Рішення

від 30.06.2022 по справі 140/3788/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3788/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП» (далі ТзОВ «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №205140/2022/000020/2 від 25.01.2022, №20500/2022/000021/2 від 26.01.2022, №205140/2022/000022/2 від 26.01.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.12.2021 між ТзОВ «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП» та фірмою ADMAR TRADE Sp.z о.о (Польща) було укладено контракт №01/12/2021. Згідно даного контракту продавець (фірма ADMAR TRADE Sp.z о.о.) зобов`язувався постачати ТзОВ «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП» товари на умовах EXW Луцьк згідно інвойсів та по ціні зазначеній в інвойсах. ТзОВ «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП» до Волинської митниці було подано наступні митні декларації (МД) №UA205140/2022/007377 від 25.01.2022, №UA205140/2022/007593 від 25.01.2022, №UA205140/2022/007814 від 26.01.2022, а разом з ними рахунок фактура (інвойс), автотранспортна накладна, довідка про транспортні витрати, експортна декларація (походження товару), банківський платіжний документ, що підтверджує оплату товару, контракт (договір купівлі-продажу товару), платіжне доручення, що підтверджує оплату товару, яких було цілком достатньо для завершення митного оформлення товару (робочого взуття) за першим методом.

Однак Волинською митницею 25.01.2022 та 26.01.2022 були прийняті спірні рішення про коригування митної вартості №UA205140/2021/000020/2, №UA205140/2021/000021/2, №UA205140/2021/000022/2 та картки відмови у митному оформленні товару з посиланням на ненадання додаткових документів. Вимогу про надання додаткових документів позивач вважає незаконною, оскільки всупереч статтям 53 і 54 Митного кодексу України (далі МК України) відповідач не зазначив, які складові митної вартості необхідно підтвердити.

Зазначає, що витребувані документи у декларанта надати можливості не було. Так, зокрема, виписка з бухгалтерської документації продавця та прайс-лист є документами останнього й покупцю такі не надавалися, оскільки такі документи становлять комерційну таємницю, про що продавець повідомив листом та відмовився їх надавати; із третіми особами договори товариство не укладало й відповідно на користь третіх осіб платежі не здійснювалися. Пунктом 3.1 Контракту від 01.12.2021 №01/12/2021 передбачено післяоплату товару протягом 90 днів, і така ж можливість післяплати передбачена у інвойсі, відповідно термін оплати не настав, відтак платіжні документи у декларанта відсутні і не могли бути подані до митного оформлення. Висновок про вартісні характеристики є досить коштовним, а також не є документом, що підтверджує митну вартість товару і, враховуючи те, що митний орган при опрацюванні попередніх декларацій не брав їх до уваги, тому його надання не мало б ніякого впливу. Щодо калькуляції транспортних витрат, то такий документ не витребовувався митним органом і не передбачений статею 53 МК України, однак декларантом було надано довідку про транспортні витрати, який згідно висновків Верховного Суду є документом, який підтверджує такі витрати та містить інформацію щодо перевезення транспортним підприємством та транспортний засіб, яким було здійснено таке перевезення. Необґрунтованим, на думку позивача, є висновок митного органу про цінову різницю в експортній декларації та митних деклараціях в режимі імпорту, адже брокер вказав середню статистичну вартість товару відповідно до правил заповнення декларації в країні відправлення.

Як вважає позивач, митний орган без будь-якого правового аналізу піддав під сумнів норми законодавства Європейського Союзу та проігнорував документи, видані продавцем товару, якими визначено умови поставки та ціна товару. Крім того, не є зрозумілим визначення відповідачем митної вартості нового робочого взуття за кілограм ваги, а не за пару.

На думку позивача, ним надано усі документи, які передбачені частиною другою статті 53 МК України, а витребування додаткових документів митницею є безпідставним; рішення про коригування митної вартості товару не ґрунтуються на законі й у графі 33 цих рішень не вказано розрахунок митної вартості за резервним методом й причин відхилення документів, наданих декларантом; також в порушення статті 55 МК України у рішеннях відсутній розрахунок числового значення скоригованої митної вартості, пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.99-104). В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, було встановлено розбіжності та неточності, а тому у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.

Зокрема, по МД №UA205140/2022/007377: вартість товару, зазначена в експортній декларації від 19.01.2022 №22PL301010E0046410 25 956 злотих Польщі, не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 13.01.2022 №22-DEX/01/13/14 25 493,4 злотих Польщі; в CMR б/н від 19.01.2022 та в декларації країни відправлення від 19.01.2022 №22PL301010E0046410 зазначена вага брутто 500кг, нетто 400кг, однак в МД в гр.35,38 вказано 807 і 637кг відповідно; довідка про транспортні витрати від 13.01.2022 №1, подана ТОВ «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП», не містить інформацію щодо перевезення транспортним засобом, однак невідомо, яким транспортним підприємством здійснено дане перевезення вантажу; до митного оформлення не подані транспортні документи: договори, калькуляція транспортних витрат, тощо; довідка про транспортні витрати від 13.01.2022 №1 видана датою раніше, ніж здійснене саме перевезення; в товаро-супровідних документах відсутня інформація щодо виробника товару та торгівельної марки; згідно п.3.2. контракту від 01.12.2022 №01/12/2021 передбачено, що оплата здійснюється банківським переказом на основі письмової заявки покупця, однак до митного оформлення даний документ не поданий.

По МД №UA205140/2022/007593: вартість товару, зазначена в експортній декларації від 19.01.2022 №22PL301010E0046370 25 166 злотих Польщі, не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 19.01.2022 №22-DEX/01/19/01 - 24 903,16 злотих Польщі; контракт укладений між сторонами 01.12.2021, а лист-повідомлення та лист пояснення від 01.09.2021; до митного оформлення не подано калькуляцію транспортних витрат у зв`язку з перевезенням вантажу власним транспортом. Подано довідку про транспортні витрати від 19.01.2022 №2.

По МД №UA205140/2022/007814: вартість товару, зазначена в експортній декларації від 19.01.2022 №22PL301010E0046389 25 392 злотих Польщі, не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 19.01.2022 №22-DEX/01/19/02 - 24 930 злотих Польщі; контракт укладений між сторонами 01.12.2021, а лист-повідомлення та лист пояснення від 01.09.2021; до митного оформлення не подано калькуляцію транспортних витрат у зв`язку з перевезенням вантажу власним транспортом. Подано довідку про транспортні витрати від 19.01.2022 №1.

При цьому відповідач на доводи позивача про зазначення в експортній декларації статистичної вартості зауважив, що митна вартість товару, яка вказується декларантом у митній декларації при ввезенні товару на територію України, не може бути меншою за вартість товару, яка вказується в декларації країни відправлення, яка має базуватися на фактурній вартості товарів та включати лише допоміжні витрати (транспортні) та означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни-члена Європейського Союзу й де оформлюється експорт.

Як зазначив відповідач, за вказаними митними деклараціями відбулось спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). У зв`язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах згідно зі статтею 53 МК України та спрацювання системи ризиків декларанту направлено повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Такі документи декларант не надав.

Зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 МК України визначено за резервним методом, для якого неважливим є врахування умов продажу, фізичних характеристик імпортованого товару, якість, репутація на ринку виробника товару, умови поставки товару.

Відповідно до цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС) митна вартість товару, зазначеного в МД №UA205140/2022/007377 від 25.01.2022 становить 21,46 доларів США/кг; в МД №UA205140/2022/007814 від 26.01.2022 становить 21,6 доларів США/кг; за МД №UA205140/2022/007593 від 25.01.2022 становить на товар №1 21,46 доларів США/кг, на товар №2 14,54 доларів США/кг., на товар №3 10,62 доларів США/кг, на товар №5 9,01 доларів США/кг та на товар №6 21,6 доларів США/кг.

З наведених підстав відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості від 26.01.2022 №UA205000/2022/000021/2, від 26.01.2022 №UA205140/2022/000022/2, від 25.01.2022 №UA205140/2022/000020/2 є законними та обґрунтованими.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

01.12.2021 між ТзОВ «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП» (покупець) та фірмою ADMAR TRADE Sp. z о.о. (продавець) було укладено контракт №01/12/2021 (а.с.19-21), за яким польська фірма - продавець зобов`язувалась постачати для ТзОВ «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП» товари згідно з інвойсами та за цінами, зазначеними в них.

У пунктах 1.2-1.3 контракту №01/12/2021 встановлено, що загальна сума контракту складається із сум всіх поставок, здійснених продавцем покупцю протягом дії контракту; ціна на товар встановлюється на умовах EXW-Окшув (Польща) (ІНКОТЕРМС-2010). Відповідно до пункту 3.1 контракту №01/12/2021 покупець зобов`язується провести 100% передоплату за кожну партію товару згідно з рахунком-фактурою (інвойсом), виставленому продавцем товару, також по контракту можливе відтермінування оплати на 90 днів з дати відвантаження товару. Пунктом 4.1 передбачено, що якість товару повинна відповідати стандартам і бути підтверджена такими документами і сертифікатами, наданими постачальником: оригіналом рахунку-фактури (інвойсом).

25.01.2022 ТзОВ «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП» подало МД №UA205140/2022/007377 для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Взуття на підошві з поліуретанової гуми та верхом з натуральної замши (коров`яча шкіра) з металевим підноском: X BRYES-P-OB_40 BUTY BEZPIECZNE 10 пар, X BRYES-P-OB_41 BUTY BEZPIECZNE 10 пар, X BRYES-P-OB_42 BUTY BEZPIECZNE 20 пар, X BRYES-P-OB_43 BUTY BEZPIECZNE 10 пар, X BRYES-P-OB_44 BUTY BEZPIECZNE 10 пар, X BRYES-P-OB_45 BUTY BEZPIECZNE 10 пар, X BRYES-Т-OB 40 Buty zawodowe 10 пар, X BRYES-Т-OB 41 Buty zawodowe 20 пар, X BRYES-Т-OB 42 Buty zawodowe 20 пар, X BRYES-Т-OB 43 Buty zawodowe 20 пар, X BRYES-Т-OB 45 Buty zawodowe 10 пар, X BRYES-Т-SB_39 Buty bezpieczne 10 пар, X BRYES-Т-SB_44 Buty bezpieczne 60 пар, X BRYES-Т-SB_45 buty bezpieczne 50 пар, X BRYES-Т-SB_46 buty bezpieczne 30 пар, X BRYES-Т-SB_47 buty bezpieczne 20 пар, X BRYES-ТO-SB_42 buty bezpieczne 20 пар, X BRYES-ТO-SB_43 buty bezpieczne 30 пар, X BRYES-ТO-SB_44 buty bezpieczne 10 пар, X BRYES-TWO-OB_41 10 пар, X BRYES-TWO-OB_42 20 пар, X BRYES-TWO-OB_43 20 пар, X BRYES-TWO-OB_44 20 пар, X BRYES-TWO-OB_45 10 пар, X BRYES-TWO-OB_45 2 пар, X BRYES-TWO-OB_46 10 пар, X BRYES-TWO-OB_47 10 пар, X BRYES-TWO-OB_47 1 пар, X BRYES-Т-SB_40 Buty bezpieczne 40 пар, X BRYES-Т-SB_41 Buty bezpieczne 50 пар, X BRYES-Т-SB_42 Buty bezpieczne 60 пар. Виробник: RAW-POL STEFANSKI SPOLKA JAWNA EU. Торгова марка: REIS». У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 25493,4000 польських злотих (еквівалентно 179144,67 грн, за курсом на день оформлення МД 7.02710000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 180144,67 грн.

До митної декларації додано: інвойс №22-DEX/01/12/14 від 13.01.2022, CMR б/н від 19.01.2021, Акт про проведення огляду №205020/2022/60047 від 20.01.2022, довідка про транспортні витрати по перевезенню товару №1 від 13.01.2022, лист-повідомлення від 01.09.2021, лист-пояснення від 01.09.2021, Акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 24.01.2022, судові рішення, експортну декларацію від 19.01.2022 №22PL301010E0046410, контракт №01/12/2021 від 01.12.2021.

25.01.2022 позивачем подано МД № UA205140/2022/007593 для митного оформлення ввезеного на територію України товару, зокрема:

товару №1: Взуття на підошві з поліуретанової гуми та верхом з натуральної замши (коров`яча шкіра) з металевим підноском: X BRYES-T-SB_42 Buty bezpieczne 10 пар, X BRYES-T-SB_43 Buty bezpieczne 80 пар, X BRYES-TWO-OB_41 1 пар, X BRYES- TWO-OB_46 2пар. Виробник: RAW-POL STEFANSKI SPOLKA JAWNA EU. Торгова марка: REIS. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 3523,4400 польських злотих (еквівалентно 24759,57грн, за курсом на день оформлення МД 7.02710000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 24920,85 грн;

товару №2: Комбінезони зі шлейками робочі з синтетичних волокон (80% поліестер; 20% бавовна; граматура 260г/м2;): X FORECO-B_SBP48 Spodnie ochronne ogrodniczki 20шт, X FORECO-B_SBP50 Spodnie ochronne ogrodniczki 20шт. Комбінезони зі шлейками робочі з синтетичних волокон (65% поліестер; 35% бавовна; граматура 270г/м2;): X LH-FMN-B CBS 52 Spodnie ochronne ogrodniczki 20шт, X LH-FMN- B_CBS56 SPODNIE OCHRONNE 20шт. Торговельна марка: REIS. Виробник: RAW- POL STEFANSKI SPOLKA JAWNA, EU. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 2 792 польських злотих (еквівалентно 19619,6грн, за курсом на день оформлення МД 7.02710000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 19741,20 грн;

товару №3: Піджаки та штани із синтетичних волокон робочі: Куртка захисна з синтетичних волокон (80% поліестер; 20% бавовна; граматура 260г/м2) X FORECO-J_SBPXL Bluza ochronna 13шт, X FORECO-J_SBPXXL Bluza ochronna 20шт. Виробник: RAW-POL STEFANSKI SPOLKA JAWNA, EU. Торгова марка: REIS. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 994,62 польських злотих (еквівалентно 6989,3грн, за курсом на день оформлення МД 7.02710000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 7041,77 грн;

товару №5: рукавички робочі захисні виготовлені з яловичої шкіри RBCS REKAWICE OCHRONNE 1200 пар. Торговельна марка: REIS. Виробник: RAW-POL STEFANSKI SPOLKA JAWNA, EU. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 6 072 польських злотих (еквівалентно 42668,6грн, за курсом на день оформлення МД 7.02710000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 43 026 грн;

товару №6: взуття на підошві з поліуретанової гуми та верхом з натуральної замши (коров`яча шкіра). Черевики тренінгові тактичні V 12822104 TACTICAL BOOT M.YKK ZIPPER 40пар, V 12822102 TACTICAL BOOT M.YKK ZIPPER 40пар, V 12822109 TACTICAL BOOT M.YKK ZIPPER 40пар. Виробник: Sturm Handels GmbH, EU. Торгова марка: Mil Tec. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 10 800 польських злотих (еквівалентно 75892,68грн, за курсом на день оформлення МД 7.02710000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 76187,22 грн.

До митної декларації додано: пакувальний лист №22-DEX/01/19/01 від 19.01.2021, інвойс №22-DEX/01/19/01 від 19.01.2021, CMR б/н від 19.01.2022, Акт про проведення огляду №205020/2022/6000047 від 20.01.2022, довідка про транспортні витрати по перевезенню товарів №2 від 19.01.2022, лист-пояснення від 01.09.2021, лист-повідомлення від 01.09.2021, експортну декларацію від 19.01.2022 №22PL301010E0046370, судові рішення, контракт №01/12/2021 від 01.12.2021.

Крім того, 26.01.2022 позивач подав Волинській митниці МД №UA205140/2022/007814 для митного оформлення в режимі імпорту товару: взуття на підошві з поліуретанової гуми та верхом з натуральної замши (коров`яча шкіра). Черевики тренінгові тактичні 12822104 TACTICAL BOOT M.YKK ZIPPER 97пар, 12822102 TACTICAL BOOT M.YKK ZIPPER 90nap, 12822109 TACTICAL BOOT M.YKK ZIPPER 90пар. Виробник: Sturm Handels GmbH, EU. Торгова марка: Mil Tec. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 24 930 польських злотих (еквівалентно 175185,6 грн, за курсом на день оформлення МД 7.02710000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 176918,55 грн.

До митної декларації додано: пакувальний лист №22-DEX/01/13/14 від 19.01.2021, інвойс №22-DEX/01/19/02 від 19.01.2021, CMR б/н від 19.01.2022, Акт про проведення огляду №205020/2022/6000047 від 20.01.2022, довідка про транспортні витрати по перевезенню товарів №3 від 19.01.2022, лист-пояснення від 01.09.2021, лист-повідомлення від 01.09.2021, витяг з інтернет-ресурсу від 25.01.2022, експортну декларацію від 19.01.2022 №22PL301010E0046389, судові рішення, контракт №01/12/2021 від 01.12.2021.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронних повідомленнях декларанту у всіх випадках запропоновано подати такі документи: банківські платіжні документи, що підтверджують розрахунки з продавцем за попередні періоди; виписки з бухгалтерської документації; прайс-листи; договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями; калькуляцію транспортних витрат. Крім вказаних документів, здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №UA205140/2022/007377, декларанту запропоновано подати платіжні документи, що даної операції, письмову заяву покупця, передбачену пунктом 3.2 контракту № 01/12/2021 від 01.12.2021 та документально підтверджені транспортні витрати.

На електронні повідомлення митниці товариство листами від 25.01.2022 №74476, № 74479, №74589 інформувало відповідача про те, що ним були подані всі наявні документи, а стосовно неможливості надання інших витребуваних документів надані відповідні пояснення (а.с. 37-39, 54-56, 83-85).

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 25.01.2022 №UA205140/2022/000020/2, від 26.01.2022 №UA205140/2022/000021/2, від 26.01.2022 №UA205140/2022/000022/2 про коригування митної вартості товарів та сформувала картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі картка відмови) №UA205140/2022/000193, №UA205140/2022/000199, №UA205140/2022/000195.

Як зазначено у графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності:

по МД №UA205140/2022/007377 від 25.01.2022: вартість товару, зазначена в експортній декларації від 19.01.2022 №22PL301010E0046410 25 956 злотих Польщі, не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 13.01.2022 №22-DEX/01/13/14 25 493,4 злотих Польщі; в CMR б/н від 19.01.2022 та в декларації країни відправлення від 19.01.2022 №22PL301010E0046410 зазначена вага брутто 500кг, нетто 400кг, однак в МД в гр.35,38 вказано 807 і 637кг відповідно; довідка про транспортні витрати від 13.01.2022 №1, подана ТОВ «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП», не містить інформацію щодо перевезення транспортним засобом, однак невідомо, яким транспортним підприємством здійснено дане перевезення вантажу; до митного оформлення не подані транспортні документи: договори, калькуляція транспортних витрат, тощо; довідка про транспортні витрати від 13.01.2022 №1 видана датою раніше, ніж здійснене саме перевезення; в товаро-супровідних документах відсутня інформація щодо виробника товару та торгівельної марки; згідно п.3.2. контракту від 01.12.2022 №01/12/2021 передбачено, що оплата здійснюється банківським переказом на основі письмової заявки покупця, однак до митного оформлення даний документ не поданий. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС МД UA205140/2021/004750 від 08.07.2021 на рівні 21,46 доларів США/кг.

по МД № UA205140/2022/007593 від 26.01.2022: вартість товару, зазначена в експортній декларації від 19.01.2022 №22PL301010E0046370 25 166 злотих Польщі, не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 19.01.2022 №22-DEX/01/19/01 - 24 903,16 злотих Польщі; контракт укладений між сторонами 01.12.2021, а лист-повідомлення та лист пояснення від 01.09.2021; до митного оформлення не подано калькуляцію транспортних витрат у зв`язку з перевезенням вантажу власним транспортом. Подано довідку про транспортні витрати від 19.01.2022 №2. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС на рівні на товар №1 - 21,46 доларів США/кг за МД UA205140/2021/4750 від 08.07.2021; товар №2 - 14,54 доларів США/кг за МД UA205140/2021/63875 від 02.10.2021; товар №3 10,62 доларів США/кг за МД UA205140/2021/63875 від 02.10.2021; товар №5 9,01 доларів США/кг за МД UA205140/2021/70164 від 12.10.2021; товар №6 21,6 доларів США/кг за МД UA205140/2021/060083 від 27.09.2021, МД UA205140/2021/70164 від 12.10.2021.

по МД № UA205140/2022/007814 від 26.01.2022: вартість товару, зазначена в експортній декларації від 19.01.2022 №22PL301010E0046389 25 392 злотих Польщі, не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 19.01.2022 №22-DEX/01/19/02 24 930 злотих Польщі; контракт укладений між сторонами 01.12.2021, а лист-повідомлення та лист-пояснення від 01.09.2021; до митного оформлення не подано калькуляцію транспортних витрат у зв`язку з перевезенням вантажу власним транспортом. Подано довідку про транспортні витрати від 19.01.2022 №1. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС на рівні на товар 21,6 доларів США/кг за МД UA205140/2021/060083 від 27.09.2021, МД UA205140/2021/70164 від 12.10.2021.

Також роз`яснено декларанту право на звернення до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X та ст.55 Митного кодексу.

26.04.2022 товар було випущено у вільний обіг за МД №UA205140/2022/007869, №UA205140/2022/008162, №UA205140/2022/008060 шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару взуття на підошві з поліуретанової гуми та верхом з натуральної замши (коров`яча шкіра) з металевим підноском; комбінезони зі шлейками робочі з синтетичних волокон (80% поліестер, 20% бавовна, граматура 260г/м2); піджаки та штаки робочі із синтетичних волокон робочі; куртка чоловіча весняно-осіння, виготовлена з синтетичних волокон; рукавички робочі захисні, виготовлені з яловичої шкіри за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У даному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зокрема, рахунки-фактури (інвойси), довідки про вартість перевезення, контракт (договір купівлі-продажу товару) з додатковими угодами до нього).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Так контрактом від 01.12.2021 №01/12/2021 визначено, що предмет поставки, номенклатура та його ціна вказується в рахунках-фактурах (інвойсах) (а.с.19-21).

За змістом пункту 5.1 контракту товар поставляється на умовах EXW, в редакції Інкотермс 2010. Ці умови означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і оплатити перевезення від підприємства-продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Відповідно до рахунка-фактури від 13.01.2022 №22-DEX/01/13/14 (а.с.18) ціна товару становить 25493,40 злотих, така ж ціна вказана і в МД №UA205140/2022/007377 від 25.01.2022 (а.с.138-139). Так само ціна в рахунку-фактурі від 19.01.2022 №22-DEX/01/19/02 (а.с.48) 24930,00 злотих відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №UA205140/2022/007814 від 26.01.2022 (а.с.108-109). Відсутні розбіжності між ціною товару в рахунку-фактурі від 19.01.2022 №22-DEX/01/19/01, виданому продавцем (а.с.75), та в МД №UA205140/2022/007593 24903,16 злотих.

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант у кожному випадку до фактурної вартості додав також витрати на перевезення товару від місця передачі Oкшув(Польща) до кордону України (Ягодин) 600,00 грн., витрати на навантаження 400,00 грн., а також на перевезення від кордону України (Ягодин) до міста Луцьк 1000,00грн. Вартість транспортних витрат за кожною довідкою становить 2000,00 грн. Ці витрати підтверджено довідками ТзОВ «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП» від 13.01.2022 №1, від 19.01.2022 №3 та №2 (а.с.31, 50, 77).

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару). До митних декларацій зазначені документи додавалися декларантом та зауваження до цих документів у повідомленнях декларанту і у спірних рішеннях з боку відповідача відсутні.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить за МД №UA205140/2022/007814 від 26.01.2022 176918,55 грн (фактурна вартість товару 24 930 злотих або 175918,55 грн та 1000,00 грн витрати на перевезення), за МД №UA205140/2022/007377 від 25.01.2022 180144,67 грн (фактурна вартість товару 25493,4 злотих або 179144,67 грн та 1000,00 грн витрати на перевезення) та за МД №UA205140/2022/007593 175997,01 грн (фактурна вартість товару 24903,16 злотих або 174997,01 грн та 1000,00 грн витрати на перевезення).

Зі змісту зовнішньоекономічного контракту від 01.12.2021 №01/12/2021, а також з рахунків-фактур (інвойсів) не вбачається, що на позивача покладалися інші фінансові зобов`язання (тобто, що він мав нести також інші витрати) у зв`язку із поставкою йому товару фірмою ADMAR TRADE Sp.z о.о.

Суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за умови, якщо рахунок сплачено.

Стосовно надання виписки з бухгалтерської документації ТОВ «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП» (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди) та прайс-листів, каталогів, специфікацій виробника товару, то ТОВ «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП» у листах від 25.01.2022 (а.с.37-39, 54-56, 83-86) повідомляло митний орган, що в даному випадку відсутній будь-який взаємозв`язок між продавцем і покупцем, що міг вплинути або вплинув на митну вартість товару, тобто особи не є взаємопов`язаними.

Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому ненадання такої документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару.

Також оскільки позивач у договірні відносини із третіми особами не вступав (жодні документи, які є в матеріалах справи, про зворотне не свідчать), то вимога про надання позивачем договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не є обґрунтованою; така вимога митного органу не може носити обов`язковий характер, а тому не може бути причиною відмови у митному оформлені за поданими документами.

Відповідач не навів переконливих мотивів з посиланням на норми законодавства про витребування у позивача сертифіката на товар для цілей підтвердження митної вартості. З цього приводу суд зазначає, що пункт 4.1 контракту від 01.12.2021 №01/12/20210 містить згадку про такий документ в контексті відповідності якості товару відповідним стандартам, що має бути підтверджено з боку постачальника рахунком-фактурою (інвойсом). Однак сертифікат про якісні характеристики товару не є документом, що підтверджує його ціну. Єдиним документом, що містить ціну товару, про яку сторони домовилися, є рахунок-фактура (інвойс), виданий продавцем. При цьому частини друга - третя статті 53 МК України не містить у переліку документів, які надаються для митного оформлення, такий документ як сертифікат про якісні характеристики товару. Разом з тим, частиною п`ятою статті 53 МК України заборонено вимагати від декларанта будь-які інші документи ніж ті, що зазначені в цій статті.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).

Що стосується надання документально підтверджених транспортних документів, то суд зазначає, що такі документи позивачем були надані, зокрема, довідки про транспортні витрати та у листах від 25.01.2022 декларант повідомляв митний орган, що згідно довідок №1 від 13.01.2022, №2 та №3 від 19.01.2022, виданих отримувачем товару - ТОВ «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП» загальна вартість транспортних витрат становила 2 000,00 грн. відповідно та перевезення товару здійснювалось транспортним засобом належним ТзОВ «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП» згідно свідоцтва про реєстрацію т/з IVECO DAILY, 70С17 держ. номер НОМЕР_1 . Окрім того, в них наявна калькуляція транспортних витрат, де зазначено витрати до кордону, після кордону, вартість навантаження. Перевезення товару здійснювалось згідно трьох рахунків-фактур (інвойсах), а саме по Invoіce №22-DEX/01/13/14 від 13.01.2022, №22-DEX/01/19/02 від 19.01.2022, №22-DEX/01/19/01 від 19.01.2022.

Водночас суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14 дійшов правового висновку, що, оскількиМК Українине визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така позиція підтримана Верховним Судом і у постанові від 07 травня 2020 року у справі №400/2922/18.

Враховуючи вищенаведене висновок митного органу про непідтвердження позивачем транспортних витрат є помилковим.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за умови, якщо рахунок сплачено.

Проте вимога, адресована позивачу, про надання платіжних документів, письмової заявки покупця з посиланням на пункт 3.2 контракту від 01.12.2021 №01/12/2021 є необґрунтованою.

Пунктом 3.1 вказаного контракту передбачено два варіанти оплати товару, а саме 100% передоплату за кожну партію товару згідно з рахунком-фактурою (інвойсом), виставленого продавцем та післяоплату протягом 90 днів і така ж можливість післяплати передбачена у інвойсі. Пояснення про ці обставини позивач надавав у листах від 25.01.2022 (а.с. 51-53,144-146) на повідомлення митниці. А саме про те, що інвойсом №22-DEX/01/13/14 від 13.01.2022 передбачено відтермінування до 27.03.2022, інвойсами №22- DEX/01/19/02 та №22-DEX/01/19/01 від 19.01.2022 передбачено відтермінування до 19.03.2022, відповідно термін оплати не настав, відтак платіжні документи у декларанта відсутні і не могли бути подані до митного оформлення.

Як слідує з матеріалів справи, сумніви митного органу щодо достовірності заявленої митної вартості товарів за МД №UA205140/2022/007377 від 25.01.2022, №UA205140/2022/007814 від 26.01.2022, №UA205140/2022/007593 від 25.01.2022 виникли також у зв`язку з тим, що вартість товару, зазначена в експортних деклараціях від 19.01.2022 №22PL301010E0046410, від 19.01.2022 №22PL301010E0046389, від 19.01.2022 №22PL301010E0046370 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунках-фактурах.

З цього приводу суд зазначає, що експортні декларації покупець не оформляє і участі в їх оформленні не бере. Водночас, як слідує з листа-повідомлення від 01.09.2021 продавця товару ADMAR TRADE Sp. z.o.o. (а.с.41) і який було надано під час декларування, згідно законодавства Польщі, зокрема, Інструкції по заповнення митних декларацій AIS/IMPORT, AES/ECS2 NCTS2 від 22.05.2019 зазначається статистична вартість.

Суд звертає увагу, що в митних деклараціях №UA205140/2022/007377 від 25.01.2022, №UA205140/2022/007814 від 26.01.2022, №UA205140/2022/007593 від 25.01.2022 зазначена позивачем фактурна вартість товару є вищою за статистичну вартість товару, зазначену в експортних деклараціях від 19.01.2022 №22PL301010E0046410, від 19.01.2022 №22PL301010E0046389, від 19.01.2022 №22PL301010E0046370, що не може мати наслідком заниження митних платежів ТзОВ «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП» при митному оформленні товару в режимі імпорту.

Стосовно твердження митного органу про те, що контракт укладено 01.12.2021, а лист повідомлення та пояснення продавця від 01.09.2021, то суд звертає увагу на те, що дана відповідь ніяким чином не пов`язана із контрактом, а лише містить трактування щодо порядку заповнення експортних декларацій із посиланням на вимого польського законодавства щодо необхідності вказування в експортній декларації середню статистичну вартість.

Щодо розбіжностей у вазі товару, де в експортній декларації №22PL301010E0046410 від 19.01.2022, де вага брутто 500кг, вага нетто 400кг., а в митній декларації №UA205140/2022/007377 зазначені дані 807 кг і 637 кг, то суд зазначає, що експортна декларація оформляється продавцем товару, відповідно ТзОВ «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП» не впливає жодним чином на її оформлення.

Суд звертає увагу на те, що графа 35 та 38 митної декларації була заповнено відповідно до акту від 24.01.2022 про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів, де зазначено вагу товару брутто 807 кг та нетто 637 кг. Однак, дані обставини ніяким чином не впливають на митну вартість товару, так як в рахунку-фактурі №22-DEX/01/13/14 від 13.01.2022 ціна встановлюється за кількість, а не за вагу.

Таким чином, твердження митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, є безпідставними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо митних декларацій від 08.07.2021 №UA205140/2021/004750 рівень митної вартості 21,46 дол. США/кг, від 27.09.2021 № UA205140/2021/060083, від 12.10.2021 № UA205140/2021/70164 рівень митної вартості 21,6 дол. США/кг, від 08.07.2021 №UA205140/2021/4750 рівень митної вартості 21,46 доларів США/кг; від 02.10.2021 № UA205140/2021/63875 рівень митної вартості 14,54 доларів США/кг, від 02.10.2021 № UA205140/2021/63875 рівень митної вартості 10,62 доларів США/кг, від 12.10.2021 № UA205140/2021/70164 рівень митної вартості 19,01 доларів США/кг, за МД UA205140/2021/060083 від 27.09.2021, МД UA205140/2021/70164 від 12.10.2021 21,6 доларів США/кг., які були використані відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірних рішень, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою/більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, відхиливши подану декларантом до митного оформлення документи. При цьому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару й не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Також не може залишитися поза увагою і той факт, що в поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю (за пару взуття, пару рукавичок), тоді як митний орган в оскаржуваних рішеннях використав цінове значення за кілограм, тобто, інше цінове визначення, ніж у документах, узгоджених покупцем і продавцем товару (позивачем та його контрагентом).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Враховуючи вищезазначене, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 25.01.2022 №205140/2022/000020/2, від 26.01.2022 №205140/2022/000022/2 та №205000/2022/000021/2 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов задовольнити.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 7443,00 грн., що був сплачений квитанціями від 10.05.2022 №89, 90, 88 (а.с.16-18).

Щодо заявленого клопотання до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. (а.с.88), то суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

Так, з матеріалів справи слідує, що для підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано такі документи: копії договору про надання правничої допомоги від 08.02.2022 №08/02/22-1, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Преміум Сервіс» (далі - Адвокатське об`єднання) та ТзОВ «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП» (а.с.89-90), акта приймання-передачі наданих послуг від 16.02.2022 (а.с.91), рахунку-фактури від 16.02.2022 №16/02/22-11 (а.с.92), платіжне доручення від 03.05.2022 №79 на суму 10000,00 грн (а.с.93).

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 16.02.2022 Адвокатським об`єднанням надало наступні послуги: надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваних рішень (1,5 год) 3000,00 грн, складання позовної заяви (3,5 год) 7000,00 грн. Всього 10000,00 грн. Платіжне доручення від 03.05.2022 №79 підтверджує оплату послуг.

У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «атрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.

Крім того, як встановлено частинами другою, третьою статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», судом враховано, що ця справа є справою незначної складності; послуги з надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваних рішень охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, справедливим буде відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальність «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Вахтангова, 12, ідентифікаційний код юридичної особи 43628643) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці від 25.01.2022 №205140/2022/000020/2, від 26.01.2022 №205000/2022/000021/2 та №205140/2022/000022/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 13810,00 грн (тринадцять тисяч вісімсот десять грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський