Постанова
від 10.08.2021 по справі 910/9230/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2021 р. Справа№ 910/9230/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Шапрана В.В.

секретар Рибчич А.В.

за участю

представників позивача - Солдаткін О.С.

відповідача-1 - не з`явились

відповідача-2 - не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.06.2021 р.

у справі № 910/9230/21 (суддя - Джарти В.В.)

за позовом ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Логітек Груп"

2. Дарницької районної в місті державної адміністрації

про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логітек Груп" та Дарницької районної в місті державної адміністрації про:

- визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Логітек Груп" у зв`язку із звільненням з посади директора за власним бажанням з дати ухвалення рішення суду;

- зобов`язання Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації внести відповідні зміни до відомостей про керівника, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.06.2021 р. у справі № 910/9230/21 відмовлено у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду м. Києва.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що спір у даній справі виник з корпоративних відносин, який підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/22/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ; вирішено здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи; справу № 910/9230/21 призначено до розгляду на 10.08.2021 р.; встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

У судове засідання 10.08.2021 р. представники відповідачів не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

30.07.2021 р. через канцелярію суду від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника Дарницької районної в місті державної адміністрації.

Доказів поважності відсутності представника відповідача-1 суду не надано.

Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що представник відповідача-1 був позбавлений можливості через будь-які перешкоди, в тому числі і карантинні, бути присутнім у судовому засіданні.

Крім цього відповідач-1 не наполягав на обов`язковій участі його представника у судовому засіданні, відповідного клопотання від нього не було подано апеляційному суду.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

У судовому засіданні 10.08.2021 р. представник позивача надав усні пояснення по суті своєї апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 ГПК України.

У відповідності до ч. 3 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, місцевий суд виходив з того, що вказаний спір не є корпоративним, а правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю Логітек Груп і його директором, який вимагає свого звільнення в судовому порядку, за своєю правовою природою є трудовим спором.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працював на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Логітек Груп на підставі наказу № 18-к від 06.07.2012 р.

21.03.2013 р. ОСОБА_1 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Логітек Груп було направлено заяву про звільнення його з посади директора цього товариства з 04.04.2013 р. за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України

Вказаний лист був отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю Логітек Груп 29.03.2013 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

29.04.2021 р. позивач направив на адресу кожного з учасників товариства повторне повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариством з обмеженою відповідальністю Логітек Груп , які мали бути проведені 31.05.2021 р.

Відповідно до вказаного повідомлення на порядок денний загальних зборів ставилося, зокрема, питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства.

Однак вказані загальні збори учасників не відбулися у зв`язку з неявкою учасників цього товариства, що підтверджується актом № 1 від 31.05.2021 р. Про неявку учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Логітек Груп на загальні збори учасників .

У зв`язку з тим, що загальні збори учасників товариства не відбулися, відсутня можливість провести загальні збори та вирішити питання щодо припинення трудових відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю Логітек Груп та ОСОБА_1 , останній звернувся із відповідним позовом до суду.

Порядок створення та діяльності господарських товариств, одним із різновидів яких є товариство з обмеженою відповідальністю врегульовано у низці нормативних актів, серед яких Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України Про господарські товариства .

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України Про господарські товариства товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

За змістом ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права визначаються як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи у управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з ч. 3 ст. 167 ГК України корпоративні відносини визначаються як відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Повноваженнями щодо управління товариством наділені учасники товариства, права яких передбачено у ст. 10 Закону України Про господарські товариства .

Управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч. ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України).

У товариствах, в яких законом чи установчими документами передбачено утворення виконавчого органу, здійснення управлінської діяльності покладено на нього (ст. 23 Закону України Про господарські товариства ).

Відповідно до ст. 58 Закону України Про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

У ч. 1 ст. 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Згідно зі ст. 3 Кодексу законів про працю України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

У Кодексі законів про працю України визначено виключний перелік підстав припинення трудового договору.

За приписами ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку з цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Зважаючи на це, зміст положень ч. 3 ст. 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 р. у справі № 145/1885/15-ц, від 10.04.2019 р. у справі № 510/456/17 та від 19.02.2020 р. у справі № 145/166/18.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.01.2010 р. № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний фінансово-правовий консалтинг про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Таким чином, вимоги позивача про визнання трудових відносин припиненими у даній справі не можуть бути розглянуті у порядку цивільного судочинства, оскільки стосуються корпоративних прав, що відноситься до господарської юрисдикції.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим судом було неправильно визначено предметну юрисдикцію даного спору, оскільки спір у справі № 910/9230/21 підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За змістом ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, остання передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду м. Києва від 14.06.2021 р. у справі № 910/9230/21 - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.06.2021 р. у справі № 910/9230/21 скасувати.

3. Справу № 910/9230/21 передати до Господарського суду м. Києва для продовження розгляду.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 12.08.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

В.В. Шапран

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення10.08.2021
Оприлюднено13.08.2021
Номер документу98968310
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/9230/21

Рішення від 12.01.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Джарти В.В.

Ухвала від 13.12.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Джарти В.В.

Ухвала від 22.11.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Джарти В.В.

Ухвала від 25.10.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Джарти В.В.

Ухвала від 04.10.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Джарти В.В.

Постанова від 10.08.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Буравльов С.І.

Ухвала від 20.07.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Буравльов С.І.

Ухвала від 14.06.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Джарти В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні