18 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019) позивач просив суд визнати недійсним рішення, яким припинено право постійного користування земельною ділянкою. Суд виходив з того, що Рада, приймаючи рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою Попільнянського колгоспного ринку, яке є безстроковим та набуте згідно з державним актом, без належних на те законодавчо встановлених підстав порушила та припинила право постійного користування земельною ділянкою Кооперативного ринку через зміну назви юридичної особи.

4.17 Отже, висновок щодо застосування норми права, який викладений у наведених постановах суду касаційної інстанції, та на який посилається скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.18 Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.19 За вказаних обставин касаційне провадження за касаційною скаргою заявника підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

4.20 Згідно статті 310 частини 3 пункту 1 ГПК України підставою для скасування судового рішення є не дослідження судом зібраних у справі доказів лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, а іншу підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 вказаного Кодексу, яка зазначена скаржником, визнано необґрунтованою, правові підстави для скасування, а відповідно і для оскарження судових рішень в частині таких підстав касаційного оскарження, як не дослідження судом зібраних у справі доказів, відсутні.

4.21 Отже, із встановленням законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду право на касаційне оскарження, а відповідно і на касаційний перегляд судових рішень, в Україні не є безумовним, що є передбачуваними для учасників судового процесу виходячи із наведених вище конкретних норм ГПК України.

4.22 Враховуючи викладене, касаційне провадження підлягає закриттю на підставі статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

4.23 У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.

Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Алко» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 у справі № 924/1306/21, закрити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді В.Ю. Уркевич

С.К. Могил