14/2294
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "17" жовтня 2007 р. Справа № 14/2294
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді Костриця О.О.
за участю представників сторін
від позивача Мельничук А. В. - представник за довіреністю від 10.01.07р. (був присутній в судовому засіданні 16.10.2007р.)
від відповідача Качура О.В. - директор (був присутній в судовому засіданні 16.10.2007р.)
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітако" (м. Житомир)
про стягнення 2160,00 грн.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 16.10.2007р. оголошувалась перерва до 17.10.2007р.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на свою користь з відповідача 2160,00грн. заборгованості за ліцензійним договором про надання дозволу на публічне виконання фонограм.
Представник позивача в засіданні суду 16.10.2007р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві та письмовому поясненні від 19.09.2007р. (а.с.29).
Представник відповідача в засіданні суду 16.10.2007р. проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.18-19).
Після перерви представники сторін в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
01.06.2006р. між Об"єднанням підприємств "Українська ліга музичних прав" (далі - позивач) та ТОВ "Вітако" (далі -відповідач) було укладено договір № Ж-02-06-06 (далі-Договір) з додатком №1 до нього (а.с. 5-7), яким відповідачу надано дозвіл на публічне виконання фонограм, а також зафіксованих в них творів та їх виконань у кафе "Замкова гора", яке знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Кафедральна, 4а (п. 1.1 розділу 1 договору та п.1 додатку №1 до договору).
Згідно п.1.2 розділу 1 Договору відповідач зобов'язався сплачувати позивачу, погоджену у додатку №1 до нього винагороду за публічне виконання фонограм.
У п. 1 додатку №1 до Договору від № Ж-02-06-06 від 01.06.06р. (а.с.7) зазначено, що розмір щомісячної винагороди за публічне виконання фонограм становить - 180,00грн.
Відповідно до п.2.2.1. розділу 2 Договору відповідач зобов'язався не пізніше п'яти днів після закінчення звітного місяця виплачувати позивачу винагороду, узгоджену сторонами у додатку до Договору, шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок позивача.
В порушення умов Договору, відповідач не провів розрахунки з позивачем за надані йому послуги, заборгувавши при цьому 2160,00 грн. винагороди (за 12 місяців).
Відповідач проти позову заперечує, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с.18-19). Вважає, що ніяких зобов'язань по Договору у ТОВ "Вітако" перед позивачем не виникло, оскільки:
- ТОВ не здійснювало публічного виконання фонограм, а також зафіксованих в них творів;
- за період, вказаний у позовній заяві, від позивача не надходило ніяких рахунків, будь-яких інших документів на оплату надано не було.
Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та безпідставність заперечень відповідача на підставі слідуючого.
Як вбачається з умов Договору №Ж-02-06-06 від 01.06.2006р. його предметом є видача дозволу на публічне виконання фонограм, а також зафіксованих в них творів та їх виконань у кафе "Замкова гора".
У відповідності до ст.8 Закону України "Про авторське право та суміжні права" від 23 грудня 1993 року N 3792-XII (далі - Закон N 3792-XII) твори, без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження є об'єктами авторського права.
Фонограми, у відповідності до ст. 449 ЦК України та п. б ч. 1 ст. 35 Закону N 3792-XII, без виконання будь-яких формальностей щодо цих об'єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження є об'єктами суміжних прав.
За положеннями п.6 ст. 441 ЦК України відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі, публічне виконання твору, зокрема, є його використанням.
Використанням виконання, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 453 ЦК України, зокрема є доведення виконання до відома публіки під час його здійснення.
Використанням фонограми, згідно п.1 ч.1 ст. 454 ЦК України, зокрема, є пряме або опосередковане її відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.
Згідно ч.ч.1,2 ст.32 Закону N 3792-XII, виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами належить автору та іншій особі, яка має авторське право, на підставі авторського договору.
Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору.
У відповідності до ч. 5 ст.32 Закону N 3792-XII право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.
Відповідно до статті 1 Закону N 3792-XII, організацією колективного управління (організацією колективного управління майновими правами) є організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.
Згідно Свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності про облік організації колективного управління № 5/2003 від 22.08.03 (а.с. 9) Об"єднання підприємств "Українська ліга музичних прав" здійснює управління всіма категоріями майнових прав суб"єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, організацій мовлення.
Відповідно до абзацу а. ч. 1 ст. 43 Закону N 3792-XII, допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників, зокрема публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника.
Статтею 43 Закону N 3792-XII передбачено, що збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків.
Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином.
Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій статті 43 Закону N 3792-XII, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України. Ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України (абз2 ч.2 ст.33 Закону N 3792-XII). Для визначення розміру винагород слід керуватися Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 71 "Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати" та Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав".
У відповідності до п.2 ч.1 ст. 1107 ЦК України, розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі, зокрема, ліцензійного договору, який, за ч.2 вказаної статті укладається у письмовій формі.
Згідно матеріалів справи, саме у зв'язку з укладенням та виконанням ліцензійного договору про надання дозволу на публічне виконання фонограм виник спір між сторонами.
За положеннями ч.ч.1,2 ст. 1108 ЦК України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності).
Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності, зокрема, може бути складовою частиною ліцензійного договору.
Згідно ч.1,3 ст.1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Аналізуючи положення Договору від 01.06.2006р. суд дійшов висновку, що його укладено з дотриманням загальних положень Цивіного кодексу України та зазначених вище спеціальних вимог чинного законодавства.
Як вбачається з Договору, останній включає всі необхідні умови для його виконання, в тому числі стосовно порядку та строків проведення розрахунків. Сторонами не віднесено до обов'язків позивача виставлення відповідачу документів на оплату.
За ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.626 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, тому, заперечення відповідача стосовно того, що ТОВ не здійснювало публічного виконання фонограм, а також зафіксованих в них творів є недоречними та спростовується вищевикладеним.
Водночас в порушення умов Договору, відповідачем не здійснено розрахунки за публічне виконання фонограм, в обумовлені сторонами терміни, що не заперечується останнім.
Заборгованість по Договору, згідно розрахунку позивача, який здійснено у відповідності до умов Договору та норм чинного законодавства, за період з 01.06.2006р. по 01.06.2007р. склала 2160,00 грн. (а.с.4).
Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позов є обгрунтованим, викладені в ньому обставини підтверджені належними доказами, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача.
На підставі ст. ст. 525, 526 ЦК України, Закону України "Про авторське право та суміжні права", керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітако", м..Житомир, вул.Кафедральна, 4а, ідентифікаційний код 33732833
- на користь Об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав", м. Київ, вул. Бастіонна, 5/13, кв. 38, ідентифікаційний код 32309633 - 2160,00 грн. заборгованості;
- в доход Державного бюджету України - 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2007 |
Оприлюднено | 26.10.2007 |
Номер документу | 1050158 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Костриця О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні