Рішення

від 12.01.2022 по справі 910/9230/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.01.2022Справа № 910/9230/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі помічника судді Карлюк М. О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІТЕК ГРУП"

2. Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 13.01.2022,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІТЕК ГРУП" (далі - відповідач 1, Товариство) та Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач 2, Адміністрація) про:

- визнання припиненими трудові відносини у зв`язку із звільненням з посади директора ТОВ "ЛОГІТЕК ГРУП" за власним бажанням з дати ухвалення рішення:

- зобов`язання Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію внести відповідні зміни до відомостей про керівника ТОВ "ЛОГІТЕК ГРУП".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 було відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 у справі № 910/9230/21 скасовано, матеріали позовної заяви передані до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Ухвалою від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовче провадження, підготовче засідання у справі призначити на 25.10.2021, запропоновано позивачу у строк до 20.10.2021 надати до суду оригінал позовної заяви та доданих до неї документів, що були судом повернуті та встановлено сторонам строки на вчинення процесуальних дій.

За наслідками судового засідання 25.10.2021 суд ухвалив відкласти підготовче засідання у справі на 22.11.2021 та витребувати у відповідача 2 належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІТЕК ГРУП".

04.11.2021 від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

05.11.2021 від відповідача на виконання ухвали суду надійшла копія реєстраційної справи ТОВ "ЛОГІТЕК ГРУП".

08.11.2021 до суду надійшла заява позивача про долучення документів.

09.11.2021 до суду надійшов відзив відповідача 2.

У судовому засіданні 22.11.2021 суд ухвалив продовжити підготовче провадження у справі на 30 днів до 04.01.2022 (включно) та відкласти підготовче засідання у справі на 13.12.2021.

У судове засідання 13.12.2021 прибули представники позивача та відповідача 2.

Ухвалою суду від 13.12.2021 суд вирішив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті в судовому засіданні 13.01.2022.

Представник позивача в судовому засіданні 13.01.2022 просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені в позові.

Під час судового засідання 13.01.2022 представник відповідача 2 надав свої пояснення проти задоволення позовних вимог.

Товариство не направило свого представника для участі в судовому засіданні 13.01.2022.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками та учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІТЕК ГРУП» є:

ОСОБА_2 , Країна громадянства: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_1 , Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 37 500,00;

ОСОБА_3 , Країна громадянства: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_2 , Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 37500,00.

Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, директором ТОВ «ЛОГІТЕК ГРУП» є ОСОБА_1 .

06.07.2012 ОСОБА_1 на підставі наказу № 18-к від 06.07.2012 було переведено на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІТЕК ГРУП».

06.07.2012 ОСОБА_1 приступив до виконання повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІТЕК ГРУП».

21.03.2013 ОСОБА_1 на адресу Товариства направлено заяву про звільнення з посади директора ТОВ «ЛОГІТЕК ГРУП» з 04.04.2013 за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України, про що свідчить опис вкладення в цінний лист за № 0303108503338. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, заяву про звільнення ОСОБА_1 . Товариство отримало 29.03.2013.

29.04.2021 ОСОБА_1 на адресу кожного з учасників ТОВ «ЛОГІТЕК ГРУП» було направлено повторне повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІТЕК ГРУП".

Учасники були повідомлені про те, що загальні збори учасників ТОВ «ЛОГІТЕК ГРУП» будуть проведені 31.05.2021 о 10:00 за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до вказаного повідомлення, порядок денний мав складатися з наступних питань:

1) Про обрання Голови та Секретаря загальних зборів учасників Товариства.

2) Про звільнення директора Товариства.

3) Про призначення нового директора Товариства.

4) Про уповноваження осіб на проведення державної реєстрації зміни директора в ЄДР.

У зв`язку з неявкою учасників товариства на Загальні збори, відсутністю повноважних представників учасників товариства, відсутності пропозицій щодо зміни директора товариства. ОСОБА_1 було проголошено про закриття реєстрації Зборів та проголошено те, що Збори не відбулися.

На підтвердження зазначеного складено акт № 01 від 31.05.2020 "Про неявку учасників ТОВ "ЛОГІТЕК ГРУП" на Загальні збори учасників", підписаний директором ОСОБА_1 та свідками.

Враховуючи те, що Загальні збори учасників товариства не відбулися, можливість провести Збори та вирішити питання щодо припинення трудових правовідносин між ТОВ "ЛОТІТЕК ГРУП" та ОСОБА_1 відсутня, останній звернувся із даним позовом до суду, в межах якого також просить суд зобов`язати Адміністрацію внести відповідні зміни до відомостей про керівника Товариства.

Адміністрація заперечувала проти задоволення позовних вимог, заявлених до відповідача 2 з тих підстав, що позовні вимоги ОСОБА_1 не узгоджуються із нормами законодавства та технічно неможливо внести відповідні записи до реєстру за відсутності подання певної інформації.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19.

Згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України ( далі - КЗпП України) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Частиною першою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (частина перша статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган попередивши власника письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18.

Статутом Товариства, зокрема, пунктом 5.1. передбачено, що директор призначається і звільняється з посади Загальними зборами учасників Товариства. Таким чином позивач, як директор товариства, не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Відповідно до частин 2, 3 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та сторонами не спростовано, що ОСОБА_1 23.04.2021 було ініційовано скликання загальних зборів учасників товариства. Про це позивач повідомив учасників ТОВ "ЛОГІТЕК ГРУП" листом про оголошення скликання загальних зборів, який направлено учасникам товариства рекомендованими листами з описом вкладення. Згідно з актом № 01 від 31.05.2021, загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІТЕК ГРУП", призначені на 31.05.2021, не відбулися у зв`язку з тим, що учасники товариства не з`явився.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18.

Передбачений частиною 1 статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов`язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення. При цьому на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов`язок належного повідомлення інших учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що 29.03.2013 позивачем була направлена заява про звільнення з посади (опис вкладення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303108503338), 29.04.2021 повторне повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства (описи вкладення та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення №№ 0311330008399, 0311330008380). Вказані документи засвідчують факт того, що ОСОБА_1 дотримані приписи законодавства та у повному обсязі вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин із Товариством.

Таким чином, оскільки судове рішення має ґрунтуватися на обставинах, що були встановлені судом на підставі наданих сторонами доказів, враховуючи, що наявні в матеріалах справи свідчать про доведеність позивачем порушення його прав з боку Товариства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав задоволення позовних вимог в частині визнання припиненими трудових відносин.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Адміністрацію внести відповідні зміни до відомостей про керівника ТОВ "ЛОГІТЕК ГРУП" суд відзначає наступне.

За приписами частини 2 статті 5 ГПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (стаття 173 ГПК України).

Беручи до уваги задоволення позовної вимоги про припинення трудових відносин, враховуючи, що для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19) суд дійшов висновку про задоволення цієї вимоги.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (стаття 13 ГПК України).

З огляду на викладене вище, беручи до уваги встановлені судом обставини, не спростовані відповідачами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача 1.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІТЕК ГРУП" та Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ) у зв`язку із звільненням з посади директора ТОВ "ЛОГІТЕК ГРУП" (02081, місто Київ, ПРОСПЕКТ ГРИГОРЕНКА ПЕТРА, будинок 20-А, квартира 21; ідентифікаційний код 36824282) за власним бажанням.

3. Зобов`язати Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію (02068, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯ, будинок 11; ідентифікаційний код 37388222) внести відповідні зміни до відомостей про керівника ТОВ "ЛОГІТЕК ГРУП" (02081, місто Київ, ПРОСПЕКТ ГРИГОРЕНКА ПЕТРА, будинок 20-А, квартира 21; ідентифікаційний код 36824282), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІТЕК ГРУП" (02081, місто Київ, ПРОСПЕКТ ГРИГОРЕНКА ПЕТРА, будинок 20-А, квартира 21; ідентифікаційний код 36824282) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ) 4 540,00 (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 копійок) грн судового збору.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04.07.2022.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ