Ухвала

від 27.06.2022 по справі 489/1347/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/1347/22

Номер провадження 1-кс/489/615/22

УХВАЛА

Іменем України

27 червня 2022 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022152040000342, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна,

за участю: третьої особи ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

Прокурор звернувся до суду із клопотанням про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що 17.03.2022 до ЧЧ із заявою звернувся ОСОБА_6 про те, що в період часу з 05.03.2022 по 17.03.2022 року, невстановлені особи, в умовах воєнного стану, проникли на територію ТОВ "Белава", за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське Шосе 102 Д, звідки таємно, шляхом пошкодження замків, проникли до орендованих приміщень, звідки таємно викрали майно, яке належить: ТОВ "Фарн" в особі директора - ОСОБА_7 , ФОП " ОСОБА_8 " в особі ОСОБА_9 , ФОП - ОСОБА_10 та ФОП - ОСОБА_11 , чим завдали матеріального збитку, сума якого встановлюється.

За даним фактом відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, 18.03.2022 внесено до ЄРДР за № 12022152040000342.

На підставі ухвали слідчого судді від 16.06.2022 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , під час якого виявлено та вилучено: девять карток від сім-карт, які поміщено в сейф-пакет INZ1040527; флеш карти: карта «SanDisk» 16GB, карта «TOSHIBA» 12GB M2GB, карта «Kingston» 32GB, які поміщено в сейф пакет INZ1040526.

Прокурор зазначає, що незастосування арешту на вищевказане вилучене майно може позбавити можливості використати його, як доказ у кримінальному провадженні, перешкодити швидкому, повному та неупередженому розслідуванню, а також притягненню до відповідальності кожного, хто вчинив кримінальне правопорушення, в міру своєї вини.

Метою арешту є збереження речових доказів, призначення по вилученому майну необхідних експертиз, а також збирання, фіксації відомостей, що можуть бути використані у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та судового провадження як докази.

На підставі викладеного, слідчий просить накласти арешт на: девять карток від сім-карт, які поміщено в сейф-пакет INZ1040527; флеш карти: карта «SanDisk» 16GB, карта «TOSHIBA» 12GB M2GB, карта «Kingston» 32GB, які поміщено в сейф пакет INZ1040526.

Прокурор в судове засідання не прибув; надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України розгляд клопотання проведено у відсутність прокурора.

Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання; зазначила, що клопотання подано з порушення строків, визначених статтею 171 КПК України; майно, на яке прокурор просить накласти ареш не зазначено в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.

Третя особа ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання; зазначив, що сім-картки це картки, які раніше використовували члени його родини; карти пам`яті це карти, на яких розміщено навігаційні карти для рибальства; одна картка в неробочому стані.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

17.03.2022 до ЧЧ із заявою звернувся ОСОБА_6 про те, що в період часу з 05.03.2022 по 17.03.2022 року, невстановлені особи, в умовах воєнного стану, проникли на територію ТОВ "Белава", за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське Шосе 102 Д, звідки таємно, шляхом пошкодження замків, проникли до орендованих приміщень, звідки таємно викрали майно, яке належить: ТОВ "Фарн" в особі директора - ОСОБА_7 , ФОП " ОСОБА_8 " в особі ОСОБА_9 , ФОП - ОСОБА_10 та ФОП - ОСОБА_11 , чим завдали матеріального збитку, сума якого встановлюється.

За даним фактом відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, 18.03.2022 внесено до ЄРДР за № 12022152040000342.

Відповідно до протоколу обшуку від 16.06.2022 за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , було проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено: девять карток від сім-карт, які поміщено в сейф-пакет INZ1040527; флеш карти: карта «SanDisk» 16GB, карта «TOSHIBA» M2GB, карта «Kingston» 32GB, які поміщено в сейф пакет INZ1040526.

Постановою слідчого від 17.06.2022 вилучене майно визнано речовим доказом.

Слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно 20.06.2022 (понеділок); ухвалою слідчого судді від 20.06.2022 клопотання було повернуто прокурору, надано 72 години для усунення недоліків клопотання; 22.06.2022 після усунення недоліків до суду було передано клопотання прокурора про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про арешт майна слідчий суддя зобов`язаний враховувати окрім правових підстав для арешту майна, ще й наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, прокурором доведено необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо вилученого майна, для надання у якості речового доказу, запобігання ризикам знищення майна.

Під час вирішення клопотання про арешт вилученого майна, враховано правову підставу для арешту майна, його відповідність критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу, який може бути використаний як доказ у кримінальному провадженні за наявності ризиків, передбачених п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Ураховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.

Керуючись ст. ст. 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

- клопотання прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022152040000342, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна, - задовольнити;

-накласти арешт на вилучене 16.06.2022 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 - АДРЕСА_1 , майно, а саме: девять карток від сім-карт, які поміщено в сейф-пакет INZ1040527; флеш карти: карта «SanDisk» 16GB, карта «TOSHIBA» M2GB, карта «Kingston» 32GB, які поміщено в сейф пакет INZ1040526.

Виконання ухвали покласти на прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Арешт майна може бути скасовано в порядку ст. 174 КПК України.

Повний текст ухвали оголошено 30.06.2022 о 12:45.

Слідчий суддя ОСОБА_1