Ухвала

від 28.06.2022 по справі 554/2143/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 28.06.2022 Справа № 554/2143/22

Провадження № 1-кс/554/4725/2022

Ухвала

іменем України

28.06.2022 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_2 про накладення арешту на майно,

встановила:

слідчий звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, посилаючись на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 28.03.2022 до ВП № 2 Полтавського РУП надійшло повідомлення від депутата Мачухівської ОТГ ОСОБА_3 , про те, що поблизу с. Підлепичі Полтавського району невідомі особи здійснили незаконну порубку деревини в лісосмузі.

Під час проведення огляду місця події в порядку ст. 237 КПК України у період часу з 10:15 год. до 11:20 год. 28.03.2022 у лісовому масиві на сході від с. Підлепичі Полтавського району (координати GoogleMaps 49o3130.6N 34o2143.2E) було виявлено ознаки незаконної рубки дерев, залишки деревини, гілок та біля 70 прикореневих частин дерев переважно породи акація, а також дуб та клен діаметром від 25 см до 90 см. Також під час огляду було виявлено сліди волочіння, які вели від лісосмуги до с. Підлепичі.

За вказаним фактом СВ відділу поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області 28.03.2022 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022170440000167 від 28.03.2022 за ч.1 ст.246 КК України.

Під час проведення обшуку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України у період часу з 13:32 год. до 15:28 год. 28.03.2022 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено на території земельних ділянок обладнання для обробки деревини, трактори, причепи з залишками кори дерев та вилучено:

- з нежитлових приміщень та поруч з ними біля 1105 частин стовбурів та гілок дерев схожих на породу акація довжиною від 40 см до 110 см різних діаметрів;

- з нежитлових приміщень біля 15 куб.м. подрібненої на дрова деревини схожу на породу акація;

- бензопила СВІТЯЗЬ БП-45-18/2PRO S/N: 52YE0702587 чорно-зеленого кольору.

Згідно з інформацією, наданою Мачухівською сільською радою, земельні ділянки з кадастровими номерами 5324081307:07:001:0084 та 5324081307:07:001:0083 та споруди, розташовані на ній, належать ОСОБА_4 (дружині ОСОБА_5 ).

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст.173 КПК України, тобто може бути використано як доказ в кримінальному провадженні або за рахунок якого може бути відшкодовано шкоду, завдану кримінальним правопорушенням.

В даному випадку є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що

- біля 1105 частин стовбурів та гілок дерев схожих на породу акація довжиною від 40 см до 110 см різних діаметрів;

- біля 15 куб.м. подрібненої на дрова деревини схожу на породу акація;

- бензопила СВІТЯЗЬ БП-45-18/2PRO S/N: 52YE0702587 чорно-зеленого кольору,

є речовими доказами та їх необхідно зберегти у тому ж стані.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 05.05.2022 (отримана прокурором Полтавської окружної прокуратури 18.05.2022) частково задоволено апеляційна скарга власника майна ОСОБА_6 . Ухалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 01.04.2022 скасовано та постановлено нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про накладення арешту на майно повернути прокурору та встановити строк в 72 години з моменту отримання ухали для усунення недоліків клопотання.

Під часапеляційного розглядуна вимогуколегії суддівПолтавського апеляційногосуду слідчимбуло направленозапит доДП «Полтавськелісове господарство»та отримановідповідь проте,що ні ОСОБА_5 ні ОСОБА_6 уперіод часуз 01.01.2021до 28.03.2022деревина невідпускалась.ДП «Полтавськелісове господарство»21.10.2021та 22.10.2021відпускалась деревинапороди дубна користь ОСОБА_7 (пасинка ОСОБА_5 ),яка неявляється предметомцього клопотання.Таким чином ОСОБА_6 не надалажодних документів,які бмогли підтвердитизаконність придбаннядеревини породиакація,вилученої підчас обшуку.

Виходячи з того, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вище зазначеного кримінального правопорушення, та у зв`язку з необхідністю проведення ряду експертиз, є потреба накладення арешту вище вказані речі.

У судове засідання слідчий не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав у повному обсязі, прохав його задовольнити.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, проти задоволення клопотання слідчого заперечував, просив відмовити.

Розглянувши клопотання, та дослідивши докази, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні СВ відділу поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження №12022170440000167 від 28.03.2022 за ч.1 ст.246 КК України.

Відповідно до протоколу огляду місця пригоди від 28.03.2022 року вбачається, що на місці вирубки виявлено 70 прикореневих частин дерев породи буб, акація і клен та виявлено та вилучено частини стовбурів дерев різних порід довжиною від 80 см. до 140 см. різних порід.

Під час проведення обшуку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено на території земельних ділянок обладнання для обробки деревини, трактори, причепи з залишками кори дерев та вилучено:

- з нежитлових приміщень та поруч з ними біля 1105 частин стовбурів та гілок дерев схожих на породу акація довжиною від 40 см до 110 см різних діаметрів;

- з нежитлових приміщень біля 15 куб.м. подрібненої на дрова деревини схожу на породу акація;

- бензопила СВІТЯЗЬ БП-45-18/2PRO S/N: 52YE0702587 чорно-зеленого кольору.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 29.03.2022 року надано дозвіл на проведення обшуку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України за адресою: АДРЕСА_1 .

31.05.2022 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження №12022170440000167 від 28.03.2022 за ч.1 ст.246 КК України.

08.06.2022 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава було винесено ухвалу про повернення клопотання слідчого про арешт майна прокурору для усунення недоліків та встановила строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали.

17.06.2022 року слідчим отримано копію вищевказаної ухвали суду.

20.06.2022 року слідчим подано до суду матеріали відповідного клопотання про арешт майна після доопрацювання.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: … 7) арешт майна (ст. 131 КПК України).

Частиною п`ятою статті 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

З урахуванням того, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Тобто, діюче кримінально процесуальне законодавство України передбачає, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються з числа визначених ст. 84 КПК України.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена, у цьому випадку слідством, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що висунуте ним.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які обумовлюють доречність застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати доцільність арешту майна доведеною поза розумним сумнівом, версія заявника має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії заявника. Наявність таких обставин, яким версія заявника не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії є підставою для розумного сумніву в доведеності доцільності застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

У цьому випадку, слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків з урахуванням того, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та у такому відстоюванні прав останні є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, в ході судового розгляду, з огляду на те, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, установив, що у ракурсі наданих сторонами матеріалів, у тому числі судових рішень, у справі з дотриманням стандарту «поза розумним сумнівом» не можливо говорити, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням, а саме передбачене абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

За змістом положень ст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Окрім того, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно доч.2ст.167КПК Українитимчасово вилученимможе бутимайно увигляді речей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбачених ч.5 ст.171 КПК України, ч. 6ст.173 цього Кодексу. Названі статті встановлюють, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно доп.1,п.2,п.3ч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпеченнязбереження речовихдоказів, спеціальноїконфіскації;та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Приписами абз.2 ч.1ст.170 КПК України,регламентовано, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.4ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд, зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчий просить накласти арешт на майно, а саме на: 1105 частин стовбурів та гілок дерев схожих на породу акація довжиною від 40 см до 110 см різних діаметрів; 15 куб.м. подрібненої на дрова деревини схожу на породу акація; бензопилу СВІТЯЗЬ БП-45-18/2PRO S/N: 52YE0702587 чорно-зеленого кольору, які вилучені у ОСОБА_5 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження, користування вказаним майном, при цьому відповідно до протоколу обшуку від 28.03.2022 року вбачається, що в нежилих приміщеннях домоволодіння ОСОБА_6 виявлено кругляки дерев різних діаметрів схожих на породу акація довжиною від 40 см. у кількості 265 штук.

Згідно постанови про визнання речовими доказами, речовими доказами визнані 1105 частин стовбурів та гілок дерев схожих на породу акація довжиною від 40 до 110 см. різних діаметрів та близько 15 куб. метрів подрібленої на дрова деревини схожих на породу акація.

Протокол обшуку та постанова про визнання речовими доказами містять спірні та суперечливі дані про кількість, види порід дерев на які слідчий прохав накласти арешт, а також не зазначено підставу та відповідне обґрунтування необхідності накладення арешту.

Вказані обставини слідчим не підтверджено.

Крім цього, слідчий суддя звертає увагу, що в ухвалі слідчого судді від 29.03.2022 року зазначено підстави для невідкладного обшуку, під час якого було вилучено спірне майно, зокрема виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання речових доказів, що суперечать нормам ч. 3 ст. 233 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя, ураховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки слідчим не доведено, що всі вищевказані речі на які він просить накласти арешт вилучені саме під час проведення зазначеного обшуку та вони зберігають на собі сліди та інформацію щодо вчинених злочинів, а також мають значення для досудового розслідування та можуть бути використані як докази під час судового розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 64-2, 94, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя

ухвалила:

у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, а саме на: 1105 частин стовбурів та гілок дерев схожих на породу акація довжиною від 40 см до 110 см різних діаметрів; біля 15 куб.м. подрібненої на дрова деревини схожу на породу акація; бензопила СВІТЯЗЬ БП-45-18/2PRO S/N: 52YE0702587 чорно-зеленого кольору, які вилучені у ОСОБА_5 , - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1