Постанова

від 22.06.2022 по справі 912/3449/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2022 року м.Дніпро Справа № 912/3449/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2021 (повне рішення складено 03.12.2021, суддя Тимошевська В.В.) у справі

за позовом ОСОБА_2 , м. Кропивницький

до відповідача-1 приватного акціонерного товариства "Весна", м. Кропивницький,

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ", м.Кропивницький,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 , м. Кропивницький

про визнання договорів купівлі-продажу недійсними

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст і підстави позовних вимог

ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Весна" та товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" (змінено найменування на товариство з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ", в якому просив:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 175.6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1041236835101, укладений між приватним акціонерним товариством «Весна» (код ЄДРПОУ 13743004) та товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр «КДЦ», посвідчений приватним нотаріусом КМНО Малогон В.О. 28.10.2017 за номером 1030 та скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр «КДЦ» (код ЄДРПОУ 39963153) на нежитлове приміщення загальною площею 175,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1041236835101, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між приватним акціонерним товариством «Весна» та товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр «КДЦ», посвідченого приватним нотаріусом КМНО Малогон В.О. 28.10.2017 за номером 1030;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 442.8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1041130335101, укладений між приватним акціонерним товариством «Весна» та товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр «КДЦ», посвідчений приватним нотаріусом КМНО Малогон В.О. 28.10.2017 за номером 1029 та скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр «КДЦ» на нежитлове приміщення загальною площею 442.8 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1041130335101, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між приватним акціонерним товариством «Весна» та товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр «КДЦ», посвідченого приватним нотаріусом КМНО Малогон В.О. 28.10.2017 за номером 1029;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 99.4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1041127535101, укладений між приватним акціонерним товариством «Весна» та товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр «КДЦ», посвідчений приватним нотаріусом КМНО Малогон В.О. 28.10.2017 за номером 1028 та скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр «КДЦ» на нежитлове приміщення загальною площею 99.4 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1041127535101, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між приватним акціонерним товариством «Весна» та товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр «КДЦ», посвідченого приватним нотаріусом КМНО Малогон В.О. 28.10.2017 за номером 1028;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 139 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1037539335101, укладений між приватним акціонерним товариством «Весна» та товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр «КДЦ», посвідчений приватним нотаріусом КМНО Малогон В.О. 10.11.2017 за номером 1100 та скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр «КДЦ» на нежитлове приміщення загальною площею 139 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1037539335101, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між приватним акціонерним товариством «Весна» та товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр «КДЦ», посвідченого приватним нотаріусом КМНО Малогон В.О. 10.11.2017 за номером 1100.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відчуження за оспорюваними договорами чотирьох значних об`єктів нерухомості, які належали ПрАТ "Весна", на користь ТОВ КДЦ "КДЦ", відбулось з повним ігноруванням вимог статті 8, 68, 70, 72 Закону України "Про акціонерні товариства", що безумовно порушує корпоративні права позивача, як акціонера ПрАТ "Весна". Вказані договори укладено внаслідок зловмисної домовленості представників відповідача-1 і відповідача-2, що є підставою для визнання договорів недійсними відповідно до ст. 232 Цивільного кодексу України.

ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2021 у даній справі позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 175.6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1041236835101, укладений між приватним акціонерним товариством "Весна" (код ЄДРПОУ 13743004) та товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", посвідчений приватним нотаріусом КМНО Малогон В.О. 28.10.2017 за номером 1030. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 442.8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1041130335101, укладений між приватним акціонерним товариством "Весна" та товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ"», посвідчений приватним нотаріусом КМНО Малогон В.О. 28.10.2017 за номером 1029. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 99,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1041127535101, укладений між приватним акціонерним товариством "Весна" та товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", посвідчений приватним нотаріусом КМНО Малогон В.О. 28.10.2017 за номером 1028. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 139 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1037539335101, укладений між приватним акціонерним товариством "Весна" та товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", посвідчений приватним нотаріусом КМНО Малогон В.О. 10.11.2017 за номером 1100. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Весна" на користь ОСОБА_2 4204,00 грн судового збору. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ" на користь ОСОБА_2 4 204,00 грн судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано посиланням на встановлені судом обставини ділення об`єкта нерухомого майна, розташованого по вул.Дворцовій, 13 в м.Кропивницькому, за наявності встановлених обставин щодо відсутності визначення ринкової вартості майна та з урахуванням облікованої в річних фінансових звітах вартості активів ПрАТ "Весна", яка перевищує ціну продажу згідно договорів, свідчить про те, що вказані договори укладено по заниженій ціні та не в інтересах ПрАТ "Весна", з перевищенням директором ПрАТ "Весна" повноважень.

Поділ нерухомого майна на 7 окремих нежилих приміщень (з урахуванням договорів купівлі-продажу від 15.09.2016) та їх відчуження одному покупцю, свідчить, що ділення предмету правочину та укладення таких договорів здійснювалось саме з метою ухилення від дотримання процедури, визначеної Законом України "Про акціонерні товариства".

Суд дійшов висновку, що ТОВ "МАХСОМ" при укладенні оспорюваних договорів знало або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могло не знати про ділення об`єкта нерухомого майна, про вартість активів згідно розміщеного у відкритому доступі фінансового звіту ПрАТ "Весна" та, відповідно, про наявність обмежень в повноваженнях директора з урахуванням вимог ст.70 Закону України "Про акціонерні товариства".

Окрім того, на момент укладення договорів за 2017 рік акціонер ПрАТ "Весна" ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до ТОВ "МАХСОМ" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 15.09.2016 з підстав порушення, у тому числі, вимог ст.70 Закону України "Про акціонерні товариства". Провадження за вказаним позовом відкрито 21.11.2016, справа №912/4264/14, а отже з листопада 2016 року ТОВ "МАХСОМ" було відомо про існування спору стосовно перевищення посадовими особами ПрАТ "Весна" повноважень та про те що об`єкт купівлі-продажу є спірним. Проте у 2017 році ТОВ "МАХСОМ" було укладено оспорювані договори купівлі-продажу по іншим нежитловим приміщенням, в результаті чого нерухоме майно ПрАТ "Весна" за адресою: АДРЕСА_1 було відчужено повністю одному набувачу по семи окремим договорам купівлі-продажу.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про підтвердження підстав недійсності оспорюваних договорів відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України, як такі, що укладені з перевищенням директором ПрАТ "Весна" повноважень та з порушенням вимог ст.70 Закону України "Про акціонерні товариства".

Господарський суд не встановив підстав для визнання недійсним договорів відповідно до ст. 232 Цивільного кодексу України.

Договори купівлі-продажу від 28.10.2017 та від 10.11.2017 є значними правочинами в розумінні Закону України "Про акціонерні товариства". Між тим, в матеріалах справи відсутні докази прийняття рішень наглядової ради та загальних зборів ПрАТ "Весна" про надання згоди на укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 . Також відсутнє рішення загальних зборів про подальше схвалення вчинених правочинів.

З огляду на те, що оспорювані договори були укладені без прийняття відповідного рішення, позивач був позбавлений можливості впливу на укладення зазначених договорів шляхом голосування на загальних зборах ПрАТ "Весна", що є порушенням його прав на управління товариством.

Відчуження об`єктів нерухомості, що становлять майже 45,02 % від загальною розміру будівлі ресторану "Весна" - основного активу товариства, суттєво зменшує розмір прибутку відповідача 1, і, відповідно, розмір частки такою прибутку, яку позивач може одержати у вигляді дивідендів. Внаслідок укладення оспорюваних договорів частина майна або вартість частини майна, яку позивач зможе отримати у випадку ліквідації відповідача 1, суттєво зменшилась, що безумовно порушує його права як акціонера товариства.

ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи

3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ", не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Аргументуючи апеляційну скаргу, скаржник вказує, що господарський суд дійшов безпідставного та необґрунтованого висновку про ділення об`єкту нерухомого майна за адресою: м.Кропивницький, вул.Дворцова, 14, з метою ухилення від передбаченого Законом України "Про акціонерні товариства" порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ" не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оспорювані договори є значними в розумінні Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які визначають оціночну вартість окремого об`єкта, що був предметом договорів №№1028, 1029,1030 та 1100.

За твердженням заявника апеляційної скарги судом не прийнято до уваги схвалення відповідачем-1 оспорюваних правочинів шляхом їх прийняття до виконання. Грошові кошти сплачені ТОВ "МАХСОМ" на виконання умов договору, були зараховані на рахунок відповідача-1 та використані під час здійснення господарської діяльності.

Суд дійшов безпідставного висновку, що відповідач не міг не знати про ділення об`єкта нерухомого майна, про вартість активів відповідача-1 та обмеження повноважень директора, оскільки відповідач-2 не перевіряв та не повинен був перевіряти правоздатність та дієздатність відповідача-1, документи, що підтверджують його повноваження на укладення договорів №№1028, 1029,1030 та 1100, а також документи, що підтверджують належність відчужуваного майна продавцю, оскільки цей обов`язок покладений державою саме на нотаріуса при нотаріальному посвідченні таких договорів. Інформація про нежитлові приміщення, що були предметом оспорюваних договорів була внесена до Державного реєстру прав саме з відкриттям розділу та присвоєнням реєстраційного номеру об`єкту нерухомого майна, тому відповідач-2 не знав і не міг знати, що підставою для відкриття розділу та присвоєння номеру об`єкту нерухомого майна.

Скаржник акцентує увагу на той факт, що він не приймав участь у розгляді справи №912/4264/16 у 2017 році, а тому суд першої інстанції необґрунтовано зазначив, що ТОВ "МАХСОМ" станом на дату укладення оспорюваних договорів було обізнано про спір стосовно перевищення посадовими особами ПрАТ "Весна" повноважень та про те, що об`єкт купівлі-продажу є спірним.

ТОВ "МАХСОМ" не погоджується з висновком господарського суду, що укладення оспорюваних правочинів порушують корпоративне право позивача на участь в управлінні з посиланням на те, що укладення товариством спірних договорів не є прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та управлінні ним, а є наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном. Підписання оспорюваних договорів товариством з порушенням, як стверджує позивач, вимог чинного законодавства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасників. Відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивача є самостійною підставою для відмови у позові.

ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі просить рішення господарського суду скасувати, у позові відмовити повністю.

В обґрунтування своєї правової позиції ОСОБА_2 посилається на те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати, що спірні правочини є значними і укладені всупереч ст.70 Закону України "Про акціонерні товариства" по заниженій ціні всупереч інтересів та справжнього волевиявлення відповідача-1.

Висновки суду про розділення предмету договорів купівлі-продажу для ухилення від необхідності отримання згоди загальних зборів на їх укладення, зводиться виключно до припущень щодо такої обставини, оскільки перебування об`єктів за однією адресою, а також їх перебування до виділення в складі одного об`єкту не свідчить, що мав місце намір розділення значного правочину, а не інші обставини, пов`язані з управлінням майном та перепрофілюванням приміщень. Будь-яких обставин протиправних дій відповідачів щодо об`єктів нерухомого майна, які витупили предметом спірних договорів та їх підтвердження належними доказами не встановлено.

Всі доводи щодо вартості об`єктів нерухомості, які є предметами оскаржуваних правочинів, зроблені з посиланням на звіт №02-12/17 від 20.12.2017, який не має жодного відношення до вчинення оскаржуваних правочинів та об`єктів нерухомості, які є предметами цих правочинів, а відтак не може слугувати належним та допустимим доказом для вирішення спору.

ОСОБА_2 звертає увагу, що спірні договори є оплатними та спрямовані на отримання прибутку продавцем (відповідачем-1), при цьому, судом взагалі не встановлено настання будь-яких негативних наслідків для відповідача-1 чи позивача.

Суд у спірних правовідносинах безпідставно посилається на порушення корпоративних прав позивача, оскільки навіть за умови дійсності обставин укладення спірних правочинів без попередньої згоди з порушенням заборони поділу об`єкта продажу на частини, таки обставини свідчитимуть лише про порушення прав товариства, а не корпоративних прав його учасників.

Окремі доводи позивача про порушення його корпоративних прав (в контексті порушення права на отримання частини прибутку у вигляді дивідендів на отримання у разі ліквідації ПрАТ "Весна" частини його майна або вартості частини майна товариства, зважаючи на його частку у статутному фонді ПрАТ "Весна"), на думку скаржниці, зводяться до ймовірних та можливих порушень його прав в майбутньому, зокрема при вирішенні питання про виплату дивідендів, виплати вартості частини майна при ліквідації тощо.

3.2 Доводи інших учасників справи

У відзиві на апеляційні скарги позивач просить закрити провадження по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України, оскільки її права у справі не порушені; залишити апеляційні скарги ОСОБА_2 та ТОВ "МАХСОМ" без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Позивач не погоджується із доводами викладеними в апеляційних скаргах, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Порушене право позивача на управління товариства полягає в тому, що оскаожувані правочини є одним суцільним правочином по відчуженню одного єдиного об`єкту.

Оскаржувані правочини є значними правочинами, оскільки їх ринкова та сукупна договірна вартість перевищує 10% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

Товариство не здійснювало оцінку акцій товариства та не скликало загальні збори з питаннями щодо надання згоди на вчинення правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість та надання згоди на вчинення значного правочину.

Відчуження майна без відповідних процедур та погоджень порушує право позивача на управління товариством, яке полягає у: можливості взяти участь у зборах; ознайомитися з умовами договорів купівлі-продажу; ознайомитися з ринковою вартістю акцій товариства; прийняти рішення щодо голосування по вищевказаним питанням.

Позивач не міг використати інші ефективний та дієвий спосіб захисту та поновити його порушені права окрім того, який ним обрано у цій справі, зокрема шляхом ініціювання питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення договору або подання позову до самого товариства та/або його учасників, якщо він вважає, що рішенням загальних зборів учасників товариства щодо відчуження майна йому було завдано збитків або подання позову до колишнього керівника товариства.

Позивач зазначає, що поділ нерухомого майна відбувся лише "на папері", він є фіктивним. Жодних конструктивних змін у приміщеннях по АДРЕСА_1 не відбувалось. По існуючому "виділенню" відсутні повноцінні приміщення, які відокремлені один від одного, кожне зі своїм входом-виходом. Ресторанний комплекс "Весна" продовжував виконувати свою основну функцію - ресторанна діяльність.

Твердження апелянта, що ціна продажу приміщень за оскаржуваними договорами - відповідає ринковій - не базується на нормах законодавства та суперечить матеріалам справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що докази отримані судом (судова комісійна експертиза) та докази подані позивачем та відповідачем-1 щодо вартості активів та ринкової вартості майна - мають більш переконливу вірогідність ніж докази подані відповідачем-2.

Позивач вважає, що з боку колишнього директора відповідача-1 ОСОБА_3 наявна суперечлива поведінка, яка полягає в тому, що до укладення спірних правочинів, вона запевняла акціонерів, що спірний ресторанний комплекс буде продано не менше ніж за 42 млн.грн (у відповідності до його ринкової вартості, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна). ОСОБА_3 не повідомляла акціонерів про намір здійснити відчуження ресторанного комплексу "Весна". У випадку обізнаності щодо наведеного, позивач, як власник більше ніж 10% акцій товариства, скористався б правом на управління товариством та скликав загальні збори щодо вирішення питання про надання згоди на вчинення значного правочину та правочину із заінтересованістю.

На думку позивача, з боку сторін оскажуваних правочинів наявна зловмисна змова відповідача-1 та відповідача-2 та недобросовісна поведінка сторін.

ІV. Апеляційне провадження

4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022 для розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ" визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чередко А.Є., Мороз В.Ф.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 17.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2021; призначено справу до розгляду на 10.02.2022 на 11 годин 30 хвилин.

Розгляд справи призначений на 10.02.2022 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Чередка А.Є. на лікарняному.

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.01.2022 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чередко А.Є., Мороз В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2022 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, повідомлено скаржника про можливість усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу, відповідачам-1,-2 листом з описом вкладення, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 17.01.2022 скаржником надано докази усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарата суду від 14.02.2022 у зв`язку з перебуванням на лікарняному суддів Мороза В.В. та Чередка А.Є. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи (для вирішення питання для відкриття апеляційного провадження тощо).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 для вирішення питання для відкриття провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Білецька Л.М., Коваль Л.А.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 15.02.2022 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2021; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; призначено справу до розгляду на 17.03.2022 на 10 годин 30 хвилин; об`єднано розгляд даної апеляційної скарги разом із розглядом апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ" рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2021.

17.03.2022 розгляд справи не відбувся.

Розпорядженням керівника апарату суду від 21.04.2022 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи (за апеляційною скаргою ОСОБА_2 ) у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили заміну судді-члена колегії, а саме вихід з лікарняного судді Мороза В.Ф. та Чередка А.Є.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.04.2022 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чередко А.Є., Мороз В.Ф.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 26.04.2022 розгляд справи призначено на 19.05.2022 на 11:00 годин.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 16.05.2022 постановлено провести судове засідання у справі, призначене на 19.05.2022 на 11:10 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засіданні №415а) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку «EasyCon» (https://vkz.court.gov.ua/).

Ухвалою апеляційного господарського суду від 19.05.2022 розгляд справи відкладено до 23.06.2022 на 10 годин 30 хвилин.

23.06.2022 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача-2, які надали відповідні пояснення.

Інші учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників.

Приймаючи до уваги, що неявка інших учасників справи не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.

23.06.2022 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

ОСОБА_2 є власником акцій ПрАТ "Весна" в кількості 677 764 штук, що складає 40,7472 % статутного капіталу, що підтверджується Випискою депозитарної установи станом на 16.05.2019.

Відповідно до Виписки про залишку рахунку в цінних паперх станом на 07.12.2017 кількість акцій ПрАТ "Весна", які належать ОСОБА_2 , та їх відсоток у статутному капіталі незмінні - 677 764 штук акцій, 40,7472 %.

13.02.2015 затверджено нову редакції статуту ПрАТ "Весна".

ЗАТ "Весна" видано Державний акт на право постійного користування землею від 26.07.2001 серії ІІ-КР № 001052 загальною площею 2482,0 кв.м., розташованої у м.Кіровоград, вул. Леніна,13 (діюче найменування м.Кропивницький, вул.Дворцова, 13), для розміщення ресторану.

Відповідно до технічного паспорта на ресторан по АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 21.05.2014, вказаний об`єкт складається з наступних будівель та споруд: літери А, А-1, а-а6 - ресторан "Весна", В - кафе, Б - північний бар, Г - навіс, І ІІ - вимощення, N-N3 - огорожа; загальна площа по ресторану 1 705,8 кв.м., земельної ділянки - 2482,0 кв.м.

28.10.2017 за замовленням фізичної особи ОСОБА_2 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Бюро "Ваш Експерт" складено Звіт про оцінку ресторанного комплексу, загальною площею 2008,1 кв.м., що складається з нежитлової будівлі літ. А та прибудови літ. В за адресою: АДРЕСА_1 станом на 28.10.2017 .

За вказаним Звітом ринкова вартість об`єкта 18 805 000 грн, що за курсом НБУ еквівалентно 701 000 дол. США. Мета оцінки - визначення ринкової вартості об`єкта для прийняття управлінських рішень з метою вирішення майнових спорів в судовому порядку.

Згідно фінансового звіту ПрАТ "Весна" за 2016 рік, загальна вартість активів товариства станом на кінець звітного періоду становила 10 745,( тис. грн, з них основні засоби - 6 624,7 тис. грн.

Між ПрАТ "Весна" в особі директора Сюр Наталії Вікторівни (продавець) та ТОВ Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ", зміненим найменуванням якого є ТОВ "МАХСОМ" в особі директора (протокол загальних зборів учасників № 1 від 30.08.2020) (покупець) укладено наступні нотаріально посвідчені та зареєстровані в реєстрі договори купівлі-продажу з розстроченням платежу нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Дворцова, 13 та на підставі яких за ТОВ "МАХСОМ" зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме:

- від 28.10.2017, номер в реєстрі 1028 зі змінами від 30.11.2017 - нежитлове приміщення загальною площею 99,4 кв.м. за ціною 259 000,00 грн, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1041127535101, номер запису про право власності 23065019 від 28.10.2017;

- від 28.10.2017, номер в реєстрі 1029 - нежитлове приміщення загальною площею 442,8 кв.м. за ціною 1 071 000,00 грн, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1041130335101, номер запису про право власності 23065144 від 28.10.2017;

- від 28.10.2017, номер в реєстрі 1030 - нежитлове приміщення загальною площею 175,6 кв.м. за ціною 447 000,00 грн, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1041236835101, номер запису про право власності 23065303 від 28.10.2017;

- від 10.11.2017, номер в реєстрі 1100 - нежитлове приміщення загальною площею 139,0 кв.м. за ціною 640 715,00 грн, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1037539335101, номер запису про право власності 23310135 від 10.11.2017.

На виконання умов вказаних договорів відповідачем-2 здійснено оплату вартості нерухомого майна.

На об`єкти нерухомості, які відчужено за вищевказаними договорами, виготовлено технічні паспорти станом на 07.09.2016.

07.12.2018 відбулись позачергові загальні збори акціонерів ПрАТ "Весна", про що складено відповідний протокол. На зазначених зборах по пункту 7 порядку денного прийнято рішення про затвердження правочинів на відчуження нерухомості, що належало ПрАТ "Весна", фізичним та юридичним особам, що були укладені у 2016 - 2017 роках, зокрема ТОВ КДЦ "КДЦ".

Позивач вважає, що відчуження спірного нерухомого майна відбулося з повним ігноруванням вимог статей 8,68,70,72 Закону України "Про акціонерні товариства", що безумовно порушує корпоративні права позивача, як акціонера ПрАТ "Весна". Оспорювані договори укладені внаслідок зловмисної домовленості представників відповідача-1 і відповідача-2, що є підставою для визнання договорів недійсними відповідно до ст. 232 Цивільного кодексу України.

4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційних скаргах доводи та надані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Приписами ст.55 Конституції України гарантовано право кожного на захист прав і свобод в судовому порядку.

Згідно з ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а відповідно до ч. 1 ст. 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивач спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №916/1415/19 від 19.01.2021).

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої та другої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Підставою недійсності правочину як визначено частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України).

Як на підставу щодо визнання правочину недійсним позивач посилається на те, що відчуження спірного нерухомого майна відбулося з повним ігноруванням вимог статей 8,68,70,72 Закону України "Про акціонерні товариства", що безумовно порушує корпоративні права позивача, як акціонера ПрАТ "Весна".

Приписами частини першої статті 167 Господарського кодексу України унормовано, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (частина третя статті 167 Господарського кодексу України).

Згідно з п.8 ч.1 ст.2 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

За приписами ст.25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: участь в управлінні акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

Частиною 2 ст. 72 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції Закону від 17.09.2008 № 514-VI) було передбачено, що у разі недотримання особою, заінтересованою у вчиненні товариством правочину, вимог, передбачених ст. 71 цього Закону, та вчинення товариством правочину з юридичною особою, всі акції (частки, паї) якої належать цій особі та/або її афілійованим особам, товариство або будь-хто з його акціонерів має право вимагати визнання цього правочину судом недійсним і відшкодування збитків та/або моральної шкоди.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств» № 2994-VI від 03.02.2011, що набрав чинності 02.03.2011, текст ст.72 було викладено в іншій редакції: «правочин, вчинений з порушенням вимог ст.71 цього Закону, може бути визнано судом недійсним». Відповідальність за шкоду, заподіяну товариству правочином, вчиненим з порушенням вимог ст. 71 цього Закону, несе особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством такого правочину.

Натомість, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» № 289-VIII від 07.04.2015, який набрав чинність 01.05.2016, ст.72 Закону України «Про акціонерні товариства» була викладена в новій редакції, і норма про можливість визнання правочину судом недійсним була виключена.

Так, ст. 72 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачалося, що значний правочин, правочин, щодо якого є заінтересованість, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки акціонерного товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки акціонерного товариства з моменту вчинення цього правочину. Окремо у ст. 71 цього Закону зазначалося, що відповідальність за шкоду, заподіяну акціонерному товариству правочином, вчиненим з порушенням вимог цієї статті, несе особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством такого правочину.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX було внесено зміни до ст.71 Закону, зокрема:

- частину одинадцяту викладено в такій редакції: "11. Солідарну відповідальність за шкоду, заподіяну товариству правочином, вчиненим з порушенням цієї статті, несуть особа, яка порушила вимоги цього Закону, та особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством такого правочину";

- доповнено частиною дванадцятою такого змісту: "12. Правочин із заінтересованістю, вчинений на умовах, які за висновком залученої відповідно до цієї статті особи (незалежного аудитора, суб`єкта оціночної діяльності або іншої особи, яка має відповідну кваліфікацію) є для товариства гіршими за звичайні ринкові умови, може бути визнаний судом недійсним за позовом акціонера товариства. Збитки, завдані акціонерному товариству внаслідок вчинення такого правочину (у тому числі різниця між ціною правочину та ринковою ціною), відшкодовуються солідарно особою, заінтересованою у вчиненні товариством такого правочину, а також членами наглядової ради товариства, які проголосували за надання згоди на вчинення такого правочину (у разі надання наглядовою радою згоди на вчинення правочину)".

Згідно з п. 2 ч. 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX ці зміни набрали чинність з 01.01.2020.

Отже, до 02.03.2011 у Законі України «Про акціонерні товариства» прямо був визначений такий правовий наслідок вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, з порушенням порядку прийняття рішення про його вчинення, як: право акціонера вимагати визнання цього правочину судом недійсним.

У період з 02.03.2011 по 01.05.2016 було зазначено, що такий правочин може бути визнано судом недійсним (без виокремлення кола осіб, що мають звертатися з таким позовом), а також зазначено, що відповідальність за шкоду несе особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством такого правочину.

У період з 01.05.2016 по 01.01.2020 - взагалі була відсутня норма про те, що такий договір може бути визнаний судом недійсним. Водночас положення про відповідальність залишались незмінними.

З 01.01.2020 - знову прямо обумовлено право акціонера товариства на такий позов, але за наявності певних умов. Окремо застережено про солідарну відповідальність особи, яка порушила вимоги цього Закону, та особи, заінтересованої у вчиненні акціонерним товариством такого правочину, за шкоду, заподіяну товариству правочином, вчиненим з порушенням.

Отже, при розгляді аналогічних спорів визначальним є саме момент звернення акціонера з позовом.

Таким чином, Законом України "Про акціонерні товариства" врегульовано питання способу та порядку захисту прав акціонерів та самого товариства, внаслідок вчинення такого правочину. Такі способи є належними та ефективними у цих правовідносинах.

Загальний принцип права, закріплений в частині першій статті 58 Конституції України, передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що принцип незворотності дії законів та нормативно-правових актів у часі закріплений у частині першій статті 58 Конституції України. Цей принцип треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності. Це є однією з гарантій правової стабільності. Надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Перехідні положення Закону України "Про акціонерні товариства" не містять відомостей про надання зворотної дії у часі цього закону в частині наявності у акціонера права вимагати визнання недійсним правочину, щодо якого є заінтересованість, укладеного з порушенням порядку прияйняття рішення про його вчинення.

Отже, під час розгляду даної справи підлягають застосуванню норми Закону України "Про акціонерне товариства", що діяли на момент укладення оспорюваних правочинів.

Колегія суддів враховує, що на момент укладення оспорюваних договорів (28.10.2017, 10.11.2017) була відсутня норма, яка передбачала можливість визнання недійсною угоди, вчиненої з заінтересованістю та з порушенням порядку прийняття рішення про його вчинення.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оскарження чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушення будь-ким, в т.ч. третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатись тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.

Отже, за загальним правилом акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства. Легітимні інтереси господарського товариства формулюються його вищими органами і захищаються в суді виконавчими органами останнього, а не окремим акціонером (учасником).

Лише у виключних випадках, що прямо визначені законом, акціонери (учасники) господарського товариства мають право на звернення до суду за захистом прав та інтересів товариства поза відносинами товариства. Зокрема, таке право передбачено ч.12 ст.71 Закону України «Про акціонерні товариства» та ст.54 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 30.06.2021 у справі № 916/1914/20 та від 14.04.2021 у справі № 904/9839/16.

У постанові від 03.12.2019 у справі №904/10956/16 Велика Палата Верховного Суду вказала, що укладення спірних договорів є не прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та управлінні ним, а наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном, натомість визнання в судовому порядку недійсним рішення загальних зборів товариства, на підставі якого уповноваженою особою укладено спірні договори, не може бути підставою для визнання їх недійсними, оскільки не порушує права та законні інтереси позивача.

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що розглядаючи справи у спорах, що виникли між господарським товариством та одним із його учасників, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 та від 22 жовтня 2019 року у справі №923/876/16). Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені.

Зміст статті 72 Закону України «Про акціонерні товариства» у чинній редакції свідчить про те, що значний правочин, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки саме акціонерного товариства (а не акціонера такого товариства), що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17, від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16, від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, про те, що укладення господарським товариством договорів без попередньої згоди загальних зборів на їх укладення свідчить про порушення прав господарського товариства, а не корпоративних прав його акціонерів.

Вказані висновки мають загальний характер, а тому враховуються судом апеляційної інстанції при вирішенні даного спору.

З урахуванням наведеного, укладення оспорюваних правочинів може порушувати права та інтереси ПрАТ "Весна", а не корпоративні права його учасників, зокрема ОСОБА_2 .

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, постанові Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №915/1890/19).

Таким чином, відсутність порушення у даному випадку прав та інтересів позивача є самостійною підставою для відмови у позові, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не вбачає необхідності надавати оцінку фактичним обставина справи щодо обставин укладення оспорюваних правочинів.

Колегія суддів зауважує, що позивач, який є учасником ПрАТ "Весна", що є власником акцій товариства в кількості 677 764 штук, що складає 40,7472% статутного капіталу та який вважає свої корпоративні права порушеними внаслідок заподіяння цьому товариству його посадовою особою збитків через незаконний продаж спірного нерухомого майна, він не позбавлений права (разом з іншими учасниками) у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення такого договору та розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників). Якщо збори учасників товариства дійдуть висновку про порушення укладеним договором купівлі-продажу прав та законних інтересів товариства останнє вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відтак, належним способом захисту права учасника юридичної особи може бути також подання ним (зокрема разом з іншими учасниками, яким належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства) позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи на підставі пункту 12 частини першої статті 20, статті 54 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо учасник товариства не може звернутися з позовом до посадової особи від імені товариства, бо розмір його частки є недостатнім для цього з огляду на вимоги ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, то такий учасник вправі вийти з товариства і вимагати виплати йому вартості частки, а також подати позов до самого товариства та/або його учасників, якщо він вважає, що рішенням загальних зборів учасників товариства щодо відчуження майна йому було завдано збитки.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16.

4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За приписами п.2 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що рішення господарського суду ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та задоволення апеляційних скарг.

4.5 Розподіл судових витрат

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.269,275,277,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ" та ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2021 у справі №912/3449/20 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ" (25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Дворцова, 13, код ЄДРПОУ 39963153) судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 12 612,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 12612,00 грн.

Доручити Господарському суду Кіровоградської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 01.07.2022.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Суддя А.Є.Чередко

Суддя В.Ф.Мороз