Ухвала

від 04.08.2022 по справі 557/258/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 557/258/21

провадження № 61-7032ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 12 квітня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 05 липня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області, Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української православної церкви, державного реєстратора Білоус Оксани Василівни, третя особа - Рівненська обласна державна адміністрація; про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав (із відкриттям розділу), індексний номер: 27985371 від 29 січня 2016 року, про реєстрацію права власності за Релігійною громадою Свято-Троїцької парафії УПЦ на будівлю церкви в с. Горбаків Гощанського району Рівненської області.

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 12 квітня 2022 року, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 05 липня 2022 року, в позові ОСОБА_1 відмовлено.

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 12 квітня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 05 липня 2022 року.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права та зазначає рішення Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі № 360/3611/20 (адміністративний позов до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування його рішення, зобов`язання вчинити певні дії щодо призначення пенсії за віком).

Тобто, заявник вказує рішення Верховного Суду в якому викладено висновок про застосування норми права не у подібних правовідносинах, отже, посилання на вказане рішення не може бути підставою касаційного оскарження судових рішень у розумінні пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження, оскільки заявником не зазначено конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, ОСОБА_1 має право надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не сплачено судовий збір.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивовано складним матеріальним становищем, оскільки він є пенсіонером, а розмір пенсії є незначним та вона виплачується із затримкою. Також, посилається на введення військового стану в Україні, карантинні обмеження та те, що предметом позову є захист права державної власності на майно, що становить культурну спадщину.

На підтвердження скрутного матеріального становища заявником надано довідку про доходи від 21 липня 2022 № 8743 1877 0870 1104

з січня 2022 року по червень 2022 року.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору суд має встановити майновий стан сторони.

Наведені заявником доводи не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору або свідчать про відсутність коштів для сплати судового збору, оскільки з наданої заявником довідки не можливо повністю встановити його майновий стан.

З огляду на зазначене, заявнику необхідно надати докази на підтвердження зазначених ним обставин щодо майнового стану, якими можуть бути довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо, або сплатити судовий збір у встановленому розмірі та надати документи що підтверджують його сплату.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час звернення до суду першої інстанції з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.

Враховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги мав сплатити судовий збір у розмірі 1 816,00 грн ((2 270,00 грн х 0,4) х 200 %).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України

«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 12 квітня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 05 липня 2022 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Є. Червинська