Рішення

від 22.06.2022 по справі 199/10253/21

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/10253/21

(2/199/953/22)

РІШЕННЯ

Іменем України

23.06.2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Божко А.В., за участю представників сторін Шклярука Д.С., ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів в розмірі 489736,21 грн. В обґрунтування позову зазначивши, що 14 лютого 2009 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, під час якого у сторін народилося двоє дітей. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2020 року по справі № 199/4888/20 шлюб було розірвано.

Під час шлюбу на підставі договору купівлі-продажу було придбано автомобіль «BMW», модель «Х6», номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 . Вказаний транспортний засіб придбавався, зокрема, і за кредитні кошти та 15 квітня 2019 року між AT «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» і позивачем був укладений кредитний договір №1/2565921, відповідно до якого банком їй було надано кредит в розмірі 898000,00 грн. на купівлю транспортного засобу: марка «BMW», модель «Х6», номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , рік випуску - 2018.

18 квітня 2019 року Територіальним сервісним центром №1242 РСЦ МВС в Дніпропетровській області було здійснено первинну реєстрацію придбаного в торгівельній організації транспортного засобу «BMW», на ім`я позивача на підставі договору купівлі-продажу №Г19-482/1, укладеного 18 квітня 2019 року у суб`єкта господарювання ПрАТ «АВТ Баварія-Дніпропетровськ». При цьому, позивач зазначає, що сторони припинили подружні стосунки на початку травня 2020 року, з того часу разом не проживали, не вели спільного господарства, не мали спільного бюджету.

На виконання умов наведеного кредитного договору, особисто позивачем, у період з 15.04.2019 року по 19.08.2020 року на користь кредитора - AT «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» було повернуто грошові кошти в розмірі 979472,42 грн. та відповідно кредит нею особисто був погашений у повному обсязі з урахуванням процентів та інших обумовлених кредитним договором платежів, при цьому 472553,72 грн. сплачувалися після припинення подружніх стосунків із відповідачем. Жодних грошових коштів на погашення кредиту ОСОБА_3 не сплачувалося на користь AT «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК». Погашення кредиту здійснювалося за рахунок прибутків отриманих в результаті здійснення позивачем господарської діяльності, а також за рахунок коштів виручених нею від продажу подарованої їй бабусею квартири.

Після повної сплати кредиту і скасування застави спірний автомобіль позивачем був відчужений на користь ОСОБА_4 на підставі відплатного договору купівлі-продажу № 4589/20/007906 від 20.08.2020 укладеного між ФОП ОСОБА_5 , як комісіонером, та покупцем ОСОБА_4 . Продаж автомобіля комісіонером, згідно проведеної на той час оцінки, було вчинено за 975000 грн.

Дізнавшись про продаж автомобіля, який придбавався під час шлюбу, 29 грудня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська із позовом у якому просив суд стягнути з позивача на його користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини спільного сумісного майна подружжя - автомобіля «BMW», модель «Х6». Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2021 року по справі № 199/9112/20 позов ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частини спільного сумісного майна подружжя задоволено в повному обсязі, стягнуто з позивача грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки «BMW», що є спільною сумісною власністю подружжя в розмірі 948 610 грн. 00 коп. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2021 року було змінено, а саме, зменшено суму, що підлягає стягненню з позивача на користь ОСОБА_3 в якості грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля марки «BMW», модель Х6», що є спільною сумісною власністю подружжя, з 948610 грн. до 487500 грн. 17.11.2021 року судове рішення Дніпровського апеляційного суду набрало законної сили.

Позивач зазначає, що за кредитним договором №1/2565921 від 15.04.2019 року, який був укладених між нею та AT «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» відповідач ОСОБА_3 , вважаючись солідарним зі нею боржником, не виконував обов`язків щодо погашення кредиту, однак стягнув з неї компенсацію вартості 1/2 частини придбаного за кредитні кошти транспортного засобу, та відповідне судове рішення про це набрало законної сили, у порядку частини першої статті 544 ЦК України, вона як позичальник, що одноосібно виконала зобов`язання у повному обсязі, має право на зворотну вимогу (регрес) до ОСОБА_3 , як до іншого з подружжя у відповідній частині виконаного нею зобов`язання. У зв`язку з чим просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь грошові кошти в сумі 489736,21 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача проти позову заперечувала, що відповідач частково погашав кредит, а тому твердження позивача щодо погашення нею кредиту за її особисті кошти, отримані від здійснення підприємницької діяльності, не відповідають дійсності. Крім того зазначила, що кошти отримані позивачем від здійснення господарської діяльності за час перебування у шлюбі з відповідачем є майном, яке має статус спільного сумісного майна подружжя, набуде в результаті спільної праці. Дані заперечення викладені також у письмовому відзиву на позов.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, шлюбі, про що в Книзі реєстрації шлюбів 14 лютого 2009 року зроблено відповідний актовий запис № 91. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2020 шлюб між сторонами було розірвано.

15 квітня 2019 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та позивачем було укладено Кредитний договір №1/2565921, відповідно до якого Банком було надано Відповідачу кредит в розмірі 898000,00 грн. на купівлю транспортного засобу для особистих потреб: марка «BMW», модель «X6», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік випуску - 2018. Купівля транспортного засобу здійснювалась відповідно до договору купівлі продажу, укладеного між продавцем та Відповідачем. Вартість транспортного засобу згідно договору купівлі-продажу складало 2000895,25 грн.

Відповідно до Договору, ОСОБА_3 надав дозвіл ОСОБА_2 , у зв`язку з перебуванням у шлюбі, на укладання з АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» будь-яких договорів про надання банківських послуг.

18 квітня 2019 року Територіальним сервісним центром №1242 РСЦ МВС в Дніпропетровській області здійснено первинну реєстрацію придбаного в торгівельній організації вищевказаного транспортного засобу, який ввезено з-за кордону на ім`я ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №Г19-482/1, укладеному 18 квітня 2019 року у суб`єкта господарювання ПрАТ «АВТ Баварія-Дніпропетровськ».

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2021 року було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості Ѕ частини автомобіля марки «BMW», модель «X6», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік випуску 2018, що є спільною сумісною власністю подружжя в розмірі 948610 (дев`ятсот сорок вісім тисяч шістсот десять) грн. 00 коп. Постановою Дніпровського Апеляційного суду від 17 листопада 2021 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2021 року було змінено, а саме, зменшено суму, що підлягає стягненню з позивача на користь ОСОБА_3 в якості грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля марки «BMW», модель Х6», що є спільною сумісною власністю подружжя, з 948610 грн. до 487500 грн.

Позивач, звертаючись з даним позовом зазначила, що вона як позичальник,що одноосібновиконала зобов`язанняза кредитнимдоговором уповному обсязі,оскільки працювалафізичною особоюпідприємцем,а томумає право на зворотну вимогу (регрес) до ОСОБА_3 , як до іншого з подружжя у відповідній частині виконаного нею зобов`язання.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Так, положення статті 60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України).

Велика Палата Верховного Суду вважає слушними доводи Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в ухвалі від 13 листопада 2019 року щодо змісту статті 541 ЦК України, який свідчить про те, що солідарне зобов`язання виникає лише у випадках, встановлених договором або законом. Тобто солідарні зобов`язання виникають лише у випадках, передбачених договором чи актом чинного законодавства (див. наприклад постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 243/10982/15-ц (провадження № 14-81 цс 18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178 цс 18), від 12 вересня 2018 року у справі № 569/96/17 (провадження № 14-386 цс 18), від 23 січня 2019 року у справі № 712/21651/12) (провадження № 14-526 цс 18)).

У постановах від 27 квітня 2016 року у справі № 537/6639/13-ц (провадження № 6-486цс16) та від 14 вересня 2016 року у справі № 334/5907/14-ц (провадження № 6-539цс16), викладено позицію про солідарний характер відповідальності подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо інше не передбачене такими правочинами.

Борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї, враховуються при поділі майна (пункти 23.24 Пленум Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя ).

Тобто, внаслідок придбання подружжям майна в кредит, боргові зобов`язання перед позикодавцем несуть як чоловік, так і дружина, а не тільки той з подружжя, який підписав договір.

Якщо один із колишнього подружжя в повному обсязі виконав зобов`язання, то він у порядку частини першої статті 544 ЦК України має право на зворотну вимогу (регрес) до іншого з подружжя у відповідній частині. Дана позиція підтверджується постановою Великої палати ВСУ від 30.06.2020 року по справі № 638/18231/15-ц.

Разом з цим, з тим, відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

А отже з аналізу вищевказаних норм вбачається, що гроші одержані позивачем від здійснення господарської діяльності є майном подружжя, яке може переходити від однієї особи до іншої, з чого виникають цивільні права.

Відповідно до матеріалів справи, сторони під час перебування у шлюбі займались підприємницькою діяльністю, отримували дохід, погашення кредиту здійснювалось під час перебування сторін у шлюбі за рахунок коштів, які належали подружжю на праві спільної сумісної власності, і дохід, отриманий ФОП ОСОБА_2 від здійснення господарської діяльності, є в тому числі спільною сумісною власністю.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що кошти отримані позивачем від здійснення господарської діяльності за час перебування у шлюбі з відповідачем та має статус спільного сумісного майна подружжя.

Згідно із положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ознаками судових доказів є їх належність, допустимість, достовірність і достатність.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів) , який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року) .

Таким чином, оскільки позивачкою не були надані суду переконливі докази на підтвердження її позовних вимог, враховуючи обов`язковість дотримання державою принципу "правомірних або законних очікувань" та захисту прав людини через призму цього принципу, враховуючи те, що рішення в цивільній справі має бути справедливим, беручи до уваги те, що позивач ОСОБА_2 не надала суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх позовних вимог, суд відмовляє у позові в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати позивача у вигляді судового збору віднести за його рахунок. Доказів понесення судових витрат відповідачем суду не надано.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 69,70 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів,- відмовити.

Судові витрати позивача у вигляді судового збору віднести за його рахунок.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.

Суддя