Рішення

від 28.06.2022 по справі 755/12315/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/12315/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

"29" червня 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.,

за участю секретаря - Зілінської М.В.,

учасники справи:

представник позивачів - адвокат Грицаєнко О.П.,

представник відповідача - адвокат Золотопуп С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, визнання незаконними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 21 червня 2022 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, визнання незаконними дій.

Також вказаним рішенням суду призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 29 червня 2022 року на 14 годину 00 хвилин та встановлено відповідачу строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат - до 27 червня

2022 року включно.

23 червня 2022 року представником відповідача подано до суду клопотання про залучення до справи доказів судових витрат. (т.2 а.с.1-2)

29 червня 2022 року представником позивачів подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (т.2 а.с.15-16)

В судовому засіданні представник відповідача ЖБК «Київміськбуд-5» адвокат Золотопуп С.В. просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивачів на користь відповідача 26833,33 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у клопотанні про залучення до справи доказів судових витрат. Додатково зазначив, що в клопотанні представника позивачів не вказана сума, до якої представник просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню. Зазначив, що розмір гонорару адвоката визначається сторонами договору на правничу допомогу, а подані представником позивачів документи щодо розміру гонорарів з іншими адвокатами є неналежними та недопустимими доказами. Зауважив, що виходячи з предмету спору та категорії справи, вона є складною, а розрахунки витраченого адвокатом часу відповідають фактичним обставинам.

Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Грицаєнко О.П. в судовому засіданні просила зменшити заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу, надала пояснення аналогічні доводам, викладеним у клопотанні про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, в якому наведено детальне обґрунтування щодо зменшення заявленої до стягнення суми. Та пояснила, що заявлена до стягнення сума є завищеною, оскільки не відповідає обсягу фактично наданих послуг та витраченому адвокатом часу. При цьому вказала на те, що дана справа не є складною, адже предметом спору є взаємовідносини у сфері відшкодування витрат на утримання будинку, вартість години роботи адвоката вважає завідомо завищеною. Зазначила, що в підготовчому засіданні адвокати фактично не вчиняли жодної дії по представництву сторін, а визначений представником час тривалості підготовчого та судового засідань не відповідає дійсності, оскільки представник відповідача залишив зал судових засідань після видалення суду до нарадчої кімнати, на проголошенні присутнім не був. Уточнила, що заявлена до стягнення сума завищена як мінімум на 4083,33 грн.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно положень п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.270 ЦПК України).

За правилом п.2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тлумачення наведеної норми права дає підстави для висновку, що можливість подання сторонами доказів в підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу у відповідній інстанції, процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи у конкретній інстанції.

Тобто докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції подаються до закінчення судових дебатів у справі саме в суд першої інстанції, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом першої інстанції за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відзиві на позов представник відповідача виклав відповідну заяву.

Відповідачем виконано вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо подання доказів на підтвердження розміру витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського бюро адвокат, який створив адвокатське бюро, протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Згідно положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно ч.3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. (ч.1 ст.632 ЦК України)

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

24 грудня 2021 року між ЖБК «Київміськбуд - 5» та Адвокатським бюро «Тарас Кулачко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги №24/12/2021 (далі - договір), згідно умов якого бюро зобов`язується надавати клієнту правничу допомогу стосовно представництва клієнта у цивільній справі №755/12312/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, визнання незаконними дій у судах всіх інстанцій, в тому числі в Дніпровському районному суді міста Києва. (т.2 а.с.3).

Клієнт та бюро погодили, що правничу допомогу, яка є предметом даного договору, буде надавати керуючий партнер бюро - адвокат Кулачко Т.М. та адвокат бюро - адвокат Золотопуп С.В., як спільно, так і окремо один від одного, яким надаються усі повноваження та права, передбачені п.1.3. даного договору (п.1.2. договору).

В п.3.1. вказаного договору сторони погодили, що вартість послуг складає 5000,00 грн за одну годину надання послуг.

Остаточна сума вартості наданих в рамках даного договору послуг узгоджується сторонами у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг із зазначенням наданих послуг, загальної кількості годин обслуговування та їх загальної вартості, який є невід`ємною частиною даного договору. Клієнт зобов`язується оплатити послуги протягом 3 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг у безготівковій формі, якщо інше не встановлено таким актом, який є невід`ємною частиною даного договору. (п.3.2., 3.3. договору)

На підставі даного договору, Адвокатським бюро «Тарас Кулачко та партнери»

24 грудня 2021 року видано Ордер серії ВІ №1069531 на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Золотопупом С.В. (т.1 а.с.181)

До клопотання представника відповідача про залучення до справи доказів судових витрат, крім договору про надання правничої допомоги, долучено: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; акт прийняття-передачі наданих послуг від 22 червня 2022 року за договором №24/12/2021 від 24 грудня 2021 року (т.2 а.с.5), який містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом в даній справі, витрачений час, вартість однієї години наданих послуг та загальну вартість наданих послуг - 26833,33 грн, акт також містить погодження щодо можливого розстрочення оплати на строк не більше двох місяців з моменту набрання законної сили судовим рішенням; платіжне доручення, за яким, згідно заключної виписки від 22 червня 2022 року відповідачем сплачено адвокатському бюро 14000,00 грн (т.2 а.с.6, 7).

Вказані в акті види наданих адвокатом послуг та їх вартість повністю узгоджуються з п.1.1. 1.3., 3.1 договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання заяв по суті справи, інших заяв та клопотань, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.137 ЦПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Заявляючи про наявність підстав для зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, представник позивачів посилається на завищену, на її думку, вартість погодинної оплати послуг адвоката, вказану в договорі, та вважає її такою, що не відповідає складності справи та предмету спору.

Проте, як зазначалось вище, розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу, що прямо випливає з положень ч.1 ст.632 ЦК України.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Адвокатам, враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Виходячи з обсягу фактичних підстав позову, характеру спірних правовідносин та предмету доказування в даній справі, а також обсягу наявних в матеріалах справи доказів, суд не може погодитись з позицією сторони позивачів про те, що дана справа не відноситься до справ підвищеної складності, як про це зазначалось представником позивачів.

При цьому суд вважає, що та обставина, що представником відповідача було подано до суду лише один доказ, не впливає як на складність справи, так і на необхідність кожній із сторін надавати оцінку всім наявним у справі доказам, що і було докладно здійснено представником відповідача в заявах по суті справи, виходячи як з їх обсягу так і зі смислового та правового навантаження.

Наведені в акті кількість витраченого адвокатом часу на складання відзиву - 2 години та відповіді на відзив - 1 година та загальна вартість цих послуг - 15000,00 грн, виходячи з умов договору, відповідає критерію розумного розміру судових витрат на правничу допомогу в даній справі, та визнається судом справедливою до відшкодування іншою стороною.

Разом з тим, що стосується наведеного в акті часу та вартості послуг адвоката за участь в підготовчому засіданні 04 травня 2022 року та судовому засіданні 21 червня 2022 року, то вони не повною мірою відповідають фактично витраченому представником відповідача часу.

Так тривалість підготовчого засідання 04 травня 2022 року становила з 14:10:01 до 14:42:50, а тривалість судового засідання 21 червня 2022 року - з 09:31:38 до 11:21:06, що відображено у відповідних протоколах.

Проте, представники сторін були відсутні як при проголошенні ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, так і при проголошенні вступної та резолютивної частини рішення суду, а також не очікували їх проголошення.

Отже фактичний час участі представника відповідача в підготовчому та судовому засіданнях становить 1 годину 24 хвили 40 секунд.

Таким чином, виходячи з фактичного часу, витраченого адвокатом на участь в підготовчому та судовому засіданнях, виходячи з розміру гонорару адвоката за годину роботи, визначеному в договорі, стягненню за таку участь підлягає сума в розмірі 7055,56 грн.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, оцінюючи обґрунтованість клопотання про стягнення судових витрат та заперечень сторони позивачів в контексті положень ч.5 ст. 137 ЦПК України, співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, вважає, що заявлена представником відповідача сума є надмірною. При цьому суд погоджується з доводами представника позивачів в частині необґрунтованості та неспівмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, надану відповідачу - представництво в підготовчому та судовому засіданнях, з реальним обсягом такої допомоги в суді, витраченим часом на надання таких послуг, критерію реальності таких витрат.

Враховуючи викладене, а також те, що в задоволені позову відмовлено, а заявлений представником відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивачів, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих адвокатом послуг безпосередньо в підготовчому та судовому засідіннях, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивачів, з огляду на заперечення останніх, підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі по 11 027,78 грн з кожного позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 258, 263-265, 270, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» (місцезнаходження: 02002, м.Київ, вул.Р.Окіпної, буд. 9, ЄДРПОУ 22867627) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 11 027,78 грн (одинадцять тисяч двадцять сім гривень сімдесят вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» (місцезнаходження: 02002, м.Київ, вул.Р.Окіпної, буд. 9, ЄДРПОУ 22867627) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 11 027,78 грн (одинадцять тисяч двадцять сім гривень сімдесят вісім копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 30 червня 2022 року.

Суддя: