Постанова

від 28.06.2022 по справі 904/2820/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2022 року м.Дніпро Справа № 904/2820/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Коваль Л.А., Кузнецов В.О.,

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018р. у справі №904/2820/18

за позовом Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м.Жовті Води в інтересах держави в особі 1. Верхньодніпровської районної державної адміністрації, м.Верхньодніпровськ, правонаступником якої є Кам`янська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, м.Кам`янське; 2. Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали", м.Дніпро

про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості в сумі 2 177 321,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У червні 2018 року Жовтоводська місцева прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Верхньодніпровської районної державної адміністрації (далі - Верхньодніпровська РДА) та Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Дніпропетровської ОДА) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" (далі - Товариство), в якому просила:

- розірвати договір б/н оренди землі площею 179,4846 га для виробничої діяльності, кадастровий номер 1221081800:01:407:0004, розташованої на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, за межами населеного пункту, укладений 10.04.2007 між Верхньодніпровською РДА і Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові Метали";

- зобов`язати Товариство повернути земельну ділянку площею 179,4846 га для виробничої діяльності, кадастровий номер 1221081800:01:407:0004, розташовану на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровській ОДА за актом приймання-передачі у стані, в якому вона одержана в оренду;

- стягнути з Товариства заборгованість у сумі 2177321,35 грн., що виникла з 01.10.2015р. по 30.04.2018р. за договором від 19.04.2007р. №040711904400 з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 179,4846 га для виробничої діяльності, кадастровий номер 1221081800:01:407:0004, розташованою на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Позов мотивовано порушенням істотних умов договору, а саме наявністю значної заборгованості з орендної плати.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018р. (повний текст складено - 26.10.2018р., суддя - Мельниченко І.Ф., м. Дніпро) у справі №904/2820/18 позовні вимоги задоволено: розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 179,4846га для виробничої діяльності з кадастровим номером 1221081800:01:407:0004, розташованої на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту, укладений 10.04.2007р. між Верхньодніпровською РДА та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали"; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові Метали" повернути вказану земельну ділянку Дніпропетровській ОДА; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" на рахунок Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області 2177321,35 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що Дніпропетровська ОДА з моменту виникнення боргу за користування земельною ділянкою, яка є предметом спірного договору оренди, не ініціює питання про розірвання останнього та повернення земельної ділянки державі, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з позовом у цій справі, оскільки доказів щодо здійснення розрахунків з орендної плати за користування земельною ділянкою відповідачем не надано, що є підставою для задоволення позовних вимог у відповідній частині; тривала несплата відповідачем орендних платежів позбавила Верхньодніпровську РДА того, на що вона розраховувала при укладенні договору і порушує інтереси держави, отже, Верхньодніпровська РДА як орендодавець комунального майна має право на дострокове розірвання договору і повернення відповідачем майна за актом приймання-передачі.

2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018р., у задоволенні позовних вимог відмовити.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- висновки суду не відповідають обставинам справи, оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням судом норм процесуального права, при неправильному застосуванні норм матеріального права;

- судом не прийнято до уваги письмові докази відповідача (висновок експерта);

- місцевим господарським судом необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання щодо зупинення розгляду справи до розгляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом справи №804/7530/17, оскільки безпосередньо в позові прокурор посилається на вказану справу як на доказ наявності у Товариства протягом тривалого часу боргу з орендної плати за земельну ділянку;

- судом не взято до уваги, що Товариство є промисловим видобувним підприємством з повним виробничим циклом, яке має статус містоутворюючого підприємства і понад 13 років розробляє родовище "Балка Крута" у м. Вільногірськ на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих з виключною метою розробки вказаного родовища;

- на спірній земельній ділянці розміщені електромережі Товариства, які живлять весь цілісний майновий комплекс збагачувальної фабрики, демонтаж та перенесення цих мереж технічно неможливе;

- вилучення земельної ділянки призведе до неправомірного втручання в господарську діяльність відповідача шляхом порушення його права власності на об`єкти, розташовані на вказаній земельній ділянці;

- розрахунок заборгованості з орендної плати має відбуватись з урахуванням додаткової угоди №1 від 16.04.2008р. до договору оренди, а не з урахуванням нормативної грошової оцінки землі станом, відповідно до якого зміни в договір не вносились;

- на момент розгляду справи за укладеною додатковою угодою за ціною оренди земельної ділянки, зокрема, за період 2013-2015р.р. Товариство має переплату із внесення орендних платежів;

- в умовах договору оренди серед підстав його припинення (розділ 12) відсутні ті, які наведені прокурором в якості підстави для розірвання договору оренди.

В письмових поясненнях відповідач посилається на те, що у зв`язку із скасуванням постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2018р. у справі №804/7530/17 та відмовою у стягненні податкового боргу за 2013-2016р.р., наразі взагалі відсутнє документальне підтвердження наявності заборгованості. За даними відповідача сума заборгованості за період з 01.01.2016р. по 30.04.2018р. за договором оренди від 10.04.2007р. становить 1313270,35 грн. Відповідач є промисловим видобувним підприємством, яке понад 15 років розробляє родовище "Балка Крута" у м. Вільногірськ Дніпропетровської області та має повний виробничий цикл, у розвиток якого було інвестовано біля 220 млн. грн., а також загалом створено близько 400 робочих місць. Дотримання підприємством вимог чинного законодавства протягом зазначених 13 років було підтверджено більше ніж 10 перевірками. Весь виробничий комплекс відповідача являє собою цілісний майновий комплекс з видобутку титан-цирконієвої сировини та розташований одразу на 3 земельних ділянках. Використання у будь-якому вигляді однієї земельної ділянки з розташованою на ній частиною цілісного майнового комплексу відповідача без всіх інших, з іншими частинами цілісного майнового комплексу не вбачається можливим, оскільки технологічний процес буде зірвано, подачу сировини зупинено, рух транспорту та людей також, а ще вимкнено живлення усього обладнання та приміщень. Цілісний майновий комплекс з видобутку титан-цирконієвої сировини, що належить відповідачу, відповідає статусу цілісного майнового комплексу, про що зроблено висновок ТОВ "КПД Консалтинг" як сертифікованим суб`єктом оціночної діяльності, що діє на підставі сертифікату суб`єкта оціночної діяльності №809/15 від 19.10.2015р., що виданий Фондом державного майна України з відповідними спеціалізаціями у тому числі за напрямом 2.1. Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності), має повноваження визнавати статус цілісного майнового комплексу за певним майном у межах своєї професійної діяльності, тобто при проведенні оцінки майна та консультуванні згідно такої оцінки, згідно Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (постанова КМУ №1440 від 10.09.2003р.), Національного стандарту №3 "Оцінка цілісних майнових комплексів" (постанова КМУ №1655 від 29.11.2006р.). На думку відповідача, розірвання договору оренди призведе до невідворотного порушення права власності відповідача на належне йому майно. На земельній ділянці площею 179,4846 га для виробничої діяльності з кадастровим номером 1221081800:01:407:0004, розташованій на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, розміщені електромережі відповідача, що входять до складу цілісного майнового комплексу та живлять весь цілісний майновий комплекс збагачувальної фабрики. Їх перенесення є технічно неможливим. Таким чином, втрата цієї земельної ділянки фактично призведе до повного блокування господарської діяльності відповідача, неможливості використовувати власний промисловий комплекс тощо. Позивачем заявлено вимоги про захист прав позивача за рахунок втручання у право власності відповідача через позбавлення його права користування земельною ділянкою шляхом задоволення позову у справі. Разом з тим, позбавлення відповідача права користування земельною ділянкою, на якій розташоване його майно, є порушенням його прав, встановлених Конституцією України, ЗК України та ЦК України. Викладені позивачем факти, у якості підстав позову, що мають на меті задоволення предмету позову про розірвання договору оренди землі, жодним чином не кореспондується з нормами Закону України "Про оренду землі", зокрема ст. 25 "Права та обов`язки орендаря", де серед обов`язків орендаря землі нема таких, які вказані позивачем у підставах позову, а відтак, відповідно до ст. 32 цього Закону об`єктивно відсутні підстави для розірвання договору оренди землі. В розділі 12 спірного договору серед підстав його припинення відсутні ті, що наведені позивачем у якості підстав позову про розірвання договору оренди. Щодо терміну порушення строків сплати за договором позивач повідомив про існування суттєвих обставин, які вплинули на своєчасність сплати орендної плати. В рамках відкритого виконавчого провадження за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ ІІ "Кольорові метали" по стягненню заборгованості за кредитними договорами було накладено арешт на всі рахунки підприємства, що унеможливлювало отримання та перерахування грошових коштів.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Прокурором надані письмові пояснення, в яких містяться посилання на те, що системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку, що орендна плата за земельну ділянку, що перебуває в державній або комунальній власності має подвійну правову природу, оскільки є передбаченим договором оренди землі платежем, а з іншого боку - однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку, наявність у органів державної фіскальної служби повноважень щодо контролю за надходженням платежів за землю не позбавляє орендодавця можливості захищати свої майнові права, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості внаслідок невиконання орендарем обов`язків за договором оренди і прокурором правомірно визначено даний спір як цивільно-правовий, що підлягає розгляду в порядку господарського судочинства; на необґрунтованість доводів скаржника стосовно відсутності правових підстав для сплати орендної плати в розмірі іншому, ніж встановлено договором, оскільки відповідно до п. 5 договору, ст. 21 Закону України "Про оренду землі" обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції, застосування коефіцієнта індексації під час здійснення відповідного розрахунку закріплено ст. 23 Закону України "Про плату за землю"; на те, що матеріалами справи підтверджується, що плата за користування спірною землею в період з жовтня 2015 по квітень 2018 скаржником не здійснювалася, у зв`язку з чим, господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки, на те, що скаржник не надав докази державної реєстрації цілісного майнового комплексу, який згідно з поясненнями останнього, знаходиться на спірній земельні ділянці; на те, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами та копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, які свідчать про наявність підстав представництва; а також на те, що встановивши факт наявності боргу за користування спірною земельною ділянкою, відсутності ініціативи з боку державних органів на розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення державі, прокуратурою спрямовувалися листи на адресу органів державної фіскальної служби, Верхньодніпровської РДА, відділу Держгеокадастру щодо необхідності вжиття заходів цивільно-правового характеру з метою захисту державних інтересів.

Верхньодніпровська РДА в письмових поясненнях послалась на те, що є безпідставними доводи відповідача про наявність переплати з орендної плати за спірну земельну ділянку в 2012-2014р.р., яка тепер має враховуватись в рахунок орендної плати за 2015-2018р.р. Надані відповідачем копії платіжних доручень не містять реквізитів спірного договору оренди, відомостей щодо проведення сплати заборгованості з орендної плати за період з 01.10.2015р. по 30.04.2018р., а навпаки в призначенні платежів у них зазначено про оплату за 2012-2014р.р. Крім того, відповідач як орендар повинен індексувати орендну плату за земельну ділянку державної форми власності, що передбачено як умовами спірного договору так і нормами законодавства. Так, умовами розділу 5 спірного договору оренди земельної ділянки обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Застосування коефіцієнта індексації під час здійснення розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку державної власності закріплено в ст. 23 Закону України "Про плату за землю" (до 2011р.) та у ст. 271 ПК України (з 2011р.). Протягом восьми років, у період з 2007р. по 2014р. сторони по договору належним чином виконували його умови, без будь-яких заперечень та зауважень, в тому числі відповідач за користування спірною земельною ділянкою сплачував орендну плату з урахуванням умов розділу 5 спірного договору щодо урахування індексу інфляції, на що і розраховувала держава, в особі РДА, при укладенні спірного договору. У період з 01.10.2015р. по 07.06.2018р. (час подання позову) відповідач не сплатив до бюджету жодної копійки за користування спірною земельною ділянкою, пояснюючи це тим, що після початку розгляду справи по суті, у відповідача відсутня заборгованість перед державою з орендної плати, оскільки протягом 2012-2014р.р. відповідач сплачував орендну плату наперед. При цьому, відповідачем не надано жодних пояснень щодо підстав порушення ним розділу 5 спірного договору та ст. 271 ПК України, ст. 21 Закону України "Про оренду землі" щодо обов`язкового індексування орендної плати. Внаслідок істотного порушення відповідачем умов договору оренди, Верхньодніпровська РДА, як орендодавець спірної земельної ділянки, більше трьох років позбавлена можливості отримувати орендні платежі, які повинні були надходити щомісячно та на які вона розраховувала під час укладення цього договору, що є істотним порушенням договору, а отже є підставою для розірвання договору в судовому порядку. Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що протягом 2015-2017р.р., січень-квітень 2018р. плата за користування спірною земельною ділянкою не здійснювалась. Також, за відповідачем обліковується заборгованість з плати за землю за жовтень-листопад 2013р. (постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2018р. у справі №804/7530/17) та 2014р. (постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2015р. у справі №804/3498/15). Оскільки умовами розділу 5 договору визначено обов`язок Товариства по здійсненню щомісячної плати за користування спірною земельною ділянкою, а у даному випадку має місце 42 випадки невиконання своїх зобов`язань, тобто наявна систематична несплата орендної плати, що є беззаперечною підставою для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки. Безпідставними є доводи відповідача про наявність на спірній ділянці належного йому на праві власності цілісного майнового комплексу, оскільки вони не підтверджені жодними належними доказами. Відсутність на спірній земельній ділянці будівель і споруд підтверджується актом обстеження земельної ділянки Боровківської сільської ради від 17.07.2018р. Єдиним доказом наявності на спірній земельній ділянці цілісного майнового комплексу, належного відповідачу на праві власності, може бути виключно державна реєстрація цілісного майнового комплексу. Лист ТОВ "КПД Консалтинг" від 15.10.2018р. №1018/2, на який посилається відповідач як на доказ, не підтверджує ні державну реєстрацію цілісного майнового комплексу, ні є висновком експерта, як стверджує відповідач. Відповідно до копії вказаного листа ОСОБА_1 здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва керівника суб`єкта оціночної діяльності 2013р., свідоцтва про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів 2013р. та Сертифікату Фонду Державного майна України, що не є свідоцтвом про присвоєння кваліфікації судового експерта. У додатках до пояснень відповідача відсутні відомості стосовно присвоєння кваліфікації судового експерта директору ТОВ "КПД Консалтинг", чим порушено вимоги ст. 98 ГПК України, ст. 9, 10, 16 Закону України "Про судову експертизу".

Дніпропетровська обласна державна адміністрація у своєму клопотанні від 07.06.2022р. вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку доводам сторін та прийняв обґрунтоване, законне рішення.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019р. (головуючий суддя - Кузнецова І.Л. (доповідач), судді Кощеєв І.М., Подобєд І.М.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018р. скасовано, позов залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2019р. постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019р. скасовано, справу №904/2820/18 передано до апеляційного суду для продовження розгляду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2020р. (головуючий суддя - Білецька Л.М. (доповідач), судді - Мороз В.Ф., Парусніков Ю.Б.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018р. скасовано, позов залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.01.2021р. постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2020р. скасовано, справу №904/2820/18 передано до апеляційного суду для продовження розгляду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2021р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018р. скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.12.2021р. постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2021р. скасовано, справу №904/2820/18 направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2022р. для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Кузнецов В.О., Чередко А.Є.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 27.01.2022р. у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Кузнецова В.О. проведено автоматичну зміну складу колегії суддів (для вирішення питання про прийняття справи до свого провадження), за результатами якої визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - КовальЛ.А., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2022р. вказаним складом колегії суддів прийнято до свого провадження справу №904/2820/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018р. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 09.02.2022р.

Після виходу на роботу судді Кузнецова В.О. та у зв`язку із перебуванням на лікарняному судді Чередка А.Є. за розпорядженнями керівника апарату суду №409/22 і №410/22 від 08.02.2022р. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Коваль Л.А., Кузнецов В.О.

В судовому засіданні 09.02.2022р., яке відбулось за участю представника апелянта адвоката Хорунженко В.С., розгляд апеляційної скарги відкладено на 02.03.2022р.

Згідно з наказом голови суду №13 від 24.02.2022р. розгляд справ у відкритих судових засіданнях, призначених Центральним апеляційним господарським судом з 28.02.2022р. не відбувався, у зв`язку з наявністю обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України. Таким чином, розгляд даної справи, призначений у судовому засіданні на 02.03.2022р. не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2022р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 27.04.2022р.

27.04.2022р. до початку судового засідання на електронну адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" адвоката Хорунженко В.С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому заявник просив відкласти розгляд справи на найбільш ближчу дату після закінчення дії воєнного стану в України (або зупинити розгляд справи на час дії воєнного стану в Україні), у зв`язку з евакуюванням до безпечних регіонів України та обмеженням у технічних засобах та можливостях.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2022р. замінено назву органу прокуратури, як сторони у справі №904/2820/18, з Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області на Жовтоводську окружну прокуратуру Дніпропетровської області; замінено позивача-1 - Верхньодніпровську районну державну адміністрацію на її правонаступника - Кам`янську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області; апеляційний розгляд справи відкладено на 18.05.2022р.

Судом апеляційної інстанції в ухвалі від 27.04.2022р. було звернуто увагу відповідача (апелянта) на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" як юридична особа не позбавлена можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника, оскільки юридична особа наділена правом вибору представника та його заміни, а також не позбавлена права здійснювати самопредставництво згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України. Крім того, в порядку ст. 197 ГПК України сторона провадження у справі має можливість скористатися правом участі в судовому засіданні у режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду, або брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, зокрема у форматі "ЕаsуCon".

18.05.2022р. до початку судового засідання на електронну адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" адвоката Хорунженко В.С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому заявник просив відкласти розгляд справи на іншу дату.

У призначене судове засідання 18.05.2022р. з`явився прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури, який надав пояснення по апеляційній скарзі.

У судовому засіданні колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки раніше судом за клопотанням представника відповідача вже відкладався розгляд справи та судом було створено умови для того, щоб представник взяв участь у розгляді апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2022р. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" від 09.02.2022р. про забезпечення доказів відмовлено. Оголошено перерву у судовому засіданні до 08.06.2022р.

07.06.2022р. Дніпропетровська обласна державна адміністрація (позивач-2) подала до суду клопотання, в якому зазначила, що позицію Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області підтримує повністю, а також просила розглядати справу №904/2820/18 без участі представника юридичного департаменту облдержадміністрації відповідно до чинного законодавства України.

В судовому засіданні 08.06.2022р. прокурор надав пояснення по апеляційній скарзі відповідача.

У судовому засіданні 08.06.2022р. оголошено перерву до 29.06.2022р.

27.06.2022р. представник відповідача адвокат Хорунженко В.С. надіслала клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням системи "EasyCon", проте з технічних причин участі в судовому засіданні 29.06.2022р. в режимі відеоконференції не прийняла.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивачів та відповідача.

В судовому засіданні 29.06.2022р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

10.04.2007р. між Верхньодніпровською РДА (орендодавець) і Товариством (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за змістом якого:

- на підставі розпорядження голови Верхньодніпровської РДА від 29.12.2006р. №592 орендодавець зобов`язався надати, а орендар прийняти в строкове платне користування (довгострокову оренду) земельну ділянку несільськогосподарського призначення для виробничих цілей, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (п. 1);

- в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 1221081800:01:407:0004, загальною площею 179,4846 га для видобування корисних копалин. Земельна ділянка не має недоліків, які б могли перешкоджати ефективному використанню земельної ділянки. Нормативну грошову оцінку земельної ділянки не встановлено. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку (п. 2);

- договір укладено терміном на 48 років 9 місяців. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за два місяці до закінчення терміну договору, повідомити письмово орендодавця про наміри щодо продовження дії договору (п. 3);

- земельна ділянка передається в оренду для видобування корисних копалин (п. 4);

- орендна плата встановлена у розмірі земельного податку, збільшеного в 2 рази і на дату укладення договору становить 176827,54 грн. за рік. Обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням індексу інфляції, який застосовується на час оформлення розрахунку орендної плати. Орендну плату орендар сплачує в грошовій формі на рахунок Боровківської сільської ради. Орендна плата сплачується рівними частками за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Розмір орендної плати переглядається у разі зміни розміру земельного податку. Після проведення нормативної грошової оцінки землі орендна плата має бути встановлена в розмірі 2% від вартості землі (п.5);

- передача земельної ділянки орендарю здійснюється у трьохденний термін після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі, який є невід`ємною частиною договору (п. 6).

На підставі акту приймання-передачі земельної ділянки від 19.04.2007р. орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування зазначену земельну ділянку.

Додатковою угодою №1 до договору сторони виклали п. 4 договору у такій редакції: "Орендна плата встановлена в розмірі 272727,39 грн. за рік в розмірі земельного податку, збільшеного втричі (3862*2,623*5%*3*179,4846). Кошти перераховуються на рахунок Боровківської сільської ради рівними частками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом".

На підтвердження наявності заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою площею 179,4846 га за період з 01.10.2015р. по 30.04.2018 прокурором надано:

- інформацію Кам`янської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 28.02.2018 №355/04-03-08-02, відповідно до якої суб`єкт господарювання ТОВ з ІІ "Кольорові метали" перебуває на обліку у Верхньодніпровському відділенні ОДПІ, як платник податків за неосновним місцем обліку, ТОВ з ІІ "Кольорові метали" до Верхньодніпровського відділення Кам`янської ОДПІ за 2014 подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій задекларовано суму орендної плати в розмірі 889743,20 грн. За 2015 - 2017 роки ТОВ з ІІ "Кольорові метали" податкові декларації з плати за землю до Верхньодніпровського відділення ОДПІ не подавались (а.с.82-83 т.1);

- інформацію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.05.2018 №3359/9/04-36-12-28, згідно з якою ТОВ з ІІ "Кольорові метали", як основний платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра. У Верхньодніпровському відділенні Кам`янської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області ТОВ з ІІ "Кольорові метали" перебуває на обліку, як платник податків за неосновним місцем обліку. Товариством податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за період 2015 - 2018 роки до Верхньодніпровського відділення Кам`янської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надані, у зв`язку із чим податкові зобов`язання з орендної плати за землю не нараховувались: по Боровківській сільській раді Верхньодніпровського району розмір не облікованого податкового боргу з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 179,4846 га з 01.10.2015 по 30.04.2018 становить 2177321,35 грн. (а.с.112 т.1).

Згідно з наданим розрахунком по Боровківській сільській раді Верхньодніпровського району розмір не облікованого податкового боргу з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 179,4846 га за період з 01.10.2015р. по 30.04.2018р. складає 2177321,35 грн.

Дніпропетровська ОДА з моменту виникнення боргу за користування спірною земельною ділянкою не ініціювала питання розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення державі, тому прокурор в інтересах вказаного органу звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, спір у справі виник у зв`язку з істотним порушенням орендарем умов договору, а саме наявністю значної заборгованості з орендної плати, та наявністю/відсутністю підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційні скарзі та запереченнях на неї, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про наступне.

Прокурор, посилаючись на здійснення представництва ним інтересів держави в суді на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наголосив, що звернення до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільного значимого питання щодо недопустимості безоплатного використання земельної ділянки; компетентним суб`єктом, який має здійснювати захист зазначених інтересів держави, є Дніпропетровська ОДА, однак орган, уповноважений державою на здійснення відповідних повноважень належним чином їх не виконує, Дніпропетровська ОДА з моменту виникнення боргу за користування земельною ділянкою не ініціює питання про розірвання договору оренди землі та повернення її державі, відповідач не виконує своїх договірних зобов`язань, внаслідок чого раніше виниклий борг з орендної плати не сплачується і щомісячно зростає, а неприпинення дії договору та неповернення земельної ділянки порушує право Дніпропетровської ОДА на розпорядження власністю в інтересах держави з метою забезпечення дохідної частини місцевого бюджету, а відповідно до інформації Верхньодніпровської РДА орган виконавчої влади не здійснює контроль за своєчасністю і повнотою сплати Товариством орендної плати за користування земельною ділянкою.

У матеріалах справи наявне листування, яке передувало зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави в суді:

- листи від 11.12.2017р., 14.12.2017р. (а.с. 28, 34, 41 т.1), якими Жовтоводська місцева прокуратура Дніпропетровської області з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави у суді просила Верхньодніпровську РДА надати необхідні документи;

- лист від 24.01.2018р. (а.с.79 т.1), яким Жовтоводська місцева прокуратура Дніпропетровської області з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави у суді просила Кам`янську об`єднану державну податкову інспекцію головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області надати необхідну інформацію, зокрема щодо вжиття контролюючим органом заходів для стягнення заборгованості з орендної плати за спірну земельну ділянку;

- лист від 07.05.2018р. (а.с.116, т.1), яким Жовтоводська місцева прокуратура Дніпропетровської області, посилаючись на систематичне порушення Товариством норм земельного та податкового законодавства, невиконання зобов`язань щодо своєчасного внесення орендної плати, просила Верхньодніпровську РДА надати інформацію, чи ведеться нею контроль за станом нарахувань та надходжень до бюджету орендної плати за користування земельними ділянками, сумами заборгованості та періодами її утворення за кожним договором оренди;

- лист від 14.05.2018р. (а.с. 117 т.1), яким Верхньодніпровська РДА повідомила прокуратуру про те, що вона не втручається у господарську діяльність підприємств, установ і організацій, крім випадків визначених законом;

- листи від 15.06.2018р. (а.с. 118, 119 т.1), якими Жовтоводська місцева прокуратура Дніпропетровської області повідомила Верхньодніпровську РДА і Дніпропетровську ОДА про прийняте рішення звернутися до суду з метою захисту інтересів держави.

21.06.2018р. прокурор пред`явив позов (керівник Жовтоводської місцевої прокуратури) в інтересах держави в особі Верхньодніпровської РДА та Дніпропетровської ОДА.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правові вимоги про розірвання договору оренди землі, зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 2177321,35 грн., що виникла з 01.10.2015р. по 30.04.2018р. за спірним договором.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" (тут і надалі у редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст. ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В пункті "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 та ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням наведеного, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої п. "д" ст. 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 11.10.2017р. у справі №6-1449цс17, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018р. у справі №912/1385/17.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.11.2021р. у справі №393/590/17 виклав таку правову позицію: " У статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди". Аналогічний правовий висновок викладено Першою судовою палатою Касаційного цивільного суду викладено у постанові від 08.12.2021р. у справі №357/452/21.

Суд апеляційної інстанції встановив, що розрахунок заборгованості, наданий прокурором не відповідає умовам договору оренди, оскільки для розрахунку взято розмір орендної плати, визначений договором оренди, помножений на коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель та на коефіцієнт, визначений пунктом 5 Методики нормативної грошової оцінки земель. А для розрахунку з 01.01.2018 по 30.04.2018 взята нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по Дніпропетровській області, яка множилася на площу земельної ділянки та ставку земельного податку.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в постанові від 16.03.2020р. у справі №922/1658/19 зазначив, що "нормами статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати".

Вказана правова позиція Верховного Суду стосується саме неправомірно здійсненої індексації нормативної грошової оцінки без внесення відповідних змін до договорів оренди землі, а не індексації орендної плати.

Матеріали даної справи свідчать про те, що сторонами було погоджено здійснення обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексу інфляції, який застосовується на час оформлення розрахунку орендної плати (п. 5 договору оренди земельної ділянки від 10.04.2007р.).

Тому суд апеляційної інстанції, враховуючи розмір орендної плати, встановленої додатковою угодою до договору оренди, здійснив розрахунок орендної плати, починаючи з 2015 року, та визначив, що за період з 01.10.2015р. по 30.04.2018р. включно відповідач повинен був сплатити:

- за 2015 рік орендна плата за землю з урахуванням сукупного індексу інфляції становить 567000,24 грн.: 272727,39 грн. * 2,079.

Отже орендна плата з 01.10.2015р. по 31.12.2015р. становить: 141750 грн. = 567000,24грн./12*3;

- за 2016 рік орендна плата за землю з урахуванням сукупного індексу інфляції становить 812727,62 грн.: 272727,39 грн. * 2,98;

- за 2017 рік орендна плата за землю з урахуванням сукупного індексу інфляції становить 913636,75 грн.: 272727,39 * 3,35;

- за 2018 рік орендна плата за землю з урахуванням сукупного індексу інфляції становить 1039091,35 грн.: 272727,39 * 3,81.

Отже орендна плата з 01.01.2018р. по 30.04.2018р. становить: 346363,78 грн.: 1039091,35грн./12*4.

Таким чином, заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою (з урахуванням індексу інфляції) площею 179,4846 га (кадастровий номер 1221081800:01:407:0004), за період з 01.10.2015 по 23.05.2018р. складає 2214478,15 грн.

Звернувшись з позовною заявою до господарського суду, прокурор просив стягнути у відповідача 2177321,35 грн. заборгованості по орендній платі за вказаний період. Тобто, сума заборгованості, яку просив стягнути з відповідача прокурор, не перевищує розмір обґрунтовано нарахованої суми орендної плати.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали даної справи на час розгляду справи судом першої інстанції не містять доказів здійснення розрахунків з орендної плати за спірний період за користування земельною ділянкою за договором в сумі 2177321,35 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилався на те, що ним визнається наявність заборгованості по орендній платі в розмірі 1313270,35 грн. При цьому він зазначив, що під час розгляду справи ним було сплачено 50000 грн. орендної плати. Разом із тим по наданим до відзиву платіжним дорученням неможливо ідентифікувати договір на підставі якого здійснювались розрахунки, а один з платежів здійснено за вересень 2018р., тобто за період, що не охоплюється предметом спору.

З огляду на наведене, суд першої інстанції обґрунтовано застосував до спірних правовідносин приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України та з`ясував суттєві обставини цієї справи щодо наявності факту порушення орендарем умов договору в частині здійснення розрахунків з орендної плати за спірний період за користування земельною ділянкою, що має правовим наслідком дострокове розірвання договору оренди на вимогу орендодавця, у тому числі за рішенням суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Щодо доводів відповідача про здійснення ним оплати за спірним договором в повному обсязі колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Надані відповідачем до суду апеляційної інстанції копії банківських виписок, реєстр оплати за оренду земельних ділянок, копії платіжних доручень з оплати до Боровківської сільської ради за період з 2008р. по 2014р. з порушенням строків, встановлених ст. ст. 74, 80, 165, 269 ГПК України, на що звернув увагу Верховний Суд в постанові від 21.12.2021р. у даній справі.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Водночас, згідно з ч. ч. 3, 8 ст. 80 та ч. 3 ст. 269 ГПК України відповідач повинен подати суду відповідні докази разом з поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Матеріали справи свідчать, що реєстр оплати за оренду земельних ділянок, розташованих на території Боровківської селищної ради, копії платіжних доручень щодо сплати відповідачем орендної плати відповідач надав лише до суду апеляційної інстанції разом з письмовими поясненнями №18/01/19-1 від 18.01.2019р.

Разом з тим, відповідачем не надано апеляційному господарському суду доказів неможливості подання відповідних доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що відповідачем не доведено обставини оплати за спірним договором у повному обсязі.

За умовами договору оренди землі та положень чинного законодавства сплата орендної плати у встановлений строк є обов`язком відповідача, а тому, починаючи з дати державної реєстрації договору оренди землі, він зобов`язаний був сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є:

- об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно із ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань договір оренди може бути розірвано за рішенням суду, на вимогу однієї із сторін.

Підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов`язань, передбачених ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", або договором оренди землі.

Відповідно до п. 12 спірного договору оренди його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема, у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на умови спірного договору, при його укладенні перший позивач розраховував отримувати орендну плату у визначеному договором розмірі та у встановлений строк, натомість, відповідач протягом досить тривалого часу не сплачував орендну плату.

Такі дії відповідача повністю позбавили першого позивача того, на що він розраховував при укладенні спірного договору та порушили інтереси держави, у зв`язку з чим, останній як орендодавець комунального майна має право на дострокове розірвання договору оренди в односторонньому порядку за рішенням суду.

Матеріали даної справи свідчать, що відповідач орендну плату за користування земельною ділянкою за спірним договором з 01.10.2015р. по 30.04.2018р. не сплачував і на час звернення прокурора з позовом до суду сума заборгованості відповідача становила 2214478,15 грн., що є достатньою підставою для розірвання договору, зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку власнику.

У постанові Верховного Суду від 24.10.2019р. у справі №905/799/18 (справа за позовом прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради до Приватного підприємства "Рогожин" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки) зазначено, що однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених зазначеною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховували при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинних) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дає змоги потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 13.02.2018р. у справі №925/1074/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 7 спірного договору оренди встановлено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому ніж той, у якому він одержав її в оренду.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що вимога прокурора про повернення відповідачем орендованого майна за актом приймання-передачі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції також правомірно не взято до уваги посилання відповідача на те, що на спірній земельній ділянці розташований цілісний майновий комплекс, а тому вимоги про розірвання спірного договору порушують право власності відповідача з огляду на наступне.

Відповідач посилається на те, що вказаний цілісний майновий комплекс розташований на трьох земельних ділянках, в тому числі на спірній земельній ділянці розташовані об`єкти комунікації - пульпопровід, лінії електропередачі та бетонні автошляхи.

Відсутність на спірній земельній ділянці будівель і споруд підтверджується актом обстеження земельної ділянки Боровківської сільської ради від 17.07.2018р.

Єдиним доказом наявності на спірній земельній ділянці цілісного майнового комплексу, належного відповідачу на праві власності, може бути виключно державна реєстрація цілісного майнового комплексу.

Разом з тим, відповідачем у встановлений судом строк не надано доказів, які б свідчили про те, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке відповідає характеристикам, встановленим ч. 1 ст. 181 ЦК України.

Таким чином, суд першої інстанції, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо доводів відповідача про неприйняття судом першої інстанції письмового доказу відповідача - висновку експерта апеляційний господарський суд враховує наступне.

Лист ТОВ "КПД Консалтинг" від 15.10.2018р. №1018/2, на який посилається відповідач як на доказ, не підтверджує ні державну реєстрацію цілісного майнового комплексу, ні є висновком експерта, як стверджує відповідач. Відповідно до копії вказаного листа Скрипка Є.С. здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва керівника суб`єкта оціночної діяльності 2013р., свідоцтва про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів 2013р. та Сертифікату Фонду Державного майна України, що не є свідоцтвом про присвоєння кваліфікації судового експерта. У додатках до пояснень відповідача відсутні відомості стосовно присвоєння кваліфікації судового експерта директору ТОВ "КПД Консалтинг", чим порушено вимоги ст. 98 ГПК України, ст. 9, 10, 16 Закону України "Про судову експертизу".

Крім того, місцевий господарський суд правомірно не прийняв до уваги зазначений доказ, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Разом з тим, відповідачем не було надано доказів направлення долучених до письмових пояснень документів на адресу інших учасників справи, у зв`язку з чим, вказані докази правомірно не було прийнято судом першої інстанції до розгляду.

Доводи відповідача про те, що місцевим господарським судом необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання щодо зупинення розгляду справи до розгляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом справи №804/7530/17 не можуть бути взяті до уваги апеляційним господарським судом з огляду на наступне.

На думку апеляційного господарського суду, відмовляючи у задоволенні клопотання щодо зупинення розгляду справи, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що адміністративна справа №804/7530/17 не стосується предмету спору у даній справі, з огляду на різні періоди орендної заборгованості у вказаних справах.

Крім того, відповідачем не було доведено, в чому саме полягала об`єктивна неможливість розгляду даної справи до розгляду адміністративної справи №804/7530/17.

Таким чином, доводи скаржника про необґрунтоване відхилення судом першої інстанції його клопотання про зупинення провадження у справі не знайшли свого підтвердження.

З мотивів, наведених у п. 3.3. даної постанови, апеляційний господарський суд погоджується із обґрунтованими доводами прокурора та позивачів у справі, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Враховуючи межі перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не отримали підтвердження під час апеляційного провадження, не спростовують висновків місцевого господарського суду та не доводять порушення судом норм матеріального і процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З огляду на встановлені обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в апеляційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний господарський суд, з підстав, викладених у п. 3.3 даної постанови, дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що Дніпропетровська обласна прокуратура зверталась з касаційними скаргами на постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019р., від 13.10.2020р. та від 18.10.2021р., при цьому нею було сплачено судовий збір на загальну суму 217104,00 грн. Касаційні скарги були задоволені Верховним Судом, вказані постанови Центрального апеляційного господарського суду були скасовані постановами Верховного Суду від 15.10.2019р., від 26.01.2021р. та від 21.12.2021р. з подальшим направленням справи №904/2820/18 на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

У зв`язку з тим, що при новому розгляді справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" суд залишає без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018р. у справі №904/2820/18 без змін, витрати Дніпропетровської обласної прокуратури на сплату судового збору за подання касаційних скарг мають бути відшкодовані за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали".

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури підлягає стягненню сума 217104,00 грн. витрат на сплату судового збору за подання касаційних скарг.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018р. у справі №904/2820/18 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 217104,00 грн. витрат на сплату судового збору за подання касаційних скарг.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.07.2022р.

Головуючий суддяІ.О. Вечірко

СуддяЛ.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов