Ухвала

від 30.06.2022 по справі 344/7730/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/7730/22

Провадження № 2/344/2516/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 липня 2022 року м.Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Івано-Франківської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів» про визнання незаконним припинення трудового договору та поновлення трудових прав, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Івано-Франківської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів», вимогами якого просить: визнати незаконним призупинення трудового договору Івано-Франківської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів» ЄДРПОУ 38517224 з ОСОБА_1 та поновити її у трудових правах; стягнути з Івано-Франківської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів» ЄДРПОУ 38517224 на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.06.2022 року по день поновлення на роботі, виходячи із середнього заробітку 2187,30 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач зазначила, що звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачка також просить суд стягнути на її користь середній заробітку за час вимушеного прогулу.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 369/10046/18, зроблено висновок, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12405,00 грн.).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується.

При поданні даного позову позивачка судовий збір за майнову вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не сплатила.

За таких обставин, з урахуванням позовних вимог, позивачка повинна сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або надати суду документ, що підтверджує підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, шляхом подання до суду платіжного документу про сплату судового збору або документів, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів» про визнання незаконним припинення трудового договору та поновлення трудових прав, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху, надавши строк десять днів з дня вручення позивачці ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачці, що у випадку невиконання вимог даної ухвали заява вважатиметься неподаною та буде їй повернута.

Копію ухвали направити для відома позивачці.

Ухвала не оскаржується.

Суддя Антоняк Т.М.