Ухвала

від 03.07.2022 по справі 925/641/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 липня 2022 року

м. Київ

Справа № 925/641/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.

розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода-2005"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2022

у складі колегії суддів: Мальченко А. О. (головуючої), Куксова В. В., Агрикової О. В.

та на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2021

у складі судді Чевгуз О. В.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода-2005"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Партнер"

про стягнення 776 444,07 грн

ВСТАНОВИВ:

27.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода-2005" поштовим відправленням звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2021 у справі № 925/641/20.

Одночасно до касаційної скарги долучено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Також, 30.06.2022 скаржником подано клопотання про приєднання до матеріалів справи (касаційної скарги) доказів сплати судового збору.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/641/20 визначено склад колегії суддів: Банасько О. О. (головуючий), судді Картере В. І., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2022.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода-2005" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2021 у справі № 925/641/20 суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною сьомою статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржених судових рішень встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода-2005" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Партнер" про стягнення 608 896,00 грн безпідставно набутих коштів, 112 694,39 грн - інфляційних втрат, 54 850,68 грн - 3 % річних та понесених судових витрат.

Так, об`єктом оскарження згідно касаційної скарги є рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2021 у справі № 925/641/20 про часткове задоволення позову, яке скасоване постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Оскільки вказана позовна заява була подана до суду першої інстанції у 2020 році, відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня було встановлено у розмірі 2 102,00 грн.

Відтак, предметом позову у цій справі є стягнення 776 441,07 грн, що є меншим ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи, при наявності підстав, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

У касаційній скарзі заявник зазначає про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 1 частини другої та підпунктом "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену підпунктом "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про неможливість спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями у даній справі при розгляді іншої справи.

Положення про те, що особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи означає, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, має обґрунтувати зазначені обставини та додати докази на їх підтвердження.

Твердження скаржника, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді іншої справи, він обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові встановив факт укладення договору від 04.07.2021 № 04072017-К та виникнення за ним зобов`язань, у зв`язку з чим скаржник тепер позбавлений можливості довести суду під час розгляду іншої справи № 906/346/21 те, що зобов`язання за попереднім договором купівлі-продажу комбайну від 04.07.2021 № 04072017-К припинились, а договірні не виникли, оскільки основний договір в обумовлений сторонами строк не було укладений.

Однак наведені твердження оцінюються судом критично оскільки вони суперечать попередній процесуальній поведінці скаржника, позаяк із змісту ухвали про зупинення провадження від 22.07.2021 у справі № 906/346/21 слідує, що зазначена процесуальна дія здійснена судом на підставі клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода-2005" за вх. № 02-44/1275/21 від 22.07.2021 в обґрунтування якого товариством зазначено, що від ухваленого рішення у справі № 925/641/20 буде залежати вирішення спору у справі № 906/346/21, оскільки в разі відмови у задоволенні позову ТОВ "Злагода -2005" до ТОВ "Авто Партнер" - буде встановлено факт розрахунку за комбайн (сплату грошових коштів в сумі 608 896 грн), що буде підставою для відмови у позові ТОВ "Авто Партнер" у справі № 906/346/21.

До того ж із інформації наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка є загальнодоступною, слідує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Злагода-2005" під час розгляду справи № 906/346/21 подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2017 № 04072017/К укладеного з ТОВ "Авто Партнер" з моменту його підписання (укладення), яка обґрунтована неналежним виконанням останнім умов оспорюваного договору (поставка предмету договору - комбайн зернозбиральний без жниварки Claas Lexion 580 (серійний номер комбайна 58601022, тип двигуна - дизель, колір сіро-зелений, 2005 р. випуску) з пакетом документів, необхідних для його реєстрації в Держпродспоживслужбі, яку повернуто ухвалою від 15.07.2022 в зв`язку з неусуненням допущених недоліків.

За таких обставин суд дійшов висновку, що скаржником не обґрунтовано та належним чином не доведено неможливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи і що саме ці обставини входять до предмету доказування в справі № 906/346/21.

Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що особа, яка подає касаційну скаргу, позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими рішеннями, при розгляді іншої справи.

Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги взято до уваги: предмет позову, ціну позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію та враховано межі, порядок та повноваження апеляційного суду щодо розгляду справи. Відтак скаржник не довів ту обставину, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді іншої справи.

Колегія суддів відзначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржених судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст судових рішень, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність судових рішень попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення скаржник вважає незаконними.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів" (аналогічний правовий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 22.03.2021 у справі № 922/3160/19).

Разом з тим, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, посилання не нерелевантну судову практику та є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень.

Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено (аналогічний правовий висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 916/2438/19, від 22.03.2021 у справі № 918/551/19).

Таким чином, подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України, і, які надають повноваження Верховному Суду переглянути, як "суду права", дану категорію справ.

Також суд звертає увагу, що посилання скаржника на підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України без належного обґрунтування виключних підстав визначених пунктом 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначних справах.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Разом з тим, суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі пункт 3 (а) статті 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до пункту 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункт 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині другій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Беручи до уваги вищевказане, з огляду на принципи господарського судочинства (змагальності та диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом) колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 925/641/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода-2005" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2021.

З огляду на відмову у відкритті касаційного провадження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження залишається судом без розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293, статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода-2005" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2021 у справі № 925/641/20.

2. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги із доданими до скарги матеріалами надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Злагода-2005".

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. І. Картере

В. Г. Пєсков