Рішення

від 29.06.2022 по справі 520/25071/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"30" червня 2022 р. № 520/25071/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Савон О.Ю.

представника відповідача - Шапошник С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК" (вул. Пушкінська, буд. 57,м. Харків,61002) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) провизнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

1. Визнати недійсним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22 жовтня 2021 року № 00226160728, яким ТОВ «Науково-технічна і фінансово-промислова компанія «ВГІК» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1460 230,00 грн. з яких 1168184,00 грн. основна сума та 292046,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

2. Визнати недійсним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22 жовтня 2021 року № 00226250728, яким до ТОВ «Науково-технічна і фінансово-промислова компанія «ВГІК» застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накпадних/розрахунків коригування до податкових накладних в сумі 31308,65 грн.

3. Визнати недійсним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22 жовтня 2021 року № 00226210728, яким до ТОВ «Науково-технічна фінансово-промислова компанія «ВГІК» застосовано штраф в сумі 4704,25 грн. за порушення вимог п. 124.2 ст. 124 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

4. Визнати недійсним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22 жовтня 2021 року № 00226040728, яким до ТОВ «Науково-технічна фінансово-промислова компанія «ВГІК» застосовано суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1257900,00 грн., з яких 1051365,00 грн. основна сума та 206535,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

5. Визнати недійсним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22 жовтня 2021 року № 00227540718, яким TOB «Науково-технічна і фінансово-промислова компанія «ВГІК» збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 1068406,62 грн., з яких за податковим зобов`язанням 928795,41 грн., за штрафними санкціями 97593,37 грн., пеня 42097,84 грн.

6. Визнати недійсним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22 жовтня 2021 року № 00227560718, яким ТОВ «Науково-технічна і фінансово-промислова компанія «ВГІК» збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів у тому числі з військового збору, пені у сумі 83072,25 грн., з яких 73305,12 грн. за податковим зобов`язанням та 7114,03 грн. штрафні санкції, 2653,10 пені.

В обґрунтування позову зазначено, що податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області № 00226160728 від 22.10.2021 року; № 00226250728 від 22.10.2021 року; № 00226210728 від 22.10.2021 року; № 00226040728 від 22.10.2021 року, 3 00227540718 від 22.10.2021 року; № 00227560718 від 22.10.2021 року прийняті ГУ ДФС України у Харківській області з порушенням норм чинного в Україні законодавства, за відсутності податкових зобов`язань платника податків, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню у судовому порядку.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе продовжити розгляд справи за відсутності представника позивача.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що головним державним ревізором-інспектором Східного відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Поповим М.О., головним державним ревізором-інспектором Східного відділу перевірок платників юридичних осіб управління податкового аудиту ГУДПС у Харківській області Вавринюком Ю.А., головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок податкових агентів управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Погребняк О.М. та головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок податкових агентів управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Бондарем Ю.А. відповідно затвердженого ДПС України плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області від 17.10.2019 року № 1305 «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «НТ і ФП компанія ВГІК» проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «НТ і ФП компанія ВГІК» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2021, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами проведення перевірки складено акт від 28.08.2021 року № 14845/20-40-07-28-09/34466831.

Згідно висновків акту (розділ 4) перевіркою пунктів № 1-2, 3.2.1.3, 3.2.2.1., 3.2.3., 3.2.4., 3.2.5., 3.2.6., 3.2.6.1, 3.2.6.2, 3.2.7., 3.2.8., 3.2.9, 3.3. акту перевірки порушень не встановлено. Перевіркою встановлено порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 п. 135.1 ст. 135 ПК України, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, занижено суму доходів що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування декларації з податку на прибуток на загальну суму 5840920 грн. П. 2. пп. «а» п. 198.1, абз. 1, 2 пп. 198.3 ст. 198, та п.201.1, п. 201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1168184 грн. П 4. п. 201.10 ст. 210 ПК України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних (розрахунків коригувань) у Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень, листопад 2018, серпень 2019, вересень 2019, листопад 2019 та лютий 2020 року на загальну суму ПДВ 305216,47 грн. П. 5. п.87.9 ст.87, п. 54.2 ст.54 , п.п. 168.1.2., п.п.168.1.4, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 п.176.2 (а) ст. 176 ПК України, неперерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб у термін, встановлений для місячного податкового періоду за період липень 2018 року, жовтень 2018 року, січень 2019 року травень 2021 року у сумі 928 795,41 грн. (строк сплати якого настав). П. 6. пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.176.2 «а» п.176.2 ст.176, п.161 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а саме: неперерахування військового збору за лютий 2019 року - травень 2021 року у термін, встановлений для місячного податкового періоду, (строк сплати якого настав) у сумі 73305,12 грн.

ТОВ «НТ і ФП компанія «ВПК» не погодилося з висновками акту та у визначений ПК України винесло заперечення на акт, які у подальшому залишені відповідачем без задоволення.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом 22 жовтня 2021 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 00226160728; № 00226250728; № 00226210728; № 00226040728, № 00227540718 та № 00227560718.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини із ТОВ «Новастейт 2020», ТОВ «ІДЕАЛІС», ПП «Промтехкабель», ТОВ «Монтажтехпром» та іншими.

За матеріалами справи в частині взаємовідносин з ТОВ «Новастейт 2020» (попередня назва ТОВ «Еліт-Сервіс 2016») (код за ЄДРПОУ 40808539) згідно якого в акті податкового органу вміщено посилання на аналіз баз даних ДПС України за яким на адресу ТОВ «НТ І ФП Компанія ВГІК» зареєстровано податкові накладні у серпні 2019 на суму ПДВ 96415,81 грн. (включено до податкового кредиту за серпень 2019 суму ПДВ 96415,81 грн. Податкові накладні зареєстровано на суму з номенклатурою: Лист оцинкований. За наданими до справи доказами правовідносини між Товариствами відбувалися на підставі договору поставки від 29.08.2019 №29/08-2019 відповідно умов якого поставлено та передано у власність Покупцю Товар, зазначений у Додатках до Договору (Специфікаціях), які є невід`ємною частиною даного Договору, та відповідно якого Покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити згідно даного Договору.

Суду до договору поставки від 29.08.2019 №29/08-2019 надано специфікацію №1 на суму 578494,8 грн., у т.ч. ПДВ 96 415,8 грн. Підприємством ТОВ «Новастейт 2020» (попередня назва ТОВ «Еліт-Сервіс 2016») (код за ЄДРПОУ 40808539) на адресу ТОВ «НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК» (код за ЄДРПОУ 34466831) зареєстровано податкових накладних у серпні 2019 на суму ПДВ 96415,81 грн. (включено до податкового кредиту за серпень 2019 року суму ПДВ 96415,81 грн.)

До матеріалів справи надано договір поставки від 29.08.2019 №29/08-2019, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, що посвідчують факт поставки, відвантаження та переходу права власності від ТОВ «Еліт-Сервіс 2016» до ТОВ «НТ І ФП Компанія ВГІК». До договору поставки від 29.08.2019 №29/08-2019 надано специфікацію №1 на суму 578494,8 грн., у т.ч. ПДВ 96 415,8 грн.

Купівля продукції відображалась у бухгалтерському обліку на рахунку: КТ 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Дт 201 «Сировина і матеріали»

Матеріалами справи встановлено, що позивач є виробничим підприємством. До справи долучено докази використання поставленого від даного контрагента товару у якості сировини з метою виробництва продукції, а саме лиття деталей із сталі.

До матеріалів справи надані накладна-вимога на внутрішнє переміщення матеріалів, яка є калькуляцією для виробництва лиття. Кількість виробленого лиття з матеріалів, які надані у переробку підтверджена накладною на передачу готової продукції з виробництва на склад готової продукції.

Матеріали справи містять докази відвантаження готової продукції кінцевим покупцям: ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНА КОМПАНІЯ", ЄДРПОУ 34497655 згідно договору поставки № 2 від 21.05.2018 р. за яким позивач (за текстом договору Продавець) виробив і передав в адресу Покупця готову продукцію.

Суд зазначає, що до справи надано і докази здійснення виробничого циклу з використання отриманої продукції задля подальшого відвантаження на користь кінцевого споживача, якому за період жовтень 2019 року на адресу ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНА КОМПАНІЯ" за договором поставки № 2 від 21.05.2018 р. відвантажена виготовлена продукція на загальну суму 2 678 568,00 грн.

Факт здійснення поставки підтверджений видатковими накладними № 529 від 10.10.2019р., № 530 від 11.10.2019р., 553 від 30.10.2019р. 561 від 31.10.2019р.; товарно транспортними накладними № 529 від 10.10.2021р., № 530 від 11.10.2019р., 553 від 30.10.2019р, 561 від 31.10.2019р., Дорученням 54 від10.10.2019р., 57 від 30.10.2019 рахунками-фактурами № 450 від 10.10.2019р., 451 від 11.10.2019р., 474 від 30.10.2019р., 475 від 31.10.2019р., а податкові накладні зареєстровані згідно встановленого Законом порядку в ЄДРПН згідно чинного законодавства.

Також до справи надані договір по ланцюгу постачання з АТ "ЕЛЕКТРОМАШИНА", (код ЄДРПОУ 00214868) № 1/08-2017 від 07.08.2017р. згідно якого позивач (за текстом договору Продавець) зобов`язався виробити і передати в адресу Покупця готову продукцію наступної номенклатури: щит ЕИВЦ 714452.076, флянець колекторний ЕИВЦ 712357024, остов траверси ЕИВЦ 301.337.073, вентилятор 8ВХ435014, остов 5ВХ035.087 ДРТ 10, щит підшипниковий ЕІВЦ 714452005, корпус колекторний ЛС 78221, остов траверси ЕИВЦ 301.337.030, щит ЕІВЦ 711342.119, щит ЛС 71452.012, ступиця ЛС 716252003,щит ЛС 342114, щит передній ЛС 342115, флянець колекторний ЕИВЦ 712357085, корпус колекторний кресл. ЛС-78231, втулка колекторна ЛС 357.009, флянець колекторний ЕИВЦ 712357023 та ін.

Згідно матеріалів справи за період жовтень 2019 року на АТ "ЕЛЕКТРОМАШИНА" на виконання договору № 1/08-2017 від 07.08.2017р. позивач відвантажив готової продукції на загальну суму 781 432,40 грн. Поставка товару була фактично здійснена, оформлена згідно чинного законодавства, що встановлено: рахунками фактурами № 449 від 08.10.2019р., 442 від 03.10.2019р., 473 від 24.10.2019р., 461 від 23.10.2019р., 460 від 15.10.2019р, 488 від 30.10.2019р., 482 від 28.10.2019р.; видатковими накладними № 528 від 08.10.2019р. , № 521 від 03.10.2019р., 552 від 24.10.2019р. 548 від 23.10.2019р., 537 від 15.10.2019р., 566 від 30.10.2019р., 559 від 28.10.2019р., товарно-транспортними накладними № 528 від 08.10.2021р., № 521 від 03.10.2019р., 552 від 24.10.2019р, 548 від 23.10.2019р. 537 від 15.10.2019р. 566 від 30.10.2019р., 559 від 28.10.2019р., дорученням № 1480 від 02.10.2019р., 1542 від 15.10.2019, 1605 від 28.10.2019р., податкові накладні зареєстровані у встановленому Законом порядку в ЄДРПН згідно чинного законодавства.

Також до матеріалів справи надані товарно-транспортні накладні щодо транспортування отриманого позивачем від ТОВ «Еліт-Сервіс 2016» з метою подальшого використання у виробничому циклі та відвантаження по ланцюгу, товару, які не містять визначених в акті перевірки недоліків.

До матеріалів справи надані видаткові накладні, що посвідчують факт переходу права власності від ТОВ «Еліт-Сервіс 2016» до ТОВ «НТ І ФП Компанія ВГІК» які з боку сторін, і зокрема з боку постачальника містять і посади і прізвища, ім`я по батькові посадових осіб, печатки і підписи.

За матеріалами справи в частині взаємовідносин з ТОВ «ІДЕАЛІС» (код за ЄДРПОУ 42653820) за якими ТОВ «ІДЕАЛІС» на адресу ТОВ «НТ І ФП Компанія ВГІК» зареєстровано податкових накладних: в липні 2019 на суму ПДВ 50160 грн. (включено до податкового кредиту за липень 2019 суму ПДВ 50160 грн.); у серпні 2019 на суму ПДВ 83600 грн. (включено до податкового кредиту за серпень 2019 суму ПДВ 83600 грн.); в листопаді 2019 на суму ПДВ 100288,9 грн. (включено до податкового кредиту за листопад 2019 суму ПДВ 100288,9 грн.) з номенклатурою: Автогума R22,5, встановлено наступне:

До матеріалів справи надано договір поставки від 22.07.2019 №22-07-2019, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, що посвідчують факт постачання, передачі та переходу права власності від ТОВ «ІДЕАЛІС» до ТОВ «НТ І ФП Компанія ВГІК».

До договору поставки від 22.07.2019 №22-07-2019 надано специфікацію №1 на суму 802560,00 грн., у т.ч. ПДВ 133760,00 грн. та специфікацію №2 на суму 601733,38 грн., у т.ч. ПДВ 100288,90 грн.

Купівля продукції відображається позивачем у бухгалтерському обліку на рахунку: КТ 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Дт 281 «Товари на складі»

Фактичне використання даного товару позивачем встановлено матеріалами справи, які містять докази, що позивач орендує вантажний автотранспорт та причепи до нього із орендодавцями: власниками вантажних транспортних засобів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Приват-Бізнес». До справи також долучено докази, що в охоплений перевіркою термін 2018-2019 роках виконувався також договір оренди №15 від 01.09.2018 року з власником ДТЗ ФОП ОСОБА_5 (іпн НОМЕР_1 ). За обставинами справи даний товар був безпосередньо використаний в господарській діяльності, як необхідний задля забезпечення безпеку руху та експлуатації ДТЗ, що орендує позивач з технічної точки зору.

Товар автошини знаходиться на балансі позивача та рахується по рахунку 281 «Товари на складі», фактично використовується під час експлуатації орендованого позивачем вантажного транспорту.

Також до матеріалів справи надані товарно-транспортні накладні про фактичне переміщення товару та видаткові накладні, що посвідчують факт переходу права власності від ТОВ «ІДЕАЛІС» до ТОВ «НТ І ФП Компанія ВГІК» які з боку сторін, і зокрема з боку постачальника містять і посади і прізвища, ім`я по батькові посадових осіб, печатки і підписи.

Наведені первинні документи засвідчують факт здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «ІДЕАЛІС» та не спростовані відповідачем жодним належним та допустимим доказом в адміністративній справі.

В частині взаємовідносин з ПП «Промтехкабель» (код за ЄДРПОУ 34230691) за якими ПП «Промтехкабель» на адресу ТОВ «НТ І ФП Компанія ВГІК» зареєстровано податкових накладних: у квітні 2020 на суму ПДВ 250249,51 грн. (включено до податкового кредиту за квітень 2020 суму ПДВ 250249,51 грн.) з номенклатурою: Труба в асортименті за кодом УКТЗЕД 8712007000 до матеріалів справи наданий договір поставки від 29.03.2020 №Т29/03 відповідно умов якого ПП «Промтехкабель», як Постачальник передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар за наведеною номенклатурою.

До матеріалів справи надані товарно-транспортні накладні, якими встановлений факт переміщення товару та передачі у власність ТОВ «НТ І ФП Компанія ВГІК», видаткові накладні, якими встановлена фактична передача товару на користь та у власність ТОВ «НТ І ФП Компанія ВГІК».

Дані первинні документи містять всі передбачені чинними законодавчими та нормативними актами реквізити, і зокрема прізвище, ім`я та по батькові осіб, що їх підписали, їх посади та печатки юридичних осіб, що приймали участь виконанні господарської операції.

Зазначене спростовує висновки акту перевірки щодо недоліків даних первинних документів.

В справі міститься договір поставки від 29.03.2020 №Т29/03, специфікації № 1 на суму 1000552,04 грн., специфікації № 2 на суму 417580,02 грн., специфікації № 3 на суму 83365,00 грн., видаткові накладні за період квітень 2021 року на загальну суму 1 501 497,07 грн., товарно-транспортні накладні.

Купівля продукції відображалась у бухгалтерському обліку на рахунку: КТ 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Дт 201 «Сировина і матеріали»

Згідно наданих до справи доказів ТОВ «НТ І ФП Компанія ВГІК» є виробничим підприємством. До справи надані докази фактичного використання позивачем отриманого від ПП «Промтехкабель» товару у якості сировини в основній господарській діяльності: виробництво продукції, в даному випадку лиття деталей із сталі.

Так, в справі містяться накладна-вимога на внутрішнє переміщення матеріалів, яка містить калькуляцію для виробництва лиття. Кількість виробленого лиття з матеріалів, які надані у переробку встановлена накладною на передачу готової продукції з виробництва на склад готової продукції.

Виготовлена з отриманого товару продукції по ланцюгу відвантажена згідно наданих доказів ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНА КОМПАНІЯ", ЄДРПОУ 34497655 згідно Договору поставки № 2 від 21.05.2018 р. за умовами якого позивач (за текстом договору Продавець) зобов`язався виробити і передати в адресу Покупця готову, відповідну номенклатуру продукції.

За матеріалами справи за період квітень - червень 2020 року на адресу ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНА КОМПАНІЯ" на виконання договору поставки № 2 від 21.05.2018 р. позивач відвантажив продукції на загальну суму 4 965 777,60 грн. Факт постачання товару підтверджується наступними документами: рахунками-фактурами № 179 від 14.04.2020р., 180 від 15.04.2020р., 211 від 29.04.2020р., 197 від 04.05.2020р.; видаткова накладна № 186 від 14.04.2020р. , № 187 від 15.04.2020р., 217 від 29.04.2020р. 204 від 04.05.2020р.; товарно транспортними накладними № 186 від 14.04.2020р., № 187 від 15.04.2020р, 217 від 29.04.2020р, 204 від 04.05.2020р., Дорученнями № 16 від 25.04.2020р., № 15 від 13.04.2020р., податковими накладними, зареєстрованими відповідно вимог Закону в ЄДРПН згідно чинного законодавства.

Матеріалами справи також встановлено виготовлення та постачання товару по ланцюгу на користь кінцевого споживача: АТ "ЕЛЕКТРОМАШИНА", ЄДРПОУ 00214868 за договором № 1/08-2017 від 07.08.2017р. згідно умов якого позивач (за текстом договору Продавець) зобов`язався виробити і передати в адресу Покупця готову продукцію наступної номенклатури: щит ЕИВЦ 714452.076, флянець колекторний ЕИВЦ 712357024, остов траверси ЕИВЦ 301.337.073, вентилятор 8ВХ435014, остов 5ВХ035.087 ДРТ 10, щит підшипниковий ЕІВЦ 714452005, корпус колекторний ЛС 78221, остов траверси ЕИВЦ 301.337.030, щит ЕІВЦ 711342.119, щит ЛС 71452.012, ступиця ЛС 716252003,щит ЛС 342114, щит передній ЛС 342115, флянець колекторний ЕИВЦ 712357085, корпус колекторний кресл. ЛС-78231, втулка колекторна ЛС 357.009, флянець колекторний ЕИВЦ 712357023 та ін.

За період квітень - червень 2020 року згідно наданих до матеріалів справи доказів на користь АТ "ЕЛЕКТРОМАШИНА", ЄДРПОУ 00214868 на виконання Договору № 1/08-2017 від 07.08.2017р. відвантажено вищеперерахована продукція на загальну суму 1 283 912,03 грн.

Факт передачі та постачання товару оформлений згідно чинного законодавства та підтверджується наступними документами: Рахунки-фактури № 222 від 05.05.2020р., 238 від 08.05.2020р., 249 від 18.05.2020р., 263 від 22.05.2020р., 273 від 29.05.2020р, 269 від 26.05.2020р.: видаткова накладна № 223 від 05.05.2020р. , № 244 від 08.05.2020р., 253 від 18.05.2020р. 267 від 22.05.2020р., 285 від 29.05.2020р., 280 від 26.05.2020р.; товарно транспортні накладні № 223 від 05.05.2020р., № 244 від 08.05.2020р, 253 від 18.05.2020р., 267 від 22.05.2020р., 285 від 29.05.2020р., 280 від 26.05.2020р., Доручення № 435 від 12.05.2020р., № 498 від 26.05.2020, № 1605 від 28.10.2019р. Податкові накладні зареєстровані в ЄДРПН згідно чинного законодавства.

В частині взаємовідносин позивача з ТОВ «Монтажтехпром» (код за ЄДРПОУ 31782505) на адресу ТОВ «НТ І ФП Компанія ВГІК» зареєстровано податкових накладних: - у березні 2019 на суму ПДВ 41771,7 грн. (включено до податкового кредиту за березень 2019 суму ПДВ 41771,7 грн.); у квітні 2019 на суму ПДВ 301991,96 грн. (включено до податкового кредиту за квітень 2019 суму ПДВ 301991,96 грн.), у травні 2019 на суму ПДВ 243705,19 грн. (включено до податкового кредиту за травень 2019 суму ПДВ 243705,19 грн.). Податкові накладні зареєстровані з номенклатурою: Артматура в асортименті, квадрат в асортименті, круг в асортименті, кутик в асортименті, труба в асортименті.

Суду надано договір поставки від 12.03.2019 №2019/12-03-7, відповідно якого ТОВ «Монтажтехпром» постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти його і оплатити за цінами і в кількості відповідно до умов цього Договору.

До матеріалів справи надані товарно-транспортні накладні, якими встановлений факт переміщення товару від ТОВ «Монтажтехпром» та видаткові накладені, якими встановлена фактична передача товару у власність ТОВ «НТ І ФП Компанія ВГІК».

Дані первинні документи містять передбачені чинними законодавчими та нормативними актами реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками осіб, що приймали участь у господарських операціях. Первинні документи містять і прізвище, ім`я по батькові осіб, що їх підписали, їх посади та печатки юридичних осіб, що спростовує висновки акту перевірки щодо недоліків первинних документів за правовідносинами з ТОВ «Монтажтехпром».

Також позивачем разом із письмовим документальним та правовим обґрунтуванням до суду по даній адміністративній справі були надані належним чином оформлені та завірені копії видаткових накладних, документів щодо руху товарів, товарно - транспортні накладні, платіжні доручення, специфікації, зокрема по наступному ланцюгу постачання.

Як зазначено вище, ТОВ «Монтажтехпром» на адресу ТОВ «НТ І ФП КОМПАНІЯ ВГІК» зареєстровано податкові накладні на суму з номенклатурою: Артматура в асортименті, квадрат в асортименті, круг в асортименті, кутик в асортименті, труба в асортименті, що було оприбутковано на балансовий рахунок підприємства 201 «Сировина та матеріали» як номенклатурна позиція «Металопрокат» (Дт 201 Кт 631)

До матеріалів справи надано договір поставки від 12.03.2019 №2019/12-03-7, специфікація №1 до договору на суму 3 524 813,13 грн., видаткові накладні про відвантаження за період березень травень 2019 року на загальну суму 3 524 813,13 грн. та товаро-транспортні накладні про постачання товару.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «НТ І ФП Компанія ВГІК» є виробничим підприємством та надало до матеріалів справи докази використання отриманого від ТОВ «Монтажтехпром» товару у власній господарській діяльності у якості сировини для виробництва продукції, в даному випадку: лиття деталей із сталі. До справи надані накладна-вимога на внутрішнє переміщення матеріалів, яка містить калькуляцією для виробництва лиття. Кількість виробленого лиття з матеріалів, які надані у переробку підтверджена накладною на передачу готової продукції з виробництва на склад готової продукції.

Факт подальшого постачання виготовленої продукції від позивача на користь кінцевого споживача по ланцюгу постачання встановлено наданими первинними документами щодо правовідносин з ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНА КОМПАНІЯ", ЄДРПОУ 34497655, з яким згідно наданого до матеріалів справи договору, укладений правочин поставки № 2 від 21.05.2018 р. за умовами якого позивач (за текстом договору Продавець) зобов`язався виробити і передати в адресу Покупця готову продукцію відповідної номенклатури.

За період березень- червень 2019 року на адресу ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНА КОМПАНІЯ", ЄДРПОУ 34497655 згідно наданих до матеріалів справи доказів на виконання умов Договору поставки № 2 від 21.05.2018 р. відвантажено продукції на загальну суму 3 390 841,92 грн.

Факт постачання товару оформлений згідно чинного законодавства та підтверджується наступними документами: Рахунки-фактури № 221 від 07.06.2019р., 193 від 03.06.2019р., 165 від 14.05.2019р., 194 від 03.06.2019р., 222 від 10.06.2019р. видаткова накладна № 264 від 07.06.2019р. , № 237 від 03.06.2019р., 210 від 14.05.2019р. 236 від 03.06.2019р., 265 від 10.06.2019р.; товарно транспортні накладні № 264 від 07.06.2019р., № № 237 від 03.06.2019р. 210 від 14.05.2019р., 236 від 03.06.2019р. 265 від 10.06.2019р., Доручення № 24 від 03.06.2019р., № 12 від 01.02.2019р., № 16 від 29.03.2019р., № 18 від 14.05.2019р., податкові накладні зареєстровані в ЄДРПН згідно чинного законодавства.

До справи надано докази виготовлення та постачання готової продукції і на адресу іншого замовника по ланцюгу постачання - АТ "ЕЛЕКТРОМАШИНА", ЄДРПОУ 00214868 з яким укладений договір № 1/08-2017 від 07.08.2017р. за умовами якого позивач (за текстом договору Продавець) зобов`язався виробити і передати в адресу Покупця готову продукцію, а саме: щит ЕИВЦ 714452.076, флянець колекторний ЕИВЦ 712357024, остов траверси ЕИВЦ 301.337.073, вентилятор 8ВХ435014, остов 5ВХ035.087 ДРТ 10, щит підшипниковий ЕІВЦ 714452005, корпус колекторний ЛС 78221, остов траверси ЕИВЦ 301.337.030, щит ЕІВЦ 711342.119, щит ЛС 71452.012, ступиця ЛС 716252003,щит ЛС 342114, щит передній ЛС 342115, флянець колекторний ЕИВЦ 712357085, корпус колекторний кресл. ЛС-78231, втулка колекторна ЛС 357.009, флянець колекторний ЕИВЦ 712357023 та ін.

За наданими до справи доказами, за період квітень - червень 2020 на користь АТ "ЕЛЕКТРОМАШИНА", ЄДРПОУ 00214868 на виконання умов договору № 1/08-2017 від 07.08.2017р. позивач відвантажив вищеперераховану, власно виготовлену продукцію на загальну суму 2 288 300,16 грн.

Факт постачання товару оформлений згідно чинного законодавства та підтверджується наступними документами: Рахунки-фактури № 217 від 03.06.2019р., 234 від 14.06.2019р., 229 від 10.06.2019р., 245 від 21.06.2019р., 260 від 27.06.2019р, 159 від 02.05.2019р., 162 від 04.05.2019р., 166 від 08.05.2019р, 202 від 28.05.2019р., 161 від 03.05.2019р., 161 від 03.05.2019р, 152 від 22.04.2019р., 145 від 15.04.2019р., 154 від 24.04.2019р., 174 від 14.05.2019р., 182 від 17.05.2019р, 191 від 22.05.2019р., 123 від 04.04.2019р., 136 від 10.04.2019р.; видаткова накладна № 260 від 03.06.2019р. , № 278 від 14.06.2019р., 269 від 10.06.2019р. 284 від 21.06.2019р., 302 від 27.06.2019р., 202 від 02.05.2019р.. 207 від 04.05.2019р., 211 від 08.05.2019р., 245 від 28.05.2019р. 285 від 21.06.2019р, 289 від 24.06.2019р, 192 від 22.04.2019р., 184 від 15.04.2019р., 195 від 24.04.2019р., 218 від 14.05.2019р, 227 від 17.05.2019р., 233 від 22.05.2019р., 165 від 04.04.2019р., 176 від 10.04.2019р.; товарно транспортними накладними № 260 від 03.06.2019р., № 278 від 14.06.2019р., 269 від 10.06.2019р., 284 від 21.06.2019р.,, 302 від 27.06.2019р., 202 від 02.05.2019р., 207 від 04.05.2019р. 211 від 08.05.2019р., 245 від 28.05.2019р., 285 від 21.06.2019р, 289 від 24.06.2019р., 192 від 22.04.2019р., 184 від 15.04.2019р. 195 від 24.04.2019р, 218 від 14.05.2019р., 227 від 17.05.2019р. 233 від 22.05.2019р., 165 від 04.04.2019р., 176 від 10.04.2019р., Дорученням № 852 від 10.06.2019р., № 626 від 02.05.2019р., № 774 від 28.05.2019р., № 551 від 15.04.2019р., № 671 від 14.05.2019р., № 496 від 04.04.2019р., податкові накладні зареєстровані в ЄДРПН згідно чинного законодавства.

Суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи надані відомості щодо наявних ресурсів, необхідних та достатніх для здійснення господарських операцій, а саме: фактичні дані щодо дати реєстрації підприємства позивача 27.07.2006 р., номер запису: 1 480 102 0000 027997; форми оподаткування, позивач є платником податку на прибуток на загальних підставах та платником податку на додану вартість, ІПН 344668320324 та дані щодо наявності трудових ресурсів Товариства, де працюють 30 осіб.

Суду надано докази реального та фактичного здійснення господарської діяльності позивача, зокрема щодо наведених вище контрагентів та наявності офісних і виробничих приміщень та потужностей, серед іншого: договір суборенди офісного приміщення № 010120/14 від 01.01.2020 р, договір оренди землі, договір оренди виробничих приміщень та устаткування: нежитлової будівлі, навісі для автомобілів і бокс складів, загальною площею 719,9 кв.м, разом з устаткуванням за адресою Харківська обл., Печенізький р-н, смт Печеніги, вул. Поштова, буд. 2-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:428659863246). Також в справу наданий договір оренди №09/11-18 від 09.11.2018 р до31.12.2020 р. укладений позивачем з ТОВ «Біотек Плюс», договір оренди обладнання № 09/11-18 від 09.11.2018 р. строком дії до 31.12.2020 р, згідно якого в оренді позивача перебувають дробилка молоткова, електролічильник, компенсуючий пристрій, котел опалювальний, обладнання для гранулювання, плівко зварювання машина МП-500,, самохідний колісний навантажувач, сушильний комплекс АВМ065, теплогенератор, установка фасувально-пакувальна УФП-3, договір суборенди землі 0,6800 га від 22.11.2019. Надані докази наявності у власності позивача основних засобів для ведення господарської діяльності в галузі виробництва деревини: Багатопильний верстат ЦМ-120 для повздовжнього розкрою брусів і дощок (Держ.№ 09092105), Дробарка ДДУ-25 (Щепоріз) (Держ.№21010603) згідно договору купівлі-продажу №ПМ/10 від 09.10.2019, Фрезерно-пильний верстат «Терміт 150 Е», Пилорама стрічкова «Ритм 1,11/800», Сушильна камера для обробки деревини об`ємом 29 м3 з теплогенератором (потужністю 0,4 МВт), належні позивачу зі договором купівлі-продажу рухомого майна №10/09 від 10.09.2018 року.

В матеріалах справи міститься договір оренди виробничих приміщень № 108/06 від 01.06.2018р. до 31.12.2020 р. за адресою: Харківська обл., смт. Золочів, вул. Привокзальна, 6 та устаткування для виробництва феросплавів, сплавів у вигляді злитків на основі алюмінію, міді та нержавіючої сталі, катодів мідних, модельної оснастки для виробництва деталей, виготовлення відливок і деталей із сталі та чавуну, та оброблення металевих виробів за адресою: Харківська обл., смт. Золочів, вул. Привокзальна, 6., договір оренди виробничих приміщень будови котельної 472,2 кв.м, цеху лиття кольорових металів 1439,5 кв.м, насосної станції 22,2 кв.м.; договір договору оренди № 108/06 від 01.06.2018р., за яким позивач орендує ангари, ваги автомобільні, навантажувач; договір оренди з ТОВ «Золочівський ливарний завод», код ЄДРПОУ 41829738 № 25 від 01.06.2018 р. за яким позивач орендує обладнання газових та індукційних печей, токарно-гвинторізних верстатів, конвеєрів, вентиляційних установок, димососів, автонавантажувачів, вентиляторів.

Матеріали справи містять докази наявності у користування позивача вантажних автотранспортних засобів, які були задіяні у виконанні договорів з ТОВ «Новастейт 2020», ТОВ «ІДЕАЛІС», ПП «Промтехкабель», ТОВ «Монтажтехпром» та іншими: нотаріально посвідчені, відплатні договори оренди (найму) транспортних засобів: від 09.07.2020 р. до 09.07.2022 р. із власником ДТЗ ОСОБА_1 , від 09.07.2020р. строком до 09.07.2022 р. із власником ДТЗ ОСОБА_2 ; від 17.06.2021р. строком до 17.06.2023р. із власником ДТЗ ОСОБА_3 ; від 17.06.2021 до 17.06.2023р.із власником ДТЗ ОСОБА_4 ; договір оренди ДТЗ №27/04/20 від 27.04.2020р. строком до 31.12.2021 р. із ТОВ «Приват-Бізнес».

До справи долучено докази наявності у позивача спеціальних дозволів: ліцензії ГУ ДПС у Харківській області на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 31.07.2020 № 20380414202001563 за адресою м. Харків, вул.. Біологічна, 4Б та ліцензії ГУ ДПС у Харківській області на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової) за адресою смт. Золочів, вул.. Привокзальна, 6.

Судом досліджено докази реального здійснення господарських операцій, зокрема по ланцюгу постачання та здійснення основних видів економічної діяльності Товариства.

Враховуючи, що реальність господарських операцій позивача з контрагентами повністю підтверджена належними первинними документами, а отже позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об`єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема, формування податкового кредиту.

Суд вважає, що фактичне виконання своїх зобов`язань за договорами здійснено як позивачем, так і його контрагентами, та підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

При цьому, суб`єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про наявність взаємопов`язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює необґрунтованість висновку суб`єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

Будь-яких доказів, котрі б доводили про наявність протиправної домовленості позивача зі своїм контрагентом, спрямованої на незаконне отримання податкової вигоди, відповідачем не надано.

Суд зазначає, що на момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Відповідно до положень пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до положень пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування податку на прибуток є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до таких, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Також суд зазначає, що частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 204 Цивільного кодексу України та статтею 207 Господарського кодексу України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого будь-який правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Контролюючим органом не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності та обережності та, що йому було відомо про порушення, які допускали його контрагенти або, що єдиною метою здійснення господарських операцій було одержання необґрунтованої вигоди.

Вищенаведені норми так само, як і інші норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та валових витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність останнього щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Суд зазначає наступне, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 73, 74 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагент позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Необхідно враховувати, жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платника податку - одержувача товару (послуг) - вимагати від контрагента-постачальника будь-яких відомостей щодо повноти сплати ним податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ним законодавчих приписів, а також наявність у цього контрагента умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Отже, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Такий підхід узгоджується також з судовою практикою Європейського Суду з прав людини. Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України"). Також, слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Отже, доводи податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій позивача з постачальниками не можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, зважаючи на те, що вони ґрунтуються виключно на припущеннях, які в свою чергу базуються на узагальненій податковій інформації без дослідження первинних документів позивача.

Враховуючи, що реальність господарських операцій позивача з контрагентами повністю підтверджена належними первинними документами, а отже позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об`єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема, формування податкового кредиту.

Суд вважає, що фактичне виконання своїх зобов`язань за договорами здійснено як позивачем, так і його контрагентами, та підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

При цьому, суб`єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про наявність взаємопов`язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює необґрунтованість висновку суб`єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивачем не було порушено податкове законодавство.

Суд зазначає, що право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу із поданням учасником процесу нових доказів, що у протилежному випадку є обмеження судом предмету дослідження та призведе до неповноти дослідження й порушення справедливого судового розгляду.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 12.11.2018 року у справі № 806/434/16, від 24.01.2019 року у справі № 820/12113/15, від 12.02.2019 року у справі № 820/6512/16.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже, обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці контролюючими органами.

Водночас, слід зазначити, що положення ст. ст. 9, 77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

В свою чергу, контролюючий орган в такому випадку повинен навести переконливі доводи і надати докази на їх підтвердження, які спростовують факти господарських операцій, на підтвердження реальності яких позивач надає нові докази, які не були надані під час перевірки, або що такі документи містять неповні, недостовірні та/або суперечливі відомості.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 19.06.2019 року у справі №826/7704/16.

Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як встановлено судом, відповідач таких доказів та доводів не надав, посилаючись лише на недоліки первинної документації, які спростовні матеріалами справи.

Оскільки позивачем спростовано висновки перевіряючих під час проведення перевірки стосовно порушення положень податкового законодавства, то наразі наявні підстави для скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 22 жовтня 2021 року № 00226160728, яким збільшено суму грошового зобов`язання за ПДВ на загальну суму 1460230,00 з яких 1168184,00 грн. основна сума, 292046,00 грн. штрафні (фінансові) санкції та № 00226040728, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1257900,00 грн., з яких 1051365,00 грн. основна сума та 206535,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, які складені за результатом Акту перевірки від 28.08.2021 року № 14845/20-40-07-28-09/34466831.

Суд зазначає, що згідно п.п. 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пункт 135.2 статті 135 Податкового кодексу України визначає, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають, зокрема вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Матеріалами справи встановлене виконання господарських договорів, які без належних правових підстав не враховані податковим органом.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22.10.2021 року № 00226250728, яким застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків в сумі 31308,65 грн. та № 00226210728, яким застосовано штраф в сумі 16297,00 грн. за порушення п. 124.2 ст. 124 ПК України, суд зазначає наступне:

Згідно висновків акту перевірки відповідач зазначає про порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних (розрахунків коригувань) у Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень, листопад 2018, серпень 2019, вересень 2019, листопад 2019 та лютий 2020 року на загальну суму ПДВ 305216,47 грн. у т.ч.: - з перевищенням терміну реєстрації до 15 календарних днів на суму ПДВ 297346,47 грн.; - з перевищенням терміну 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 7870,0 грн.., а саме:

№ ПНдата виписки ПН7РКдата реєстраціїкількість днів затрим киПокупецьпдв, грн.ставк аСума ШС кодНазва 3520.11.1820.12.18537682048ТОВ "ТК "Агротрейд"3 333,3310333,337431.10.1819.11.18433866995ТОВ "Бікорм"6 113,3510611,345229.08.1902.10.191714310052ДП "Харківський Машинобудівний Завод "ФЕД"7 870,00201 574,001612.09.1901.10.1912546104538ОСОБА_6 9 666,6710966,671713.09.1901.10.19137385017ТОВ "НВФ "Ротормаш"3 345,6010334,562212.09.1901.10.191214868AT "Електромашина"9 605,7610960,582006.09.1901.10.191214868AT "Електромашина"11467,84101 146,781411.09.1901.10.191214868AT "Електромашина"13 280,68101 328,072609.09.1901.10.19136456427ТОВ "Слобожанська Промислова Компанія"1 833,3310183,332703.09.1901.10.19132948448ТОВ "Укрпласт"2 533,3410253,334016.11.1916.12.19140691492ТОВ "СК Буд-Група"2 374,9610237,5049325.11.1920.12.19542937736ТОВ "Факт-2019"13 383,33101 338,333808.02.2011.03.201141504000ТОВ "Авалон-Гарант Плюс"89 200,00108 920,003604.02.2011.03.201141504000ТОВ "Авалон-Гарант Плюс"70 249,00107 024,903704.02.2ft13.03.201341504000ТОВ "Авалон-Гарант Плюс"60 959,28106 095,93Всього:31 308,65Судом встановлено та підтверджується даними акту перевірки, що підприємством ТОВ «НТ і ФП компанія ВГІК» (податковий номер 34466831 в порушення п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, було несвоєчасно зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних при виникненні податкових зобов`язань за період:

жовтень 2018 року на суму ПДВ 6113,35 грн;

листопад 2018 року на суму ПДВ 5000,0 грн;

серпень 2019 року на суму ПДВ 7870,0 грн;

вересень 2019 року на суму ПДВ 51733,22 грн;

листопад 2019 року на суму ПДВ 15758,29 грн;

лютий 2020 року на суму ПДВ 220408,28 гривень.

Відповідно до п. 120і.1 ст. 120і Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями «Порушення платника податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям -платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до ЗО календарних днів;

ЗО відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних /розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Отже, на порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «НТ і ФП компанія «ВГІК» (податковий номер 34466831) порушило терміни реєстрації податкових накладних (розрахунків коригувань) у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 305 216,47 грн., у т.ч.: - з перевищенням терміну реєстрації до 15 календарних днів на суму ПДВ 297 346,47 гривень; - з перевищенням терміну 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 7 870,0 гривень.

Письмові пояснення стосовно вказаного порушення посадовими особами ТОВ «НТ і ФП компанія «ВГІК» під час перевірки не надавались.

Також суд зазначає, що під час судового засідання позивачем також жодного спростування встановленого порушеня в адміністративному позові не наведно, а лише висловлено загальну незгоду із донарахувнням грошових зобов`язань.

Щодо посилання позивача на положення пункту 76 Закону України № 466 (законопроект № 1210), який набрав чинності 23.05.2020 р. внесені зміни до ст. 1201 ПКУ яка встановлює, що для ПН/РК на звільнені від ПДВ операції, за ставкою 0 %, а також для компенсувальних ПЗ (за п. 198.5 і ст. 199 ПКУ) і з типом причини "15" (складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання) штрафи з 23.05.2020 такі: - за порушення строку реєстрації в ЄРПН - у розмірі 2 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більше ніж 1020 грн. (п. 1201.1 ПКУ);

- за не реєстрацію в ЄРПН (якщо буде виявлено під час перевірки) - у розмірі 5 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більше як 3400 грн. (п. 1201.2 ПКУ).

То суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, що спірні податкові накладні підпадкові накладні виписані за операціями які підпадають під вище казані обмеження.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що штрафів, нарахованих платникам ПДВ протягом періоду з 01.01.2017 до 31.12.2019 р.р., що станом на 23.05.2020р. перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за якими не сплачено, тобто є неузгодженими то вказане посилання суд також вважає необґрунтованими оскільки позивачем не надано жодних доказів які підтверджують посилання позивача.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що винесені податкове повідомлення рішення від 22.10.2021 року № 00226250728, яким застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків в сумі 31308,65 грн. та № 00226210728, яким застосовано штраф в сумі 16297,00 грн. є також законними та обґрунтованими.

В частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень рішень ГУ ДПС у Харківській області від 22.10.2021 № 00227540718, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, в т.ч. з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1068406,62 грн., з яких за зобов`язанням 928795,41 грн., за штрафними санкціями 97593,37 грн., пеня 42097,84 грн. та № 00227560718, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів в т.ч. з військового збору у сумі 83072,25 грн., з яких 73305,12 грн. за податковим зобов`язанням та 7114,03 грн. штрафні санкції, 2653,10 пені., суд зазначає наступне:

Судом встановлено та вказана обставина підтверджується змістом акту перевірки, що під час перевірки повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб згідно особового рахунку платника податків за Ф.15, та банківських документів на перерахування податку на доходи фізичних осіб, відомостей на виплату заробітної плати та банківських документів про перерахування заробітної плати на платіжні картки робітників ТОВ "НТФП Компанія ВГІК" за період з 01.07.2017р.- 31.12.2020 р. встановлено: неперехування утриманого податку на доходи фізичних осіб за період липень 2018 року, жовтень 2018 року, січень 2019 року - травень 2021 року у сумі 928 795,41 грн. (строк сплати якого настав), чим порушено пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України.

Так, станом на 30.06.2021 заборгованість Позивача по податку на доходи фізичних осіб складає - 968 441,70 гривень, що підтверджується наданою до перевірки оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6411 (розрахунки з бюджетом по податку на доходи фізичних осіб) станом на 30.06.2021 по ТОВ "НТ і ФП Компанія ВГІК" відповідно до якої кредитове сальдо складає - 968 441,70 гривень.

Зазначені дані не спростовані позивачем у встановленому КАС України порядку, доказів вчасної сплати доходів та сум утриманого податку до матеріалів справи не надано.

Відповідно до абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до п. 171.1 ст. 171 ПК України «Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку».

Відповідно до пп.168.4.7 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пп. 168.1.2. п. 168.1 ст.168 ПК України «Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету».

Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 ПК України «Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету -податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду».

Також, під час перевірки повноти та своєчасності перерахування до бюджету військового збору за період з 01.01.2016 року по 30.06.2021 року встановлено порушення пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.176.2 «а» п.176.2 ст.176, п.161 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме: неперерахування військового збору за період лютий 2019 року - травень 2021 року у термін, встановлений для місячного податкового періоду (строк сплати якого настав) у сумі 73 305,12 гривень.

Порушення щодо повноти сплати (перерахування) до бюджету військового збору, дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету військового збору під час виплати доходів фізичним особам - платникам податку, встановлені на підставі обігово-сальдових відомостей підприємства по рахунках 642, 661, банківських виписок щодо перерахування військового збору до бюджету, перерахування грошових коштів з установи банку на карткові рахунки працівників та до каси товариства на виплату заробітної плати, лікарняних, відомостей з нарахування та виплати заробітної плати працівникам, ІКП платника податку за платежем військовий збір за січень - грудень 2019, за січень - грудень 2020, січень - червень 2021 років.

Суд зазначає, що позивачем жодного спростування встановленого порушення в адміністративному позові не наведено, а лише висловлено загальну незгоду із донарахуванням грошових зобов`язань.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень від 22.10.2021 № 00227540718, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, в т.ч. з податку на доходи фізичних осіб за зобов`язанням в розмірі 928795,41 грн. та № 00227560718, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів в т.ч. з військового збору за податковим зобов`язанням 73305,12 грн. не підлягають задоволенню оскільки висновки акту перевірки знайшли своє підтвердження під час судового засідання, а отже і податкові повідомлення рішення від 22.10.2021 № 00227540718, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, в т.ч. з податку на доходи фізичних осіб за зобов`язанням в розмірі 928795,41 грн. та № 00227560718, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів в т.ч. з військового збору за податковим зобов`язанням 73305,12 грн. є законними та обґрунтованими.

В частині позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень від 22.10.2021 № 00227540718 щодо застосування відповідачем штрафної санкції 97593,37 грн., пені 42097,84 грн. та № 00227560718 щодо 7114,03 грн. штрафних санкцій, 2653,10 пені, суд приходить до висновку, що в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 112 ПК України Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності передбачено, що за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи:

112.1. Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

112.2. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності

Як було встановлено судом вище ТОВ "НТФП Компанія ВГІК" занизило суму ПДФО, що підлягала перерахуванню до бюджету, а отже такі дії є умисними, оскільки ТОВ "НТФП Компанія ВГІК" були створені умови порушення строків сплати, несплати ПДФО, ТОВ "НТФП Компанія ВГІК" могло дотриматися правил і норм визначених Кодексом, однак вказаного не здійснило та не виконало свого податкового обов`язку, а отже суду з висновками відповідача, що зазначене податкове правопорушення є порушенням за яке передбачена фінансова відповідальність, визначена ст.124, ст.125 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що позивачем в судовому засіданні не було надано жодних доказів з яких би вбачалось про відсутність умислу на вчинення вище вказаних порушень.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК" (вул. Пушкінська, буд. 57,м. Харків,61002) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 22 жовтня 2021 року № 00226160728, яким ТОВ «Науково-технічна і фінансово-промислова компанія «ВГІК» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 460 230,00 грн. з яких 1168184,00 грн. основна сума та 292046,00 грн. штрафні (фінансові) санкції; від 22 жовтня 2021 року № 00226040728, яким до ТОВ «Науково-технічна і фінансово-промислова компанія «ВГІК» застосовано суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1257900,00 грн., з яких 1051365,00 грн. основна сума та 206535,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК" сплачений судовий збір, в частині задоволення позовних вимог, у сумі 12405 (дванадцять тисяч чотириста п`ять) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 30 червня 2021 року.

Суддя Спірідонов М.О.