Ухвала

від 29.06.2022 по справі 522/23372/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/23372/21

Провадження № 2/522/658/22

УХВАЛА

30 червня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання Гаркуші Є. О.,

представника позивача адвоката Скрипник Д. О.,

представника відповідача адвоката Савіна С. О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_1 про повернення відзиву на позовну заяву без розгляду,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення виплати аліментів.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 січня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

18.02.2022 представником відповідача - адвокатом Савіним С. О. у підготовчому засіданні було подано відзив на позовну заяву.

30.06.2022 від представника позивача - адвоката Скрипник Д. О. надійшло клопотання про повернення відзиву на позовну заяву без розгляду, обґрунтоване тим, що відзив підписано адвокатом Савіним С. О., на підтвердження повноважень якого до відзиву було додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а також копію довіреності, тому вважає, що Савін С. О. у даній справі є адвокатом, а не особою, яка представляє інтереси відповідача у порядку самопредставництва. Вказує, що довіреність сама по собі не є доказом, що підтверджує повноваження адвоката, а також не свідчить про те, що у відносинах з відповідачем ОСОБА_3 як представник за довіреністю, виступає в статусі адвоката. Також зазначає, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, а оскільки адвокатська діяльність Савіна С. О. в установленому законом порядку не припинена, укладення договору про надання правової допомоги є його професійним обов`язком. Тому вважає, що відзив на позовну заяву подано особою, повноваження якої не підтверджені належним чином, у зв`язку з чим посилається на наявність підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України за аналогією закону, для повернення без розгляду даного відзиву та ухвалення рішення без його врахування.

У підготовчому засіданні представник позивача - адвокат Скрипник Д. О. подане клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача адвокат Савін С. О. проти задоволення клопотання заперечував.

Розглянувши подане клопотання, заяслухавши представників сторін, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до положень ч. 2 ст.178ЦПК України відзив підписується відповідачем або його представником.

Як слідує з відзиву на позовну заяву, його підписано представником відповідача - адвокатом Савіним С. О.

На підтвердження повноважень представника Шкуропат С. С., до відзиву долучено копію довіреності, посвідчену нотаріально, за якою Шкуропат С. С. уповноважила в тому числі ОСОБА_3 бути її представником в тому числі в усіх судових органах, місцевих судах, з усіма правами, наданими законом, зокрема відповідачу. Довіреність дійсна до 04.02.2025. Також до відзиву долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Савіну С. О., серії ОД № 004632 від 22.11.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

За правилами ч. 8 ст. 62 ЦПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Отже, в цивільному судочинстві згідно з вимогами статті 62 ЦПК України допустимим доказом повноважень адвоката як особи, що підписала заяву по суті є лише довіреність або ордер.

При цьому надання договору про правову допомогу, його копії або витягу разом з довіреністю законодавство не вимагає, а тому доводи представника позивача щодо обов`язковості укладення договору про надання правової допомоги не є підставою для залишення відзиву без розгляду.

Також закон не вимагає зазначення у довіреності (за відсутності ордера) інформації, що повноваження на представництво в суді надано саме адвокату, а не громадянину.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в своїй постанові від12.10.2018 у справі No 908/1101/17 відступив від висновку Верховного Суду, викладеного в раніше ухваленій постанові від 24.04.2018 у справі № 914/2414/17 про те, що у довіреності, на підставі якої адвокат здійснює представництво інтересів особи у суді, має обов`язково бути зазначено, що представник є адвокатом.

У постанові Верховного Суду від 12.10.2018 у справі № 908/1101/17 викладено таку правову позицію: нормами Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність не встановлено, що в довіреності, виданій на ім`я фізичної особи адвоката, обов`язково зазначається про те, що такий представник є саме адвокатом. Не передбачено таких вимог ні ГПК України, ні ЦК України, яким врегульовано питання представництва за довіреністю.

У розглядуваному аспекті важливо, щоб особа, яка здійснює представництво за довіреністю, мала статус адвоката та отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Довіреність визначає лише повноваження адвоката, межі наданих представникові прав та перелік дій, які він може вчиняти для виконання доручення.

Отже, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду відступив від висновку Верховного Суду, викладеного в раніше ухваленій постанові від 24.04.2018 у справі № 914/2414/17 про те, що довіреність, на підставі якої адвокат здійснює представництво інтересів клієнта у суді, повинна обов`язково мати вказівку, що представник є адвокатом.

Також, судова практика, на яку посилається представник позивача, обґрунтовуючи дане клопотання, не є релевантною до даної справи.

Ураховуючи, що на підтвердження повноважень представника відповідача Савіним С. О., який є адвокатом та адвокатська діяльність якого не припинена, надано належні та достатні докази у розумінні ч. 4 ст. 62 ЦПК України, відсутні підстави для повернення відзиву без розгляду, а відтак у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого його представником - адвокатом Скрипник Д. О., слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 60, 62, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення відзиву на позовну заяву без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Ю. Федчишена