Ухвала

від 04.08.2022 по справі 902/1031/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 серпня 2022 року

м. Київ

Справа № 902/1031/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства «Яружанка»

на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.02.2022 (суддя Міліціанов Р. В.)

і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 (головуючий суддя Маціщук А. В., судді Олексюк Г. Є., Петухов М. Г.)

у справі № 902/1031/20

за позовом Фермерського господарства «Яружанка»

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес»

про стягнення 319 801,10 грн,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року Фермерське господарство «Яружанка» звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» про стягнення 319 801,10 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фермерське господарство «Яружанка» являється орендарем земельних ділянок розташованих на території Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області. Загальна площа земельних ділянок 16,1730 га, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав та договорами оренди. За твердженнями позивача, працівниками Фермерського господарства «Яружанка» було виявлено факт проведення незаконних сільськогосподарських робіт технікою Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» земельних ділянках позивача, а саме посів озимої пшениці. При цьому, на зазначених ділянках Фермерського господарства «Яружанка» була проведена оранка з внесенням мінеральних добрив для посіву соняшника урожаю 2018 року. Позивач у позовній заяві зазначив, що у зв`язку з тим, що Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» не дало змогу Фермерському господарству «Яружанка» обробляти земельні ділянки та збирати урожай, наніс збитки Фермерському господарству «Яружанка» в вигляді збитків у розмірі 319 801,10 грн.

24.02.2022 рішенням Господарського суду Вінницької області, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2022, відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що попри встановлений факт протиправного використання земельних ділянок відповідачем, позивач не довів належними та допустимими доказами реальність упущеної вигоди, а також ту суму/розмір реально неодержаних доходів, яка заявлена у позові.

20.07.2022 скаржник надіслав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.02.2022 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 у справі № 902/1031/20.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2022 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.02.2022 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 у справі № 902/1031/20 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

Частина сьома статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Таким чином, правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають вимогам вищенаведеної статті 129 Конституції України та узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 319 801,10 грн збитків, що менше ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Фермерське господарство «Яружанка» в обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень посилається на ряд справ Верховного Суду та зазначає про неврахування висновків викладених в постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд зазначає, що такі посилання скаржника не є доводами, які у розумінні підпунктів «а» - «г» пункту 2 частини 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підтверджують наявність випадку (випадків), який (які) дає (дають) право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.

При цьому, скаржник навів лише перелік норм та постанов Верховного Суду, однак, не вказав, який саме висновок щодо застосування якої конкретної норми права та в яких правовідносинах не було враховано апеляційним господарським судом, а також у чому саме полягає відмінність його висновків від висновків Верховного Суду. Зазначення окремо лише норм та постанов без будь-якого взаємозв`язку та правового обґрунтування подібності правовідносин, не є належним правовим обґрунтуванням зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів «а», «б», «в» і «г» пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а Суд не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Доводи скаржника (в тому числі із посиланнями на ряд постанов Верховного Суду (також без належного обґрунтування цих посилань) зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій, необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23.10.1996; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19.12.1997).

Таким чином законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України і це повністю узгоджується із положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у цій справі, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства «Яружанка» на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.02.2022 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 у справі № 902/1031/20.

2. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникові разом із доданими до неї додатками.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил