П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 липня 2022 року
м. Рівне
Справа № 557/258/21
Провадження № 22-ц/4815/852/22
Головуючий у Гощанському районному суді
Рівненської області: суддя Пацко Д.В.
Рішення суду першої інстанції ухвалено
(вступна і резолютивна частини)
у смт. Гоща Рівненської області
об 15 год. 03 хв. 12 квітня 2022 року
Повний текст рішення складено: 21 квітня 2022 року
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя: Хилевич С.В.
судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.
секретар судового засідання: Пиляй І.С.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ;
відповідач1: Рівненська районна державна адміністрація Рівненської області;
відповідач2: Релігійна громада Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української православної церкви;
відповідач3: державний реєстратор Білоус Оксана Василівна;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Рівненська обласна державна адміністрація;
за участі: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 12 квітня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області, Ркелігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Україенської православної церкви, державного реєстратора Білоус Оксани Василівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Рівненська обласна державна адміністрація; про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав,
в с т а н о в и в :
У лютому 2021 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Гощанської районної державної адміністрації Рівненської області, Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української православної церкви (далі Релігійна громада Свято-Троїцької парафії УПЦ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Рівненська обласна державна адміністрація; про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав (із відкриттям розділу), індексний номер: 27985371 від 29.01.2016, про реєстрацію права власності за Релігійною громадою Свято-Троїцької парафії УПЦ на будівлю церкви в с. Горбаків Гощанського району (зара Рівненський район) Рівненської області. Мотивуючи вимоги, вказувалося, що з 1764 року у АДРЕСА_1 існує дерев`яна будівля Свято-Троїцької церкви, яка є пам`яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 68-Рв). З 1991 року приміщення церкви перебувало у користуванні Релігійної громади Свято-Троїцької парафії УПЦ).
У вересні 2020 року позивачу стало відомо про те, що 25 січня 2016 року будівлю церкви зареєстровано на правах приватної власності за Релігійною громадою Свято-Троїцької парафії УПЦ. Дану реєстрацію здійснено державним реєстратором Реєстраційної служби Гощанського районного управління юстиції Рівненської області Білоус О.В., про що нею прийнято відповідне рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 27985371 від 29 січня 2016 року. Як підставу для виникнення права власності зазначено виписку з погосподарської книги №353, видану 25 січня 2016 року, видану Горбаківської сільською радою Гощанського району Рівненської області, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 46141636 від 22 жовтня 2015 року, що видане Гощанським районним управлінням юстиції Рівненської області.
Вважав, що оспорюване рішення є протиправним внаслідок того, що порушує його права як громадянина України через реєстрацію права власності, видачу свідоцтва про право власності, чим держава в особі державного реєстратора Гощанського районного управління юстиції незаконно позбавила її права власності на нерухоме майно, що є об`єктом культурної спадщини. Тому він вправі відповідно до ст. ст. 3, 13, 55 Конституції України пред`явити позов про захист прав держави на об`єкт культурної спадщини.
Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 01 березня 2022 року Гощанську районну державну адміністрацію замінено на належного відповідача Рівненську районну державну адміністрацію Рівненської області та залучено до участі у справі як співвідповідача державного реєстратора Білоус О.В.
Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 12 квітня 2022 року ОСОБА_1 відмовлено в позові до Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області, Релігійної громади Свято-Троїцької парафії УПЦ, державного реєстратора Білоус О.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору,: Рівненська обласна державна адміністрація; про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що полягало у невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, просив його скасувати, задовольнивши вимоги позивача.
Обґрунтовуючи її, покликався на те, що, дійшовши правильного висновку про незаконність оспорюваного рішення про державну реєстрацію, в той самий час суд хибно вказував про те, що цим рішенням права позивача не є порушеними. Так, позовна заява містить чіткі та зрозумілі обґрунтування підстав звернення до суду. Щодо оспорюваного рішення, то воно порушує його права та охоронювані законом інтереси як громадянина України, оскільки він, будучи парафіянином Православної церкви України, не має можливості відвідувати храм, який належить релігійній організації, центр якої знаходиться в державі-терористі, а саме в Російській Федерації.
Тому вважав, що держава в особі державного реєстратора Гощанського районного управління юстиції незаконно позбавила сама себе ж права власності на нерухоме майно, що є об`єктом культурної спадщини. При цьому також зауважив, що держава в особі компетентних органів прокуратури та Рівненської обласної державної адміністрації не вживає заходів до поновлення права державної власності на культову будівлю.
З приводу позовної давності, то зазначав про помилковість висновків суду щодо пропущення матеріально-правового строку, адже про факт оспорюваної реєстрації дізнався у вересні 2020 року. Тобто цей строк ним пропущено не було, а тому твердження суду в цій частині також є помилковими.
Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Як з`ясовано судом, Релігійна громада Свято-Троїцької парафії УПЦ с. Горбаків Гощанського (зараз Рівненського) району Рівненської області зареєстрована на підставі свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади №173, виданого виконавчим комітетом Рівненської обласної ради народних депутатів 25 вересня 1991 року.
З 25 вересня 1991 року релігійну громаду зареєстровано як юридичну особу, що вбачається із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31 серпня 2015 року (місцезнаходження: 35433 Рівненська область, Рівненський район, с. Горбаків, вулиця Пухова, 45а).
Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 19 червня 2015 року №309 зареєстровано статут Релігійної громади Свято-Троїцької парафії УПЦ с. Горбаків Гощанського району Рівненської області в новій редакції.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №4614116636 від 22.10.2015 видно, що на підставі рішення Горбаківської сільської ради Гощанського району Рівненської області від 21 жовтня 2015 року зареєстровано за Релігійною громадою Свято-Троїцької парафії УПЦ с. Горбаків Гощанського району Рівненської області право постійного користування земельною ділянкою площею 0, 3046 га, кадастровий номер: 5621282000:05:007:0891.
Змістом Інформаційної довідки №229034669 від 21 жовтня 2020 року підтверджено, що на підставі виписки з погосподарської книги №353 від 25 січня 2016 року, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №461411636 від 22 жовтня 2015 року державним реєстратором Гощанського районного управління юстиції Рівненської області Білоус О.В. 25 січня 2016 року зареєстровано за Релігійною громадою Свято-Троїцької парафії УПЦ право приватної власності на будівлю церкви у АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці, кадастровий номер: 5621282000:05:007:0891 .
Також з листа Рівненської обласної державної адміністрації від 13 листопада 2020 року №1665/01-08 встановлено, що приміщення Свято-Троїцької церкви у с. Горбаків Рівненського району Рівненської області є пам`яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 68-Рв).
Вважаючи, що рішенням про реєстрацію права власності на будівлю Свято-Троїцької церкви 25 січня 2016 року (із відкриттям розділу), індексний номер: 27985371 від 29 січня 2016 року, яке прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Гощанського районного управління юстиції Рівненської області Білоус О.В. 25 січня 2016 року, та видачею відповідного свідоцтва про право власності порушуються його права як громадянина України, що передбачено ст.ст. 19, 66 Конституції України, у лютому 2021 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Гощанської районної державної адміністрації Рівненської області (правонаступник - Рівненська районна державна адміністрація), Релігійної громади Свято-Троїцької парафії УПЦ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Рівненська обласна державна адміністрація; про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав.
У подальшому до участі в справі залучено як співвідповідача державного реєстратора Білоус О.В.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що Рівненською обласною державною адміністрацією не приймалося рішення про передачу будівлі церкви у АДРЕСА_1 , яка є пам`яткою архітектури місцевого значення, у власність Релігійній громаді Свято-Троїцької парафії УПЦ. Не надавалося цій релігійній громаді і погодження органу культурної спадщини та укладення охоронного договору на пам`ятку. Тому державний реєстратор при здійсненні своїх повноважень не врахував наведених положень.
Разом з тим суд зробив висновок про те, що доводи позивача про наявність у нього законного інтересу (правомірного очікування) є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу оспорюваного рішення на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси ОСОБА_1 . При цьому він не є потерпілим від рішення державного реєстратора і ним не доведено, що це рішення спричинило істотний негативний вплив саме на позивача та він зазнав реальної шкоди.
З огляду на те, що оскільки ОСОБА_1 не навів жодної обставини (факту), що свідчило б про порушення його прав або інтересів відповідачами, не привів жодного правового обґрунтування такого порушення, які вказували б про відсутність порушеного права, тому в задоволенні позову відмовлено.
Проте з такими висновками погодитися можна частково.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно із пунктом 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засади судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19).
За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки судом попередньої інстанції з`ясовано, що суб`єктивні цивільні права, свободи чи законні інтереси ОСОБА_1 фактом державної реєстрації права власності на приміщення Свято-Троїцької церкви у АДРЕСА_1 , за Релігійною громадою Свято-Троїцької парафії УПЦ не порушуються, тому правильним є висновок про те, що його позов є необґрунтованим і таким, що до задоволення не підлягає. При цьому враховується, що він не є членом Релігійної громади Свято-Троїцької парафії УПЦ, адже сам визнав, що є членом іншої парафії, яка належить Православній церкві України в тому ж населеному пункті. Також він не мав будь-яких прав і обов`язків, в т.ч. і речових, щодо приміщення Свято-Троїцької церкви, що унеможливлює твердження про необхідність судового захисту його прав.
Тому з такими висновками погоджується і колегія суддів.
Крім того, оскаржуваним рішенням встановлено ті обставини, що державним реєстратором Білоус О.В. при реєстрації 25 січня 2016 року права власності на Свято-Троїцьку церкву у с. Горбаків Рівненського району Рівненської області не додержано вимог ст.ст. 17-18 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", ст. 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини", а також залишено без уваги, що Рівненська обласна державна адміністрація не приймала рішень про передачу будівлі цієї церкви та не надавалося Релігійній громаді Свято-Троїцької парафії УПЦ погодження органу охорони культурної спадщини та укладення охоронного договору на пам`ятку.
Між тим, ці висновки є передчасними, оскільки з`ясувавши, що суб`єктивні цивільні права, свободи чи законні інтереси позивача не порушуються, суд не повинен був встановлювати факт недодержання відповідачем вимог закону при прийнятті оспорюваного рішення про реєстрацію, інакше цей факт міг би свідчити про задоволення позову. Поготів, встановлені обставини можуть мати преюдиційне значення при вирішенні інших правовідносин, де братимуть участь ті самі особи або особа, щодо якої їх встановлено.
Отже, їх слід виключити з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції.
Решта доводів апеляційної скарги на увагу колегії суддів не заслуговують, адже спростовуються правильністю висновків суду попередньої інстанції.
Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003). Тому задоволення апеляційної скарги та позову ОСОБА_1 означало би незаконне відновлення позивача у правах, яких не існувало, а тому не відповідало би змісту та характеру правовідносин, що склалися.
Підставою для зміни оскаржуваного рішення відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 12 квітня 2022 року змінити, виключивши з мотивувальної частини висновки про порушення вимог закону державним реєстратором Білоус Оксаною Василівною при прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на приміщення Свято-Троїцької церкви у с. Горбаків Рівненського району Рівненської області за Релігійною громадою Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української православної церкви.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено: 05.07.2022
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: Н.М. Ковальчук
С.С.Шимків
Суд | Рівненський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2022 |
Оприлюднено | 07.07.2022 |
Номер документу | 105088467 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності |
Цивільне
Рівненський апеляційний суд
Хилевич С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні