Ухвала

від 18.07.2022 по справі 925/641/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" липня 2022 р. м. Черкаси справа № 925/641/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Биченко І.С., за участю представників:

від стягувача (заявника): Радченко О.П. адвокат,

приватного виконавця Матвійчук Ю.В.,

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода-2005»: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПАРТНЕР» від 29.12.2021 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПАРТНЕР» від 08.06.2022 про вжиття заходів щодо забезпечення позову,

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПАРТНЕР» від 08.06.2022 про поворот виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2021

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода-2005»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПАРТНЕР»

про стягнення 776444 грн 07 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода-2005» (надалі ТОВ «Злагода-2005», позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПАРТНЕР» (надалі ТОВ «Авто Партнер», відповідач, заявник) про стягнення 608896,00 грн, як таких, що набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу колісного транспортного засобу у спрощеній формі шляхом укладення попереднього договору, сплати за ним авансового платежу, виставлення відповідачем рахунку-фактури, здійснення його оплати позивачем і наступної передачі трактору відповідачем. Однак, позивач помилково (надмірно) сплатив на користь відповідача кошти в сумі 608896, 00 грн, які просить повернути як набуті без достатньої правової підстави.

02.04.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Злагода-2005» до Господарського суду Черкаської області було подано заяву № 111 про зміну предмету позову.

Ухвалою від 09.09.2021 Господарським судом Черкаської області заяву представника позивача про зміну предмету позову прийнято до розгляду, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ «Злагода-2005» до ТОВ «Авто Партнер» складаються з вимог про стягнення з відповідача 608896,00 грн основного боргу, 112697,39 грн інфляційних втрат, 54850,68 грн 3 % річних. ТОВ «Злагода-2005» просило покласти судові витрати, у тому числі понесені позивачем на правову допомогу, на відповідача.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.11.2021 у справі № 925/641/20 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода-2005» 608896,00 грн безпідставно набутих коштів, 35492,18 грн інфляційних втрат, 16931,90 грн 3 % річних, 9919,80 грн витрат по сплаті судового збору, 5846,27 грн витрат на оплату послуг експерта, 62780,54 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вмотивовуючи рішення положеннями ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), суд виходив з доведеності неправомірного зарахування відповідачем коштів в сумі 608896,00 грн, перерахованих позивачем на виконання договору купівлі-продажу трактору від 09.03.2017 та за рахунком № СФ-000009 у більшому обсязі, ніж це передбачено договором та, власне, рахунком.

08 грудня 2021 року на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2021 судом було видано наказ.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.12.2021 поновлено ТОВ «Авто Партнер» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2021 у справі № 925/641/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Авто Партнер», розгляд апеляційної скарги призначено на 02.02.2022. Також ухвалою ТОВ «Злагода-2005» встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; зупинено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2021 у справі № 925/641/20; витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/641/20 за позовом ТОВ «Злагода-2005» до ТОВ «Авто Партнер» про стягнення 776444,07 грн.

04 січня 2022 на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.12.2021 справу № 925/641/20 було направлено до Північного апеляційного господарського суду.

04 січня 2022 року до Господарського суду Черкаської надійшла заява директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПАРТНЕР» від 29.12.2021 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в порядку ст. 328 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2021 у справі № 925/641/20 скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Розподілено судові витати: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода-2005» (вул. Пушкіна, 3-Б, с. Озерянка, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 33558575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» (вул. Академіка Корольова, 11, оф. 212, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 37239812) 17469 (сімнадцять тисяч чотириста шістдесят дев`ять) грн 99 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Колегія суддів встановила, що ТОВ «Злагода-2005» та ТОВ «Авто Партнер» у період надходження коштів за платіжним дорученням № 11 від 16.03.2018 перебували у зобов`язально-договірних відносинах за попереднім договором купівлі-продажу трактору від 09.03.2017 та договором купівлі-продажу комбайну від 04.07.2017 щодо оплати вартості трактора та комбайна у розмірі 1051380,00 грн та 2236500,00 грн відповідно. З урахуванням проведеного 16.03.2018 платежу, а також усіх інших надходжень за договорами, ТОВ «Злагода-2005» сплатило повну вартість техніки. Відтак, оскільки з урахуванням листа № 01/03 від 16.03.2017(2018), ТОВ «Злагода-2005» здійснило коригування призначення платежу за платіжним дорученням № 11 від 16.03.2018, колегія суддів прийшла до висновку, що кошти у сумі 608896,00 грн сплачено ТОВ «Злагода-2005» не помилково, а на виконання договірних зобов`язань, в обсягах та на умовах, передбачених договором купівлі-продажу комбайну від 04.07.2017.

Встановлене виключає можливість застосування статей 1212, 1213 ЦК України та витребування таких коштів з ТОВ «Авто Партнер» як таких, що безпідставно набуті.

29 червня 2022 року на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 Господарським судом Черкаської області було видано наказ.

13 червня 2022 року матеріали справи № 925/641/20 повернуто до Господарського суду Черкаської області з Північного апеляційного господарського суду.

14 червня 2022 року до Господарського суду Черкаської надійшли заяви директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПАРТНЕР» від 08.06.2022 про вжиття заходів щодо забезпечення позову в порядку ст. 333 ГПК України, про поворот виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2021 у справі № 925/641/20.

Ухвалою від 27.06.2022 Господарський суд Черкаської області прийняв вказані вище заяви ТОВ «Авто Партнер» до розгляду і призначив судове засідання з їх розгляду на 04.07.2022, про що сторони повідомлені належним чином.

04 липня 2022 року до Господарського суду Черкаської області надійшов відзив приватного виконавця Матвійчук Юлії Володимирівни від 01.07.2022 № 02-01/2022/49 на заяву про поворот виконання рішення.

04 липня 2022 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода-2005» надійшло клопотання про відкладення розгляду заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПАРТНЕР» для можливості ознайомитися з поданими заявами, оскільки заяви не отримував та позбавлений можливості висловити свою правову позицію.

Ухвалою від 27.06.2022 Господарський суд Черкаської області клопотання представника ТОВ «Злагода-2005» про відкладення розгляду заяв ТОВ «АВТО ПАРТНЕР» задовольнив, судове засідання відклав на 18.07.2022.

Суд встановив, що 27.06.2022 ТОВ «Злагода-2005» поштовим відправленням звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2021 у справі № 925/641/20.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження (ухвала від 04.07.2022).

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заяви, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника та приватного виконавця, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд зазначає таке.

Представник заявника у судовому засіданні подані заяви просила задовольнити та, оскільки наказ Господарського суду Черкаської області від 08 грудня 2021 року, виданий на виконання судового рішення першої інстанції, що згодом скасовано судом апеляційної інстанції, відповідно не набрало законної сили, було виконано в межах виконавчого провадження, стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПАРТНЕР» безпідставно одержані стягувачем грошові кошти за виконавчим документом у порядку повороту виконання рішення та 9243 грн 26 коп. 3 % річних за користування грошовими коштами, 80571 грн 41 коп. втрат від інфляції; стягнути у порядку повороту виконання рішення з приватного виконавця Матвійчук Юлії Володимирівни 73986 грн 67 коп. винагороди виконавця, 500 грн 00 коп. витрат виконавчого провадження, 930 грн 56 коп. 3 % річних за користування грошовими коштами та 8111 грн 53 коп. втрат від інфляції.

Приватний виконавець у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Авто Партнер» в частині стягнення з приватного виконавця основної винагороди 73986,67 грн, мінімальних витрат виконавчого провадження 500,00 грн, 3 % річних за користування грошовими коштами 930,56 грн, інфляційних збитків 8111,53 грн.

Представник ТОВ «Злагода-2005» у судове засідання не з`явився, заяв, клопотань, письмових пояснень чи заперечень суду не подав.

Про дату час та місце проведення засідання учасників справи повідомлено належним чином.

В силу приписів ст. 333, 328 неявка стягувача, боржника не перешкоджає розгляду заяви.

Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд видалявся у нарадчу кімнату.

У судовому засіданні 18.07.2022 підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до норм частин 1, 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 910/9026/13 від 12.10.2018, у межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

В обґрунтування заяви від 29.12.2021 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, поданої в порядку ст. 328 ГПК України, ТОВ «Авто Партнер» зазначає, що станом на день подання цієї заяви наказ Господарського суду Черкаської області від 08 грудня 2021 року у справі № 925/641/20 про виконання рішення є передчасним та виданим помилково, оскільки заявником подано апеляційну скаргу на вказане судове рішення та відповідно до ч. 2 ст. 241 ГПК України рішення не набрало законної сили.

З виконання наказу приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлією Володимирівною відкрито виконавче провадження № 67974070.

28 грудня 2021 року виконавче провадження було закінчене з підстав фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Тобто, рішення Господарського суду Черкаської області на підставі виданого 08.12.2021 наказу виконано до апеляційного перегляду.

Отже, заявник вважає, що у нього є всі підстави ставити перед судом вимоги про витребування наказу у приватного виконавця і зупинення його виконання, визнання наказу таким, що не підлягає до виконання, стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем та приватним виконавцем.

Так, суд встановив, що рішення Господарського суду Черкаської області постановлено 08.11.2021, повний текст якого складено 17.11.2021, останнім днем для подання апеляційної скарги є 07.12.2021.

Натомість, скаржник (ТОВ «Авто Партнер») звернувся до суду з апеляційною скаргою 10.12.2021, що підтверджується поштовою накладною на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга. Тобто скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2021 у справі № 925/641/21.

Приписами ч. 5 ст. 262 ГПК України встановлено, що якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Як вже зазначалося, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.12.2021, зокрема, поновлено ТОВ «Авто Партнер» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Авто Партнер», зупинено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2021 у справі № 925/641/20.

Однак, 28.12.2021 виконавче провадження було закінчене з підстав фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Так, суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що на виконані у приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Ю.В. знаходилося виконавче провадження № 67974070 з примусового виконання наказу № 925/641/20 від 08.12.2021 року, виданого Господарським судом Черкаської області.

28 грудня 2021 року вказаний наказ було виконано, що підтверджується виписками по рахунку ТОВ «Авто Партнер», якою підтверджується списання коштів з призначенням платежу «списання згідно платіжної вимоги № 67974070 від 22.12.2021, наказ № 925/641/20 виданий 08.11.2021 документ видав: Господарський суд Черкаської області».

Приватним виконавцем в межах виконавчого провадження № 67974070 винесені постанови від 21.12.2021 про стягнення з боржника основної винагороди на суму 73986,67 грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 500,00 грн.

Стягнута з боржника грошова сума у розмірі 814353,36 грн була розподілена відповідно до вимог ст. 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження», а саме:

739866,69 грн сума боргу перерахована на користь стягувача,

73986,67 грн основна винагорода приватного виконавця,

500,00 грн. витрати виконавчого провадження.

28 грудня 2021 року виконавче провадження № 67974070 закінчене з підстав передбачених п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» фактичне виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Отже, суд встановив, що вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, визнає таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Черкаської області від 08.12.2021 у справі № 925/641/20.

Щодо вимоги заявника про витребування наказу у приватного виконавця, суд зазначає, що 29.12.2021 приватний виконавець поштовим відправленням до господарського суду направив постанову від 28.12.2021 та оригінал наказу (а.с. 115, том 3).

Частиною 4 статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО ПАРТНЕР» звернулося з заявою від 08.06.2022 про вжиття заходів щодо забезпечення позову в порядку ст. 333 ГПК України та з заявою про поворот виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2021 у справі № 925/641/20.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів щодо забезпечення позову в порядку ст. 333 ГПК України, шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ «Злагода-2005» у розмірі 829681,00 грн, ТОВ «Авто Партнер» зазначає, що характер спору у даній справі є свідченням про недобросовісну поведінку позивача, отримання ним коштів без встановлених договором підстав, маніпулювання листом, який сам же і надав, про зміну призначення платежу. Окрім того, безпосередньо при оцінці доказів у даній справі, судом апеляційної інстанції підтверджено, що позивач надав підроблені документи та використовував неправдиву інформацію щодо повноважень директора ТОВ «Злагода-2005».

Між сторонами у цій справі існує ряд інших спорів (справи № 906/848/21, № 906/346/21), пов`язаних з невиконанням позивачем своїх договірних зобов`язань по оплаті вже поставленої ТОВ «Авто Партнер» сільськогосподарської техніки, визнанням договору, який виконано ТОВ «Авто Партнер» недійсним, з метою непроведения розрахунків за нього.

Директор та засновник ТОВ «Злагода-2005» ОСОБА_1 є керівником та учасником ряду господарюючих суб`єктів, а саме: ПРАТ «Троянівське» (код ЄДРПОУ 30184569), ТОВ «Троянівське» (код ЄДРПОУ 41105143), ПСП «Трояніввське» (код ЄДРПОУ 32746583), що дає реальну можливість приховати активи та грошові кошти з метою неповернення безпідставно отриманих за судовим наказом коштів.

Заявник (ТОВ «Авто Партнер») вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти у межах суми, необхідної для забезпечення повороту виконання судового рішення, може унеможливить такий поворот виконання рішення суду, оскільки майно, у тому числі грошові кошти, які є у ТОВ «Злагода-2005» на момент розгляду даної справи у суді, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Заявник зазначає, що його право вже порушено і позивач користується коштами заявника безпідставно, тому мова йде не про гіпотетичне гарантування повернення коштів, а про забезпечення реальної можливості відновити попереднє становище заявника, інтереси якого вже порушено.

За наведених обставин, для забезпечення ефективного захисту прав заявника, просить застосувати такий обмежувальний захід, як накладення арешту на майно та грошові кошти в розмірі суми, яка була безпідставно отримана позивачем з урахуванням 3 % річних та інфляційних, а саме: 814353,00 грн, що надасть заявнику тимчасову правову охорону його прав та інтересів у реалізації права, за захистом яких він звернувся до суду.

Просить також прийняти до уваги, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення заяви з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення повороту виконання судового рішення. Крім того, відповідні заходи не пов`язані з правом, а стосуються убезпечення від вчинення будь-яких дій поза правовим полем до вирішення заяви про поворот виконання і дозволять уникнути непорозумінь на період розгляду заяви і запобігти порушенню прав заявника та гарантувати йому повернення безпідставно стягнутих коштів.

Заявник вважає, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим поворот виконання рішення господарського суду, що може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення вже порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся.

Розглянувши заяву відповідача про забезпечення позову (забезпечення повороту виконання рішення) з доданими до неї документами, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 333 ГПК України при вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 138 ГПК заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони іншим особам здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 910/12661/19.

Суд звертає увагу, що процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Суд дійшов висновку, що зазначені в заяві про забезпечення позову обґрунтування заявника є лише припущеннями, що не є достатньо обґрунтованими підставами для застосування заходів забезпечення позову.

За наведених обставин, заявлені заходи забезпечення виконання повороту рішення не відповідають вимогам статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України щодо розумності, обґрунтованості, адекватності та доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів відповідача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення виконання повороту рішення, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про забезпечення виконання повороту рішення.

Відповідно до п. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Розглянувши заяву відповідача про поворот виконання рішення з доданими до неї документами, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

У зв`язку з фактичним виконанням рішення суду і ухвалення судом нового рішення у справі, відповідач просить застосовувати поворот виконання рішення суду, зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням та, оскільки, позивач користувався та утримував кошти ТОВ «Авто Партнер» безпідставно, повернути стягнуті суми з урахуванням 3 % річних 9246,26 грн та інфляційних 80571,41 грн за весь час користування.

Також, відповідач просить повернути (стягнути в порядку повороту виконання рішення з приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлії Володимирівни) безпідставно одержані у виконавчому провадженні № 67974070 грошові кошти у розмірі 83528 грн 76 коп, а саме:

73986 грн 67 коп. винагорода державного виконавця,

500 грн 00 коп. мінімальні витрати виконавчого провадження,

930 грн 56 коп. 3 % річних за користування грошовими коштами,

8111 грн 53 коп. інфляційних збитків

на підставі ч. 7 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження». Так, заявник зазначає, що має право захистити та відновити свої права не тільки за допомогою звернення до інших органів, установ таких, як ДВС, приватних виконавців, а й за допомогою звернення до суду, оскільки всі витрати, які виникли у період виконання рішення суду, яке потім було скасоване, пов`язані безпосередньо з виконанням цього рішення, та є наслідком виконання рішення, а тому підлягають поверненню як безпідставно отримані, оскільки підстава у вигляді рішення суду відпала у зв`язку з його скасуванням.

Відповідно до ч. 5, 6, 9 ст. ст. 333 ГПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення.

Отже, поворот виконання рішення є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням.

Рішенням Конституційного Суду України від 02.11.2011 № 13-рп/2011 у справі N 1-25/2011 встановлено, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав, у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

На забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу як поворот виконання рішення суди мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням, у разі відсутності обмежень, установлених законом. Водночас, при розгляді заяви про поворот виконання судового рішення судам необхідно встановлювати чи виконано боржником (повністю або частково) судове рішення, яким з нього були стягнуті грошові кошти та чи скасовано повністю або частково в апеляційному або касаційному порядку судове рішення, за яким з боржника стягнуті грошові кошти.

Отже, поворот виконання рішення це процесуальний спосіб захисту прав боржника, який фактично спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, адже правова підстава для набуття майна відпала.

З огляду на встановлені підстави, на наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази виконання рішення Господарського суду Черкаської області у справі № 925/641/20, суд дійшов висновку про наявність підстав для повороту виконання рішення та повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення. Суд дійшов висновку про задоволення заяви у цій частині.

При цьому, як вбачається зі змісту заяви про поворот виконання рішення, відповідач заявив вимоги не лише про здійснення повороту виконання рішення від 08.11.2021, а й про стягнення у порядку повороту виконання рішення з приватного виконавця безпідставно одержаних у ВП коштів, стягнення з позивача 3 % річних за користування грошовими коштами та втрат від інфляції.

Щодо повернення заявнику у порядку повороту виконання рішення 73986 грн 67 коп. винагороди державного виконавця, 500 грн 00 коп. мінімальних витрати виконавчого провадження, суд дійшов висновку про необґрунтованість таких вимог в межах поданої заяви, враховуючи таке.

Оскільки стягнута у процесі виконання рішення суду основна винагорода приватного виконавця в сумі 73986,67 грн та мінімальні витрати виконавчого провадження в сумі 500,00 грн в рамках ВП № 67974070 не є коштами, які були стягнуті за рішенням суду, яке скасовано за наслідками апеляційного перегляду, приватний виконавець зазначає, що вони не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду, посилаючись на правові позиції, викладені в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.03.2021 року у справі № 296/7644/17.

Суд зазначає, що основна винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження, стягнуті на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження» при виконанні судового рішення, не можуть бути предметом розгляду заяви про поворот виконання судового рішення.

За змістом частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), від 03 та 10 квітня 2019 року у справах № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18) та № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18).

Оскільки питання повернення боржнику стягнутої у ході виконавчого провадження винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, у зв`язку зі скасуванням апеляційним судом рішення суду після його виконання, не підлягає вирішенню у порядку, передбаченому статтею 333 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви у цій частині.

Щодо стягнення з приватного виконавця 3 % річних та інфляційних втрат, суд також дійшов висновку про необґрунтованість таких вимог в межах поданої заяви, враховуючи таке.

Заперечує приватний виконавець щодо нарахування відповідачем індексу інфляції та 3 % річних на стягнуту виконавцем основну винагороду та витрати у ВП № 67974070.

Стягнуті кошти основної винагороди в сумі 73986,67 грн та витрати виконавчого провадження в сумі 500,00 грн в межах виконавчого провадження № 67974070 при виконанні рішення суду не можна віднести до коштів за грошовим зобов`язанням у відношенні статті 625 ЦК України.

Стягнута основна винагорода приватного виконавця в силу положень Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» є санкцією для боржника за невиконання судового рішення у добровільному порядку до моменту відкриття виконавчого провадження, а не порушення виконавцем договірних відносин із заявником у розумінні відносин боржник і кредитор що регулюється положеннями ЦК України.

Суд зазначає, що стягнення індексу інфляції та 3 % річних на стягнуту виконавцем основну винагороду та витрати у ВП при виконанні судового рішення, не можуть бути предметом розгляду заяви про поворот виконання судового рішення.

Виходячи зі змісту статті 333 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що поворот виконання рішення є законодавчо закріпленим спеціальним способом захисту інтересів особи, з якої було стягнуто грошові кошти за судовим рішенням, скасованим у подальшому.

Його суть зводиться до повернення стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Заявлені до стягнення з приватного виконавця 930 грн 56 коп. 3% річних та 8111 грн 53 коп. втрат від інфляції не є сумами, присудженими до стягнення з відповідача за рішенням суду. При вирішенні питання про поворот виконання рішення суд не досліджує питання прострочення виконання грошового зобов`язання. З метою забезпечення відновлення прав заявника суд вирішує питання повороту виконання рішення та повертає відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням.

З наведених підстав суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви в частині стягнення у порядку повороту виконання рішення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода-2005» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПАРТНЕР» 5243 грн 26 коп. 3 % річних, 80571 грн 41 коп. втрат від інфляції.

Враховуючи зазначене, оскільки інститут повороту виконання судового рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, у даному випадку прав відповідача, та є способом захисту цих прав, правомірними є вимоги про поворот виконання рішення та повернення боржникові стягнутих грошових сум на користь стягувача за вказаним рішенням.

Керуючись ст. 140, 234, 235, 328, 333 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПАРТНЕР» від 08.06.2022 про вжиття заходів щодо забезпечення позову відмовити.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПАРТНЕР» від 29.12.2021 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Черкаської області від 08.12.2021 у справі № 925/641/20.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПАРТНЕР» про поворот виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2021 у справі № 925/641/20 задовольнити частково.

Здійснити поворот виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2021, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПАРТНЕР» (вул. Академіка Корольова, 11, оф. 212, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 37239812) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода-2005» (вул. Пушкіна, 3-Б, с. Озерянка, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 33558575)

608896 грн 00 коп. безпідставно набутих коштів,

35492 грн 18 коп. інфляційних втрат,

16931 грн 90 коп. 3 % річних,

9919 грн 80 коп. витрат по сплаті судового збору,

5846 грн 27 коп. витрати на оплату послуг експерта,

62780 грн 54 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні заяви в частині стягнення у порядку повороту виконання рішення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода-2005» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПАРТНЕР» 5243 грн 26 коп. 3% річних, 80571 грн 41 коп. втрат від інфляції відмовити.

У задоволенні заяви в частині стягнення у порядку повороту виконання рішення з приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлії Володимирівни (вул. Байди Вишневецького, 47, оф. 310/1, м. Черкаси) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПАРТНЕР» 73986 грн 67 коп. винагороди виконавця, 500 грн втрат виконавця, 930 грн 56 коп. 3% річних та 8111 грн 53 коп. втрат від інфляції відмовити.

Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 22 липня 2022 року.

Суддя О.В. Чевгуз