Рішення

від 05.12.2022 по справі 522/23372/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/23372/21

Провадження № 2/522/658/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання Гаркуші Є. О.,

представника позивача адвоката Скрипник Д. О.,

представника відповідача адвоката Савіна С. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення виплати аліментів, призначених за рішенням суду,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, призначених за рішенням суду.

В обґрунтуванняпозову зазначив,що з05.01.1988до 27.04.2015перебував узареєстрованому шлюбіз відповідачем.Рішенням Приморського районногосуду м.Одеси від02.03.2016у справі№ 522/26249/15-ц,зміненим рішеннямАпеляційного судуОдеської областівід 22.12.2016,з ньогона користьвідповідача ОСОБА_2 стягуються аліментиу зв`язкуз інвалідністюостанньої урозмірі 1/6частки усіхвидів йогозаробітку,починаючи стягненняз 29.12.2015та безстроково.Починаючи здати присудженняаліментів тадотепер віндобровільно виконуєрішення судута сплачуєаліменти накористь колишньоїдружини,проте наразівиникли обставини,які єпідставою дляприпинення їхвиплати.Указує,що ОСОБА_2 не єособою,якапотребує матеріальної допомоги у розумінні частини четвертої статті 75 СК України та частини другої статті 76 СК України, оскільки отримує пенсію, розмір якої перевищує прожитковий мінімум. Пенсію по інвалідності в розмірі, який перевищує прожитковий мінімум, ОСОБА_2 отримувала вже у 2016 році. Також, наступного дня після набрання рішенням про стягнення з нього аліментів законної сили, а саме 23.12.2016, за ОСОБА_2 здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що певною мірою викликає сумнів щодо того, чи не навмисно відповідач приховувала право власності на дану земельну ділянку, від якої в подальшому отримуватиме дохід. 15.08.2017 ОСОБА_2 передала в оренду зазначену земельну ділянку та отримує від цього дохід, еквівалентний 1500 грн на рік.

При цьому він, як платник аліментів, не спроможний утримувати колишню дружину, оскільки єдиним його доходом є заробітна плата, розмір якої складає визначений законом розмір мінімальної заробітної плати. Крім того, сторони у справі є батьками повнолітньої доньки, яка також має обов`язок по утриманню своєї непрацездатної матері.

На підставі наведеного, просив припинити стягнення з нього аліментів на утримання колишньої дружини ОСОБА_2 .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 січня 2022 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Савін С. О., вказує, що починаючи з 2011 року стан здоров`я ОСОБА_2 , в силу наявних в неї хронічних захворювань, значно погіршився, у зв`язку з чим остання за станом здоров`я почала потребувати дороговартісного лікування та постійних медичних оглядів. У результаті захворювань відповідача 11.11.2014 обласною медико-соціальною комісією № їй була встановлена друга група інвалідності на строк до 01.12.2015, при повторному огляді 11.11.2015 ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності безстроково.

З 2011 року ОСОБА_2 дуже хворіє, перенесла декілька операцій, а тому потребує постійного нагляду та консультацій у спеціалістів та лікарів, придбаває медичні препарати, проходить значну кількість обстежень та медичних досліджень, які є дороговартісними та значно перевищують дохід, який отримує ОСОБА_2 . Так, лише у першій половині лютого 2022 року ОСОБА_2 понесла витрати на проходження медичних оглядів та досліджень у розмірі 5495,00 грн, що перевищує її місячний дохід, у зв`язку з чим вона потребує щомісячної фінансової допомоги від ОСОБА_1 .

Крім тоговказує,що позивач усвоїй позовнійзаяві,посилаючись нате,що відповідачне єособою,яка потребуєматеріальної допомогиу розумінні частини четвертої статті 75 СК України та частини другої статті 76 СК України, намагається надати повторну оцінку фактичним обставинам, встановленим рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22.12.2016 у справі № 522/26249/15-ц.

Щодо посилання позивача на те, що ОСОБА_2 отримує додатковий дохід від надання земельної ділянки в оренду, вказує, що орендна плата відповідно до договору вноситься орендарем один раз на рік у натуральній формі або за згодою сторін може вноситися в грошовій формі 1500 грн з урахуванням податків, що у порівнянні з дороговартісним лікуванням ОСОБА_2 є мізерним та жодним чином не впливає на її матеріальний стан.

Також указує, що позивач не виконує належним чином рішення суду про стягнення аліментів та ухиляється від їх сплати. Станом на лютий 2018 року ОСОБА_1 було допущено заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, у зв`язку з чим 28.02.2018 державним виконавцем було прийнято постанови про накладення на боржника тимчасових обмежень. 10.06.2019 позивача за несплату аліментів було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183-1 КУпАП та постановою суду встановлено, що заборгованість позивача по сплаті аліментів за період з 01.09.2018 по 01.03.2019 складає 38119, 18 грн. Станом на 01.02.2021 заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів складає 2686, 11 грн, з вказаного розрахунку слідує, що позивач, починаючи з грудня 2015 року та по квітень 2019 року ухилявся від сплати аліментів.

Вважає, що арґументи позивача, викладені у позовній заяві, зводяться до переоцінки обставин, встановлених судовим рішенням суду апеляційної інстанції від 22.12.2016 у справі № 522/26249/15, та посилається на відсутність правових підстав для задоволення позову.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Скрипник Д. О., щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень вказує, що будь-які нібито необхідні потреби відповідача не свідчать про те, що остання потребує матеріальної допомоги. Позовна заява обґрунтована обставинами, які мали місце вже після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, яке набрало законної сили, а саме, що 23.12.2016 за відповідачем було здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що свідчить про те, що відповідач навмисно приховувала право власності на дану ділянку, від якої в подальшому отримуватиме дохід. Також позивач посилається на наявність сумнівів щодо наявності у відповідача оригіналу довідки до акта огляду МСЕК № 788847 про встановлення їй групи інвалідності, оскільки в матеріалах справи міститься копія довідки в неповному вигляді, а саме лише одна сторінка без відповідних підпису та печатки. Також вважає доводи відповідача про наявність у позивача заборгованості по сплаті аліментів такими, що не стосуються предмета спору. Крім того, з посиланням на пропуск відповідачем строку на подання відзиву на позовну заяву, просила з підстав, передбачених ч. 8 ст. 178 ЦПК України, вирішувати справу за наявними матеріалами без урахування відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Отже,зазначена нормарегулює порядокрозгляду справиу разіненадання відповідачемвідзивуу встановленийсудом строкбез поважних причин.

Натомість, як слідує з матеріалів справи, відповідачем було подано відзив на позовну заяву 18.02.2022, в якій представником наведено причини пропуску строку на його подання, а відтак відсутні підстави для застосування положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України. Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей щодо дати вручення відповідачу копії ухвали про відкриття провадження у справі, з яким процесуальний закон пов`язує початок перебігу строку на подання відзиву на позовну заяву, а відтак доводи позивача про пропуск відповідачем без поважних причин строку на подання відзиву на позовну заяву є необґрунтованими.

Ухвалою Приморськогорайонного судум.Одеси від30.06.2022у задоволенніклопотання представника позивача - адвоката Скрипник Д. О., заявленого з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, про повернення відзиву на позовну заяву без розгляду, відмовлено.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Скрипник Д. О. позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково посилалася на те, що на час звернення до суду з даною позовною заявою, єдиним доходом позивача була заробітна плата, розмір якої становить визначений законом розмір мінімальної заробітної плати. Проте наразі ОСОБА_1 є безробітним та перебуває на обліку в центрі зайнятості. Крім того позивач вважає, що ОСОБА_2 вступила у злочинну змову з членами обласної медико соціальної експертної комісії № 2 з метою отримання довідки про встановлення їй групи інвалідності та використовувала завідомо підроблений документ, який слугував підставою для ухвалення судами рішень про стягнення на її користь аліментів. За даним фактом наразі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12021163500002073 за ст. 358 КК України. Також посилалася на наявність у матеріалах справи доказів неодноразового перетину відповідачем державного кордону України, що на думку позивача, може свідчити про достатню матеріальну забезпеченість відповідача та відсутність потреби у матеріальній допомозі від позивача. Наведені обставини, на думку позивача, дають підстави стверджувати про працездатність відповідача.

Представник відповідача адвокат Савін С. О., у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з посиланням на арґументи, наведені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 05.01.1988 перебували у зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27.04.2015 розірвано.

11.11.2014 обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 ОСОБА_2 було встановлено другу групу інвалідності на строк до 01.12.2015 та 11.11.2015 обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 ОСОБА_2 було встановлено другу групу інвалідності безстроково, що підтверджується довідками серії 10 ААВ № 739559 та серії 10 ААВ № 786847.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02.03.2016 у справі № 522/26249/15-ц задоволено позов ОСОБА_2 , постановлено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі ј частини з усіх видів заробітків (доходів) щомісячно, безстроково, починаючи з 29 грудня 2015 року.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22.12.2016 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2016 року змінено в частині стягнення аліментів та постановлено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку, починаючи з 29.12.2015 безстроково.

З довідки, виданої ГУ ПФУ України в Одеській області № 9512 5752 6167 1577 від 10.11.2021 слідує, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області і отримує пенсію по інвалідності, розмір якої за період, зокрема з березня 2021 року по листопад 2021 року становив по 2200,00 грн на місяць.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області Богачовою Н. М. від 23.12.2016, зареєстрованого в реєстрі за № 1659, ОСОБА_2 отримала у спадщину земельну ділянку площею 4,64 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Шевченківської сільської ради Кілійського району Одеської області, зареєстрована 09.11.2016 відділом Держгеокадастру у Кілійському районі Одеської області, належної спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю IV-ОД № 075970, виданого 03 грудня 2004 року Кілійською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації Кілійського району Одеської області від 07 жовтня 2004 року № 583 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010452200480, кадастровий номер 5122385900:01:003:0344.

Право власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку зареєстровано 23.12.2016, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 280291329 від 20.10.2021.

Відповідно додоговору орендиземлі №966від 15серпня 2017року,укладеного між ОСОБА_2 (орендодавець),та СВК«Лад-Агро»(орендар),орендодавець надає,а орендарприймає встрокове платнекористування земельнуділянку дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,яка знаходитьсяна територіїШевченківської сільськоїради Кілійськогорайону Одеськоїобласті.Місце розташуваннята розмірземельної ділянкивизначено згідноз державнимактом направо власностіна земельнуділянку,кадастровий номер5122385900:01:003:0344.Орендна плата за умовами договору вноситься орендарем у натуральній формі: 1700 кг пшениці, 800 кг ячменю, 100 кг соняшника. За згодою сторін орендна плата може вноситись у грошовій формі на суму 1 500 грн з урахуванням податків. Строк дії договору 7 років.

Указаний договіроренди зареєстрованоуДержавному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.10.2018 за № 28530230.

Відповідно до довідки СВК «Лад-Агро» № 155 від 31.05.2022 ОСОБА_2 за договором оренди земельної ділянки № 966 від 15.08.2017 отримувала на рік такі виплати: у 2017 році - 1 207, 50 грн, у 2018 році - 3 300, 50 грн, у 2019 році - 3 300, 50 грн, у 2020 році виплати не здійснювалися у зв`язку з неврожаєм, у 2021 році - 3 284, 40 грн.

З довідки від 20.10.2021 № 16/1, виданої ОСОБА_1 слідує, що останній працює у ТОВ «Девелоперська компанія «Одеком Девелопмент» з 02.05.2018, займає посаду інженера з технічного нагляду. Дохід за період з 01.10.2020 по 30.09.2021 склав 78 000,00 грн.

Згідно з відомостями з трудової книжки та відповідно до листа ТОВ «Девелоперська компанія «Одеком Девелопмент» від 03.06.2022, 24.12.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади інженера з технічного нагляду ТОВ «Девелоперська компанія «Одеком Девелопмент» на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП за угодою сторін.

12.01.2022 ОСОБА_1 прийнято до ТОВ «ЗАРС» на посаду інженера з якості, про що свідчить запис у трудовій книжці.

Відповідно до довідки від 15.02.2022 № ЗА000000004, виданої ТОВ «ЗАРС», ОСОБА_1 працює в ТОВ «ЗАРС» з 12.01.2022, займає посаду інженера з технічного нагляду (будівництво). Його сукупний дохід за період з 12.01.2022 по 31.01.2022 склав 5717, 89 грн.

З довідки ГУ ДПС в Одеській області від 31.05.2022, наданої на виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17.05.2022 про витребування доказів, слідує, що ОСОБА_3 отримував дохід за період з січня 2021 року по листопад 2021 року у розмірі по 6 800 грн на місяць, у грудні 2021 року - 18600 грн від Одеського національного технологічного університету та 17 410, 55 грн від ТОВ «Девелоперська компанія «Одеком Девелопмент», у січні 2022 року - 5 717, 89 грн від ТОВ «ЗАРС», у лютому 2022 року у розмірі 7 760,00 грн від ТОВ «ЗАРС».

31.05.2022 ОСОБА_1 звільнено з ТОВ «ЗАРС» на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, що підтверджується копією наказу № 39/к-тр (розпорядження) про припинення трудового договору, та призначено йому допомогу по безробіттю.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 75 СК України, право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За правилами частин першої та другої статті 76 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв`язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності.

Відповідно до ч. 3 ст. 82 СК України право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що: 1) одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги; 2) платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.

Кожна з цих обставин може бути предметом спору, тому вона встановлюється судом і підлягає доведенню заінтересованою стороною.

Суд з`ясовує наявність зазначених обставин виключно на момент розгляду справи, тому, якщо вони виникли задовго до судового розгляду спору, суми, які сплачені з того часу не підлягають поверненню.

Суд виходитьіз того,що підставамидля припиненнястягнення аліментів, є певні зміни, які виникли після присудження судом аліментів, які пов`язані із припиненням потреби у матеріальній допомозі одержувача аліментів та неспроможністю платника аліментів надавати таку допомогу.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю II групи, встановленої безстроково, у зв`язку з чим є непрацездатною.

Рішенням Приморського районного судувід 02.03.2016у справі№ 522/26249/15-ц,зміненимрішенням Апеляційного суду Одеської області від 22.12.2016 в частині розміру аліментів, встановлено, що ОСОБА_2 у зв`язку з інвалідністю є непрацездатною та потребує матеріальної допомоги.

Суд зауважує, що обставини, встановлені судом, на підставі положень ч. 5 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

У зв`язку з цим, доводи позивача про те, що ОСОБА_2 не є особою, яка потребує матеріальної допомоги у розумінні частини четвертої статті 75 СК України та частини другої статті 76 СК України, не стосуються предмета доказування у даній справі.

Разом з тим, як на підставу своїх вимог позивач посилається, зокрема, на те, що відповідач отримує пенсію по інвалідності, розмір якої перевищує прожитковий мінімум.

У своїй постанові від 24.06.2021 у справі № 759/6629/19 Верховний Суд зазначив, що призначення особі з інвалідністю відповідної пенсії по інвалідності або іншої соціальної виплати не може знаходитися у зв`язку із виплатами, які здійснює подружжя на утримання іншого подружжя, яке є особою із інвалідністю. Факт призначення державою пенсії по інвалідності не може впливати на факт призначення судом аліментів на утримання подружжя або ж виключати його.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, доводи позовної заяви про отримання відповідачем пенсії не є визначальними для вирішення питання про припинення стягнення аліментів на дружину.

Що стосується доводів позивача про те, що 23.12.2016, тобто на наступний день після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, за ОСОБА_2 здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що, на думку позивача, може свідчити про намір відповідача приховати майно, від якого в подальшому отримуватиме дохід, то такі доводи є необґрунтованими, оскільки право власності на зазначену земельну ділянку отримано відповідачем безоплатно на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.12.2016, а розмір доходу, який отримує відповідач один раз на рік від надання такого нерухомого майна в оренду є незначним, суттєво не впливає на її матеріальне становище та не свідчить, що одержувач аліментів перестала у зв`язку з цим потребувати матеріальної допомоги.

Також посилання позивача на неодноразовий перетин відповідачем державного кордону України, не свідчить про відсутність потреби у матеріальній допомозі зі сторони позивача та ґрунтується на припущеннях, оскільки як підтверджено довідкою Державної Прикордонної служби України від 12.04.2022, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів, востаннє ОСОБА_2 перетинала державний кордон України у 2020 році.

Крім того,посилання позивачана ймовірневикористання відповідачемзавідомо підробленогомедичного документапро встановленняїй групиінвалідності,який слугував підставою для ухвалення судами рішень про стягнення на її користь аліментів, не входить до предмета доказування у даній справі у розумінні положень ч. 3 ст. 82 СК України та зводяться до незгоди з присудженням з нього на користь відповідача аліменти на підставі судового рішення.

Щодо доводівпозивача пронеможливість нимнадавати матеріальнудопомогу відповідачу,оскільки єдинимйого доходомбула заробітнаплата,розмір якоїскладав визначенийзаконом розмірмінімальної заробітноїплати,а начас розглядусправи вінвзагалі звільненийз роботиі перебуваєна облікуяк безробітний,то такідоводи неє підставоюдля задоволенняпозову,оскільки якпідтверджено матеріаламисправи,позивача булозвільнено якз ТОВ уТОВ «Девелоперськакомпанія «ОдекомДевелопмент» такі зТОВ «ЗАРС»на підставіп.1ст.36КЗпП України,яка передбачаєприпинення трудовогодоговору заугодою сторін,та свідчитьпро домовленістьсторін трудовогодоговору пройого припинення,а відтакі волевиявленняпрацівника найого припинення,а томувідсутні підставивважати пронаявність незалежнихвід позивачапричин,які перешкоджаютьйомупрацювати, отримувати дохід та надавати матеріальну допомогу відповідачу. Натомість позивач за віком є працездатним, відомостей про його неможливість за станом здоров`я працювати матеріали справи не містять.

Також посилання позивача на обов`язок їхньої повнолітньої доньки по утриманню своєї непрацездатної матері, не впливає на обов`язок позивача по сплаті аліментів на колишню дружину, призначених за рішенням суду, та не є підставою для задоволення позову.

Отже, на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, не доведено обставин, передбачених ч. 3 ст. 82 СК України, з якими закон пов`язує можливість припинення стягнення аліментів, присуджених за рішенням суду, а саме що ОСОБА_2 перестала потребувати матеріальної допомоги, або він неспроможний надавати таку матеріальну допомогу.

За таких обставин, правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору слід залишити за ним.

Керуючись ст. ст. 5, 13, 76-82, 258, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення виплати аліментів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 26.12.2022.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА