Рішення

від 28.06.2022 по справі 907/59/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/59/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: позивача Мукачівської міської ради, м. Мукачево

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МИР ЕНЕРДЖІ», с. Павшино, Закарпатська область

про стягнення 69 896,83 грн та розірвання договору оренди земельної ділянки

Секретар судового засідання - Соханич В.М.

За участю представників:

від прокуратури Малинич А.А.- прокурор відділу

від позивача Ільтьо І.І. - начальник юридичного відділу

від відповідача не з`явився

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Керівник Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мукачівської міської ради заявив позов з вимогою стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 69 896,83 грн та розірвання договору оренди земельної ділянки. Позов заявлено на підставі статей 96 та 141 Земельного кодексу України, статей 530, 534 Цивільного кодексу України та ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру».

Ухвалою від 31.01.2022 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено строки для подання процесуальних заяв.

23.02.2022 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи.

Ухвалою від 08.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання з`явилися прокурор та представник позивача, які підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 4 962,00 грн сплаченого судового збору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду були надіслані на його офіційну адресу, та вручені адресату 18.02.2022 та 17.06.2022, відповідно до повідомлень про вручення).

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція прокурора

Керівник Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мукачівської міської ради заявив позов з вимогою стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 69 896,83 грн та розірвання договору оренди земельної ділянки. Позов заявлено на підставі статей 96 та 141 Земельного кодексу України, статей 530, 534 Цивільного кодексу України та ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру».

Правова позиція відповідача

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Суд розглянув справу без відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

17.05.2018 між Павшинською сільською радою Мукачівського району, що у подальшому увійшла до Мукачівської ОТГ (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МИР ЕНЕРДЖІ» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, площею 57.1958 га, яка розташована на території Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області. Даний договір 25.05.2018 зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Згідно п. 2.1 Договору, Орендодавець передав Орендарю земельну ділянку загальною площею 57.1958 га з цільовим призначенням землі для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з кадастровим номером: 2122786300:10:103:0089. Дана земельна ділянка розташована за адресою с.Павшино Мукачівського району (в межах населеного пункту) що у подальшому увійшла до Мукачівської ОТГ.

У відповідності до п. 4.1. Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на поточний рахунок власника та у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки. Орендна плата становить 838 791,96 грн. на рік без ПДВ та відповідно розмір щомісячної орендної плати становить 69 896,83 грн. без ПДВ.

Згідно п. 4.3. Договору, орендна плата сплачується у строки встановлені Податковим кодексом України, а саме рівними частками за місцем знаходження земельної ділянки за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

На виконання вказаного договору відповідач - ТОВ «МИР ЕНЕРДЖІ», грошові зобов`язання по своєчасній оплаті орендної плати, як орендар земельної ділянки не виконує.

Наведена сума заборгованості підтверджується розрахунком наданим Головним управлінням ДПС у Закарпатській області.

Беручи до уваги суму заборгованості (1 118 349,29 грн.) та розмір щомісячної суми орендної плати (69 896,83 грн.) порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди землі у вигляді не сплати орендної плати є систематичним.

Таким чином, у відповідача перед позивачем виник борг за вказаний період на суму 69 896,83 грн

При цьому, статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, серед іншого, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відтак, предмет розглядуваного спору є стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди земельної ділянки.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами у спорі укладено договір оренди земельної ділянки, внаслідок чого між ними виникли правовідносини, що регламентуються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законом України "Про оренду землі", та відповідними підзаконним нормативними актами.

Згідно п. 2.1 Договору, Орендодавець передав Орендарю земельну ділянку загальною площею 57.1958 га з цільовим призначенням землі для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з кадастровим номером: 2122786300:10:103:0089. Дана земельна ділянка розташована за адресою с. Павшино Мукачівського району (в межах населеного пункту) що у подальшому увійшла до Мукачівської ОТГ.

У відповідності до п. 4.1. Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на поточний рахунок власника та у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки. Орендна плата становить 838 791,96 грн. на рік без ПДВ та відповідно розмір щомісячної орендної плати становить 69 896,83 грн. без ПДВ.

Згідно п. 4.3. Договору, орендна плата сплачується у строки встановлені Податковим кодексом України, а саме рівними частками за місцем знаходження земельної ділянки за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього ж Закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно до ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Отже, орендна плата за землю має сплачуватись відповідачем своєчасно та в повному обсязі, згідно з умовами укладеного договору оренди землі.

Разом з цим, ТОВ «МИР ЕНЕРДЖІ», як орендар земельної ділянки, обов`язку щодо сплати орендної плати в обумовлені строки за вищевказаним договором не виконало.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Закарпатській області від 16.11.2021 №13214/5/07-16-04-00-09, встановлено, що ТОВ «МИР ЕНЕРДЖІ» за 2021 рік здійснено оплату у травні за Договором на суму, яка еквівалентна сплаті за два місяці, тобто 139 793,66 грн. Крім того, за 2020 рік, а саме упродовж січня березня, здійснено оплату суми, що еквівалентна трьом місяцям 209 690,50 грн.

Загальна сума боргу орендної плати з юридичних осіб станом на 16.11.2021 становить 1 118 349,29 грн., тобто за 16 місяців. (1 118 349,29/ 69896,84 = 16), де 1 118 349,29 сума боргу, 69 896,84 місячний платіж, 16 кількість місяців заборгованості по орендній платі.

Водночас, згідно даних інформаційно-телекомунікаційної системи порталу «Судова влада» Реєстр судових рішень ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 по справі № 260/5785/21 відкрито провадження про стягнення податкового боргу ТОВ «МИР ЕНЕРДЖІ» на загальну суму 1 048 452,46 грн.

Таким чином залишається неохопленою сума боргу у розмірі 69 896,83 грн., тобто 1 118 349,29 грн. - 1 048 452,46 грн. = 69 896,84 грн.( де 1 118 349,29 сума боргу станом на 16.11.2021, 1 048 452,46-сума боргу подана стягнення податковим органом, 69 896,84 - залишок заборгованості, що неохоплена претензійно-позовною роботою).

Наведена сума заборгованості підтверджується розрахунком наданим Головним управлінням ДПС у Закарпатській області.

Доказів повної оплати відповідачем орендної плати (в сумі 69 896,84 грн) матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказані норми кореспондуються з нормами ГК України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що у відповідача перед позивачем наявна сума заборгованості у сумі 69 896,83 грн., що підтверджується поданими суду доказами. Вказану суму заборгованості останній не оплатив. При цьому, у встановленому законом і судом порядку відповідач не оспорив та не надав відповідні докази відсутності боргу перед позивачем на заявлену до стягнення суму.

Таким чином суд констатує факт порушення права позивача щодо повного та своєчасного розрахунку за укладеним договором, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по оплаті орендної плати, яке підлягає захисту судом.

Щодо розірвання договору оренди земельної ділянки

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, серед іншого, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Під систематичною несплатою орендної плати, відповідно до ст. 782 ЦК України, слід розуміти невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як вже встановлено судом, та підтверджується наявними у справі відповідними доказами, відповідачем не здійснено оплати за договором оренди земельної ділянки строком понад 16 місяців.

Абзацом 3 пункту 8 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» передбачено, що питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред`явлення позову про розірвання договору.

Відповідно до пунктів 2.20, 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі», а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі», основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 02.05.2018 у справі №925/549/17 дійшов висновку, що сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 327/163/17, від 13 травня 2021 року у справі № 192/149/17, від 15 січня 2020 року у справі № 709/591/18, від 10 листопада 2021 року у справі №175/642/19.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Враховуючи викладене, спірний Договір підлягає розірванню, а земельна ділянка, площею 57,1958 га ринковою вартістю 120 075 146,65 грн, поверненню орендодавцю з підстав систематичної несплати оренди відповідачем.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 86 ГПК України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не спростував доводів позивача, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Враховуючи вищенаведене та оцінюючи надані прокурором докази в сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат.

За загальним правилом, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача та підлягають стягненню в сумі 4962,00 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 27, 42, 46, 73-79, 86, 129, 202, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МИР ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 41873860) заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою, площею 57,1958 га, в сумі 69 896,83 грн до місцевого бюджету на рахунок Мукачівської міської ради (UA538999980314191941000007383 ГУК у Закарпатській області Мукачівська тг/33010100, код отримувача 3797589).

3. Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 57,1958 га ринковою вартістю 120 075 146,65 грн, укладений між Павшинською сільською радою Мукачівського району та Товариством з обмеженою відповідальністю «МИР ЕНЕРДЖІ» 17.05.2018.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МИР ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 41873860) на користь Закарпатської обласної прокуратури (розрахунковий рахунок IBAN UA228201720343130001000018475, Державна казначейська служба України м.Київ, код 02909967) 4 962,00 грн, судові витрати, понесені у зв`язку із пред`явленням позову.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядаєтьсяhttp://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2022.

Суддя Л.В. Андрейчук