Рішення

від 22.06.2022 по справі 914/1121/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2022 Справа № 914/1121/20

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Дзюби М.Р., розглянувши справу

за позовом: Об`єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу

та: Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу

до відповідача-1: Львівської міської ради

відповідача-2: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

відповідача-3: Громадської організації «Асоціація самоврядних ринків України»

відповідача-4: Приватного підприємства «Наш ринок»

за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Кабінету Міністрів України

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Міністерства культури та інформаційної політики України

третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Львівської обласної державної адміністрації

третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу - Грищенко Наталії Олександрівни

про: скасування наказів, визнання недійсними правочинів, скасування державної реєстрації права власності та записів про проведені державні реєстрації права власності, приведення сторін в попередній стан, зобов`язання надати належне відшкодування,

представники:

позивача-1: не з`явився,

позивача-2: не з`явився,

відповідача-1: Коржевич У.Ф.,

відповідача-2: Є.Мотов,

відповідача-3: не з`явився,

відповідача-4: Павлишин І.А.,

третьої особи-1 (на стороні позивачів): не з`явився,

третьої особи-2 (на стороні позивачів): не з`явився,

третьої особи-3 (на стороні позивачів): Брильовська О.Р.,

третьої особи-1 (на стороні відповідачів): Паращич В.П.,

третьої особи-2 (на стороні відповідачів): не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2020р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Об`єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу та Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Львівської міської ради, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Громадської організації «Асоціація самоврядних ринків України» та Приватного підприємства «Наш ринок» про скасування наказів, визнання недійсними правочинів, скасування державної реєстрації права власності та записів про проведені державні реєстрації права власності, приведення сторін в попередній стан, зобов`язання надати належне відшкодування.

13.05.2020р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 10.06.2020р.; залучити до участі у справі в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Кабінет Міністрів України (місцезнаходження: 01008, м.Київ, Печерський район, вулиця Грушевського, будинок 12/2; ідентифікаційний код: 00031101); залучити до участі у справі в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Міністерство культури та інформаційної політики України (місцезнаходження: 01008, м.Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 12/2; ідентифікаційний код: 43220275); залучити до участі у справі в якості третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Львівську обласну державну адміністрацію (місцезнаходження: 79008, Львівська обл., місто Львів, вул.Винниченка, будинок 18; ідентифікаційний код: 00022562); залучити до участі у справі в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (місцезнаходження: 79040, Львівська обл., місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 299; ідентифікаційний код: 2652681), залучити до участі у справі в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу - Грищенко Наталію Олександрівну (номер свідоцтва: 5453; адреса: 79000, м. Львів, вул. П.Дорошенка, 44/1);викликати представників учасників справи у підготовче засідання; витребувати в Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (місцезнаходження: 79008, Львівська обл., місто Львів, пл.Галицька, будинок 15; ідентифікаційний код: 25558625) належним чином завірені копії наказів Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №481-0 від 28.09.2018р. та №514-0 від 22.10.2018р. та договору оренди №5361 від 22.11.2018р.; витребувати у Громадської організації «Асоціація самоврядних ринків України» (місцезнаходження: 79007, Львівська обл., місто Львів, вулиця Рапопорта, будинок 8; ідентифікаційний код: 36248908) належним чином завірені копії договору оренди №5361 від 22.11.2018р. та договору суборенди №6028 від 21.12.2018р.; витребувати у Приватного підприємства «Наш ринок» (місцезнаходження: 79007, Львівська обл., місто Львів, вулиця Рапопорта, будинок 8; ідентифікаційний код: 37072877) належним чином завірену копію договору суборенди №6028 від 21.12.2018р.; витребувати в Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (місцезнаходження: 79040, Львівська обл., місто Львів, вулиця Городоцька , будинок 299; ідентифікаційний код: 2652681) реєстраційні справи на будівлі літ. « 0-2» загальною площею 129,3 кв. м, будівлі літ. «Г-1» загальною площею 143,1 кв. м, що на вул. Рапопорта, 8 у м. Львові.

На виконання ухвали Господарського суду міста Львова від 13.05.2020р. у справі №914/1121/20, управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради супровідним листом, який зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№18594/20, на адресу суду надіслано оригінали реєстраційних справ (№ 695433646101 (31 арк.); № 695498346101 (34 арк.) на об`єкти нерухомості, а саме нежитлової будівлі літ.»Г-1» та адміністративно-побутової будівлі літ. «О-2» в будинку №8 по вул. Рапопорта у м.Львові.

27.05.2020р. на адресу суду від представника третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів надійшло пояснення щодо позову, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№18580/20.

04.06.2020р. відповідачем-2 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

09.06.2020р. відповідачем-3 подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№19277/20.

09.06.2020р. відповідачем-4 подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№19278/20.

10.06.2020р. відповідачем-1 подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№19407/20.

У підготовчому засіданні 10.06.2020р. прийняли участь повноважні представники позивачів, третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів.

Протокольною ухвалою від 10.06.2020р. суд постановив розгляд справи відкласти на 01.07.2020р.

Крім того, ухвалою від 12.06.2020р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4, третю особу-2 (на стороні позивачів), третю особу-3 (на стороні позивачів), третю особу-1 (на стороні відповідачів), третю особу-2 (на стороні відповідачів) у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання.

30.06.2020р. відповідачем-2 подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№20796/20.

01.07.2020р. на адресу суду від представника третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів, надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№20883/20.

У зв`язку із перебуванням судді Король М.Р. у відпустці, відкладене на 01.07.2020р. підготовче засідання у даній справі не відбулося.

Господарським судом Львівської області ухвалою від 03.07.2020р. у справі №914/1121/20 підготовче засідання призначено на 14.07.2020р. о 12.30 год., викликано представників сторін в підготовче засідання.

13.07.2020р. на адресу суду від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№21726/20.

На виконання наказу в.о. голови суду №27 від 13.07.2020р. «Про тимчасові заходи попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19», в період з 14.07.2020р. по 15.07.2020р. проведено санітарну дезінфекцію приміщення Господарського суду Львівської області.

У зв`язку із вищевикладеним, призначене на 14.07.2020р. підготовче засідання у цій справі не відбулося.

Господарським судом Львівської області ухвалою від 16.07.2020р. у справі №914/1121/20 підготовче засідання призначено на 19.08.2020р. о 12.15 год., викликано представників учасників справи в підготовче засідання.

28.07.2020р. на адресу суду від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№22803/20.

03.08.2020р. на адресу суду від позивачів, надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа Тимчасово Повіреної у справах США в Україні Крістіни Квін від 13.07.2020р. до Міністра культури та інформаційної політики України О.Ткаченка (з нотаріально завіреним перекладом на українську мову) та довіреності №3 від 23.07.2020р., яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№23230/20.

19.08.2020р. відповідачем-2 подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№24707/20.

19.08.2020р. на адресу суду від позивачів, надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№1955/20.

У підготовчому засіданні 19.08.2020р. прийняли участь повноважні представники позивачів, відповідача-1.

Протокольною ухвалою від 19.08.2020р. суд постановив розгляд справи відкласти на 02.09.2020р.

Крім того, ухвалою від 21.08.2020р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4, третю особу-1 (на стороні позивачів), третю особу-2 (на стороні позивачів), третю особу-3 (на стороні позивачів), третю особу-1 (на стороні відповідачів), третю особу-2 (на стороні відповідачів) у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання.

01.09.2020р. на адресу суду від позивачів, надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії припису Міністерства культури та інформаційної політики України від 21.08.2020р. №10463/6.11.6, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№25558/20.

02.09.2020р. представником третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів, подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№25673/20.

У підготовче засідання 02.09.2020р. з`явилися представники позивачів, відповідача-1, відповідача-2, та третьої особи 3 (на стороні позивачів). Інші учасники справи участі повноважних представників у вищевказаному підготовчому засіданні не забезпечили.

У підготовчому засіданні 02.09.2020р., розглянувши клопотання позивачів про зупинення провадження у справі (вх.№1955/20 від 19.08.2020р.), суд ухвалив: клопотання позивачів про зупинення провадження у справі (вх.№1955/20 від 19.08.2020р.) задовольнити, зупинити провадження у справі №914/1121/20 до набрання законної сили судовим рішенням в справі №466/5066/13-ц.

08.09.2020р. відповідачем-1 подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№26123/20.

Господарським судом Львівської області ухвалою від 18.01.2022р. провадження у справі №914/1121/20 поновлено, підготовче засідання призначено на 09.02.2022р. о 13.20 год., явку представників учасників справи в підготовче засідання визнано обов`язковою.

02.02.2022р. на адресу суду від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№2759/22.

09.02.2022р. на електронну адресу суду від представника третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів, надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№3624/22.

09.02.2022р., на електронну адресу суду, позивачем-2 подано заяву про відкладення розгляду справи, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№3736/22.

У підготовчому засіданні 09.02.2022р. прийняли участь повноважні представники відповідача-2, відповідача-4 та третьої особи-1 (на стороні позивачів).

Протокольною ухвалою від 09.02.2022р. суд постановив розгляд справи відкласти на 02.03.2022р.

Крім того, ухвалою від 10.02.2022р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав позивачів, відповідача-1, відповідача-3, третю особу-2 (на стороні позивачів), третю особу-3 (на стороні позивачів), третю особу-1 (на стороні відповідачів), третю особу-2 (на стороні відповідачів) у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання.

У підготовче засідання 02.03.2022р. учасниками справи участь повноважних представників не забезпечено.

Протокольною ухвалою від 02.03.2022р. суд постановив розгляд справи відкласти на 30.03.2022р.

Крім того, ухвалою від 02.03.2022р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав позивачів, відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4, третю особу-1 (на стороні позивачів), третю особу-2 (на стороні позивачів), третю особу-3 (на стороні позивачів), третю особу-1 (на стороні відповідачів), третю особу-2 (на стороні відповідачів) у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання.

29.03.2022р. на електронну адресу суду від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№6900/22.

30.03.2022р., на електронну адресу суду, позивачами подано заяву про відкладення розгляду справи, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№6924/22.

У підготовчому засіданні 30.03.2022р. прийняли участь повноважні представники відповідача-1, відповідача-4 та третьої особи-1 (на стороні позивачів).

Протокольною ухвалою від 30.03.2022р. суд постановив розгляд справи відкласти на 27.04.2022р.

Крім того, ухвалою від 30.03.2022р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав позивачів, відповідача-2, відповідача-3, третю особу-1 (на стороні позивачів), третю особу-2 (на стороні позивачів), третю особу-3 (на стороні позивачів), третю особу-1 (на стороні відповідачів), третю особу-2 (на стороні відповідачів) у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання.

26.04.2022р. на електронну адресу суду від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№6900/22.

27.04.2022р., на електронну адресу суду, позивачем-2 подано заяву про відкладення розгляду справи, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№8557/22.

У підготовчому засіданні 27.04.2022р. прийняли участь повноважні представники відповідача-1, відповідача-4, третьої особи-1 (на стороні позивачів) та третьої особи-3 (на стороні позивачів).

Протокольною ухвалою від 27.04.2022р. суд постановив відхилити клопотання позивача-2 про відкладення розгляду справи, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 25.05.2022р.

Крім того, ухвалою від 27.04.2022р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав позивачів, відповідача-2, відповідача-3, третю особу-2 (на стороні позивачів), третю особу-1 (на стороні відповідачів), третю особу-2 (на стороні відповідачів) у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті.

29.04.2022р. на адресу суду від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№8728/22.

25.05.2022р., на електронну адресу суду, позивачем-2 подано заяву про відкладення розгляду справи, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№11033/22.

25.05.2022р. на електронну адресу суду від представника третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів, надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№10994/22.

У судовому засіданні 25.05.2022р. прийняли участь повноважні представники позивачів, відповідача-1, відповідача-4, третьої особи-1 (на стороні позивачів) та третьої особи-1 (на стороні відповідачів).

Протокольною ухвалою від 25.05.2022р. суд постановив відкласти розгляд справи на 08.06.2022р.

Крім того, ухвалою від 25.05.2022р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача-2, відповідача-3, третю особу-2 (на стороні позивачів), третю особу-2 (на стороні відповідачів), третю особу-3 (на стороні позивачів) у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті.

07.06.2022р. на електронну адресу суду від представника третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів, надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№12069/22.

08.06.2022р. на адресу суду від позивача-1 надійшла заява про повернення до стадії підготовчого засідання, яка зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№12122/22.

08.06.2022р. на адресу суду від позивачів надійшла заява про долучення додаткових доказів та поновлення строку для подання таких, яка зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№12137/22.

У судовому засіданні 08.06.2022р. прийняли участь повноважні представники позивачів, відповідача-1, відповідача-2, відповідача-4, третьої особи-1 (на стороні позивачів) та третьої особи-1 (на стороні відповідачів).

Протокольною ухвалою від 08.06.2022р. суд постановив визнати поважними причини пропуску строку на подання доказів, поновити такий строк та долучити докази до матеріалів справи, відмовити у клопотанні про повернення до стадії підготовчого провадження.

В судовому засіданні 08.06.2022р. було оголошено перерву до 23.06.2022р.

Крім того, ухвалою від 13.06.2022р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача-3, третю особу-2 (на стороні позивачів), третю особу-3 (на стороні позивачів) у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті.

23.06.2022р., на електронну адресу суду, позивачем-2 подано заяву про відкладення розгляду справи, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№13416/22.

У судовому засіданні 23.06.2022р. прийняли участь повноважні представники відповідача-1, відповідача-2, відповідача-4, третьої особи-3 (на стороні позивачів) та третьої особи-1 (на стороні відповідачів).

Протокольною ухвалою від 23.06.2022р. суд постановив відхилити клопотання позивача-2 про відкладення розгляду справи.

Суть спору: Спір виник у зв`язку з тим, що позивачі вважають накази Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №481-О від 28.09.2018р. та №514-О від 22.10.2018р., договір оренди №5361 від 22.11.2018р. та договір суборенди № 6028 від 21.12.2018р. такими, що прийнято та відповідно укладено з порушенням вимог пам`яткоохоронного законодавства, законодавства у сфері поховань, чинних міжнародних договорів; порушують права та охоронювані законом інтереси позивачів, - а тому, накази підлягають визнанню незаконними та скасуванню, а зазначені договори - недійсними, в судовому порядку.

Позиція позивачів:

Позивачі звернулись до суду з вимогами про: скасування наказів Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №481-0 від 28.09.2018р. та №514-0 від 22.10.2018р.; визнання недійсними правочинів: договору оренди №5361 від 22.11.2018р. адміністративно-побутової будівлі літ. «О-2» загальною площею 129,3кв. м, будівлі літ. «Г-1» загальною площею 143,1 кв. м, що на вул. Рапопорта, 8 у м.Львові, укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та ГО «Асоціація самоврядних ринків України» строком до 21.11.2028р.; договору суборенди №6028 від 21.12.2018р. нежитлових приміщень І поверху під інд. 2, 3 загальною площею 31,7 кв. м для торгівельних об`єктів з продажу непродовольчих товарів та під інд.1 площею 19,2 кв. м для громадської вбиральні, адміністративно- побутової будівлі літ. «О-2»; нежитлових приміщень І поверху під індексами: 1-13 площею 119,9 кв. м, для торгівельних об`єктів з продажу непродовольчих товарів, складів та ремонтної майстерні, будівлі під літ. «Г-1», що на вул. Рапопорта, 8 у м.Львові, укладеного між ГО «Асоціація самоврядних ринків України» строком до 20.12.2023р. та ПП «Наш ринок»; скасування державної реєстрації права власності та запису про проведену державну реєстрацію права власності територіальної громади м.Львова в особі Львівської міської ради на: адміністративно-побутову будівлю літ. «О-2» загальною площею 129,3 кв. м, реєстраційний №695498346101, номер запису про право власності: 10673168 від 22.07.2015р.; будівлю літ. «Г-1» загальною площею 143,1 кв. м, реєстраційний №695433646101, номер запису про право власності: 10672041 від 22.07.2015р., що на вул. Рапопорта, 8 у м.Львові; скасування державної реєстрації права оренди та записів про проведену державну реєстрацію права оренди: адміністративно-побутової будівлі літ. «О-2» загальною площею 129,3 кв. м, реєстраційний №695498346101, що на вул. Рапопорта, 8 у м.Львові, номер запису: 29056861; а також будівлі літ. «Г-1» загальною площею 143,1 кв. м, реєстраційний №695433646101, що на вул. Рапопорта, 8 у м.Львові, номер запису: 29052171, здійснених 22.11.2018р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу - Грищенко Н.О.; скасування державної реєстрації та записів про проведену державну реєстрацію права суборенди: нежитлових приміщень І поверху під інд. 2, 3 загальною площею 31,7 кв. м для торгівельних об`єктів з продажу непродовольчих товарів та під інд.1 площею 19,2 кв. м для громадської вбиральні, адміністративно-побутової будівлі літ. «О-2», реєстраційний №695498346101, а також нежитлових приміщень І поверху під індексами: 1-13 площею 119,9 кв. м, для торгівельних об`єктів з продажу непродовольчих товарів, складів та ремонтної майстерні, будівлі під літ. «Г-1», номер запису 29588669, що на вул. Рапопорта, 8 у м.Львові, здійснених 22.11.2018р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу - Грищенко Н.О.; приведення сторін в попередній стан (застосування реституції); зобов`язання Львівської міської ради надати орендарю та суборендарю належне відшкодування, у спосіб надання інших нежитлових приміщень для цілей, визначених у договорі оренди №5361 від 22.11.2018р. та договорі суборенди №6028 від 21.12.2018р.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що, на переконання позивачів, Львівська міська рада набула права власності на спірні будівлі в незаконний спосіб, шляхом укриття важливої інформації від судів, що розглядали справу про визнання права власності на самовільно збудовані будівлі, зокрема, щодо статусу територій, на якій вони збудовані (безпосередньо на кладовищі, що є пам`яткою історії та на території пам`ятки архітектури).

При наведеному обгрунтуванні, позивачі покликаються на приписи, норми та положення ст. 31 Закону України «Про поховання та похоронну справу», ст. ст. 13, 20, 21, 203, 215, 298 ЦК України ст. ст. 1, 2, 11, 24, 25, 34, 48 Закону України «Про охорону культурної спадщини», наказу Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010р. № 1266/0/16 - 10, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 604-р від 20 липня 1998 року, ст. ст. 1, 2, 4 Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16 листопада 1972 року, міжурядової Угоди, укладеної між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки «Про охорону та збереження культурної спадщини» від 04 березня 1994 року, ст. 2 Міжнародної хартії про охорону історичних міст (Вашингтонська хартія), ст.ст. 6, 7, 14 Міжнародної хартії з охорони й реставрації нерухомих пам`яток і визначних місць (Венеціанська хартія), ст.ст. 14,17,23 Віденського меморандуму, ст. 10 Рамкової Конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства, Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Представники відповідачів 1, 2 та 4 проти позову заперечили з підстав відсутності порушеного права позивачів.

Позиція третьої особи-1 (на стороні відповідачів):

Вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог у даній справі, з огляду на те, що право власності Львівської міської ради на спірні будівлі виникло на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Також у наданих поясненнях щодо позову, зауважив, що Рішення Комісії з питань збереження спадщини Америки, що є агенцією уряду Сполучених Штатів Америки, по своїй суті не створює жодних правових обов`язків Україні чи органам виконавчої влади України, оскільки носить рекомендаційний характер.

За результатами дослідження наданих учасниками справи доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 28 квітня 2014 року у справі №466/5066/13-ц, яке станом на момент розгляду даної справи набрало законної сили, визнано за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради право власності на адміністративно-побутову будівлю, позначену на плані літерою «О-2» загальною площею 129,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Рапопорта,8 та на нежитлову будівлю, позначену на плані літерою «Г-1», загальною площею 143,1 кв. м, що знаходиться в м.Львів, вул.Рапопорта,8.

Державним реєстратором Львівського міського управління юстиції здійснено державну реєстрацію права власності та запис про проведену державну реєстрацію права власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради на: адміністративно-побутову будівлю літ. «О-2» загальною площею 129,3 кв. м, реєстраційний №695498346101, номер запису про право власності: 10673168 від 22.07.2015р.; будівлю літ. «Г-1» , загальною площею 143,1 кв. м, реєстраційний №695433646101, номер запису про право власності: 10672041 від 22.07.2015р., що на вул. Рапопорта,8 у м. Львові.

На підставі наказів Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №481-О від 28.09.2018р. та №514-О від 22.10.2018р., між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та ГО «Асоціація самоврядних ринків України» укладено договір оренди №5361 від 22.11.2018р. адміністративно-побутової будівлі літ. «О-2» , загальною площею 129,3 кв. м та будівлі літ. «Г-1», загальною площею 143,1 кв. м, що на вул. Рапопорта, 8 у м. Львові, строком до 21.11.2028р.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу - Грищенко Н.О. та проведено державну реєстрацію права оренди: адміністративно-побутової будівлі літ. «О-2», загальною площею 129,3 кв. м, реєстраційний № 695498346101, що на вул. Рапопорта,8 у м. Львові, номер запису: 29056861; а також будівлі літ. «Г-1», загальною площею 143,1 кв. м, реєстраційний № 695433646101, що на вул. Рапопорта,8 у м. Львові, номер запису: 29052171, здійснених 22.11.2018р.

ГО «Асоціація самоврядних ринків України» передала більшу частину орендованих приміщень в суборенду ПП «Наш ринок» на підставі договору суборенди № 6028 від 21.12.2018р., а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху під індексами 2,3 загальною площею 31,7 кв. м для торгівельних об`єктів з продажу непродовольчих товарів та під індексом 1, площею 19,2 кв. м для громадської вбиральні, адміністративно-побутової будівлі літ. «О-2»; нежитлові приміщення 1-го поверху під індексами: 1-13, площею 119,9 кв. м. для торгівельних об`єктів з продажу непродовольчих товарів, складів та ремонтної майстерні, будівлі під літ. «Г-1» , що на вул. Рапопорта, 8 у м. Львові, строком до 20.12.2023р.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу - Грищенко Н.О. та проведено державну реєстрацію права суборенди: нежитлових приміщень 1-го поверху під індексами 2,3, загальною площею 31,7 кв.м для торгівельних об`єктів з продажу непродовольчих товарів та під індексом 1, площею 19,2 кв.м для громадської вбиральні, адміністративно-побутової будівлі літ. «О-2», реєстраційний № 695498346101, а також нежитлових приміщень 1-го поверху під індексами: 1-13, площею 119,9 кв. м, для торгівельних об`єктів з продажу непродовольчих товарів, складів та ремонтної майстерні, будівлі під літ. «Г-1», номер запису 29588669, що на вул. Рапопорта,8 у м. Львові, здійснених 22.11.2018р.

Оцінюючи подані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивачів не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (стаття 16 зазначеного Кодексу).

За змістом статті 20 ГК України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним (ч. 2 ст. 16 ЦК України).

За змістом ч. ч. 2 та 3 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Нормами цивільного законодавства передбачені засади захисту права власності. Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 ЦК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Відповідно до ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Реституція є передусім загальним наслідком недійсності правочинів усіх видів незалежно від підстав недійсності й полягає в приведенні сторін у первісний стан.

З урахуванням положень п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК результатом реституції можна визнати такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення. Порушенням права в такому випадку визнається вчинення правочину за наявності станом на момент його вчинення дефекту, який за законом може бути підставою недійсності правочину, а реституція виступає наслідком факту визнання правочину недійсним або констатації недійсності правочину (в разі нікчемності правочину) і заходом, спрямованим на приведення майнового стану сторін недійсного правочину до початкового стану, тобто такого, який вони мали до вчинення правочину.

Суд зазначає, що зі змісту ч. 3 ст. 215 та ч. 5 ст. 216 ЦК України слідує, що заперечувати дійсність правочину в судовому порядку вправі одна із сторін договору або інша заінтересована особа. Під час вирішення спорів про визнання недійсними правочинів та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину у суду виникає питання, чи будь-яка заінтересована особа вправі пред`являти такі вимоги.

ЦК України не містить визначення поняття «заінтересована особа», тобто залишає його оціночним. Тому слід враховувати, що заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Така особа, яка звертається до суду з позовом про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів.

У зв`язку з цим виділяють декілька критеріїв визначення заінтересованості позивача в оспорюваному договорі: 1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором; 2) у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені; 3) заінтересована особа отримує що-небудь в результаті проведення реституції (права, майно). В окремих випадках ЦК України конкретно вказує, яка саме заінтересована особа вправі оспорювати правочин, у якому вона не є стороною.

В будь-якому разі суду необхідно враховувати, що коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Отже, вказівка в ч. 5 ст. 216 ЦК України на те, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою, стосується тих випадків, коли заінтересована особа домагається відновлення порушеного договором її права та або інтересу, вимагаючи повернути сторони договору до первісного стану.

Суд звертає увагу на те, що при зверненні з позовом до господарського суду має бути доведено в першу чергу наявність у позивача (позивачів) права чи інтересу, котрі порушуються чи не визнаються відповідачем (відповідачами).

Факт відсутності такого права чи інтересу є підставою для відмови в позові. В такому випадку, господарський суд не надає оцінку актам, діям, бездіяльності відповідачів та оспорюваним правочинам, оскільки зобов`язаний діяти в межах компетенції, встановленої ГПК України.

Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 28 квітня 2014 року у справі №466/5066/13-ц, яке станом на момент розгляду даної справи набрало законної сили, визнано за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради право власності на адміністративно-побутову будівлю, позначену на плані літерою «О-2» загальною площею 129,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Рапопорта,8 та на нежитлову будівлю, позначену на плані літерою «Г-1», загальною площею 143,1 кв. м, що знаходиться в м.Львів, вул.Рапопорта,8.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За статтею 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України).

Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Водночас суд зазначає, що згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020 р., статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16.01.2020р., тобто на час розгляду справи судом) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діяла на час звернення позивачів з позовом), на відміну від положень частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Тобто законодавець передбачив, що ухвалення зазначених судових рішень, пов`язаних з питаннями державної реєстрації, обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16.02.2021 р. у справі № 914/2006/17.

Стверджуючи в позовній заяві, що спірні накази прийняті та договори укладені з порушенням вимог пам`яткоохоронного законодавства, законодавства у сфері поховань, чинних міжнародних договорів, позивачі при цьому не зазначили які саме їх права та охоронювані законом інтереси вони порушують, не навели норм цивільного законодавства, на підставі яких ними набуто такі права чи існує законний інтерес.

Враховуючи наявність судового рішення, на підставі якого виникло право власності у територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради на спірні об`єкти нерухомого майна, відсутні правові підстави для скасування спірних наказів, скасування права власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, а відтак і для визнання недійсними подальших договорів оренди та скасування їх державної реєстрації та відповідних записів про проведену державну реєстрацію права оренди та суборенди.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Суд зазначає, що в рішенні ЄСПЛ «Кузнєцов та інші проти Росії» від 11.01.2007р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

ЄСПЛ у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись, як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України»).

Враховуючи вищенаведене, з огляду на недоведення позивачами порушення їх прав чи законних інтересів відповідачами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у даній справі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивачів.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в позові повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2022 р.

Суддя Король М.Р.