Рішення

від 23.06.2022 по справі 574/17/22

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/17/22

Провадження №2/574/89/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2022 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,

представника позивача Тереніної О.В.,

представників відповідача Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради адвоката Сергієнка О.Ю., Новак С.С.,

представника третьої особи Сіренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Буринського районного суду Сумської області справу за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради, Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, Буринська міська рада про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Позов обґрунтовує тим, що з 15.08.1984 року по 09.04.1998 року, з 28.05.2002 року по 26.08.2015 року, з 03.09.2018 року по 03.11.2021 року він працював на посаді вчителя фізичного виховання Пісківської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів.

03.09.2021 року всіх працівників школи було попереджено про звільнення та наступне вивільнення працівників 03.11.2021 року у зв`язку з ліквідацією закладу.

03.11.2021 року на підставі наказу в.о. директора Тереніної С. №25-К від 03.11.2021 року Про звільнення ОСОБА_1 , він був звільнений із займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією закладу.

Жодних конкретних заходів відповідачем щодо запропонування йому вільних вакансій вжито не було.

16.11.2021 року він звернувся до Буринської районної філії Сумського обласного центру зайнятості, проте усно йому було відмовлено через оформлення у 2015 році пенсії за вислугою років.

06.12.2021 року він дізнався з листа Буринської міської ради, що рішення про ліквідацію Пісківської ЗОШ І-ІП ст. не приймалось.

Вважає своє звільнення незаконним, оскільки його було проведено з порушенням вимог чинного трудового законодавства, зокрема статті 49-2 КЗпП України.

Крім того, порушення його прав з боку відповідача викликало у нього негативні емоції, що спричиняло негативні переживання, стан постійної психоемоційної напруги, важкість виконання повсякденних обов`язків, нервозність, дратівливість, порушення сну, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Про порушення його суб`єктивних трудових прав він дізнався 06.12.2021 року, коли надійшла відповідь Буринської міської ради Сумської області від 26.11.2021 року №2632 про те, що рішення про ліквідацію Пісківської ЗОШ І-Ш ст. не приймалось. Враховуючи, що ним витрачено значний час на збирання документів, які він не міг отримати від відповідача, причини пропуску ним строку звернення до суду є поважними.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд поновити йому строк звернення до суду з позовом, скасувати наказ в.о. директора Тереніної С. №25-К від 03.11.2021 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", зобов`язати Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради Сумської області поновити його на посаді вчителя фізичного виховання Пісківської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів з 03.11.2021 року, стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі та компенсацію моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн.

Ухвалою судді Буринського районного суду Сумської області від 17.01.2022 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

31.01.2022 року від відповідача Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що позивач дійсно працював на посаді вчителя фізичного виховання Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та на підставі наказу №25-К від 03.11.2021 року позивача було звільнено із займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією закладу, однак твердження позивача про те, що йому не було запропоновано жодних вільних вакансій не відповідає дійсності, оскільки 03.09.2021 року йому в письмовій формі було запропоновано в Клепалівському НВК посаду вчителя фізичної культури, від якої останній відмовився.

Зважаючи на ситуацію, яка склалася із Пісківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів, а саме те що з нового навчального року, тобто з 01.09.2021 року в даній школі будуть взагалі відсутні учні, враховуючи заяви батьків щодо переведення дітей до інших закладів освіти та враховуючи позицію Буринської міської ради було прийнято рішення про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, що знайшло своє відображення у наказі №22-К від 31.08.2021 року по Пісківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Закладом було своєчасно подано звітність про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці від 03.09.2021 року, тобто приймалися всі передбачені чинним законодавством заходи в таких випадках.

Станом на дату підготовки відзиву по справі Пісківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів не функціонує, як заклад освіти у зв`язку із відсутністю учнів, які навчаються в ній, але як юридична особа не припинена та не перебуває в процесі припинення.

З огляду на вищевикладене та те, що наказ про звільнення позивача видано виконуючою обов`язки директора Пісківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів, позивач не перебував у трудових відносинах з відповідачем, відповідні записи в трудову книжку позивача зроблені не відповідачем, Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради є неналежним відповідачем у даній справі.

Позивачем не наведено жодних належних та допустимих доказів чи розрахунків, які б обґрунтовували заявлений ним розмір заподіяної моральної шкоди, та які б доводили, що позивач дійсно саме через дії відповідача отримав погіршення здоров`я, а також, які б могли підтвердити наявність причинного зв`язку між неправомірною поведінкою відповідача і завданою моральною шкодою.

З наведених підстав представник відповідача просив в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 17.02.2022 року за клопотанням позивача залучено до участі в даній справі в якості співвідповідача Пісківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 09.06.2022 року за клопотанням представника позивача залучено до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, Буринську міську раду.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився та причини своєї неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 не заперечувала проти розгляду справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з викладених у позовній заяві підстав, уточнивши, що позовну вимогу про скасування наказу про звільнення заявлено до Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області, а решту позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди до Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради. Також, представник позивача пояснила, що необхідна кількість учнів для початку 01.09.2021 року навчального процесу у Пісківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів була, однак приїхали представники Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради та вмовили батьків перевести дітей до інших навчальних закладів, а в.о. директора школи Тереніній С.С. дали усну вказівку звільнити всіх працівників школи, що остання і зробила, не знаючи про те, що рішення про ліквідацію навчального закладу не приймалось.

Представники відповідача Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради адвокат Сергієнка О.Ю. та Новак С.С. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково представники відповідача звертали увагу на тому, що до повноважень Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради не належить звільнення та прийняття на роботу працівників шкіл. Діяльність Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів було фактично припинено в зв`язку відсутністю у школі мінімальної кількості учнів для отримання освітньої субвенції, а учнів за заявами їх батьків було переведено до інших навчальних закладів. Рішення про звільнення працівників приймалось особисто в.о. директора школи Тереніною С.С. та жодних вказівок з цього приводу управлінням їй не надавалось.

Представник Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області в судове засідання не з`явився, а направлені на адресу вказаної школи судові повістки повернулись до суду без вручення з відміткою "не функціонує". Також, в судовому засіданні було встановлено та не заперечувалось учасниками справи, що на даний час в зв`язку із звільненням всіх працівників школи, директор чи будь-яка інша посадова особа, яка уповноважена представляти інтереси Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, відсутня.

Представник третьої особи Буринської міської ради, яка є засновником Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, Сіренко А.В. в судовому засіданні виловила позицію про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та підтвердила, що останнього, як і решту працівників школи, було звільнено в зв`язку фактичним припиненням функціонування навчального закладу через відсутність у ньому учнів. При цьому рішення про ліквідацію Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринською міською радою не приймалось та будь-яких вказівок щодо звільнення працівників школи в.о. директора школи Тереніній С.С. не надавалось.

Заслухавши доводи учасників справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 03.09.2018 року ОСОБА_1 було призначено на посаду вчителя фізичної культури Пісківській ЗОШ І-ІІІ ст. Пісківської сільської ради, що підтверджується копією його трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Рішенням Буринської міської ради Сумської області восьмого скликання першої сесії від 11.03.2021 року "Про зміну засновника та найменування Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області та затвердження Статуту в новій редакції" вирішено: 1. Прийняти з комунальної власності Пісківської сільської ради в комунальну власність Буринської міської ради юридичну особу - Пісківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області. 2. Виключити зі складу засновників Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області Пісківську сільську раду Буринського району Сумської області. Включити до складу засновників Буринську міську раду. 3. Змінити назву: Пісківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області на Пісківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області. Скорочена назва юридичної особи: Пісківська ЗОШ І-ІІІ ст.. 4. Затвердити Статут Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області в новій редакції (додається). (а.с.57-58, 96).

Відповідно копії наказу Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області від 31.08.2021 року №22-К Про персональне попередження працівників Пісківської ЗОШ І-ІІІ ст., попереджено 03.09.2021 року про звільнення та наступне вивільнення працівників 03.11.2021 року у зв`язку з ліквідацією закладу, працівників, серед яких вказано і ОСОБА_1 вчителя фізичного виховання (а.с.10).

Із вказаним наказом ОСОБА_1 було ознайомлено 03.09.2021 року, що підтвердила представник позивача в судовому засіданні.

Згідно копії наказу в.о. директора Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області Тереніної С.С. від 03.11.21 року №25-К ОСОБА_1 вчителя фізичної культури Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області звільнено із займаної посади з 03.11.2021 року за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із ліквідацією закладу. Підставою для винесення даного наказу зазначено наказ №22-К «Про персональне попередження працівників Пісківської ЗОШ І-ІІІ ст.» від 03.09.2021 року (а.с.8).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише за відсутності такої роботи інша наявна робота. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Таким чином однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Оскільки обов`язок із працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі №490/372/21 (провадження №61-10171св21) зазначено: «звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Таким чином, аналіз зазначених правових норм у їх сукупності з положеннями статті 43 Конституції України та статті 240-1 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом».

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що 03.09.2021 року директором Клепалівського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів закладу дошкільної освіти Буринської міської ради було письмово запропоновано ОСОБА_1 вакантну посаду вчителя фізичної культури, від якої останній відмовився (а.с. 27).

Однак, вказана пропозиція директора іншого закладу освіти не свідчить про належне виконання саме роботодавцем, в даному випадку Пісківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів, свого обов`язку, передбаченого ч.3 ст.49-2 КЗпП України.

Крім того, як зазначалося вище підставою для звільнення позивача ОСОБА_1 із займаної посади вчителя фізичної культури Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради стала ліквідація закладу.

Відповідно до ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

У п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що реорганізацію або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Згідно ч.1ст.32Закону України"Проповну загальнусередню освіту" рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники). Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та /або суспільства.

У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти. Реорганізація,зміна типу,ліквідація закладузагальної середньоїосвіти усільській місцевостідопускається лишепісля громадськогообговорення проектувідповідного рішеннязасновника,який оприлюднюєтьсяне меншеніж заодин рікдо прийняттявідповідного рішення (ч.2 ст.32 Закону України "Про повну загальну середню освіту").

Згідно розділу ІХ "Реорганізація, ліквідація чи перепрофілювання (зміна типу) закладу освіти" Статуту Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області (нова редакція) рішення про реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміна типу) заклад освіти приймається Засновником у порядку, встановленому чинним законодавством. Ліквідація проводиться ліквідаційною комісією, призначеною засновником, а у випадках ліквідації за рішенням господарського суду ліквідаційною комісією, призначеною цим органом. З часу призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління закладом. При реорганізації, ліквідації чи перепрофілюванні (зміні типу) закладу освіти її працівникам, здобувачам освіти, гарантовано дотримання їх прав та інтересів відповідно до чинного законодавства з питань праці та освіти. Заклад вважається припиненим з моменту внесення про це до Єдиного державного реєстру (а.с.59-79, 97-107).

Відповідно до листа Буринської міської ради Сумської області №2632 від 26.11.2021 року про надання копії рішення, адресованого ОСОБА_3 , Буринська міська рада не може надати копію рішення «про припинення діяльності (ліквідація) Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області» оскільки таке рішення не приймалось Буринською міською радою (а.с.9).

Таким чином, як встановлено судом та не заперечувалося учасниками справи, рішення про ліквідацію Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів її засновником - Буринською міською радою не приймалося, ліквідаційна комісія не створювалася та запис про припинення вказаної юридичної особи чи її перебування у процесі припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вносився, що також підтверджується відповідним витягом (а.с. 32).

Враховуючи викладене, звільнення позивача ОСОБА_1 з посади вчителя фізичної культури Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів було проведено без законної на те підстави та з порушенням порядку, встановленого законом, а тому є незаконним.

Однак, статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2021 року у справа № 263/6538/18 (провадження № 61-1619св20) зазначено, що «у статті 234 КЗпП України не передбачений перелік поважних причин для поновлення строку, їх поважність визначається судом в кожному випадку залежно від конкретних обставин. Як поважні причини пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами. Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами».

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений статтею 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Як підтвердила в судовому засіданні представник позивача копію вищевказаного наказу про звільнення було вручено ОСОБА_1 03.09.2021 року.

Також, в судовому засіданні представник позивача повідомила, що про відсутність рішення Буринської міської ради щодо ліквідації Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Тереніну В.В. та його дружині ОСОБА_4 , яка виконувала обов`язки директора вказаної школи, було повідомлено усно 16.11.2021 року під час їхнього звернення до Буринської районної філії Сумського обласного центру зайнятості. Однак для підтвердження вказаної інформацію вони звернулись із заявою до Буринської міської ради, від якої лише 06.12.2021 року отримали письмову відповідь про те, що рішення про припинення діяльності (ліквідацію) Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринською міською радою не приймалось.

Разом з цим, письмова відповідь Буринської міської ради №2632 від 26.11.2021 року, на яку покликається позивач, не містить відомостей про дату звернення до міської ради з цього питання.

Доказів на підтвердження отримання вказаної відповіді саме 06.12.2021 року в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, копію наказу про звільнення ОСОБА_1 було вручено 03.09.2021 року, про те, що Буринською міською радою не приймалось рішення про ліквідацію Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів йому стало відомо ще 16.11.2021 року, а з позовом до суду про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі позивач звернувся лише 05.01.2022 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 233 КЗпП України.

Обставин, які стали істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду ОСОБА_1 та його представником не наведено.

Не свідчать про такі обставини і доводи представника позивача про необхідність збору великої кількості документів для подачі позову, на що було затрачено багато часу, оскільки будь-яких доказів звернень ОСОБА_1 для отримання доказів по справі та часу їх отримання суду не надано.

Крім того, як вже зазначалось, ОСОБА_1 було звільнено за наказом в.о. директора школи Тереніної С.С., яка є його дружиною, а тому у суду виникають сумніви, що в позивача були труднощі в отриманні, доданих до позовної заяви документів, зокрема копії трудової книжки, копії наказу про персональне попередження про звільнення та наступне звільнення працівників та копії наказу про звільнення.

Доводи представника позивача про те, що про порушення своїх трудових прав ОСОБА_1 дізнався 06.12.2021 року з письмової відповіді Буринської міської ради та саме з вказаної дати підлягає обчисленню перебіг строку звернення до суду, є безпідставними, оскільки статтею 233 КЗпП України визначено окремі випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Зокрема, перебіг строку звернення до суду починається у разі вирішення трудового спору з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду), а у разі розгляду справи про звільнення з дня вручення копії наказу про звільнення або видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).

Отже, у справах про звільнення статтею 233 КЗпП України імперативно встановлено для звернення до суду місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15.

Таким чином, під час розгляду даної справи позивач не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду і не підтвердив належними та допустимими доказами їх наявність, а тому суд не вбачає підстав для поновлення такого строку, що є підставою для відмови в задоволенні позовної вимоги про скасування наказу про звільнення, заявленої до Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

При вирішенні решти позовних вимог, які були заявлені ОСОБА_1 до Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради, а саме про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За змістом ст.51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, належним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона повинна відповідати за пред`явленим позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

З аналізу вказаних норм процесуального права слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів та в межах тих вимог, які визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Відповідно до п.7 розділу І "Загальні положення" Статуту Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області (нова редакція) засновником та власником закладу є Буринська міська рада. Управління галузевою діяльністю здійснює Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради.

Відповідно до п.1 розділу ІV "Управління закладом" Статуту Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області (нова редакція) керівництво закладом освіти здійснює директор, повноваження якого визначаються Законом України "Про повну загальну середню освіту", Статутом. Керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Директор в межах наданих йому повноважень, зокрема призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов`язки.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України "Про освіту" керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти. Керівник є представником закладу освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом та установчими документами закладу освіти.

Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень, зокрема, організовує діяльність закладу освіти, вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти, призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов`язки (ч.3 ст.26 Закону України "Про освіту").

Відповідно до ч.3 ст.38 Закону України "Про повну загальну середню освіту" керівник закладу загальної середньої освіти має право, в тому числі призначати на посаду, переводити на іншу посаду та звільняти з посади працівників закладу освіти, визначати їхні посадові обов`язки, заохочувати та притягати до дисциплінарної відповідальності, а також вирішувати інші питання, пов`язані з трудовими відносинами, відповідно до вимог законодавства.

Враховуючи викладене, Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради є неналежним відповідачем за позовною вимогою ОСОБА_1 про поновлення на роботі, оскільки призначення посаду та звільнення з посади працівників Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів належить до виключної компетенції директора вказаної школи або особи, що виконує її обов`язки.

Відсутність на даний час будь-якої особи, яка виконує обов`язки директора Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, не спростовує того, що саме ця юридична особа, яка не припинена у встановленому законом порядку, повинна відповідати за пред`явленою позовною вимогою про поновлення на роботі.

Таким чином, в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі слід відмовити, так як її заявлено до неналежного відповідача.

За змістом частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Оскільки, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі не підлягають задоволенню і похідні від них позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, які також заявлені до неналежного відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради, Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, Буринська міська рада про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач - Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради, місцезнаходження: 41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Зарічна, 76-Б, код ЄДРПОУ: 41825775.

Відповідач - Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Буринської міської ради Сумської області, місцезнаходження: 41720, Сумська область, Конотопський район, с. Піски, вул. Шкільна, 5; код ЄДРПОУ: 33126017.

Третя особа - Буринська міська рада, місцезнаходження: 41700, Сумська обл., м. Буринь, вул. Першотравнева, 1; код ЄДРПОУ 04058025.

Суддя Т.Р. Гук