Постанова

від 31.10.2022 по справі 140/3788/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/3788/22 пров. № А/857/11467/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Онишкевич Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року у справі № 140/3788/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньспецгруп" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

суддя в 1-й інстанції Мачульський В.В.,

час ухвалення рішення 01.07.2022 року,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ВОЛИНЬСПЕЦГРУП (далі ТзОВ ВОЛИНЬСПЕЦГРУП, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №205140/2022/000020/2 від 25.01.2022, №20500/2022/000021/2 від 26.01.2022, №205140/2022/000022/2 від 26.01.2022.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 01.12.2021 між ТзОВ ВОЛИНЬСПЕЦГРУП та фірмою ADMAR TRADE Sp.z о.о (Польща) було укладено контракт №01/12/2021. Згідно даного контракту продавець (фірма ADMAR TRADE Sp.z о.о.) зобов`язувався постачати ТзОВ ВОЛИНЬСПЕЦГРУП товари на умовах EXW Луцьк згідно інвойсів та по ціні зазначеній в інвойсах. ТзОВ ВОЛИНЬСПЕЦГРУП до Волинської митниці було подано наступні митні декларації (МД) №UA205140/2022/007377 від 25.01.2022, №UA205140/2022/007593 від 25.01.2022, №UA205140/2022/007814 від 26.01.2022, а разом з ними рахунок фактура (інвойс), автотранспортна накладна, довідка про транспортні витрати, експортна декларація (походження товару), банківський платіжний документ, що підтверджує оплату товару, контракт (договір купівлі-продажу товару), платіжне доручення, що підтверджує оплату товару, яких було цілком достатньо для завершення митного оформлення товару (робочого взуття) за першим методом.

Однак Волинською митницею 25.01.2022 та 26.01.2022 були прийняті спірні рішення про коригування митної вартості №UA205140/2021/000020/2, №UA205140/2021/000021/2, №UA205140/2021/000022/2 та картки відмови у митному оформленні товару з посиланням на ненадання додаткових документів. Вимогу про надання додаткових документів позивач вважає незаконною, оскільки всупереч статтям 53 і 54 Митного кодексу України (далі МК України) відповідач не зазначив, які складові митної вартості необхідно підтвердити.

Зазначає, що витребувані документи у декларанта надати можливості не було. Так, зокрема, виписка з бухгалтерської документації продавця та прайс-лист є документами останнього й покупцю такі не надавалися, оскільки такі документи становлять комерційну таємницю, про що продавець повідомив листом та відмовився їх надавати; із третіми особами договори товариство не укладало й відповідно на користь третіх осіб платежі не здійснювалися. Пунктом 3.1 Контракту від 01.12.2021 №01/12/2021 передбачено після оплату товару протягом 90 днів, і така ж можливість післяплати передбачена у інвойсі, відповідно термін оплати не настав, відтак платіжні документи у декларанта відсутні і не могли бути подані до митного оформлення. Висновок про вартісні характеристики є досить коштовним, а також не є документом, що підтверджує митну вартість товару і, враховуючи те, що митний орган при опрацюванні попередніх декларацій не брав їх до уваги, тому його надання не мало б ніякого впливу. Щодо калькуляції транспортних витрат, то такий документ не витребовувався митним органом і не передбачений статею 53 МК України, однак декларантом було надано довідку про транспортні витрати, який згідно висновків Верховного Суду є документом, який підтверджує такі витрати та містить інформацію щодо перевезення транспортним підприємством та транспортний засіб, яким було здійснено таке перевезення. Необґрунтованим, на думку позивача, є висновок митного органу про цінову різницю в експортній декларації та митних деклараціях в режимі імпорту, адже брокер вказав середню статистичну вартість товару відповідно до правил заповнення декларації в країні відправлення.

Як вважає позивач, митний орган без будь-якого правового аналізу піддав під сумнів норми законодавства Європейського Союзу та проігнорував документи, видані продавцем товару, якими визначено умови поставки та ціна товару. Крім того, не є зрозумілим визначення відповідачем митної вартості нового робочого взуття за кілограм ваги, а не за пару.

На думку позивача, ним надано усі документи, які передбачені частиною другою статті 53 МК України, а витребування додаткових документів митницею є безпідставним; рішення про коригування митної вартості товару не ґрунтуються на законі й у графі 33 цих рішень не вказано розрахунок митної вартості за резервним методом й причин відхилення документів, наданих декларантом; також в порушення статті 55 МК України у рішеннях відсутній розрахунок числового значення скоригованої митної вартості, пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року у справі № 140/3788/22 позовні вимоги задоволено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, було встановлено розбіжності та неточності, а тому у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.

Зокрема, по МД №UA205140/2022/007377: вартість товару, зазначена в експортній декларації від 19.01.2022 №22PL301010E0046410 25 956 злотих Польщі, не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 13.01.2022 №22-DEX/01/13/14 25 493,4 злотих Польщі; в CMR б/н від 19.01.2022 та в декларації країни відправлення від 19.01.2022 №22PL301010E0046410 зазначена вага брутто 500кг, нетто 400кг, однак в МД в гр.35,38 вказано 807 і 637кг відповідно; довідка про транспортні витрати від 13.01.2022 №1, подана ТОВ ВОЛИНЬСПЕЦГРУП, не містить інформацію щодо перевезення транспортним засобом, однак невідомо, яким транспортним підприємством здійснено дане перевезення вантажу; до митного оформлення не подані транспортні документи: договори, калькуляція транспортних витрат, тощо; довідка про транспортні витрати від 13.01.2022 №1 видана датою раніше, ніж здійснене саме перевезення; в товаро-супровідних документах відсутня інформація щодо виробника товару та торгівельної марки; згідно п.3.2. контракту від 01.12.2022 №01/12/2021 передбачено, що оплата здійснюється банківським переказом на основі письмової заявки покупця, однак до митного оформлення даний документ не поданий.

По МД №UA205140/2022/007593: вартість товару, зазначена в експортній декларації від 19.01.2022 №22PL301010E0046370 25 166 злотих Польщі, не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 19.01.2022 №22-DEX/01/19/01 - 24 903,16 злотих Польщі; контракт укладений між сторонами 01.12.2021, а лист-повідомлення та лист пояснення від 01.09.2021; до митного оформлення не подано калькуляцію транспортних витрат у зв`язку з перевезенням вантажу власним транспортом. Подано довідку про транспортні витрати від 19.01.2022 №2.

По МД №UA205140/2022/007814: вартість товару, зазначена в експортній декларації від 19.01.2022 №22PL301010E0046389 25 392 злотих Польщі, не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 19.01.2022 №22-DEX/01/19/02 - 24 930 злотих Польщі; контракт укладений між сторонами 01.12.2021, а лист-повідомлення та лист пояснення від 01.09.2021; до митного оформлення не подано калькуляцію транспортних витрат у зв`язку з перевезенням вантажу власним транспортом. Подано довідку про транспортні витрати від 19.01.2022 №1.

При цьому відповідач на доводи позивача про зазначення в експортній декларації статистичної вартості зауважив, що митна вартість товару, яка вказується декларантом у митній декларації при ввезенні товару на територію України, не може бути меншою за вартість товару, яка вказується в декларації країни відправлення, яка має базуватися на фактурній вартості товарів та включати лише допоміжні витрати (транспортні) та означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни-члена Європейського Союзу й де оформлюється експорт.

Як зазначив відповідач, за вказаними митними деклараціями відбулось спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). У зв`язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах згідно зі статтею 53 МК України та спрацювання системи ризиків декларанту направлено повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Такі документи декларант не надав.

Зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 МК України визначено за резервним методом, для якого неважливим є врахування умов продажу, фізичних характеристик імпортованого товару, якість, репутація на ринку виробника товару, умови поставки товару.

Відповідно до цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС) митна вартість товару, зазначеного в МД №UA205140/2022/007377 від 25.01.2022 становить 21,46 доларів США/кг; в МД №UA205140/2022/007814 від 26.01.2022 становить 21,6 доларів США/кг; за МД №UA205140/2022/007593 від 25.01.2022 становить на товар №1 21,46 доларів США/кг, на товар №2 14,54 доларів США/кг., на товар №3 10,62 доларів США/кг, на товар №5 9,01 доларів США/кг та на товар №6 21,6 доларів США/кг.

З наведених підстав відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості від 26.01.2022 №UA205000/2022/000021/2, від 26.01.2022 №UA205140/2022/000022/2, від 25.01.2022 №UA205140/2022/000020/2 є законними та обґрунтованими.

Просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року у справі № 140/3788/22 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 01.12.2021 між ТзОВ ВОЛИНЬСПЕЦГРУП (покупець) та фірмою ADMAR TRADE Sp. z о.о. (продавець) було укладено контракт №01/12/2021 (а.с.19-21), за яким польська фірма - продавець зобов`язувалась постачати для ТзОВ ВОЛИНЬСПЕЦГРУП товари згідно з інвойсами та за цінами, зазначеними в них.

У пунктах 1.2-1.3 контракту №01/12/2021 встановлено, що загальна сума контракту складається із сум всіх поставок, здійснених продавцем покупцю протягом дії контракту; ціна на товар встановлюється на умовах EXW-Окшув (Польща) (ІНКОТЕРМС-2010). Відповідно до пункту 3.1 контракту №01/12/2021 покупець зобов`язується провести 100% передоплату за кожну партію товару згідно з рахунком-фактурою (інвойсом), виставленому продавцем товару, також по контракту можливе відтермінування оплати на 90 днів з дати відвантаження товару. Пунктом 4.1 передбачено, що якість товару повинна відповідати стандартам і бути підтверджена такими документами і сертифікатами, наданими постачальником: оригіналом рахунку-фактури (інвойсом).

25.01.2022 ТзОВ ВОЛИНЬСПЕЦГРУП подало МД №UA205140/2022/007377 для митного оформлення ввезеного на територію України товару Взуття на підошві з поліуретанової гуми та верхом з натуральної замши (коров`яча шкіра) з металевим підноском: X BRYES-P-OB_40 BUTY BEZPIECZNE 10 пар, X BRYES-P-OB_41 BUTY BEZPIECZNE 10 пар, X BRYES-P-OB_42 BUTY BEZPIECZNE 20 пар, X BRYES-P-OB_43 BUTY BEZPIECZNE 10 пар, X BRYES-P-OB_44 BUTY BEZPIECZNE 10 пар, X BRYES-P-OB_45 BUTY BEZPIECZNE 10 пар, X BRYES-Т-OB 40 Buty zawodowe 10 пар, X BRYES-Т-OB 41 Buty zawodowe 20 пар, X BRYES-Т-OB 42 Buty zawodowe 20 пар, X BRYES-Т-OB 43 Buty zawodowe 20 пар, X BRYES-Т-OB 45 Buty zawodowe 10 пар, X BRYES-Т-SB_39 Buty bezpieczne 10 пар, X BRYES-Т-SB_44 Buty bezpieczne 60 пар, X BRYES-Т-SB_45 buty bezpieczne 50 пар, X BRYES-Т-SB_46 buty bezpieczne 30 пар, X BRYES-Т-SB_47 buty bezpieczne 20 пар, X BRYES-ТO-SB_42 buty bezpieczne 20 пар, X BRYES-ТO-SB_43 buty bezpieczne 30 пар, X BRYES-ТO-SB_44 buty bezpieczne 10 пар, X BRYES-TWO-OB_41 10 пар, X BRYES-TWO-OB_42 20 пар, X BRYES-TWO-OB_43 20 пар, X BRYES-TWO-OB_44 20 пар, X BRYES-TWO-OB_45 10 пар, X BRYES-TWO-OB_45 2 пар, X BRYES-TWO-OB_46 10 пар, X BRYES-TWO-OB_47 10 пар, X BRYES-TWO-OB_47 1 пар, X BRYES-Т-SB_40 Buty bezpieczne 40 пар, X BRYES-Т-SB_41 Buty bezpieczne 50 пар, X BRYES-Т-SB_42 Buty bezpieczne 60 пар. Виробник: RAW-POL STEFANSKI SPOLKA JAWNA EU. Торгова марка: REIS. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 25 493,4000 польських злотих (еквівалентно 179 144,67 грн, за курсом на день оформлення МД 7.02710000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 180 144,67 грн.

До митної декларації додано: інвойс №22-DEX/01/12/14 від 13.01.2022, CMR б/н від 19.01.2021, Акт про проведення огляду №205020/2022/60047 від 20.01.2022, довідка про транспортні витрати по перевезенню товару №1 від 13.01.2022, лист-повідомлення від 01.09.2021, лист-пояснення від 01.09.2021, Акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 24.01.2022, судові рішення, експортну декларацію від 19.01.2022 №22PL301010E0046410, контракт №01/12/2021 від 01.12.2021.

25.01.2022 позивачем подано МД № UA205140/2022/007593 для митного оформлення ввезеного на територію України товару, зокрема:

товару №1: Взуття на підошві з поліуретанової гуми та верхом з натуральної замши (коров`яча шкіра) з металевим підноском: X BRYES-T-SB_42 Buty bezpieczne 10 пар, X BRYES-T-SB_43 Buty bezpieczne 80 пар, X BRYES-TWO-OB_41 1 пар, X BRYES- TWO-OB_46 2пар. Виробник: RAW-POL STEFANSKI SPOLKA JAWNA EU. Торгова марка: REIS. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 3 523,4400 польських злотих (еквівалентно 24 759,57грн, за курсом на день оформлення МД 7.02710000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 24 920,85 грн;

товару №2: Комбінезони зі шлейками робочі з синтетичних волокон (80% поліестер; 20% бавовна; граматура 260г/м2;): X FORECO-B_SBP48 Spodnie ochronne ogrodniczki 20шт, X FORECO-B_SBP50 Spodnie ochronne ogrodniczki 20шт. Комбінезони зі шлейками робочі з синтетичних волокон (65% поліестер; 35% бавовна; граматура 270г/м2;): X LH-FMN-B CBS 52 Spodnie ochronne ogrodniczki 20шт, X LH-FMN- B_CBS56 SPODNIE OCHRONNE 20шт. Торговельна марка: REIS. Виробник: RAW- POL STEFANSKI SPOLKA JAWNA, EU. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 2 792 польських злотих (еквівалентно 19 619,6грн, за курсом на день оформлення МД 7.02710000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 19 741,20 грн;

товару №3: Піджаки та штани із синтетичних волокон робочі: Куртка захисна з синтетичних волокон (80% поліестер; 20% бавовна; граматура 260г/м2) X FORECO-J_SBPXL Bluza ochronna 13шт, X FORECO-J_SBPXXL Bluza ochronna 20шт. Виробник: RAW-POL STEFANSKI SPOLKA JAWNA, EU. Торгова марка: REIS. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 994,62 польських злотих (еквівалентно 6 989,3грн, за курсом на день оформлення МД 7.02710000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 7 041,77 грн;

товару №5: рукавички робочі захисні виготовлені з яловичої шкіри RBCS REKAWICE OCHRONNE 1200 пар. Торговельна марка: REIS. Виробник: RAW-POL STEFANSKI SPOLKA JAWNA, EU. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 6 072 польських злотих (еквівалентно 42 668,6грн, за курсом на день оформлення МД 7.02710000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 43 026 грн;

товару №6: взуття на підошві з поліуретанової гуми та верхом з натуральної замши (коров`яча шкіра). Черевики тренінгові тактичні V 12822104 TACTICAL BOOT M.YKK ZIPPER 40пар, V 12822102 TACTICAL BOOT M.YKK ZIPPER 40пар, V 12822109 TACTICAL BOOT M.YKK ZIPPER 40пар. Виробник: Sturm Handels GmbH, EU. Торгова марка: Mil Tec. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 10 800 польських злотих (еквівалентно 75 892,68грн, за курсом на день оформлення МД 7.02710000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 76 187,22 грн.

До митної декларації додано: пакувальний лист №22-DEX/01/19/01 від 19.01.2021, інвойс №22-DEX/01/19/01 від 19.01.2021, CMR б/н від 19.01.2022, Акт про проведення огляду №205020/2022/6000047 від 20.01.2022, довідка про транспортні витрати по перевезенню товарів №2 від 19.01.2022, лист-пояснення від 01.09.2021, лист-повідомлення від 01.09.2021, експортну декларацію від 19.01.2022 №22PL301010E0046370, судові рішення, контракт №01/12/2021 від 01.12.2021.

Крім того, 26.01.2022 позивач подав Волинській митниці МД №UA205140/2022/007814 для митного оформлення в режимі імпорту товару: взуття на підошві з поліуретанової гуми та верхом з натуральної замши (коров`яча шкіра). Черевики тренінгові тактичні 12822104 TACTICAL BOOT M.YKK ZIPPER 97пар, 12822102 TACTICAL BOOT M.YKK ZIPPER 90nap, 12822109 TACTICAL BOOT M.YKK ZIPPER 90пар. Виробник: Sturm Handels GmbH, EU. Торгова марка: Mil Tec. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 24 930 польських злотих (еквівалентно 175 185,6 грн, за курсом на день оформлення МД 7.02710000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 176 918,55 грн.

До митної декларації додано: пакувальний лист №22-DEX/01/13/14 від 19.01.2021, інвойс №22-DEX/01/19/02 від 19.01.2021, CMR б/н від 19.01.2022, Акт про проведення огляду №205020/2022/6000047 від 20.01.2022, довідка про транспортні витрати по перевезенню товарів №3 від 19.01.2022, лист-пояснення від 01.09.2021, лист-повідомлення від 01.09.2021, витяг з інтернет-ресурсу від 25.01.2022, експортну декларацію від 19.01.2022 №22PL301010E0046389, судові рішення, контракт №01/12/2021 від 01.12.2021.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронних повідомленнях декларанту у всіх випадках запропоновано подати такі документи: банківські платіжні документи, що підтверджують розрахунки з продавцем за попередні періоди; виписки з бухгалтерської документації; прайс-листи; договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями; калькуляцію транспортних витрат. Крім вказаних документів, здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №UA205140/2022/007377, декларанту запропоновано подати платіжні документи, що даної операції, письмову заяву покупця, передбачену пунктом 3.2 контракту № 01/12/2021 від 01.12.2021 та документально підтверджені транспортні витрати.

На електронні повідомлення митниці товариство листами від 25.01.2022 №74476, № 74479, №74589 інформувало відповідача про те, що ним були подані всі наявні документи, а стосовно неможливості надання інших витребуваних документів надані відповідні пояснення (а.с. 37-39, 54-56, 83-85).

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 25.01.2022 №UA205140/2022/000020/2, від 26.01.2022 №UA205140/2022/000021/2, від 26.01.2022 №UA205140/2022/000022/2 про коригування митної вартості товарів та сформувала картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі картка відмови) №UA205140/2022/000193, №UA205140/2022/000199, №UA205140/2022/000195.

Як зазначено у графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності:

по МД №UA205140/2022/007377 від 25.01.2022: вартість товару, зазначена в експортній декларації від 19.01.2022 №22PL301010E0046410 25 956 злотих Польщі, не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 13.01.2022 №22-DEX/01/13/14 25 493,4 злотих Польщі; в CMR б/н від 19.01.2022 та в декларації країни відправлення від 19.01.2022 №22PL301010E0046410 зазначена вага брутто 500кг, нетто 400кг, однак в МД в гр.35,38 вказано 807 і 637кг відповідно; довідка про транспортні витрати від 13.01.2022 №1, подана ТОВ ВОЛИНЬСПЕЦГРУП, не містить інформацію щодо перевезення транспортним засобом, однак невідомо, яким транспортним підприємством здійснено дане перевезення вантажу; до митного оформлення не подані транспортні документи: договори, калькуляція транспортних витрат, тощо; довідка про транспортні витрати від 13.01.2022 №1 видана датою раніше, ніж здійснене саме перевезення; в товаро-супровідних документах відсутня інформація щодо виробника товару та торгівельної марки; згідно п.3.2. контракту від 01.12.2022 №01/12/2021 передбачено, що оплата здійснюється банківським переказом на основі письмової заявки покупця, однак до митного оформлення даний документ не поданий. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС МД UA205140/2021/004750 від 08.07.2021 на рівні 21,46 доларів США/кг.

по МД № UA205140/2022/007593 від 26.01.2022: вартість товару, зазначена в експортній декларації від 19.01.2022 №22PL301010E0046370 25 166 злотих Польщі, не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 19.01.2022 №22-DEX/01/19/01 - 24 903,16 злотих Польщі; контракт укладений між сторонами 01.12.2021, а лист-повідомлення та лист пояснення від 01.09.2021; до митного оформлення не подано калькуляцію транспортних витрат у зв`язку з перевезенням вантажу власним транспортом. Подано довідку про транспортні витрати від 19.01.2022 №2. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС на рівні на товар №1 - 21,46 доларів США/кг за МД UA205140/2021/4750 від 08.07.2021; товар №2 - 14,54 доларів США/кг за МД UA205140/2021/63875 від 02.10.2021; товар №3 10,62 доларів США/кг за МД UA205140/2021/63875 від 02.10.2021; товар №5 9,01 доларів США/кг за МД UA205140/2021/70164 від 12.10.2021; товар №6 21,6 доларів США/кг за МД UA205140/2021/060083 від 27.09.2021, МД UA205140/2021/70164 від 12.10.2021.

по МД № UA205140/2022/007814 від 26.01.2022: вартість товару, зазначена в експортній декларації від 19.01.2022 №22PL301010E0046389 25 392 злотих Польщі, не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 19.01.2022 №22-DEX/01/19/02 24 930 злотих Польщі; контракт укладений між сторонами 01.12.2021, а лист-повідомлення та лист-пояснення від 01.09.2021; до митного оформлення не подано калькуляцію транспортних витрат у зв`язку з перевезенням вантажу власним транспортом. Подано довідку про транспортні витрати від 19.01.2022 №1. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС на рівні на товар 21,6 доларів США/кг за МД UA205140/2021/060083 від 27.09.2021, МД UA205140/2021/70164 від 12.10.2021.

Також роз`яснено декларанту право на звернення до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X та ст.55 Митного кодексу.

26.04.2022 товар було випущено у вільний обіг за МД №UA205140/2022/007869, №UA205140/2022/008162, №UA205140/2022/008060 шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до положень пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України ( далі -МК України) митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини 1 статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина 1 статті 257 МК України).

Положеннями статті 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1 - 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У частині 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 МК України).

Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За правилами частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається частиною 2 статті 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина 6 статті 53 МК України).

Як встановлено частиною 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

У відповідності до частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції) здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень, апеляційний суд враховує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 10.10.2019 у справі №803/776/17.

Згідно частин 1, 2 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини другої цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).

Згідно частини 5 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 МК України).

За приписами частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

У частині 2 статті 58 МК України вказано, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною 3 статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Нормами статті 368 МК України встановлено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості. У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що митну вартість імпортованих товарів, що вказана декларантом у митній декларації, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі наявні у позивача документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.

Крім цього, під час митного оформлення товарів декларантом подано: рахунки фактури (інвойси); автотранспортні накладні; експортні декларації (походження товару); банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару; контракти (договір купівлі-продажу товару); митні декларації країни відправлення.

Однак, у поданих декларантом документах, на думку відповідача, містяться розбіжності, зокрема, щодо митної вартості товарів, зазначених в митних деклараціях.

Так контрактом від 01.12.2021 №01/12/2021 визначено, що предмет поставки, номенклатура та його ціна вказується в рахунках-фактурах (інвойсах) (а.с.19-21).

За змістом пункту 5.1 контракту товар поставляється на умовах EXW, в редакції Інкотермс 2010. Ці умови означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і оплатити перевезення від підприємства-продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Відповідно до рахунка-фактури від 13.01.2022 №22-DEX/01/13/14 (а.с.18) ціна товару становить 25 493,40 злотих, така ж ціна вказана і в МД №UA205140/2022/007377 від 25.01.2022 (а.с.138-139). Так само ціна в рахунку-фактурі від 19.01.2022 №22-DEX/01/19/02 (а.с.48) 24 930,00 злотих відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №UA205140/2022/007814 від 26.01.2022 (а.с.108-109). Відсутні розбіжності між ціною товару в рахунку-фактурі від 19.01.2022 №22-DEX/01/19/01, виданому продавцем (а.с.75), та в МД №UA205140/2022/007593 24 903,16 злотих.

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант у кожному випадку до фактурної вартості додав також витрати на перевезення товару від місця передачі Oкшув (Польща) до кордону України (Ягодин) 600,00 грн., витрати на навантаження 400,00 грн., а також на перевезення від кордону України (Ягодин) до міста Луцьк 1 000,00грн. Вартість транспортних витрат за кожною довідкою становить 2000,00 грн. Ці витрати підтверджено довідками ТзОВ ВОЛИНЬСПЕЦГРУП від 13.01.2022 №1, від 19.01.2022 №3 та №2 (а.с.31, 50, 77).

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару). До митних декларацій зазначені документи додавалися декларантом та зауваження до цих документів у повідомленнях декларанту і у спірних рішеннях з боку відповідача відсутні.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить за МД №UA205140/2022/007814 від 26.01.2022 176 918,55 грн (фактурна вартість товару 24 930 злотих або 175 918,55 грн та 1000,00 грн витрати на перевезення), за МД №UA205140/2022/007377 від 25.01.2022 180 144,67 грн (фактурна вартість товару 25 493,4 злотих або 179 144,67 грн та 1000,00 грн витрати на перевезення) та за МД №UA205140/2022/007593 175 997,01 грн (фактурна вартість товару 24 903,16 злотих або 174 997,01 грн та 1000,00 грн витрати на перевезення).

Зі змісту зовнішньоекономічного контракту від 01.12.2021 №01/12/2021, а також з рахунків-фактур (інвойсів) не вбачається, що на позивача покладалися інші фінансові зобов`язання (тобто, що він мав нести також інші витрати) у зв`язку із поставкою йому товару фірмою ADMAR TRADE Sp.z о.о.

Стосовно надання виписки з бухгалтерської документації ТОВ ВОЛИНЬСПЕЦГРУП (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди) та прайс-листів, каталогів, специфікацій виробника товару, то ТОВ ВОЛИНЬСПЕЦГРУП у листах від 25.01.2022 (а.с.37-39, 54-56, 83-86) повідомляло митний орган, що в даному випадку відсутній будь-який взаємозв`язок між продавцем і покупцем, що міг вплинути або вплинув на митну вартість товару, тобто особи не є взаємопов`язаними.

Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому ненадання такої документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару.

Також оскільки позивач у договірні відносини із третіми особами не вступав (жодні документи, які є в матеріалах справи, про зворотне не свідчать), то вимога про надання позивачем договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не є обґрунтованою; така вимога митного органу не може носити обов`язковий характер, а тому не може бути причиною відмови у митному оформлені за поданими документами.

Також щодо різниці ціни, вказаної в експортній декларації та в інвойсі, суд зазначає, що такий висновок митного органу є необґрунтованим, з огляду на те, що в листах-поясненнях продавця пояснюється суть таких розбіжностей, а також іде посилання на законодавчі норми країни відправлення товару (Польща), які чітко регламентують вказані правовідносини польського декларанта та держави і визначають, що при заповненні митної декларації суб`єкт (Польський брокер) повинен вибрати та проставити в зазначеній декларації середню статистичну вартість, що власне і було зроблено.

Щодо надання виписки з бухгалтерської документації продавця та прайс-листів, позивач звернув увагу на те, що такі документи у декларанта були відсутні і їх міг надати лише продавець. Однак, продавець листом повідомив, що такі документи становлять його комерційну таємницю і відповідно відмовився їх надавати; договори із третіми особами не надавалися митному органу, оскільки такі документи були відсутні у декларанта і відсутні в природі, оскільки декларант із третіми особами такі договори не укладав, про що листом повідомив митний орган.

Щодо рахунків про здійснення платежів третім особам, то такі платежі не здійснювались відповідно надати їх немає можливості.

Щодо вимоги митного органу надати сертифікат, позивач зауважує, що такий документ митний орган не мав права витребовувати, оскільки згідно статті 53 МК України такий документ не передбачений переліком документів які визначені в частині 2 даної статі, як такий, що митний орган має право витребовувати в декларанта, оскільки частиною п`ятою статті 53 МК України визначено, що заборонено вимагати від декларанта будь-які інші документи ніж ті, що зазначені в цій статті.

Що стосується надання документально підтверджених транспортних документів, то суд зазначає, що такі документи позивачем були надані, зокрема, довідки про транспортні витрати та у листах від 25.01.2022 декларант повідомляв митний орган, що згідно довідок №1 від 13.01.2022, №2 та №3 від 19.01.2022, виданих отримувачем товару - ТОВ ВОЛИНЬСПЕЦГРУП загальна вартість транспортних витрат становила 2 000,00 грн. відповідно та перевезення товару здійснювалось транспортним засобом належним ТзОВ ВОЛИНЬСПЕЦГРУП згідно свідоцтва про реєстрацію т/з IVECO DAILY, 70С17 держ. номер НОМЕР_1 . Окрім того, в них наявна калькуляція транспортних витрат, де зазначено витрати до кордону, після кордону, вартість навантаження. Перевезення товару здійснювалось згідно трьох рахунків-фактур (інвойсах), а саме по Invoіce №22-DEX/01/13/14 від 13.01.2022, №22-DEX/01/19/02 від 19.01.2022, №22-DEX/01/19/01 від 19.01.2022.

Водночас суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14 дійшов правового висновку, що, оскільки МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така позиція підтримана Верховним Судом і у постанові від 07 травня 2020 року у справі №400/2922/18.

Враховуючи вищенаведене висновок митного органу про не підтвердження позивачем транспортних витрат є помилковим.

Водночас суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У разі відсутності висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

З приводу вищевикладеного, суд вказує, що сама по собі виписка з бухгалтерської документації, прайс-листи, договори із третіми особами, а також висновок експерта не є документами, по яких здійснюється оплата та доставка товару, оскільки підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є контракт та рахунок-фактура (інвойс). Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому, ненадання такої документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач при купівлі вищевказаного товару в договірні відносини з третіми особами, крім продавця, не вступав.

Також суд зазначає, що відповідачем в рішеннях про коригування митної вартості не було обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

У зв`язку із чим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4 та 5 статті 53 МК України , відтак, суд не встановив розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року у справі № 140/3788/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 31.10.2022 року