Постанова

від 20.06.2022 по справі 902/1031/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року Справа № 902/1031/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Шилан О.С.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - адв. Варцаба С.А.

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Яружанка"

на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.02.2022 р. ухваленого у м. Вінниці, повний текст складено 12.03.2022 р.

у справі № 902/1031/20 (суддя Міліціанов Р.В.)

за позовом Фермерського господарства "Яружанка"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес"

про стягнення 319 801,10 грн. збитків

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 24.02.2022 р. у справі № 902/1031/21 відмовлено у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Яружанка" до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" про стягнення 319 801,10 грн. збитків.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач Фермерське господарство "Яружанка" подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 24.02.2022 р. та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

ФГ Яружанка вважає рішення Господарського суду Вінницької області від 24.02.2022 р. незаконним та необґрунтованим і зазначає, що позивачем були надані суду першої інстанції докази понесених витрат як прямих збитків.

Щодо висновків суду першої інстанції про відсутність висновку експерта на обгрунтування розміру неодержаних доходів (упущеної вигоди), скаржник зазначає, що Верховний Суд за аналогічних обставин в постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/422/18 зауважив, що суди попередніх інстанцій не встановили та не перевірили, з яких саме втрат/доходів складається заявлена позивачем до стягнення сума збитків, а відповідно в якому розмірі, станом на яку дату та за який період вона розрахована, тоді як питання експертизи щодо розміру втраченої вигоди (неотриманих доходів) є правовим питанням, вирішення якого відповідно до законодавства віднесено до компетенції суду. Посилаючись на таку позицію, доводить, що розрахунок розміру упущеної вигоди наданий суду першої інстанції, він міститься в позовній заяві та підтверджений доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, які отримані не були через винні дії відповідача.

На підставі викладеного просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 24.22.2022 р. по справі № 902/1031/22 та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити.

Відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" відзиву на апеляційну скаргу не подав.

В судовому засіданні "21" червня 2022 року представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

В судовому засіданні "21" червня 2022 року представник позивача участі не взяв, оскільки у нього виникли технічні проблеми, що унеможливили участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Розгляд справи продовжений без участі представника позивача відповідно до ч.5 ст.197 ГПК України, де визначено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Враховано при цьому, що попереднє судове засідання 17.05.2022 р. проводилося за заявою Фермерського господарства "Яружанка" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, і представник позивача так само не зміг взяти участь в судовому засіданні з технічних причин протягом всього часу судового засідання. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 р. розгляд апеляційної скарги був відкладений на "21" червня 2022 р. об 12:00 год.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення розгляду апеляційної скарги без участі представника Фермерського господарства "Яружанка" за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Фермерське господарство "Яружанка" на підставі договорів оренди, які були укладені у 2015-2016 р.р., є орендарем земельних ділянок, розташованих на території Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, а саме:

- поле №2 ділянка площею 1,4703 га кадастровий номер 0522688000:01:000:0136;

- поле №2 ділянка площею 1,4703 га кадастровий номер 0522688000:01:000:0137;

- поле №2 ділянка площею 1,4703 га кадастровий номер 0522688000:01:000:0135;

-поле №2 ділянка площею 1,4702 га кадастровий номер 0522688000:01:000:0134;

- поле №2 ділянка площею 1,4704 га кадастровий номер 0522688000:01:000:0133;

- поле №2 ділянка площею 1,4702 га кадастровий номер 0522688000:01:000:0132;

- поле №2 ділянка площею 1,4703 га кадастровий номер 0522688000:01:000:0138;

- поле №2 ділянка площею 1,4703 га кадастровий номер 0522688000:01:000:0140;

-поле №2 ділянка площею 1,4704 га кадастровий номер 0522688000:01:000:0141;

-поле №2 ділянка площею 1,4703 га кадастровий номер 0522688000:01:000:0142;

- поле №2 ділянка площею 0,7349 га кадастровий номер 0522688000:01:000:0143;

- поле №2 ділянка площею 0,7351 га кадастровий номер 0522688000:01:000:0131.

Загальна площа земельних ділянок становить 16,1730 га, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав та договорами оренди, а саме: витягу з Державного реєстру речових прав № 186369915 від 28.10.2019 р. та договору оренди землі від 15.09.2016 р., витягу з Державного реєстру речових прав № 77299922 від 28.12.2016 р. та договору оренди землі від 15.09.2015 р., витягу з Державного реєстру речових прав № 77296125 від 28.12.2016 р. та договору оренди землі від 15.09.2016 р., витягу з Державного реєстру речових прав № 21705993 від 16.05.2014 р. та договору оренди землі від 25.12.2011 р., витягу з Державного реєстру речових прав № 77192262 від 27.12.2016 р. та договору оренди землі від 15.09.2016 р., витягу з Державного реєстру речових прав № 77164061 від 27.12.2016 р. та договору оренди землі від 15.09.2016 р., витягу з Державного реєстру речових прав № 21702669 від 16.05.2014 р. та договору оренди землі від 25.12.2011 р., витягу з Державного реєстру речових прав № 77152623 від 27.12.2016 р. та договору оренди землі від 15.09.2015 р., витягу з Державного реєстру речових прав № 77301746 від 28.12.2016 р. та договору оренди землі від 15.09.2015 р., витягу з Державного реєстру речових прав №186174491 від 25.10.2019 р. та договору оренди землі від 30.12.2018 р., витягу з Державного реєстру речових прав № 77298280 від 28.12.2016 р. та договору оренди землі від 15.09.2016 р., витягу з Державного реєстру речових прав № 77286026 від 28.12.2016 р. та договору оренди землі від 15.09.2016 р. /а.с. 14-49 у т.1/.

Звернувшись із позовом до суду, позивач доводить, що Фермерським господарством "Яружанка" виявлено факт неправомірного виконання сільськогосподарських робіт, а саме - посіву озимої пшениці технікою Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на земельних ділянках позивача. Доводить також, що на таких, належних йому ділянках Фермерське господарство "Яружанка" вже виконало оранку з внесенням мінеральних добрив для посіву соняшника урожаю 2018 року.

09.10.2017 р. представником ФГ "Яружанка" подано до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області заяву щодо проведення перевірки обставин незаконного самовільного захоплення СТОВ "Прогрес" земельних ділянок на полі № 2 /а.с.223 у т.3/. У заяві зазначено про виявлення факту проведення незаконних сільськогосподарських робіт технікою СТОВ "Прогрес" на земельних ділянках, орендованих ФГ "Яружанка", а саме - посів озимої пшениці на полі № 2 Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

16.11.2017 р. інспектором Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 535 від 01.11.2017 р. /а.с.224 у т.3/ здійснено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок сільськогосподарського призначення (поле № 2) на території Ярузької сільської ради (за межами населеного пункту) Могилів-Подільського району Вінницької області.

За результатами перевірки складений Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 557 від 16.11.2017 р., за змістом якого встановлено, що земельні частки (паї), які належать на праві користування (оренди) ФГ "Яружанка" загальною площею 16,1730 га використовувались СТОВ "Прогрес" за відсутності правовстановлюючих документів щодо надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо даних земельних ділянок, що є порушенням прав ФГ "Яружанка" та норм ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України /а.с. 51-53 у т.1/.

22.11.2017 р. державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області видано припис за № 306, яким зобов`язано СТОВ "Прогрес" у 30-й термін звільнити земельні ділянки (земельні частки (паї) сільськогосподарського призначення (поле №2) загальною площею 16,1730 га, які перебувають у користуванні (оренді) ФГ "Яружанка" на території Ярузької сільської ради (за межами населеного пункту) Могилів-Подільського району Вінницької області /а.с. 54-55 у т.1/.

СТОВ "Прогрес" зазначені вимоги не виконало, що підтверджується актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 43 від 23.01.2018 р. та № 366-ДК/171/АП/09/01/-18 від 04.05.2018 р. /а.с.56-59 у т.1/.

ФГ "Яружанка" листами вих. № 26/01 від 26.03.2018 р. та вих № 17/07 від 17.07.2018 р. зверталось до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з метою вжиття заходів для припинення незаконних дій СТОВ "Прогрес" /а.с.60, 63-64 у т.1/.

У відповіді на ці листи Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області листом № 0-2-0.442-6259/2-18 від 10.05.2018 р. повідомлено, що 22.11.2017 р. складено протокол про адміністративне правопорушення на СТОВ "Прогрес", виданий припис щодо усунення недоліків та винесена постанова про накладення адміністративного штрафу в сумі 340 грн., який оплачений у повному обсязі. Також за результатами перевірки встановлено, що земельні ділянки (земельні частки (паї) приватної власності громадян) площею 1,5971 га з кадастровим номером 052268800:01:000:0043 та площею 1,7753 га з кадастровим номером 052268800:01:000:0044 відповідно до договорів знаходяться у користуванні (оренді) ФГ Яружанка". Земельні ділянки знаходяться у єдиному масиві (поле № 1) ділянок, які використовуються СТОВ "Прогрес" та ФГ "Яружанка", на зазначеному полі проведено основний обробіток землі (оранка) та частина поля засіяна сільськогосподарською культурою озимою пшеницею та встановити де і ким оброблялись зазначені ділянки неможливо, оскільки не встановлені межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) /а.с. 61-62 у т.1/.

24.07.2018 р. по факту незаконного використання СТОВ "Прогрес" земельних ділянок, які орендує ФГ "Яружанка", внесені відомості до ЄРДР за № 12018020220000508 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

04.06.2018 р. кримінальне провадження за №12018020220000508 від 25.07.2018 р. закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження /а.с. 66-69 у т.1/.

Позивач у позові доводить, що в зв`язку з тим, що СТОВ "Прогрес" не дав змогу ФГ "Яружанка" обробляти земельні ділянки та збирати урожай, Фермерському господарству "Яружанка" завдані збитки як прямі, так і у вигляді упущеної вигоди в загальному розмірі 319801,10 грн.

Господарський суд Вінницької області відповідно до оскаржуваного рішення відмовив у задоволенні позову. Рішення суду мотивовано тим, що попри встановлений факт протиправного використання земельних ділянок відповідачем, позивач не довів належними та допустимими доказами реальність упущеної вигоди, а також ту суму/розмір реально неодержаних доходів, яка заявлена у позові.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. Тобто - обов`язковою умовою правомірного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

За самовільне зайняття земельних ділянок стаття 211 Земельного кодексу України передбачає цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність

Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом статті 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 224 ГК учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Склад та розмір відшкодування збитків визначено статтею 225 ГК України, відповідно до якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, відшкодування збитків (в т.ч. упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як факт їх понесення, так і розмір збитків.

Стосовно відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

У п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284, визначається неодержаний доход як доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Колегія суддів на підставі матеріалів справи дійшла висновку про доведеність належними і допустимими доказами факту вчинення СТОВ "Прогрес" протиправних дій щодо самовільного зайняття належних позивачу земельних ділянок. Такі обставини самовільного використання належних позивачеві земельних ділянок підтверджені актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки № 557 від 16.11.2017 р., згідно якого земельні ділянки, які належать на праві оренди ФГ "Яружанка" загальною площею 16,1730 га використовувались СТОВ "Прогрес" за відсутності правовстановлюючих документів; приписом № 306, за змістом якого зобов`язано СТОВ "Прогрес" звільнити від використання земельні ділянки (поле № 2) загальною площею 16,1730 га; актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 43 від 23.01.2018 р. та № 366-ДК/171/АП/09/01/-18 від 04.05.2018 р., про що зазначено вище /а.с. 50, 51-53, 54-55, 56-59 у т.1/.

Також, 22.11.2017 р. був складений протокол про адміністративне правопорушення на СТОВ "Прогрес" та видано припис щодо усунення недоліків та винесена постанова про накладення штрафу в сумі 340 грн., який оплачений відповідачем /а.с.54-55 у т.1/.

Наведені обставини не спростовані відповідачем. Разом з тим, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що факт зайняття земельних ділянок, які належать на праві оренди ФГ "Яружанка", спростувати не може, оскільки межі земельних ділянок, належних сторонам позивачу і відповідачу, не були чітко визначені.

Проте, для задоволення позову по даній справі доведення самого факту протиправної поведінки є недостатнім, визначальним є встановлення обставин прямого причинно-наслідкового зв`язку між понесеними позивачем збитками та упущеною вигодою та протиправними діями, а також підтверджений розмір збитків.

Разом з тим, розмір збитків не доведений позивачем належними та допустимими доказами в порядку ст.ст.74, 76-80 ГПК України.

Так, згідно з п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 /далі по тексту Порядок/ відшкодуванню підлягають:

вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво;

вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;

вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень;

вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд;

понесені або необхідні витрати на поліпшення якості земель за

період використання земельних ділянок з урахуванням економічних

показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво

(оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи;

інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані).

Відповідно до п.2 Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії, для визначення розміру збитків.

Отже, належним доказом відповідно до п.2 Порядку є акт комісії, створеної виконавчим комітетом сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Матеріали справи не містять відповідного акту комісії, створеної виконавчим комітетом Ярузької сільської ради на підставі Порядку.

Колегія суддів встановила, що 21.09.2020 р. ФГ "Яружанка" звернулась до Ярузької сільської ради із заявою, якою просило створити комісію по визначенню збитків, завданих землекористувачу, та розрахувати розмір збитків завданих ТОВ "Прогрес" землекористувачу ФГ "Яружанка" /а.с.37 у т.2/. За наслідком розгляду звернення сільською радою прийнято рішення 43 сесії 7 скликання №700 від 25.09.2020 р. "Про розгляд заяви ФР "Яружанка", яким вирішено: "Запропонувати ФГ "Яружанка" для врегулювання даного спору зернутись до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин або до суду" /а.с.41 у т.2/.

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2021 р. у справі № 120/7198/20-а за позовом Фермерського господарства "Яружанка" до Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання протиправним рішення і зобов`язання вчинити дії позов задоволено та визнано протиправним та скасовано рішення Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області 43 сесії 7 скликання №700 від 25.09.2020 р. "Про розгляд заяви ФГ "Яружанка"" та зобов`язано Ярузьку сільську раду Могилів-Подільського району Вінницької області повторно розглянути заяву Фермерського господарства "Яружанка" №18/09 від 21.09.2020 р. з поданими документами у відповідності до вимог "Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", затвердженого постановою КМУ України від 19.04.1993 р. № 284 /а.с.152-153 у т.4/. Судом зазначено, що відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам саме комісії, які створюються в тому числі сільськими радами уповноважені визначати розмір збитків та вказано, що земельна ділянка з приводу використання якої позивач просить визначити розмір збитків знаходиться на території Ярузької сільської ради, а отже остання є належним суб`єктом вирішення питання з яким звернувся позивач. Дійшов висновку, що спірне рішення, яким позивачу вказано на необхідність звернення до інших органів влади, в тому числі до суду для "врегулювання спору" є протиправним, а тому на підставі п.10 ч.2 ст. 245 КАС України підлягає скасуванню.

В подальшому ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.08.2021 р. у справі № 120/7198/20-а заяву Могилів-Подільським ВДВС у Могилів -Подільському районі Вінницької області ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький) задоволено та замінено боржника у виконавчому провадженні № 65208712, а саме - Ярузьку сільську раду Могилів-Подільського району Вінницької області її правонаступником - Могилів- Подільською міською радою Могилів-Подільського району Вінницької області /а.с.154 у т.4/.

Відповідно до протоколу засідання комісії з визначення та відшкодування розміру збитків власникам землі та землекористувачам при виконкомі Могилів-Подільської міської ради від 01.12.2021 р. вирішено недоцільним приймати рішення про затвердження розрахунку упущеної вигоди ФГ «Яружанка» так як дане питання розглядається у судовому порядку /а.с. 209 у т.4/.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що як рішенням Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області 43 сесії 7 скликання №700 від 25.09.2020 р. "Про розгляд заяви ФГ "Яружанка"", так і протокольним рішенням комісії з визначення та відшкодування розміру збитків власникам землі та землекористувачам при виконкомі Могилів-Подільської міської ради від 01.12.2021 р. позивачу безпідставно відмовлено у визначенні розміру збитків. Комісія, створена виконавчим комітетом неправомірно ухилилась від складання акту відповідно до п.2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284, і в установленому порядку розмір збитків не визначила.

Разом з тим, позивач відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України не надав інших доказів на підтвердження розміру збитків.

Так, розмір завданих прямих збитків позивачем заявлено у сумі 77550,88 грн. і на підтвердження такого розміру збитків надано суду розрахунки вартості мінеральних добрив на підставі акту №7 від 15.09.2017 р., суми виплаченої заробітної плати тракториста на внесення мінеральних добрив в сумі 320,23 грн., нарахування ЄСВ в сумі 70,45 грн., витрат дизельного палива в сумі 546,47 грн., заробітної плати тракториста на оранку в сумі 1334,27 грн., нарахування ЄСВ в сумі 293,54 грн., витрати дизельного палива на оранку в сумі 4205,21 грн., орендної плати на 1 рік паїв в сумі 28546,87 грн., єдиного податку в сумі 4159,85 грн. /а.с. 110, 111-250 у т.1, а.с. 1-75 у т. 2/.

Разом з тим, надані суду облікові документи підтверджують витрати на обробіток земельних ділянок, понесені позивачем у період володіннями відповідними ділянками, зокрема, у 2017 році, при цьому є витратами звичайної господарської діяльності, однак суду відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України не доведено, що такі витрати у заявленому розмірі є збитками внаслідок неправомірного зайняття земельних ділянок.

Також сплата позивачем орендної плати за оренду земельних ділянок є частиною господарської діяльності позивача, спрямована на виконання чинних договорів оренди, які не розірвані та укладені на тривалий термін. Тому оплата оренди на користь фізичних осіб не залежить від обставин самовільного зайняття земельних ділянок, оскільки дії відповідача не звільняли позивача від обов`язку виконувати умови укладених з третіми особами договорів.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 249/21-21 від 08.10.2021 р. /а.с. 100-107 у т.4/, яким, на думку позивача встановлено документальне підтвердження витрат в сумі 47099,00 грн., понесені Фермерським господарством "Яружанка" по вирощуванню урожаю соняшника за період з 15.09.2017 р. по 09.10.2017 р. на полі № 2, оскільки висновок експерта підтверджує лише арифметично вірний розрахунок позивача та не містить обґрунтування витрат саме на зайнятих СТОВ "Прогрес" земельних ділянках. Також висновок експерта не містить розрахунків плати за оренду земельних ділянок або упущеної вигоди.

Окремо, апеляційний суд зазначає, що згідно з ст. 11 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Земельні ділянки, які будуть використовуватися їх власниками, самостійно закріплюються межовими знаками встановленого зразка кожна окремо. Земельні ділянки, які їх власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками встановленого зразка лише по окружній межі єдиного масиву.

Наведена норма закону визначає порядок встановлення меж земельних ділянок (паїв) в натурі, а також визначає можливість самостійно встановити межові знаки земельних ділянок.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що межі земельних ділянок, що перебували в оренді позивача ФГ «Яружанка» були сформовані відповідності до вимог ст. ст. 79, 79-1 ЗК України з закріпленням в натурі (на місцевості) згідно актів прийому-передачі межових знаків на зберігання 01.11.2017 р. /а.с. 48-75 у т.2/, тобто після того, як позивачем були виконані роботи з оранки та внесення добрива, як це вбачається із наданих суду облікових документів.

У висновком експерта Вінницького відділення КНДІСЕ від 08.10.2021 р. № 249/21-21 підтверджено документально понесені ФГ «Яружанка» витрати у сумі 47099 грн. на вирощування соняшника за період з 15.09.2017 р. по 09.10.2017 р. Зазначено при цьому, що такі витрати були понесені на полі № 2, лише на частині якого розташовані земельні ділянки, надані в оренду позивачеві.

Колегія суддів встановила, крім того, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 р. у справі № 902/430/18 за позовом СТОВ "Прогрес" до ФГ "Яружанка" про стягнення 3140191,90 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок, відмовлено у задоволенні позову за аналогічних обставин. Апеляційним судом у справі № 902/430/18 встановлено, що в період 2015-2017 років позивачем та відповідачем були орендовані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходились на території Ярузької сільської ради, однак межі вказаних земельних ділянок не були встановлені в натурі відповідно до ст. 11 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", і такі земельні ділянки знаходились в загальних земельних масивах. Північно-західний апеляційний господарський суд, оцінюючи в сукупності наявні в матеріалах даної справи докази та врахувавши норми ст. 11 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", а також норми ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", яка визначає поняття самовільного зайняття земельної ділянки, дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, в розумінні ст. 76 ГПК України, доказами факт самовільного зайняття відповідачем саме тих земельних ділянок, з урахуванням площ та якісних характеристик яких позивачем було розраховано розмір завданих збитків протягом спірного періоду.

Судом враховано, що надані позивачем розрахунки оплати паливно-мастильних матеріалів, виплати заробітної плати водію, сплати податків та зборів носять узагальнений характер та не містять відомостей про вчинення таких дій безпосередньо на спірних земельних ділянках, зокрема, на підготовку до посіву земельних ділянок на полі № 2.

Розмір упущеної вигоди ФГ "Яружанка" визначено в сумі 242250,22 грн. з урахуванням собівартості соняшнику урожаю 2017-2018 рр. На підтвердження упущеної вигоди суду надані акти витрат паливно-мастильних матеріалів №№ 3-7 за квітень-червень 2018 року, накладні внутрішньогосподарського призначення №№ 5, 6, 7, 9 за період з 15.04.2018 р. по 23.05.2018 р., акти № 2 прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) на суму 137100,00 грн., акт № МО-043100/28594/1 прийняття - передавання товарної продукції електричної енергії від 18.09.2018 р. на суму 2839,61 грн., видаткові накладні за період з 17.01.2018 р. по 27.07.2018 р. та договори поставки соняшника, укладені з ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" з 17.09.2018 р. по 05.04.2019 р.

Колегія суддів вважає надані докази недостатніми і звертає увагу, що долучені до матеріалів справи договори поставки не підтверджують їх невиконання зі сторони позивача та неможливість виконати договори повністю чи частково іншими засобами. При цьому відсутні докази стягнення з позивача штрафних санкцій, заявлені претензіі тощо зі сторони контрагентів по договорах поставки, які б свідчили про факт невиконання зобов`язань позивачем та втраченого доходу.

При цьому надані документи, такі як акти витрат паливно-мастильних матеріалів, накладні внутрішньогосподарського призначення тощо, є односторонніми документами про внутрішній облік на підприємстві відповідача, і за відсутності інших доказів не є достатнім підтвердженням збитків.

Доводи позивача, що питання експертизи щодо розміру втраченої вигоди (неотриманих доходів) є правовим питанням, вирішення якого відповідно до законодавства віднесено до компетенції суду та що підрахунок розміру упущеної вигоди наведено у позовній заяві та підтверджено доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, відхиляються колегією суддів в т.ч. враховуючи норми Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 03.11.1998 року №705/3145, відповідно до яких основними завданнями експертизи документів про економічну діяльність підприємств й організацій є визначення: документальної обґрунтованості аналізу складу витрат; документальної обґрунтованості розрахунків плати за оренду майна; документальної обґрунтованості розрахунків втраченого заробітку (від несвоєчасної виплати компенсації заподіяної шкоди у разі втрати працездатності та в інших випадках); документальної обґрунтованості розрахунків втраченої вигоди; документальної обґрунтованості розрахунків економічного показника майнової шкоди (збитки, втрачена вигода).

Тобто, у межах експертного дослідження можливе вирішення експертом питань відносно обґрунтованості розрахунку понесених збитків та упущеної вигоди, а також обґрунтованості розрахунків плати за оренду майна, що є складовою вимог позивача.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено складу цивільного правопорушення для стягнення як прямих збитків так і упущеної вигоди, а саме не підтверджено розмір збитків.

Оскільки, судом відмовлено у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю, відсутні правові підстави для застосування строків позовної давності з огляду на вимоги ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 02.03.2022 р. у справі № 902/1031/20 ґрунтується на матеріалах справи, відповідає чинному законодавству, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Яружанка" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 24.02.2022 р. у справі № 902/1031/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Матеріали справи № 902/1031/20 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений 01.07.2022 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.