Ухвала

від 03.07.2022 по справі 904/37/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/37/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Уркевича В.Ю., Краснова Є.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2021

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Забудовник-Ромашка",

2) Приватного акціонерного товариства "Мост-Інвест"

про розірвання договору купівлі-продажу та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - Регіональне відділення, скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2022 (повний текст постанови складено 01.02.2022) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2021.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 касаційну скаргу залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з тим, що скаржником до Суду не надані належні докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 27040,00 грн, а також не зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав), надано скаржнику строк для усунення недоліків.

Ухвалу суду від 26.05.2022 скаржником отримано 02.06.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

10.06.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) скаржником, на виконання ухвали Суду про залишення касаційної скарги без руху від 26.05.2022, подано заяву про звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши подане клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване негативним фінансовим станом і запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64, Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, Регіональне відділення не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Ураховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Саме по собі посилання скаржника на неможливість сплатити судовий збір у зв`язку з негативним фінансовим станом, запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 не є підставою для звільнення від сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір".

З вищевикладених міркувань колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Разом з тим, скаржник не скористався своїм правом, недоліки касаційної скарги про які зазначено в ухвалі Верховного Суду від 26.05.2022 щодо зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав), не усунув, заяву про усунення недоліків в цій частині та докази надсилання її копії іншим учасникам справи листом з описом вкладення, до суду не надав.

Натомість зазначив про те, що в описовій частині ухвали Верховного Суду від 26.05.2022 не міститься жодних посилань на касаційну скаргу Регіонального відділення та її недоліки, які призвели до залишення останньої без руху, у зв?язку з чим не зрозуміло, які саме недоліки (окрім необхідності надати суду документ на підтвердження сплати судового збору) касаційної скарги Регіонального відділення підлягають усуненню та в який спосіб. При цьому, зазначає, що в описовій частині вказаної ухвали міститься посилання на касаційну скаргу Приватного підприємства ?Феофанія?.

Щодо вищевикладеного Суд повідомляє наступне.

Згідно з частиною першою статті 234 ГПК ухвала, що викладається окремим документом, складається з:1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Так, у вступній, описовій і резолютивній частинах ухвали Верховного Суду від 26.05.2022 зазначено скаржника, а саме - Регіональне відділення, проте в мотивувальній частині цієї ухвали зроблено технічну описку - помилково зазначено Приватне підприємство "ГК Феофанія", про що винесено ухвалу про виправлення описки від 20.06.2022.

Зі змісту ухвали про залишення касаційної скарги Регіонального відділення без руху, зокрема її мотивувальної частини вбачається, що зазначені в ній недоліки касаційної скарги та спосіб їх усунення - надання суду документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі 27 040,00 грн і надання суду заяви про усунення недоліків шляхом наведення виключних випадків касаційного оскарження, визначених у частині другій статті 287 ГПК України та доказів надсилання її копії іншим учасникам справи листом з описом вкладення стосуються саме скаржника.

За змістом частини четвертої статті 174 та частини другої статті 292 ГПК України, якщо заявник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Таким чином, оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 26.05.2022 касаційна скарга підлягає поверненню.

На підставі частини сьомої статті 292 ГПК України касаційну скаргу належить залишити в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №904/37/21.

2. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2021 у справі №904/37/21 повернути.

3. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами надіслати заявнику, копію ухвали - іншим учасника справи.

4. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді В.Ю. Уркевич

Є.В. Краснов