ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-сс/803/724/22 Справа № 204/1626/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
підозрбюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2022 року, якою було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС відділуСБ Україниу Дніпропетровськійобласті ОСОБА_9 ,погоджене зпрокурором відділуДніпропетровської обласноїпрокуратури ОСОБА_10 ,про арештмайна,подане врамках кримінальногопровадження №22017040000000032,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньвід 23.05.2017за підозрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.258-3,ч.2ст.258-5,ч.1ст.111КК України,-
В С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановленні слідчим суддею обставини.
Вказаною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_10 , про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 22017040000000032, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.05.2017 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.258-5, ч.1 ст.111 КК України.
Накладено арешт на майно, яке вилучене 04.03.2022 року під час особистого обшуку ОСОБА_8 , шляхом заборони будь-яким особам права відчуження, користування та розпорядження, а саме:
- Розпорядження Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації № 329 від 28.05.2021;
- Заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» від 21.01.2022;
- Меморіальні ордери № 31084696, № 31084694;
- Відомість по взаєморозрахунках з контрагентами в період 29.12.2021;
- Відомість по взаєморозрахунках з контрагентами в період 09.11.2021 російською мовою;
- Аркуші паперу формату А-4 з таблицями осіб, номерами телефонів та адресами, на 5 арк.;
- Аркуш паперу з надписом «V» група та рукописними записами;
- Візитні картки на ім`я: ОСОБА_11 , уряд Москви, Московська фінансова-промислова палата, керівник проектів; ОСОБА_12 , Головне управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації, заступник начальника напрямку, полковник; ОСОБА_13 , представництво ЗАТ «БелТехЕкспорт» в м. Москві, консультант; ОСОБА_14 в м. Москві, ЗАТ «НПО «Високоточні системи і технології», радник генерального директора; ОСОБА_15 , державна корпорація «Рустехекспорт», генеральний директор; ОСОБА_16 , МВС Росії Північно-Кавказьке УВС на транспорті, заступник начальника управління; ОСОБА_17 , адвокат; ОСОБА_15 , ДП «Ростехнології», радник генерального директора; ОСОБА_18 , Генеральна прокуратура Російської Федерації, прокуратура Ленінградської області, нагляд за ФСБ; ОСОБА_19 , група компаній «Рускій Фенікс», голова ради директорів; ОСОБА_20 , Федеральна служба охорони Російської Федерації, заступник начальника управління; Benoit Dubois, регіональний директор; ОСОБА_21 , ТОВ «Науково-виробничий комплекс Глобалзонд» в м. Москва, президент;
- Оболонка до сім-картки мобільної мережі «ТриМОБ» за номером телефону НОМЕР_1 ;
- Оболонка до сім-картки мобільної мережі «ТриМОБ» за номером телефону НОМЕР_2 разом з паперовим пакетом до неї;
- Аркуш паперу із записами « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «Maroon 748»;
- Карта із написом « НОМЕР_3 ».
- Флеш-накопичувачі з написами: «…World»; «SP 16 GB»; «Data…»; «Transcend»; «Verico»; «nt»; «Cruzer»; «Kingston»; «жовтого кольору без написів»; «edger»; «SP 8 GB»; «з емблемою у вигляді блискавки»; «з написом (+1-604-924-5056)».
- Карта пам`яті з написом «Kingston».
- Телефон марки «Iphone» IMEI НОМЕР_4 .
- Планшет «Ipad» серії DMPC70J9NTHB.
- Планшет «Ipad» моделі А1425 серії DMPLMDJWFKYH.
- Ноутбук марки «Asus» №6322.
- Телефон марки «Iphone» IMEI НОМЕР_5 .
- Ноутбук марки «Apple» серії CO2X81BRHH21.
- Телефон марки «Iphone» сірого кольору.
- Телефон марки «Iphone» IMEI НОМЕР_6 , ключ.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що вказаний захід забезпечення кримінального провадження є крайнім та необхідним, а також найбільш ефективним, у зв`язку із тим, що іншими наявними заходами, окрім як накладення арешту на майно, яке вилучене 04.03.2022 року під час проведення особистого обшуку ОСОБА_8 , та не допущення його знищення, розтрати, приховування, відчуження, перетворення, пересування, зникнення, не можливо, у зв`язку із чим, не застосування вказаного заходу, може призвести до вищевказаних ризиків. Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України збереження речових доказів.
Слідчий суддя прийшов до висновку, що є обґрунтованими доводи слідчого, щодо необхідності накладення арешту на майно, яке вилучене під час проведення 04.03.2022 року особистого обшуку ОСОБА_8 у зв`язку з чим, клопотання підлягало задоволенню.
Вимоги апеляційної скарги, доповнень до неї та узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно та повернути власнику ОСОБА_22 вилучене майно. Також просить поновити йому строк на апеляційне оскарження даної ухвали, вважає, що ним було пропущено строк з поважних причин, остільки в судовому засіданні власник майна та представник були відсутні, та адвокат не отримав копію ухвали.
Вважає ухвалу слідчого незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального законодавства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
На думку адвоката, матеріали справи, надані стороною обвинувачення не містять жодних відомостей, які б вказували , що арештоване майно відповідає критеріям ст.98 КПК України. Вважає, що є незрозуміло яким чином слідчий довів слідчому судді при накладенні арешту на розпорядження Святошинської районної ради м. Києва, аркуші паперу з написами, візитні картки, флеш накопичувані, телефони, планшети та ноутбуки ( згідно переліку, визначеному в ухвалі) могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення внесеному до ЄРДР за № 22017040000000032 від 23.05.2017 року, остільки вже пройшов тривалий час. З оскаржуваної ухвали не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні та майном, що було арештовано. Вважає, що слідчим суддею не було взято до уваги, що в порушення вимог ст.171 КПУ України старший слідчий не звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна на наступний робочий день (07.03.2022р.) після проведення особистого обшуку підозрюваного, який було проведено старшим слідчим в п`ятницю 04 березня 2022 року.
Також адвокат посилається, що в оскаржуваній ухвалі слідчого судді не зазначено жодної дати надходження клопотання старшого слідчого про арешт майна, що не дає змогу перевірити дотримання строків звернення до суду , визначених ст. 171 КПК України, що в свою чергу свідчить про невмотивованість рішення слідчого судді та його постановлення з порушенням строків звернення до суду та втрати права органу досудового розслідування на вчинення процесуальних дій.
Позиція учасників апеляційного процесу.
Захисник адвокат ОСОБА_7 просив задовольнити вимоги його апеляційної скарги та ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги адвоката, та просив ухвалу суду, як законну залишити без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши головуючого суддю, думку адвоката ОСОБА_7 , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, клопотання прокурора та додані до нього матеріали, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Насамперед колегія суддів вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження оскільки 5-ти денний строк було пропущено з поважних причин, у зв`язку з тим, що адвокат не отримав копію повного тексту оскарженої ухвали від 16 березня 2022 року.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційних скарг представників, суд апеляційної інстанції доходить висновку про належне виконання слідчим суддею зазначених вимог кримінального процесуального закону при вирішенні клопотання слідчого про арешт майна, з огляду на наступне.
З матеріалів справи слідує, що в провадженні СВ Управляння СБ України у Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017040000000032 від 23 травня 2017 року за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 258-3 КК України. У кримінальному провадженні в ході досудового розслідування було змінено правову кваліфікацію, а саме: 16.02.2018 року було інкриміновано додатково кримінальне правопорушення за ч.2 ст.258-5 КК України, та 17.01.2022 року було інкриміноване ще одне особливо тяжке кримінальне правопорушення за ч.1 ст.111 КК України.
Таким чином, на даний час здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального правопорушення за № 22017040000000032 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.1 ст.258-3, ч.2 ст. 258-5 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 в період часу з 23.03.2015 по 27.06.2017 перебуваючи на посаді генерального директора ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп» за попередньою змовою з начальником відділу продажу ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп» ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, організував фінансове забезпечення діяльності терористичної організації «ДНР», шляхом сплати до так званого «Міністерства доходів та зборів «ДНР» через незаконний «Центральний Республіканський банк ДНР», відповідно до незаконно виданого нормативного акту фіскального характеру «Закону Донецької Народної Республіки «Про податкову систему від 25.12.2015» (п. 12.1 ст. 12) у вигляді податку, який визначений, як «обов`язковий, індивідуальний платіж, що стягується з метою фінансового забезпечення діяльності «ДНР», та для подальшого сприяння діяльності вказаної терористичної організації
Крім того, ОСОБА_8 з 2016 року по теперішній час, діючи за попередньою змовою з групою осіб з ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та іншими невстановленими особами, організував постачання товарів «оболонки штучні для ковбасних виробів», з метою сприяння діяльності терористичній організації «ДНР», що виражається у наданні вказаними терористичним організаціям грошових коштів, які були отримані в ході здійснення фінансово-господарської діяльності підконтрольних названим вище особам суб`єктів підприємницької діяльності для подальшого придбання військового одягу, амуніції, медикаментів, продуктів харчування, тощо.
Також ОСОБА_8 , як генеральний директор ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп», у період 2015 року по 2017 рік, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового слідства особами, усвідомлюючи той факт, що «ДНР» є терористичною організацією та має відповідні незаконно створені органи управління, з метою забезпечення економічної складової діяльності незаконних органів управління терористичної організації «ДНР» та подальшого надходження грошових коштів від такої діяльності у вигляді податків та зборів до незаконно створених органів даної терористичної організації, а також достовірно розуміючи, що на даній окупованій території органи державної влади тимчасово не здійснюють повноваження, передбачені законодавством України, організував постачання товарно-матеріальних цінностей «оболонки штучні для ковбасних виробів», на тимчасово окуповану територію Донецької області з метою забезпечення функціонування незаконно створених органів державної влади терористичної організації «ДНР» та потреб осіб, які здійснюють та підтримують вищевказані противоправні дії, а також у готуванні до вчинення дій щодо постачання товарів народного споживання на тимчасово непідконтрольну Україні територію, яка контролюється терористичної організацією «ДНР»
Крім того, ОСОБА_8 у період з 2014 року до часу затримання, під виглядом офіційної комерційної діяльності на території України, спільно з колишніми військовими офіцерами Головного управління розвідки Міністерства оборони України та під кураторством представників спецслужб ГРУ МО та ФСБ Російської Федерації, контролює виконання оборонних замовлень Міністерства оборони України комітету «Безпілотні літальні апарати», які входять до складу Асоціації «Українська оборонна та безпекова промисловість» (код ЄДРПОУ 39885196), а саме: відомості (фото-відео матеріали) про дислокацію військових частин ЗС України, відомості про використання безпілотних летальних апаратів вздовж лінії розмежування на Сході України в зоні проведення ООС з метою подальшої передачі на упередження відповідних даних через російську агентурну мережу представникам вищевказаних спецслужб Російської Федерації для нанесення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності України шляхом надання Російській Федерації допомоги в проведені підривної діяльності проти України.
04 березня 2022 року ОСОБА_8 в порядку 208 КПК України затримано, та 05 березня 2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5 КК України.
04.03.2022 року під час особистого обшуку ОСОБА_8 в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України, було виявлено та вилучено наступне майно:
Розпорядження Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації № 329 від 28.05.2021, заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» від 21.01.2022, меморіальні ордери № 31084696, № 31084694, відомість по взаєморозрахунках з контрагентами в період 29.12.2021, відомість по взаєморозрахунках з контрагентами в період 09.11.2021 російською мовою, аркуші паперу формату А-4 з таблицями осіб, номерами телефонів та адресами, на 5 арк., аркуш паперу з надписом «V» група та рукописними записами, візитні картки на ім`я: ОСОБА_11 , уряд Москви, Московська фінансова-промислова палата, керівник проектів; ОСОБА_12 , Головне управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації, заступник начальника напрямку, полковник; ОСОБА_13 , представництво ЗАТ «БелТехЕкспорт» в м. Москві, консультант; ОСОБА_14 в м. Москві, ЗАТ «НПО «Високоточні системи і технології», радник генерального директора; ОСОБА_15 , державна корпорація «Рустехекспорт», генеральний директор; ОСОБА_16 , МВС Росії Північно-Кавказьке УВС на транспорті, заступник начальника управління; ОСОБА_17 , адвокат; ОСОБА_15 , ДП «Ростехнології», радник генерального директора; ОСОБА_18 , Генеральна прокуратура Російської Федерації, прокуратура Ленінградської області, нагляд за ФСБ; ОСОБА_19 , група компаній «Рускій Фенікс», голова ради директорів; ОСОБА_20 , Федеральна служба охорони Російської Федерації, заступник начальника управління; Benoit Dubois, регіональний директор; ОСОБА_21 , ТОВ «Науково-виробничий комплекс Глобалзонд» в м. Москва, президент, оболонка до сім-картки мобільної мережі «ТриМОБ» за номером телефону НОМЕР_1 , оболонка до сім-картки мобільної мережі «ТриМОБ» за номером телефону НОМЕР_2 разом з паперовим пакетом до неї, аркуш паперу із записами « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «Maroon 748», карта із написом « НОМЕР_3 », флеш-накопичувачі з написами: «…World»; «SP 16 GB»; «Data…», «Transcend», «Verico», «nt», «Cruzer», «Kingston», «жовтого кольору без написів», «edger», «SP 8 GB», «з емблемою у вигляді блискавки», «з написом (+1-604-924-5056)», карта пам`яті з написом «Kingston», телефон марки «Iphone» IMEI НОМЕР_4 , планшет «Ipad» серії НОМЕР_7 , планшет «Ipad» моделі А1425 серії DMPLMDJWFKYH, ноутбук марки «Asus» №6322, телефон марки «Iphone» IMEI НОМЕР_5 , ноутбук марки «Apple» серії CO2X81BRHH21, телефон марки «Iphone» сірого кольору, телефон марки «Iphone» IMEI НОМЕР_6 , ключ.
Задовольняючи клопотання слідчого про арешт зазначеного майна, слідчий суддя виходив з того, що з метою збереження майна вилученого в ході обшуку, яке визнано речовими доказами і має доказове значення для досудового розслідування та вважав доведеним необхідність арешту майна і ризиків передбачених положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. Тому дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та накладення арешту на вищевказане майно.
З такими висновками слідчого судді погоджується також й апеляційний суд з огляду на таке.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Колегія суддів наголошує, що згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
З огляду на фактичні обставини, що вказані вище, даного кримінального провадження та вказану правову кваліфікацію кримінального правопорушення, вилучене в ході обшуку майно, яке може відноситись до розслідуваного кримінального правопорушення, має ознаки речового доказу, може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5 КК України, в тому числі може бути отримано внаслідок кримінально протиправних дій. Є обґрунтовані підстави вважати, що зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Відповідно, до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України вказане є підставою для накладення арешту на таке майно.
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Апеляційний суд вважає, що наявні правові підстави та мета для застосування такого заходу забезпечення, тому для забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і для запобігання ризиками приховування, перетворення та відчуження вказаних речових доказів, які об`єктивно існують у разі незастосування такого заходу, накладення арешту на вказане майно є обґрунтованим та доцільним.
Доводи захисника про відсутність зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні та майном, що було арештовано є безпідставними з огляду на таке.
Як зазначалось вище, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які, зокрема містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Об`єктом кримінальних правопорушень у яких підозрюється ОСОБА_8 є основи національної безпеки України та громадська безпека.
Вилучене в ході особистого обшуку ОСОБА_8 майно, в тому числі й флеш-накопичувачі, мобільні телефони, планшети та рукописні записи на аркушах паперу, можуть містити на собі інформацію, яка має суттєве значення для розслідування даного кримінального провадження, в тому числі й можуть містити інформацію або документи, які прямо чи не прямо стосуються предмету доказування у даному кримінального провадженні та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, тобто у повному обсязі узгоджуються з визначенням речового доказу та відповідають його критеріям.
Водночас, у випадку, якщо наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована або будуть проведені всі необхідні слідчі дії з таким майном, чи встановлено відсутність складу чи події злочину, а так само стороною обвинувачення у розумні строки, в значенні ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для встановлення та перевірки відповідних обставин і прийняття рішення відповідно до ст. 283 КПК України, власник майна наділений правом ініціювати, в порядку ст. 174 КПК України, питання про скасування накладеного арешту.
Щодо посилань захисника про недотримання слідчим вимог ст. 171 КПК України та не зазначення в ухвалі слідчого судді дати надходження клопотання слідчого, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Положенням ч. 1 ст. 167 КПК України, передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов`язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
Відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.
Як слушно зазначає захисник в своїй апеляційній скарзі, клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно має бути подано до слідчого судді не пізніше наступного робочого часу з моменту його вилучення.
Матеріалами доданими до клопотання встановлено, що фактичне затримання ОСОБА_8 відбулось 04 березня 2022 року в м. Києві, після чого було організовано його доставку до м. Дніпра. Клопотання слідчого про накладення арешту на майно датоване 05 березня 2022 року, тобто з дотриманням строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України. Фактично клопотання надійшло до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська 14 березня 2022 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції суду першої інстанції. Тобто до суду клопотання надійшло з певним затриманням.
В той же час, на переконання апеляційного суду вказане порушення не є істотним, тобто таким, що тягне за собою обов`язкове скасування ухвали слідчого судді, оскільки затримка в надходженні клопотання до суду, не спростовує правильності, обгрунтованності висновків слідчого судді про необхідність застосування такого заходу забезпечення, як арешт майна.
Слід зазначити, що захисником як в апеляційній скарзі так і під час розгляду справи в апеляційному суді не зазначено, яким чином подання клопотання поза межами процесуального строку вказує на невідповідність вилученого майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та зменшення його доказового значення, оскільки завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відтак, положення ч. 5 ст. 171 КПК у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 169 КПК визначають лише тривалість законного перебування (утримання) чужого майна (вилученого в результаті особистого обшуку) в розпорядженні сторони обвинувачення (слідчого, прокурора). Будь-яке подальше перебування (поза межами встановленого процесуального строку та часу, після спливу якого необхідно негайно повернути майно), утримання такого майна слідчим, прокурором є таким, що не має правових підстав та є втручанням в право власності особи, якій належить це майно, без законних на те підстав.
У той же час, вказані порушення речових прав не можуть нівелювати доказове значення майна, що відповідає критеріям речового доказу, перешкоджати досягненню цілей й завдань кримінального провадження.
Окрім того, слід зазначити, що прокурором в апеляційному суді з приводу тривалості досудового розслідування було зазначено, що результати проведення вказаних в клопотанні слідчих (розшукових) дій, судових експертиз та заходів, мають досить важливе значення для судового розгляду кримінального провадження та для виконання яких потрібен час не менше шести місяців. Також прокурором зазначено, що на даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні вже продовжено до 05 вересня 2022 року, та проводяться необхідні процесуальні дії. Та прокурором було наголошено, що вилучене майно є необхідним для проведення експертиз та інших заходів для встановлення об`єктивних фактичним обставин в рамках даного кримінального правопорушення.
Таким чином, діючи норми КПК щодо правового режиму, тривалості, припинення тимчасового вилучення майна функціонально призначені, зокрема, для вирішення цивільно-правових аспектів такого тимчасового вилучення та встановлення обов`язку щодо негайного повернення майна законному його володільцю у разі пасивності, незацікавленості сторони обвинувачення у його використанні для вирішення завдань кримінального провадження.
Правові наслідки можливих порушень процесуальних строків, про які йдеться, лежать в площині юридичної відповідальності (наприклад, цивільно-правова відповідальність за утримання відповідного майна без законних на те підстав або у разі втрати чи знищення речового доказу (ч.4 ст.100 КПК), дисциплінарна відповідальність прокурора, слідчого за неналежне виконання службових обов`язків, кримінальна відповідальність у разі наявності відповідних підстав).
Слід зазначити, що вирішення питання щодо арешту майна залежить від того, чи має воно значення доказу в кримінальному провадженні, а не від того, чи своєчасно звернувся слідчий, прокурор з відповідним клопотанням до слідчого судді.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що вказане в клопотанні слідчого майно може бути вагомим доказом розслідуваного кримінального правопорушення, існує необхідність проведення низки слідчих та інших процесуальних дій для встановлення обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, апеляційний суд доходить висновку про необхідність залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційної скарги захисника без задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання захисника адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Красногвардійсього районного суду м.Дніпропетровська від 16 березня 2022 року, - задовольнити та поновити строк оскарження ухвали, як пропущений з поважних причин.
Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 ,- залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2022 року, якою було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_10 , про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 22017040000000032, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.05.2017 за підозрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.258-5, ч.1 ст.111 КК України , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.06.2022 |
Оприлюднено | 23.01.2023 |
Номер документу | 105042386 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Дніпровський апеляційний суд
Коваленко В. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні