Ухвала

від 26.06.2022 по справі 344/10880/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

27 червня 2022 року

м. Київ

справа № 344/10880/14-ц

провадження № 61-5021ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу представника

ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 жовтня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення міської ради, державного акта про право власності на землю, визнання недійними та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, скасування запису в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю про реєстрацію державного акта про право власності на землю,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення міської ради, державного акта про право власності на землю, визнання недійними та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, скасування запису в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю про реєстрацію державного акта про право власності на землю.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 22 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року, в задоволенні позову

ОСОБА_1 відмовлено.

03 червня 2022 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , яка є піклувальником обмежено дієздатного ОСОБА_1 , відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 серпня 2018 року, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 22 жовтня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду

від 01 лютого 2022 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Представник заявника порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 жовтня 2021 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року.

Згідно з частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи те, що наведені підстави пропущення строку на касаційне оскарження є поважними, процесуальний строк підлягає поновленню.

Окрім того, до касаційної скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на скрутний майновий стан, оскільки заявник є обмежено дієздатною особою, яка за станом здоров`я не працює та є інвалідом третьої групи, надавши, при цьому, відповідні докази.

Розглядаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за його клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в установленому законодавством порядку і розмірі.

Вирішуючи клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про звільнення від сплати судового збору, суд вважає, що воно підлягає задоволенню, оскільки заявник навів переконливі доводи та надав відповідні докази, що підтверджують його скрутний майновий стан.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування апеляційним судом в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року в справі № 6-2цс15, постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року в справі № 6-253цс16, постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року в справі № 6-2225цс16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі

№ 689/26/17, постанові Верховного Суду від 17 грудня 2021 року в справі

№ 826/9603/17, постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року в справі

№ 607/19154/14-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня

2020 року в справі № 540/861/16-ц, постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 360/329/19-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року в справі № 367/2022/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 368/1158/16-ц, постанові Верховного Суду від 04 серпня 2021 року в справі № 263/11779/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також заявник зазначає, що судом першої інстанції справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Разом з цим, посилання заявника у касаційній скарзі на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13 лютого 2019 року в справі № 752/20796/18, ухвалу Миколаївський районний суд Львівської області від 22 червня 2021 року в справі № 447/2706/19, ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці

від 02 квітня 2021 року в справі № 727/1945/20, ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 січня

2022 року в справі № 210/4477/20 не є підставою для відкриття касаційного провадження згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки вказані судові рішення не є постановами Верховного Суду у розумінні статті 389 ЦПК України щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи.

Керуючись статтями 389, 394, 392 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , строк на касаційне оскарження рішення Івано-Франківського міського суду від 22 жовтня 2021 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року.

Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Івано-Франківського міського суду

від 22 жовтня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду

від 01 лютого 2022 року.

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу № 344/10880/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення міської ради, державного акта про право власності на землю, визнання недійними та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, скасування запису в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю про реєстрацію державного акта про право власності на землю.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк,

який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська