Ухвала

від 29.06.2022 по справі 908/3577/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.06.2022 Справа № 908/3577/21

м. Запоріжжя Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛІМПЕКС», (юридична адреса: 04107, м. Київ, вул. Отто Шмідта, буд. 35/37, фактична адреса: 08147, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Тарасівська, буд. 7-13), представник позивача адвокат Пінтов Валерій Вікторович, (04119, м. Київ, вул. Деревлянська, буд. 8)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Дніпровський комбінат металевих сплавів», (71611, Запорізька область, Василівський район, смт. Степногірськ, Проммайданчик шахти, буд. 11)

про стягнення 2 714 780,00 грн.

Суддя Дроздова С.С.

Без виклику представників сторін

УСТАНОВИВ

08.12.2021 до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «СТІЛІМПЕКС», м. Київ з позовною заявою вих. № 23-11/21-7 від 23.11.2021 (вх. № 3832/08-07/21 від 08.12.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Дніпровський комбінат металевих сплавів», смт. Степногірськ Василівського району Запорізької області про стягнення суми позики в розмірі 2714780,00 грн. за договором безвідсоткової фінансової допомоги № ПФД-03/0718 від 03.07.2018.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2021 справу № 908/3577/21 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3577/21 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/178/21, підготовче засідання призначено на 13.01.2022.

У зв`язку із неявкою відповідача ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.01.2022 підготовче засідання відкладалося на 07.02.2022.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/3577/21 до 13.03.2022, підготовче засідання відкладалося на 21.02.2022.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.02.2022 закрито підготовче провадження у справі № 908/3577/21, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 15.03.2022.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У зв`язку з наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України судове засідання у справі № 908/3577/21, призначене на 15.03.2022, не відбулося.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.03.2022 судове засідання у справі № 908/3577/21 перенесено на іншу дату, про яку сторони будуть повідомлені додатково відповідною ухвалою суду.

Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 341/2022 від 18.05.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.06.2022 справу № 908/3577/21 призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 05.07.2022.

29.06.2022 через систему «Електронний суд» до господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛІМПЕКС» надійшло клопотання № б/н від 28.06.2022 (вх. № 7490/08-08/22 від 29.06.2022) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/3577/21.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2022 у зв`язку із перебуванням головуючого судді у справі № 908/3577/21 Зінченко Н.Г. у відпустці у період з 13.06.2022 по 01.07.2022 включно, заяву про вжиття заходів забезпечення позов у справі № 908/3577/21 розподілено для розгляду і вирішення по суті судді Дроздовій С.С.

В клопотанні про забезпечення Товариство з обмеженою відповідальністю «СТІЛІМПЕКС» просить суд на підставі ст. ст. 136-140 ГПК України в якості забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти в межах суми стягнення в розмірі 2714780,00 грн., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Дніпровський комбінат металевих сплавів» та обліковуються на його поточному рахунку в банківській установі, а саме: п/р (IBAN): НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на ті обставини, що відповідачем вчиняються дії, які свідчать про його намір здійснити перерахування грошових коштів із свого поточного рахунку на рахунки підконтрольних відповідачу суб`єктів господарювання. У зв`язку із цим, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, щодо яких ним подано відповідне клопотання, в подальшому може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У відповідності до ч. 4 цієї ж статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛІМПЕКС» про забезпечення позову, дослідивши та оцінивши, відповідно до ст. 86 ГПК України, матеріали справи № 908/3577/21 у їх сукупності, суд вважає подану заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню судом, виходячи з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства.

Виходячи зі змісту чинного процесуального закону, забезпечення позову це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач (заявник) повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Проте, в порушення вище наведених вимог закону, позивачем при зверненні до суду з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позу у справі № 908/3577/21 не надано належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, на підтвердження умисного вчинення відповідачем дій, спрямованих на свідоме ухилення від належного виконання зобов`язань за договором безвідсоткової фінансової допомоги № ПФД-03/0718 від 03.07.2018, так само і вчинення дій, спрямованих на перерахування грошових коштів із свого поточного рахунку на рахунки підконтрольних відповідачу суб`єктів господарювання.

Тому самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

На рівні національної правової системи відповідне положення кореспондується з приписами ч. ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, відповідно до яких кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

З урахуванням викладеного, забезпечення права на ефективний спосіб захисту позивача не може виправдовувати втручання у право відповідачів на мирне володіння своїм майном, у зв`язку з поданням необґрунтованої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно останніх.

Таким чином, всупереч положенням ст. ст. 74, 76, 77 ГПК України позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено наявності підстав для забезпечення позову. За таких обставин, у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛІМПЕКС» про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Також слід зазначити, що вжиття передбачених статтею 137 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком.

За таких обставин, Господарський суд Запорізької області дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

З огляду на положення ст. 129 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", оскільки заяву про вжиття заходів забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1240 грн. 50 коп., відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Суд роз`яснює заявнику, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до Господарського суду.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ

1. Прийняти до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛІМПЕКС», м. Київ про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/3577/21.

2. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛІМПЕКС», м. Київ щодо забезпечення позову у справі № 908/3577/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 30.06.2022.

Електронна адреса господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua, телефон контакт-центру 0-800-501-492.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Суддя С.С. Дроздова