Рішення

від 19.06.2022 по справі 914/4101/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2022 Справа № 914/4101/21

місто Львів

За позовом: Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області

в інтересах держави в особі

позивача: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`яниця», м. Львів

про витребування з чужого незаконного володіння об`єкт нерухомого майна та скасування рішення державного реєстратора

Суддя Щигельська О.І.

Секретар судового засідання: Зарицька О.Р.

Представники учасників справи:

від прокуратури: Лука Г. В. прокурор,

позивача: Кулик А.Я. представник,

від відповідача: не з`явився.

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалося за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку .court.gov.ua.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

30.12.2021 Керівник Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області в інтересах держави в особі позивача Львівської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`яниця» про витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`яниця» до комунальної власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення першого поверху (комору) загальною площею 5,5 кв.м. та нежитлові приміщення підвалу (комори) загальною площею 37,1 кв.м., які знаходяться по вул. Степана Бандери, 71 у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 728541946101) із відкриттям нового розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування рішення державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живко М.О. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 41326642 від 29.05.2018 щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень по вул. С. Бандери, 71 у м. Львові (реєстраційний номер: 728541946101) з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`яниця» на нежитлове приміщення першого поверху (комору) загальною площею 5,5 кв.м. та нежитлові приміщення підвалу (комори) загальною площею 37,1 кв.м., які знаходяться по вул. Степана Бандери, 71 у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 728541946101).

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Щигельській О.І.

Одночасно з поданням позовної заяви, керівник Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`яниця» (м. Львів, вул. Васильківського, 9, код ЄДРПОУ: 39806292) - нежитлові приміщення загальною площею 41,9 кв.м. та приєднані до них рішенням реєстратора (№ 41326642 від 29.05.2018) нежитлові приміщення першого поверху зальною площею 5,5 кв.м. та нежитлові приміщення підвалу загальною площею 37,1 кв.м., які знаходяться по вул. Степана Бандери, 71 у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 728541946101).

Ухвалою суду від 04.01.2022 заяву Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області про забезпечення позову у справі №914/4101/21 призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.01.2022.

Ухвалою суду від 04.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.01.2022.

Ухвалою суду від 10.01.2022 в задоволенні заяви Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 24.01.2022 підготовче засідання відкладено на 14.02.2022.

Ухвалою суду від 14.02.2022 підготовче засідання відкладено на 10.03.2022.

Ухвалою суду від 10.03.2022 підготовче засідання відкладено на 11.04.2022.

11.04.2022 в системі документообігу суду за вх.№7730/22 зареєстровано клопотання прокурора про долучення доказів до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 11.04.2022 протокольною ухвалою суд задовольнив клопотання прокурора та долучив подане ним клопотання з додатками до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 11.04.2022 закрито підготовче провадження у справі № 914/4101/21 та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 16.05.2022.

Ухвалою суду від 16.05.2022 судове засідання відкладено на 20.06.2022.

В судове засідання 20.06.2022 зявилася прокурор та представник позивача. Прокурор позовні вимоги підтримала просила задовольнити в повному обсязі. Представник позивача позов підтримав в повному обсязі просив задовольнити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив.

Суд зазначає, що кореспонденція суду надсилалася як на юридичну адресу відповідача вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме 79018, Львівська обл., місто Львів, вулиця С.Васильківського, будинок 9, так і на адресу місцезнаходження майна: м.Львів, вул. Ст. Бандери, 71. Проте поштові конверти з вкладеннями були повернуті на адресу суду з відмітками пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими конвертами з вкладеннями та поштовими довідками.

Також варто вказати, що прокурором здійснювалися запити до ГУ ДПС у Львівській області щодо актуальної інформації про фактичну та юридичну адреси ТзОВ «Кам`яниця», у відповідь на які ГУ ДПС у Львівській області листами від 10.03.2022 та від 31.03.2022 повідомлено, що ТзОВ «Кам`яниця» (код ЄДРПОУ 39806292) перебуває на обліку в органах ДПС, місцезнаходження 79018, м. Львів, вул. Васильківського, 9.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов`язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.

Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності, покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи прокурора

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор вказує, що Франківською окружною прокуратурою міста Львова Львівської області під час здійснення нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021142080000039 встановлено порушення інтересів територіальної громади м. Львова внаслідок незаконного заволодіння майном, яке перебувало у комунальній власності.

Зокрема зазначено, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 05.04.2017 №954, ТОВ «Джерела» продало, а ТзОВ «Кам`яниця» купило нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення, загальною площею 41,9 кв.м., що знаходяться у м. Львові по вулиці Ст. Бандери, 71 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 728541946101).

На момент продажу вказані нежитлові приміщення належали продавцю - ТОВ «Джерела» на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення, виданого 10.10.2011 на підставі наказу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради № 1818-НЖ-Ф від 10.10.2011. Вказані нежитлові приміщення складались виключно з нежитлових приміщень під інд. 1 площею 24 кв.м., інд. 2 пл. 17 кв.м. та інд. пл. 0,9 кв.м.

05.04.2017 року відомості про державну реєстрацію права власності ТзОВ «Кам`яниця» внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

В подальшому, державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живком М.О. прийнято рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 41326642 від 29.05.2018 та здійснено 29.05.2018 державну реєстрацію внесення змін щодо об`єкта нерухомого майна нежитлових приміщень площею 41,9 кв.м. по вул. С. Бандери, 71 у м. Львові (реєстраційний номер: 728541946101) шляхом приєднання до них комор площею 37,1 кв.м. та 5,5 кв.м., які нібито перебувають у користуванні відповідача.

Вказана реєстраційна дія вчинена державним реєстратором на підставі актів ЛКП «Львівський ліхтар» від 05.07.2017 та від 31.07.2017.

Водночас, прокурор вказує, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021142080000039 від 10.08.2021 окружною прокуратурою встановлено, що документи, які стали підставою для реєстрації права приватної власності за ТзОВ «Кам`яниця» на спірні нежитлові приміщення є підробленими, а самі об`єкти нерухомого майна незаконно вибули з комунальної власності.

Відтак прокурор просить витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`яниця» до комунальної власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення першого поверху (комору) загальною площею 5,5 кв.м. та нежитлові приміщення підвалу (комори) загальною площею 37,1 кв.м., які знаходяться по вул. Степана Бандери, 71 у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 728541946101) із відкриттям нового розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасувати рішення державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живко М.О. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №41326642 від 29.05.2018 щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень по вул. С. Бандери, 71 у м. Львові (реєстраційний номер: 728541946101) з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`яниця» на нежитлове приміщення першого поверху (комору) загальною площею 5,5 кв.м. та нежитлові приміщення підвалу (комори) загальною площею 37,1 кв.м., які знаходяться по вул. Степана Бандери, 71 у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 728541946101).

Аргументи позивача

Позивач письмових пояснень щодо суті позовних вимог не подав. В судовому засіданні повідомив, що позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі.

Аргументи відповідача

Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Рішенням виконкому Радянської районної ради народних депутатів від 26.05.1987 №271 затверджено реєстр №1 житлових будинків /будівель/, які належать місцевим Радам по Радянському району м. Львова. Львівському міжміському бюро технічної інвентаризації доручено провести реєстрацію вказаних будинків згідно п.№1 цього рішення і видати реєстраційні посвідчення ЖЕО Радянського району м. Львова.

Згідно з копією Реєстраційного посвідчення на жилий будинок (споруду), що належить місцевим Радам від 06.03.1998, Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації посвідчено, що в цілому жилий будинок (споруда) розташований в місті Львові за вул. Ст. Бандери за №71 зареєстрований на праві державної власності за виконкомом Франківської міської (районної) Ради народних депутатів і знаходиться в оперативному управлінні ЖЕО Франківського р-ну м. Львова на підставі реєстру №1, затвердженого рішенням виконкому Радянської районної Ради народних депутатів за №271 від 26.05.1987.

Згідно витягу №4783208 від 20.09.2004 року Про реєстрацію права власності на нерухоме майно вбачається, що будинок за адресою Львівська обл. м. Львів, вул. Бандери С., буд 71 знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради на підставі Рішення Франківського райвиконкому м. Львова №271 від 26.05.1987 року, даний витяг, виданий, як дублікат на реєстраційне посвідчення від 17 . 05.1988. Дата прийняття рішення про реєстрацію права власності 17.09.2004.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛА» володіло на праві приватної власності нежитловими приміщеннями площею 41,9 кв. м., які знаходяться в м. Львові на вул. Степана Бандери,71, що підтверджується копією Свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення від 10.10.2011 року. Свідоцтво видане на підставі наказу управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради М818-НЖ-Ф від 10 жовтня 2011р.

05.04.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Джерела» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кам`яниця» укладено Договір купівлі продажу нежитлових приміщень, за яким ТОВ «Джерела» продало, а ТОВ «Кам`яниця» купило нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 41,9 (сорок одна ціла дев`ять десятих) кв.м., що знаходяться в місті Львові по вулиці Бандери С. будинок № 71 (сімдесят один), реєстраційний номер об`єкта нерухомою майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 728541946101.

З технічного паспорта від 06.06.2006, вбачається, що зазначені нежитлові приміщення складались з нежитлових приміщень під інд. 1 площею 24 кв.м., інд. 2 пл. 17 кв.м. та інд. 3 пл. 0,9 кв.м.

05.04.2017 року відомості про державну реєстрацію права приватної власності ТзОВ «Кам`яниця» на нежитлові приміщення загальною площею 41,9 кв.м., що знаходяться в місті Львові по вулиці Бандери С. будинок № 71 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

29.05.2018 державним реєстратором прав на нерухоме майно Живко Михайлом Олександровичем, Солонківської сільська ради Пустомитівського району, Львівської обл. розглянувши заяву про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, прийнято рішення внести зміни до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 728541946101 /спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Прокурор вказує, що внесення змін щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень площею 41,9 кв.м. по вул. С. Бандери, 71 у м. Львові (реєстраційний номер: 728541946101) відбулося шляхом приєднання до них комор площею 37,1 кв.м.та 5,5 кв.м., які нібито перебували у користуванні відповідача, вказана реєстраційна дія вчинена державним реєстратором на підставі актів ЛКП «Львівський ліхтар» від 05.07.2017 та від 31.07.2017 року.

11.06.2021 року Управління комунальної власності ДЕР ЛМР звернулося до Львівського міського голови з Доповідною запискою №4-2302-72, якою повідомлено, що в базі обліку договорів оренди управління перебуває припинений договір укладений з ТзОВ «Ранок» на приміщення загальною площею 150,9 кв.м. (1-й поверх 113,8 кв.м. та підвал 37,1 кв.м.) за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 71 з яких: приміщення 1-го поверху загальною площею 56,7 кв.м. було відчужено Представництвом Фонду державного майна (договір купівлі - продажу №558-А (1161) від 29.12.1997); приміщення 1-го поверху загальною площею 41,9 кв.м. було відчужено управлінням ресурсів ЛМР (договір купівлі - продажу №892 від 16.10.2003); приміщення 1-го поверху загальною площею 15,2 кв.м. було відчужено управлінням комунального майна ЛМР (договір купівлі - продажу №1405 від 17.02.2006). В ході списання багатоквартирного будинку №71 на вул. Бандери виявлено, що згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, до об`єкту площею 41,9 кв.м. долучено приміщення підвалу загальною площею 37,1 кв.м., які виступали предметом вищевказаного договору оренди, та зареєстровані за ТзОВ «Кам`яниця» на підставі акту ЛКП «Львівський ліхтар» від 05.07.2017 де комунальне підприємство зазначає, що приміщення підлягає приватизації та просить власника внести зміни в документи про право власності. Додатково повідомлено, що за вказаною адресою видана ще одна така довідка на приміщення площею 5,5 кв.м. Зважаючи на вищевикладене, УКВ ДЕР ЛМР вважає, що балансоутримувач неналежно виконує службові обов`язки з перевищенням повноважень, ймовірно неправомірно, передає майно у приватну власність. Відтак, УКВ ДЕР ЛМР просило дати доручення провести службове розслідування, щодо належності виконання своїх службових обов`язків балансоутримувачем комунального майна ЛКП «Львівський ліхтар» та за наявності підстав притягнути до дисциплінарної відповідальності.

Листом №1376 від 09.07.2021 року ЛКП «Львівський ліхтар» у відповідь на лист Управління комунальної власності ЛМР повідомляв, що ЛКП «Львівський ліхтар» у відповідності до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, який затверджений Наказом Державного комітету України з питань житлового господарства №76 від 17.05.2005 року надавало житлово-комунальні послуги мешканцям будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . По факту обстеження вищевказаних приміщень комісією ЛКП «Львівський ліхтар» були складені акти від 05.07.2017 року, від 10.07.2017 року, від 31.07.2017 року щодо утримання таких в належному санітарному та протипожежному стані. Як вбачається з даних копій отриманих з Реєстру прав власності на нерухоме майно, речення «Підлягає приватизації. Прошу власника внести зміни в документи про право власності», на думку ЛКП, самовільно дописано не працівниками ЛКП, що ймовірно мають ознаки підроблення документів. До такого висновку спонукало те, що візуально на фотокопії вбачається різниця фарби між основним надрукованим текстом акту та останнім абзацом акту, а також і те, що після крапки додруковано подальший текст. Крім того, сумнів в достовірності даних актів викликає і те, що в жодних актах обстеження приміщень ЛКП не зобов`язує мешканців щодо здійснення приватизації комор.

Також прокурор вказує, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №942021142080000039 від 10.08.2021 окружною прокуратурою встановлено, що документи, які стали підставою для реєстрації права приватної власності за ТзОВ «Кам`яниця» на спірні нежитлові приміщення є підробленими, а самі об`єкти нерухомого майна незаконно вибули з комунальної власності.

10.08.2021 року В.о. заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова звернувся до Директора Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» з Запитом №14.51/04-16-4266ВИХ-21, яким з метою здійснення представництва інтересів держави в суді, просив в максимально стислі терміни, але не пізніше 25 серпня 2021 року надати на адресу окружної прокуратури інформацію щодо обставин користування ТзОВ «Кам`яниця» нежитловими приміщеннями - площею 37,1 кв.м. по вул. С. Бандери, 71 у м..Львові, а також приміщеннями площею 36,8 кв.м. та 5,5 кв.м. по вул. С. Бандери, 73 у м. Львові із зазначенням правових підстав на підставі яких відбувалось таке користування.

Крім цього, просив повідомити наявну інформацію про попереднього користувача та власника вищевказаних нежитлових приміщень, та перебування будинків №№ 71, АДРЕСА_2 на балансі ЛКП станом на день надання відповіді на цей запит. Одночасно, також просив надати належним чином завірені копії усіх наявних в ЛКП документів, що підтверджують вищевказані обставини, а також актів ЛКП «Львівський ліхтар» від 05.07.2017, 10.07.2017 та від 31.07.2017, а також поверхових планів 1-их поверхів та підвалів будинків №№ 71,73 по вул. С. Бандери у м. Львові.

У відповідь на вказаний запит ЛКП «Львівський ліхтар» Листом №1888 від 28.08.2021 повідомлено, що приміщення загальною площею 41,9 м.кв. за адресою С.Бандери, 71 та приміщення загальною площею 25,2 м.кв. за адресою С.Бандери, 73 належать згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про права власності 19821918 від 05.04.2017р. Комора у підвальному приміщенні площею 37,1 м.кв., 5,5 м.кв., за адресою С.Бандери, 71 та комора у підвальному приміщенні площею 36,8 м.кв. були вільні, після чого їх почали використовувати представники ТзОВ «Кам`яниця» для особистих потреб, відповідно до актів від 05.07.2017р., 31.07.2017р., 10.07.2017р. Попередній власник нежитлових приміщень за адресою С.Бандери 71,73, ТзОВ «Джерела». Також повідомлено, що станом на 10.08.2021р. будинки № 71 та 73 на вул. С.Бандери перебувають на балансі ЛКП «Львівський ліхтар». До Листа долучено запитувані документи.

Матеріали справи місять копії актів які затверджені Директором ЛКП «Львівський ліхтар», зокрема:

-Акт від 05.07.2017 року згідно якого комісія в складі головною інженера ЛКП «Львівський ліхтар» ОСОБА_1 , майстрів з експлуатації житлового фонду Івах М І.. ОСОБА_2 обстежили підвальне приміщення будинку АДРЕСА_1 і встановили, що комора площею 37,1 кв.м. в підвалі будинки АДРЕСА_1 належить на праві користування ТзОВ «Кам`яниця» (ЄДРПОУ 39806292), що є власником нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 41.9 кв.м. за вказаною адресою, згідно витягу з Державного реестру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності 19821918 від 05.04.2017р. Комора площею 37,1 кв.м., яка знаходиться в користуванні ТзОВ «Кам`яниця» (ЄДРПОУ 39806292), утримується в належному санітарному і протипожежному стані, підлягає приватизації;

-Акт від 05.07.2017 року, згідно якого комісія в складі головною інженера ЛКП «Львівський ліхтар» ОСОБА_1 , майстрів з експлуатації житлового фонду Івах М І.. ОСОБА_2 обстежили підвальне приміщення будинку АДРЕСА_1 і встановили, що Комора площею 37,1 кв.м. в підвалі будинку АДРЕСА_1 належить на праві користування ТзОВ «Кам`яниця» (ЄДРПОУ 39806292), що є власником нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 41.9 кв.м. за вказаною адресою згідно витягу з Державного реєстру, речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності 19821918 від 05.04.2017 р. Комора площею 37,1 кв.м., яка знаходиться в користуванні ТзОВ «Камяниця» (ЄДРПОУ 39806292), утримується в належному санітарному і протипожежному стані, підлягає приватизації. Прошу власника внести зміни в документи про право власності;

-Акт від 31.07.2017 року, згідно з яким комісія в складі головного інженера ЛКП «Львівський ліхтар» ОСОБА_3 , майстрів з експлуатації житлового фонду ОСОБА_4 .. ОСОБА_2 обстежили підвальне приміщення будинку АДРЕСА_1 і встановили, що комора площею 5,5 кв.м. на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 належить на праві користування ТзОВ «Кам`яниця» (ЄДРПОУ 39806292), що є власником нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 41.9 кв. м. за казаною адресою, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності 19821918 від 05.04.2017р. Комора площею 5,5 кв.м., яка знаходиться в користуванні ТзОВ «Кам`яниця» (ЄДРПОУ 39806292), утримується в належному санітарному і протипожежному стані, підлягає приватизації;

-Акт від 31.07.2017 року, згідно з яким комісія в складі головного інженера ЛКП «Львівський ліхтар» ОСОБА_3 , майстрів з експлуатації житлового фонду Івах М.І.. ОСОБА_2 обстежили підвальне приміщення будинку АДРЕСА_1 і встановили, що комора площею 5,5 кв.м. на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 належить на праві користування ТзОВ «Кам`яниця» (ЄДРПОУ 39806292), що є власником нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 41.9 кв. м. за казаною адресою, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності 19821918 від 05.04.2017р. Комора площею 5,5 кв.м., яка знаходиться в користуванні ТзОВ «Кам`яниця» (ЄДРПОУ 39806292), утримується в належному санітарному і протипожежному стані, підлягає приватизації. Прошу власника внести зміни в документи про право власності.

10.08.2021 року В.о. заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова звернувся до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку ЛМР з Листом №14.51/04-16-4269ВИХ-21 яким з метою здійснення представництва інтересів держави в суді, просив в максимально стислі терміни, але не пізніше 27 серпня 2021 року надати на адресу окружної прокуратури наявну інформацію про факти передання в користування за договорами оренди, відчуження (приватизацію), приналежність (перебування на балансі) та право власності на нежитлові приміщення на в будинках №№ 71, АДРЕСА_2 . Крім цього, прокурор також просив надати належним чином завірені копії усіх наявних в управлінні документів, що підтверджують вищевказані обставини, зокрема, копію договору оренди із ТзОВ «Ранок» на приміщення загальною площею 150,9 кв.м. по вул. С. Бандери, 71 у м. Львові із додатками до нього та технічним паспортом.

У відповідь на запит прокурора Управлінням комунальної власності Листом №2302-вих-77543 від 31.08.2021 повідомлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за адресами м. Львів, вул. С. Бандери, 71 та вул. С. Бандери,73 не зареєстровано жодного об`єкта нерухомого майна який перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради. Додатково повідомлено, що будинки за адресами вул. С. Бандери, 71 та вул. С. Бандери, 73 належать до будинків, які передавались рішенням виконавчого комітету Франківської (Радянської) районної ради народних депутатів м. Львова Львівської області від 26.05.1987 № 271 у власність територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради. В архіві управління комунальної власності обліковуються припинені договори оренди нежитлових приміщень за адресою м. Львів, вул. С. Бандери, 71 та вул. С. Бандери, 73, згідно переліку. Також зазначено, що за період з грудня 1998 року (з часу утворення управління комунальної власності) по 30.08.2021 року управлінням комунальної власності за адресами вул. С. Бандери, 71 та вул. С. Бандери, 73 відчужувались нежитлові приміщення, згідно переліку. Крім того проінформовано, що управління комунальної власності отримує інформацію щодо нежитлових приміщень/будівель від балансоутримувачів будинків/будівель. Балансоутримувач будинків за адресою м. Львів, вул. С. Бандери, 71 та вул. С. Бандери, 73 ЛКП, «Львівський ліхтар» не повідомляв Управління комунальної власності про наявність в них інших нежитлових приміщень. А також Управлінням комунальної власності договори купівлі продажу на нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 5,5 кв.м. та нежитлові приміщення підвалу загальною площею 37,1 кв.м. за адресою вул. С. Бандери, 71, нежитлові приміщення підвалу загальною площею 36,8 кв.м. за адресою вул. С. Бандери, 73 не укладались. Зазначено, що Доповідною запискою №4-2302-72 від 11.06.2021 Управління комунальної власності скерувало інформацію щодо неналежного виконання службових обов`язків з перевищенням повноважень ЛКП «Львівський ліхтар», та ймовірно неправномірного вибуття майна яке перебувало на балансі ЛКП «Львівський ліхтар» у приватну власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`яниця».

Прокурор зауважує, що опрацюванням переліку нежитлових приміщень які за період з грудня 1998 року до 30.08.2021 за адресою: вул. Степана Бандери, 71 у м. Львові відчужувалась управлінням встановлено, що серед них немає спірних нежитлових приміщень, а договори купівлі-продажу на нежитлові приміщення першого поверху зага0льною площею 5,5 кв.м. та нежитлові приміщення підвалу загальною площею 37,1 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Степана Бандери, 71 у м. Львові управлінням не укладались.

Листом №1999 від 10.09.2021 ЛКП «Львівський ліхтар» на запит прокурора додатково повідомлено, що за результатами проведених комісійних обстежень, працівниками ЛКП, були складені акти від 05.07.2017, 31.07.2017, 10.07.2017 по адресах м Львів, вул. С.Бандери, буд.71 та буд.73, які засвідчують, що дані приміщення знаходяться в належному санітарному і протипожежному стані. Дані акти не є правовстановлюючими документами. Відповідно вищевказані акти не підтверджують виникнення речових прав на нерухоме майно та не можуть бути використані для проведення державної реєстрації речових прав. Словосполучення у вказаних актах: «Належать на праві користування ТзОВ «Кам`яниця» чи «Яке знаходиться в користуванні ТзОВ «Кам`яниця» необхідно трактувати як «Користується ТзОВ «Кам`яниця». Одночасно повідомлено, що на час складання вищезгаданих актів нежитлові приміщення (комори у підвалі) площею 37,1 кв.м. та 5,5 кв.м. по вул.С.Бандери,71 у м. Львові, та площею 36,8 кв.м. по вул. С. Бандери, 73 у м. Львові, як і житлові будинки перебували та перебувають у комунальній власності на підставі рішення №271 від 26.05.1987 Франківського/Радянського/райвиконкому м. Львова.

07.10.2021 року прокурор Листом №14.51/04-16-5764ВИХ-21 звертався до Юридичного департаменту ЛМР, яким повідомлено, що Франківською окружною прокуратурою м. Львова встановлюються підстави для здійснення представництва інтересів держави в особі Львівської міської ради за наслідками набуття ТзОВ «Кам`яниця» права приватної власності на нежитлові приміщення - комори в будинках № 71 та № 73 по вул. С. Бандери у м. Львові. З метою забезпечення можливості звернення органів прокуратури до суду в інтересах територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, керуючись ст. 23 Закону, прокурор просив надати інформацію про вжиті Юридичним департаментом заходи претензійно-позовного характеру щодо витребування з приватної власності ТзОВ «Кам`яниця» у комунальну власність нежитлових приміщень площею 37,1 кв.м, по вул. С. Бандери, 71 у м. Львові, а також приміщень площею 36,8 кв.м. та 5,5 кв.м, по вул. С. Бандери, 73 у м. Львові,.

В разі нездійснення заходів щодо звернення до суду із відповідною позовною заявою, просив в найкоротший термін вирішити питання про їх вжиття або зазначити причини їх невжиття, та інформувати про це окружну прокуратуру до 08.11.2021. Одночасно прокурором повідомлено, що у разі невжиття заходів щодо звернення до суду із відповідною позовною заявою, з огляду на факт порушення інтересів територіальної громади м. Львова та наявність підстав для захисту, такі заходи будуть вжиті прокурором.

Листом №2901-вих-104602 від 09.11.2021 року Юридичним департаментом ЛМР у відповідь на вказаний запит прокурора повідомлено, що юридичним департаментом не вживались заходи претензійно-позовного характеру щодо витребування з приватної власності ТзОВ «Кам`яниця» у комунальну власність нежитлових приміщень на вул. С. Бандери, 71 та 73 у м. Львові.

03.12.2021 прокурор звернувся до Львівської міської ради з Листом №14.51/04-16-7455ВИХ-21 яким повідомлено, що Франківською окружною прокуратурою м. Львова встановлюються підстави для здійснення представництва інтересів держави в особі Львівської міської ради за наслідками набуття ТзОВ «Кам`яниця» права приватної власності на нежитлові приміщення - комори в будинках № 71 та № 73 по вул. С. Бандери у м. Львові. З метою забезпечення можливості звернення органів прокуратури до суду в інтересах територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, керуючись ст. 23 Закону, прокурор просив повторно надати інформацію про те, чи вжито заходів претензійно-позовного характеру та інформувати про наміри їх вжиття щодо витребування з приватної власності ТзОВ «Кам`яниця» у комунальну власність нежитлових приміщень площею 37,1 кв.м. та 5,5 кв.м, по вул. С. Бандери, 71 у м. Львові, а також приміщень площею 36,8 кв.м, по вул. С. Бандери, 73 у м. Львові. Одночасно повідомив, що у разі невжиття заходів щодо звернення до суду із відповідною позовною заявою, з огляду на факт порушення інтересів територіальної громади м. Львова та наявність підстав для захисту, такі заходи будуть вжиті прокурором.

22.12.2021 року юридичним департаментом Львівської міської ради розглянуто у відповідь на лист Керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова повідомлено, що юридичним департаментом не вживались заходи претензійно-позовного характеру щодо витребування з приватної власності ТзОВ «Кам`яниця» у комунальну власність нежитлових приміщень на вул. С. Бандери, 71 та 73 у м. Львові.

21.12.2021 року прокурор надіслав на адресу Львівської міської ради Повідомлення про звернення до суду ( в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»), яким повідомив, що Франківською окружною прокуратурою міста Львова встановлено достатні підстави для здійснення представництва інтересів держави в особі Львівської міської ради шляхом звернення до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до ТзОВ «Кам`яниця» (ЄДРПОУ: 39806292) про витребування з чужого незаконного володіння до комунальної власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради нежитлових приміщень першого поверху зальною площею 5,5 кв.м. та нежитлових приміщень підвалу загальною площею 37,1 кв.м., які знаходяться по вул. Степана Бандери, 71 у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 728541946101), а також про скасування рішення державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живко М.О. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 41326642 від 29.05.2018 щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень по вул. С. Бандери, 71 ум. Львові (реєстраційний номер: 728541946101).

ОЦІНКА СУДУ

Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з даним позовом

Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17).

Суд звертає увагу, що упродовж тривалого часу до моменту звернення з позовом до суду, прокурором досліджувалось питання вчинення позивачем дій, спрямованих на захист прав та інтересів позивача, та здійснювалось листування стосовно відповідного питання, що підтверджується матеріалами справи.

У постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають ураховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки: прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37); бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020р., справа № 912/2385/18.

Прокурор зазначає, що Львівська міська рада та її структурні підрозділи, у відповідності до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є органом місцевого самоврядування в Україні та представляє територіальну громаду м. Львова, здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування визначені Конституцією України та іншими законами України, а згідно ст.60 Закону є суб`єктом права комунальної власності.

Відповідно до Положення про Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та його структури, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.12.2007 № 1100 зі змінами та доповненнями внесеними рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради від 27.04.2009 № 303, від 03.07.2009 № 485, від 01.04.2016 №237, від 01.11.2016 №584, від 02.12.2016 №1125, від 19.05.2017 №410, до компетенції Управління відносяться, зокрема, повноваження щодо здійснення контролю за обліком, інвентаризацією майна, що належить до комунальної власності міста, його використанням та збереженням.

Відтак, Львівська міська рада,, є компетентным органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів державну даній сфері.

Львівська міська рада, як компетентний орган, який знав про порушення інтересів територіальної громади за наслідками шляхом здійснення незаконної державної реєстрації на об`єкти комунальної власності, мала повноваження для їх захисту, зокрема шляхом звернення до суду із відповідною позовною заявою, проте не вжила таких заходів протягом розумного строку.

Прокурор вказує, що про факт вибуття з комунальної власності спірного майна та порушення права територіальної громади м. Львова на володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах майном Львівській міській раді стало відомо щонайпізніше ще 11.06.2021, коли Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради було ініційовано проведення службового розслідування щодо неналежного виконання своїх службових обов`язків балансоутримувачем комунального майна - ЛКП «Львівський ліхтар» за вищенаведеним фактом. Однак, Львівською міською радою з 11.06.2021 жодні заходи щодо захисту інтересів територіальної громади м. Львова не вживались.

Оскільки позивачем не вжито заходів щодо витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішення державного реєстратора про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, незважаючи на очевидний характер порушень, що свідчить про його бездіяльність, тобто нездійснення захисту інтересів держави органами державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження. Ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженим органами державної влади допущено бездіяльність, прокурор зазначає, що вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для внесення позову прокурором в інтересах держави

З наведених нормативних положень та правових висновків Верховного Суду, а також з урахуванням встановлених обставин справи, вбачається, що позивач обізнаний про порушення, а також про обізнаність із такими обставинами прокуратури, що свідчать про свідоме нездійснення останніми дій по захисту своїх прав та інтересів, які відповідно до обґрунтувань позовної заяви порушуються відповідачем. Доказів про наявність у позивача наміру пред`являти до відповідача позов не подано.

Враховуючи наведене, в даному випадку, суд прийшов до висновку, що прокурор дотримався визначеного Законом порядку, правомірно захищає інтереси держави в суді в межах наданих йому повноважень, участь прокурора у цій справі, є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена захистом державного інтересу.

Щодо суті позовних вимог

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, ст.1 Першого протоколу до неї /1952р./ передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватись своїм майно, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користування майном відповідно до загальних інтересів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Статтею 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

В статтях 34, 35 Закону УРСР «Про власність» під об`єктами права комунальної власності розумілося майно, що забезпечує діяльність Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об`єкти житлово-комунального господарства; майно закладів освіти, культури, охорони здоров`я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв`язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передбачене відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території. ;

На виконання Закону України «Про власність» Кабінетом Міністрів України 05.11.1991 прийнято постанову № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю), що заклало правові підстави для розподілу майна, яке в радянський період було виключно державним, на державне та комунальне.

На виконання цієї постанови виконавчий комітет Львівської обласної ради народних депутатів прийняв рішення від 24 грудня 1991 року № 728 «Про розмежування обласної комунальної власності і власності адміністративно-територіальних одиниць/підприємств та організацій житлово-комунального господарства області». Цим рішенням затверджено перелік підприємств та організацій, які відносяться до комунальної власності Львівської міської ради народних депутатів, до якого включено також житловий та нежитловий фонд Львівської міської ради народних депутатів м. Львова.

У зв`язку з тим, житлові і нежитлові приміщення, які не були відчужені на - користь фізичних та/або юридичних осіб, належать до комунальної власності територіальної громади міста. При цьому, державна реєстрація права комунальної власності на окремі об`єкти нерухомого майна в будинку комунальної власності для підтвердження правового титулу територіальної громади як власника певного об`єкту нерухомості не вимагається.

Вищенаведений правовий висновок здійснено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11.08.2020 по справі № 461/1119/18 (провадження № 61-14369св19).

Згідно із ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Статтями 142 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності (ст.143 Конституції).

Відповідно до ст.145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Як визначено в ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження та ін.

Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Право комунальної власності захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого ним органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Львівська міська рада та її структурні підрозділи, у відповідності до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є органом місцевого самоврядування в Україні та представляє територіальну громаду м. Львова, здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування визначені Конституцією України та іншими законами України, а згідно ст.60 Закону є суб`єктом права комунальної власності.

Відповідно до Положення про Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та його структури, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07,12.2007 № 1100 зі змінами та доповненнями внесеними рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради від 27.04.2009 № 303, від 03.07.2009 № 485, від 01.04.2016 №237, від 01.11.2016 №584, від 02.12.2016 №1125, від 19.05.2017 №410, до компетенції Управління відносяться, зокрема, повноваження щодо здійснення контролю за обліком, інвентаризацією майна, що належить до комунальної власності міста, його використанням та збереженням.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що держава гарантує об`єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Частиною 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 317, ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Одним із таких засобів захисту порушеного права є витребування майна із чужого незаконного володіння.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правоморчностей.

Тобто витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 зазначено, що згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України та положеннями процесуального законодавства особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача, при цьому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Судом встановлено, що згідно з копією Реєстраційного посвідчення на жилий будинок (споруду), що належить місцевим Радам від 06.03.1998, Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації посвідчено, що в цілому жилий будинок (споруда) розташований в АДРЕСА_2 зареєстрований на праві державної власності за виконкомом Франківської міської (районної) Ради народних депутатів і знаходиться в оперативному управлінні ЖЕО Франківського р-ну м. Львова на підставі реєстру №1, затвердженого рішенням виконкому Радянської районної Ради народних депутатів за №271 від 26.05.1987.

Також згідно витягу №4783208 від 20.09.2004 року Про реєстрацію права власності на нерухоме майно вбачається, що будинок за адресою АДРЕСА_2 знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради на підставі Рішення Франківського райвиконкому м. Львова №271 від 26.05.1987 року, даний витяг, виданий, як дублікат на реєстраційне посвідчення від 17.05.1988. Дата прийняття рішення про реєстрацію права власності 17.09.2004.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Львівська міська рада, у відповідності до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є органом місцевого самоврядування в Україні, що представляє територіальну громаду міста Львова та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування визначені Конституцією України та іншими законами України. Згідно ст. 80 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальні громади, які реалізують право власності через органи місцевого самоврядування, є суб`єктами права комунальної власності.

Відповідно до ч.2 ст.327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема встановлює наявність обтяжень прав на нерухоме майно.

Згідно п. 6, ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює обов`язкову підставу для відмови у державній реєстрації прав у випадку, коли наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

29.05.2018 державним реєстратором прав на нерухоме майно Живко Михайлом Олександровичем, Солонківської сільської ради Пустомитівського району, Львівської обл. прийнято рішення внести зміни до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 728541946101 /спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Внесення змін щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень площею 41,9 кв.м. по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер: 728541946101) відбулося шляхом приєднання до них комор площею 37,1 кв.м.та 5,5 кв.м., які нібито перебували у користуванні відповідача, вказана реєстраційна дія вчинена державним реєстратором на підставі актів ЛКП «Львівський ліхтар» від 05.07.2017 та від 31.07.2017 року.

Однак як вбачається з листа №1999 від 10.09.2021 ЛКП «Львівський ліхтар» за результатами проведених комісійних обстежень, працівниками ЛКП, були складені акти від 05.07.2017, 31.07.2017, 10.07.2017 по адресах м Львів, вул. С.Бандери, буд.71 та буд.73, які засвідчують, що дані приміщення знаходяться в належному санітарному і протипожежному стані. Балансоутримувач спірних приміщень вказував, що акти не є правовстановлюючими документами. Відповідно вищевказані акти не підтверджують виникнення речових прав на нерухоме майно та не можуть бути використані для проведення державної реєстрації речових прав. Словосполучення у вказаних актах: «Належать на праві користування ТзОВ «Кам`яниця» чи «Яке знаходиться в користуванні ТзОВ «Кам`яниця» необхідно трактувати як «Користується ТзОВ «Кам`яниця». Крім того на час складання вищезгаданих актів нежитлові приміщення (комори у підвалі) площею 37,1 кв.м. та 5,5 кв.м. по вул. С. Бандери,71 у м. Львові, та площею 36,8 кв.м. по вул. С. Бандери, 73 у м. Львові, як і житлові будинки перебували та перебувають у комунальній власності на підставі рішення №271 від 26.05.1987 Франківського/Радянського/райвиконкому м. Львова.

Статтею 330 ЦК України встановлено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини третьої статті 388 ЦК України є абсолютним та не передбачає винятків.

Відповідно до ч.3 ст. 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

У розумінні ст. 388 ЦК України коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна із незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача із використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту. У зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Суд зазначає, що оскільки ТзОВ «Кам`яниця» право власності на спірні об`єкти нерухомого майна у встановленому законом порядку не набуто, Львівською міською радою як власником майна не приймалося рішення про приватизацію цього майна на його користь, право власності територіальної громади м. Львова не припинялося, відтак нежитлові приміщення першого поверху зальною площею 5,5 кв.м. та нежитлові приміщення підвалу загальною площею 37,1 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Степана Бандери, 71 у м. Львові слід вважати такими, що вибули з володіння власника поза його волею, а тому позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішення державного реєстратора про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`яниця» слід задовольнити в повному обсязі.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, що прокурором подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів на підтвердження позовних вимог відтак такі підлягають до задоволення

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до положень ст.129 ГПК України, судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 31324,68 грн покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`яниця» (79018, Львівська обл., місто Львів, вулиця С.Васильківського, будинок 9; ідентифікаційний код 39806292) до комунальної власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Ринок, будинок 1; ідентифікаційний код 04055896) об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення першого поверху (комору) загальною площею 5,5 кв.м. та нежитлові приміщення підвалу (комори) загальною площею 37,1 кв.м., які знаходяться по вул. Степана Бандери, 71 у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 728541946101) із відкриттям нового розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

3. Скасувати рішення державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живко М.О. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 41326642 від 29.05.2018 щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень по вул. С. Бандери, 71 у м. Львові (реєстраційний номер: 728541946101) з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`яниця» (79018, Львівська обл., місто Львів, вулиця С.Васильківського, будинок 9; ідентифікаційний код 39806292) на нежитлове приміщення першого поверху (комору) загальною площею 5,5 кв.м. та нежитлові приміщення підвалу (комори) загальною площею 37,1 кв.м., які знаходяться по вул. Степана Бандери, 71 у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 728541946101).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`яниця» (79018, Львівська обл., місто Львів, вулиця С.Васильківського, будинок 9; ідентифікаційний код 39806292) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, Львівська обл., місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 31324,68 грн. судового збору.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано суддею 30.06.2022.

Суддя Щигельська О.І.