Рішення

від 27.06.2022 по справі 539/5020/21

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/5020/21

Провадження № 2/539/388/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді Даценка В.М.,

при секретарі Шрейтер С.О.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Лубни в порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубнижитлобуд 2010»</a>, третя особа Виконавчий комітет Лубенської міської ради, про зобов`язання виконання рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубнижитлобуд 2010»</a>, третя особа Виконавчий комітет Лубенської міської ради, про зобов`язання виконання рішення.

В позові вказав, що згідно архівного витягу від 13 травня 2021 року № 07-05/С-19 із рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради народних депутатів від 14 квітня 1982 року № 133 «Про дозвіл на будівництво підприємствам міста», Виконком міської ради народних депутатів вирішив: V. 2) Виділити хіміко-фармацевтичному заводу земельну ділянку площею 11119 м. кв для будівництва 144-квартирного житлового будинку з прибудованим продовольчим магазином по АДРЕСА_1 за рахунок: б) земельних ділянок садиб житлово- експлуатаційної контори площею 3529 м2 по АДРЕСА_2 . 3) Зобов`язати директора хімфармзаводу т. ОСОБА_5 : а) надати квартири згідно існуючих норм за рахунок житлового фонду хімфармзаводу сім`ям, садиби яких підлягають знесенню. Список на відселення громадян із житлових будинків додається. Зі змісту списку вбачається, що особами, які підлягають відселенню є ОСОБА_6 , ОСОБА_1 .

Згідно 11 сторінки паспорта громадянина України, виданого ОСОБА_1 , зареєстрованим місцем його проживання є АДРЕСА_3 .

Згідно п. 1 договору найму житлового приміщення у будинках місцевих Рад народних депутатів, державних підприємств і установ, кооперативних і громадських організацій Української PCP від 28 листопада 1983 року, управління будинками здає наймачеві ( ОСОБА_1 ) в користування житлове приміщення, окрему кімнату з 2 житлових кімнат, площею 20.11 кв. метрів по адресі АДРЕСА_4 .

Згідно архівного витягу від 13 травня 2021 року № 07-05/С-19-01 із рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради народних депутатів від 11 серпня 1994 року № 139 «Про дозвіл на будівництво підприємствам міста», Виконком міської ради народних депутатів вирішив: III. Внести зміни в рішення виконкому № 133 від 14.04.1982 р. пункт V про виділення земельної ділянки АТ «Лубнифарм» для будівництва 144-х квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 . 2. Виділити СПМК-285 земельну ділянку площею 4401 м2 для будівництва 60-ти квартирного житлового будинку з магазином продовольчих товарів (1-ша черга 150-квартирного житлового будинку) по АДРЕСА_1 по згоді. 3. Умови викладені в рішенні виконкому №133 від 14.04.1982 р. вважати дійсними для СПМК-285.

Тобто, для СПМК-285 почали діяти умови щодо надання квартир згідно існуючих норм за рахунок їх житлового фонду сім`ям, садиби яких підлягають знесенню, зокрема, ОСОБА_1 .

Відповідно до рішення Лубенського міського суду Полтавської області від 16 квітня 1995 року у справі № 2-317/1995 за позовом Акціонерного товариства «Лубнижитлобуд» до ОСОБА_1 про виселення в зв`язку зі зносом забудови, позовні вимоги задоволено, виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_5 , де він проживає та вселити його в квартиру АДРЕСА_6 , шо належить ВАТ «Лубнифарм» і знаходиться в розпорядженні АТ «Лубнижитлобуд». В межах даної справи було встановлено, що Акціонерне товариство «Лубнижитлобуд» є правонаступником СПМК- 285.

Згідно договору від 05 липня 1995 року ОСОБА_7 продав, а ВАТ «Лубнифарм» купило однокімнатну квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_7 . Житлова площа квартири -16.5 кв. м. загальна площа - 28.34 кв. м.

Тобто СПМК-285, правонаступником якого є акціонерне товариство «Лубнижитлобуд», не виконало умови рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради народних депутатів від 14 квітня 1982 року № 133 «Про дозвіл на будівництво підприємствам міста», із внесеними змінами згідно рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради народних депутатів від 11 серпня 1994 року № 139 «Про дозвіл на будівництво підприємствам міста», стосовно надання ОСОБА_1 квартири згідно існуючих норм за рахунок їх житлового фонду.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду від 03 серпня 2021 року у справі №539/1083/21 за позовом Акціонерного товариства «Лубнифарм» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, було усунуто перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належним на праві власності АТ «Лубнифарм» майном, а саме, квартирою АДРЕСА_8 , шляхом виселення ОСОБА_1 з наданням права користування іншим житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 , на постійній основі.

Рішення ґрунтувалося на непорушності права власності в розумінні ст. 41, 47 Конституції України та наявності у власника повноважень щодо розпорядження своєю власністю.

Тобто, Акціонерне товариство «Лубнифарм» розпорядилося належним їм майном на власний розсуд, без урахування інтересів ОСОБА_1 .

09.03.2021 року на поштову адресу позивача надійшла відповідь виконавчого комітету Лубенської міської ради, зі змісту якої вбачалося, шо підстав для надання позивачу квартири з житлового фонду виконавчого комітету Лубенської міської ради немає, враховуючи наявність рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради народних депутатів від 14 квітня 1982 року № 133 «Про дозвіл на будівництво підприємствам міста».

06.10.2021 року на поштову адресу позивача надійшла письмова відповідь № 285 від директора ТОВ «Лубнижитлобуд», зі змісту якої вбачалося наступне: «Згідно рішення Лубенського міського суду справа № 2-317 від 16.08.1995 року, рішень виконавчого комітету Лубенської міської ради народних депутатів № 133 від 14.04.1982 р., № 139 від 11.08.1994 року. Ви, ОСОБА_1 , в 1995 році були виселені із квартири АДРЕСА_5 , який належав Лубенському виконавчому комітету та повинен був бути знесений і вселені в квартиру за адресою: АДРЕСА_7 для постійного проживання, в якій ви й проживаєте вже 26 років. На вас лежить обов`язок, згідно законодавства України, оформити прописку (реєстрацію) в зазначеній квартирі та оформити право власності на квартиру на своє ім`я. Керуючись вищевикладеним, ТОВ «Лубнижитлобуд 2010» виконав своє зобов`язання щодо забезпечення вас, підпадаючих під відселення, житлом, згідно існуючих на той час норм.»

Посилань на відповідні норми права чи пояснень з приводу оформлення права на квартиру, яка є приватною власністю іншої особи, вищезазначена відповідь не містила.

Вважає, що невиконання відповідачем рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради народних депутатів від 14 квітня 1982 року № 133 «Про дозвіл на будівництво підприємствам міста», із внесеними змінами згідно рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради народних депутатів від 11 серпня 1994 року № 139 «Про дозвіл на будівництво підприємствам міста», порушує його права. Його було позбавлено права на отримання квартири незаконно.

Позивач прохає зобов`язати відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю «Лубнижитлобуд 2010»</a>, що є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Лубнижитлобуд», що є правонаступником СПМК-285, виконати рішень виконавчого комітету Лубенської міської ради народних депутатів від 14 квітня 1982 року № 133 «Про дозвіл на будівництво підприємствам міста», із внесеними змінам згідно рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради народних депутаті від 11 серпня 1994 року № 139 «Про дозвіл на будівництво підприємствам міста», та надати ОСОБА_1 квартиру за адресою АДРЕСА_10 . Також прохав стягнути з відповідача підтверджені судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали, на задоволенні позовних вимоги наполягали.

Представники відповідача ТОВ «Лубнижитлобуд 2010» в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не відповідають вимогам закону, оскільки вимоги рішення Виконавчого комітету Лубенської міської ради про забезпеченні житлом ОСОБА_1 виконані повністю. Позовна вимога - надати ОСОБА_1 квартиру за адресою АДРЕСА_10 є безпідставною, так як вказаний будинок і, відповідно, квартири в цьому будинку, не належать ТОВ «Лубнижитлобуд 2010». Номер квартири позивачем не зазначено. Прохали в задоволенні позовних вимог відмовити та стягнути з позивача на користь відповідача витрати, понесені на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області в судове засідання не з`явився, міський голова звернувся до суду з заявою в якій прохав справу розглядати без представника Лубенської міської ради.

З`ясувавши обставини справи, заслухавши сторони, дослідивши докази, суд приходить до слідуючого.

За частиною 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Лубенської міської Ради народних депутатів від 14 квітня 1982 р. №133 «Про дозвіл на будівництво підприємствам» було вирішено виділити хіміко-фармацевтичному заводу земельну ділянку площею 11119 м. кв. для будівництва 144-квартирного житлового будинку з прибудованим продовольчим магазином по АДРЕСА_1 за рахунок земельних ділянок садиб житлово-експлуатаційної контори площею 3529 м.кв по АДРЕСА_11 та зобов`язано директора хімфармзаводу т. ОСОБА_5 надати квартири згідно існуючих норм за рахунок житлового фонду хімфармзаводу сім`ям, садиби яких підлягають знесенню. У списку вказано перелік сімей, що підлягають відселенню, зокрема сім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , та вид компенсації 2-х кімнатна квартира.

Рішенням виконавчого комітету Лубенської міської Ради народних депутатів від 11 серпня 1994 року №139 «Про дозвіл на будівництво підприємствам міста» було внесено зміни до рішення виконкому №133 від 14.04.1982 року, пункту V про виділення земельної ділянки АТ «Лубнифарм» для будівництва 144-х квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , виділено СПМК-285 земельну ділянку для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 по згоді, а умови викладені в рішенні виконкому №133 вважати дійсними для СПМК-285.

Тобто, обов`язок по відселенню громадян, було покладено на іншу юридичну особу, а саме, СПМК-285.

Рішенням Лубенського міського суду від 16.04.1995 року (справа № 2-317/1995) за позовом Акціонерного товариства «Лубнижитлобуд» до ОСОБА_1 про виселення в зв`язку зі зносом забудови, позовні вимоги було задоволено та виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_5 , де він проживав та вселено його в квартиру АДРЕСА_6 , що належить ВАТ «Лубнифарм» і знаходиться в розпорядженні АТ «Лубнижитлобуд». В межах даної справи було встановлено, що Акціонерне товариство «Лубнижитлобуд» є правонаступником СПМК- 285.

Згідно договору від 05 липня 1995 року, ОСОБА_7 продав, а ВАТ «Лубнифарм» купило однокімнатну квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_7 . Житлова площа квартири -16,5 кв. м., загальна площа - 28.34 кв. м.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 ЖК України, громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо: будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 ЖК України, якщо будинок, в якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню у зв`язку з вилученням земельної ділянки для державних або громадських потреб, громадянам, виселюваним з цього будинку, інше благоустроєне жиле приміщення надається виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, а у випадках, коли земельна ділянка відводиться державній, кооперативній або іншій громадській організації, - цією організацією.

Відповідно до ст. 113 ЖК України, надаване громадянам у зв`язку з виселенням інше благоустроєне жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати вимогам статті 50 цього Кодексу. Громадянам, які займали окрему квартиру, повинно бути надано окрему квартиру. Якщо наймач займав більш як одну кімнату, йому надається жиле приміщення, що складається з того ж числа кімнат. За розміром жиле приміщення має бути не меншим за те, яке займав наймач, однак у межах норми жилої площі. Якщо наймач або член сім`ї, що проживає разом з ним, має право на додаткову жилу площу і фактично користується нею, жиле приміщення надається з урахуванням норми додаткової жилої площі. У разі виселення з жилого приміщення, меншого за розміром, ніж це передбачено для надання жилого приміщення в даному населеному пункті, виселюваному надається жиле приміщення відповідно до встановленого розміру.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було забезпечено житлом у зв`язку зі знесенням його житла за адресою: АДРЕСА_12 , згідно з рішенням Виконавчого комітету Лубенської міської Ради народних депутатів від 14 квітня 1982 року №133 «Про дозвіл на будівництво підприємствам міста» зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Лубенської міської Ради народних депутатів від 11 серпня 1994 року № 139 «Про дозвіл на будівництво підприємствам міста». Відповідно до рішення Лубенського міського суду Полтавської області від 16 квітня 1995 року по справі № 2-317/1995, позовні вимоги АТ «Лубнижитлобуд» задоволені - ОСОБА_1 виселено із квартири АДРЕСА_5 , де він проживав і вселено його в квартиру АДРЕСА_6 , що належить ВАТ «Лубнифарм» і перебуває в розпорядженні АТ «Лубнижитлобуд». Позивач ОСОБА_1 вселився у вказану квартиру де і проживає 26 років до цього часу. Тобто вимоги, зазначені у згаданих рішеннях Виконавчого комітету Лубенської міської ради по забезпеченню житлом ОСОБА_1 виконані.

Відтак, позиція позивача про невиконання таких рішень є безпідставною.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про надання йому конкретної квартири по АДРЕСА_10 , однак при цьому жодним чином не вмотивований такий вибір. З пояснень представника відповідача встановлено, що квартири цього будинку є приватною власністю громадян, а тому підстави для їх відчуження на користь позивача відсутні.

Також суд відхиляє посилання позивача на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 3 серпня 2021 р. у справі № 539/1083/21 яким позов АТ «Лубнифарм» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні належним на праві власності АТ «Лубнифарм» майном було задоволено та виселено ОСОБА_1 з наданням права користування іншим житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 , на постійній основі.

Встановлено, що вказане судове рішення було скасоване постановою Полтавського апеляційного суду від 30.11.2021 року, а відтак, не набрало законної сили. В свою чергу суд апеляційної інстанції в своєму рішенні підтвердив той факт, що позивач вселений в квартиру АДРЕСА_6 в на підставі рішення Лубенського міського суду Полтавської області від 16 квітня 1995 року по справі №2-317/1995 року.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 щодо надання йому квартири за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_10 задоволенню не підлягають.

Що стосується витрат на правничу допомогу, то стороною відповідача надано суду договір про надання правничої допомоги, в якому визначено суму послуг 5000 грн. 00 коп. Також надано платіжне доручення №2275 від 22.12.2021року про оплату послуг в сумі 5 000 грн.

Відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідне клопотання позивачем не заявлено.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову, вважає, що з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258,259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, адреса проживання: АДРЕСА_7 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубнижитлобуд 2010»</a> (ЄДРПОУ 05388233, адреса місця знаходження: м. Лубни Полтавської області, вул. Ломоносова, 34), третя особа Виконавчий комітет Лубенської міської ради (місце знаходження м. Лубни, вул. Ярослава Мудрого, 33, Полтавської області, ЄДРПОУ 21053182), про зобов`язання виконання рішення - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариство з обмеженою відповідальністю «Лубнижитлобуд 2010»</a> 5000(п`ять тисяч) грн. витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Лубенського міськрайонного суду В.М. Даценко