Повістка

від 24.11.2022 по справі 199/10253/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/342/22 Справа № 199/10253/21 Суддя у 1-й інстанції - Руденко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Свистунової О.В.

суддів Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.

за участю секретаря Попенко Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

заяву представника ОСОБА_1 адвоката Пашніної Анни Володимирівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі

за апеляційноюскаргою ОСОБА_2

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м .Дніпропетровська від 23 червня 2022 року

по справіза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2021 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Позов мотивований тим, що 14 лютого 2009 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, під час якого у сторін народилося двоє дітей. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2020 року по справі № 199/4888/20 шлюб було розірвано.

Під час шлюбу, на підставі договору купівлі-продажу було придбано автомобіль «BMW», модель «Х6», номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 . Вказаний транспортний засіб придбавався, зокрема, і за кредитні кошти, так, 15 квітня 2019 року між AT «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» і позивачем був укладений кредитний договір №1/2565921, відповідно до якого банком їй було надано кредит в розмірі 898 000,00 грн. на купівлю транспортного засобу: марка «BMW», модель «Х6», номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , рік випуску - 2018.

18 квітня 2019 року Територіальним сервісним центром №1242 РСЦ МВС в Дніпропетровській області було здійснено первинну реєстрацію придбаного в торгівельній організації транспортного засобу «BMW», на ім`я позивача на підставі договору купівлі-продажу №Г19-482/1, укладеного 18 квітня 2019 року у суб`єкта господарювання ПрАТ «АВТ Баварія-Дніпропетровськ». При цьому, позивач зазначала, що сторони припинили подружні стосунки на початку травня 2020 року, з того часу разом не проживали, не вели спільного господарства, не мали спільного бюджету.

На виконання умов вказаного кредитного договору, особисто позивачем, у період з 15.04.2019 року по 19.08.2020 року на користь кредитора - AT «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» було повернуто грошові кошти в розмірі 979 472, 42 грн. та відповідно особисто нею був погашений кредит у повному обсязі, з урахуванням процентів та інших обумовлених кредитним договором платежів, при цьому - 472 553, 72 грн. сплачувалися вже після припинення подружніх стосунків із відповідачем. Жодних грошових коштів на погашення кредиту ОСОБА_1 не сплачувалося на користь AT «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК». Погашення кредиту здійснювалося за рахунок прибутків отриманих в результаті здійснення позивачем господарської діяльності, а також за рахунок коштів виручених нею від продажу подарованої їй бабусею квартири.

Після повної сплати кредиту і скасування застави спірний автомобіль позивачем був відчужений на користь ОСОБА_3 на підставі відплатного договору купівлі-продажу № 4589/20/007906 від 20.08.2020 року укладеного між ФОП ОСОБА_4 , як комісіонером, та покупцем ОСОБА_3 . Продаж автомобіля комісіонером, згідно проведеної на той час оцінки, було вчинено за 975 000 грн.

У подальшому, дізнавшись про продаж автомобіля, який придбавався під час шлюбу, 29 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 , у якому просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини спільного сумісного майна подружжя - автомобіля «BMW», модель «Х6». Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2021 року по справі № 199/9112/20 позов ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частини спільного сумісного майна подружжя задоволено в повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки «BMW», що є спільною сумісною власністю подружжя в розмірі 948 610 грн. 00 коп. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2021 року було змінено, а саме, зменшено суму, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в якості грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля марки «BMW», модель Х6», що є спільною сумісною власністю подружжя, з 948 610 грн. до 487 500 грн. Та, 17.11.2021 року судове рішення Дніпровського апеляційного суду набрало законної сили.

Позивач зазначала, що за кредитним договором №1/2565921 від 15.04.2019 року, який був укладених між нею та AT «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» відповідач ОСОБА_1 , вважаючись солідарним із нею боржником, не виконував обов`язків щодо погашення кредиту, однак стягнув з неї компенсацію вартості 1/2 частини придбаного за кредитні кошти транспортного засобу, та відповідне судове рішення про це набрало законної сили, у порядку частини першої статті 544 ЦК України, вона, як позичальник, що одноосібно виконала зобов`язання у повному обсязі, має право на зворотну вимогу (регрес) до ОСОБА_1 , як до іншого з подружжя у відповідній частині виконаного нею зобов`язання.

У зв`язку з чим просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь грошові кошти в сумі 489 736, 21 грн.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів- відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2022 року залишено без змін.

19 жовтня 2022 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява від представника ОСОБА_1 адвоката Пашніної Анни Володимирівни про ухвалення додаткового рішення.

Заява мотивована тим, що апеляційним судом при ухваленні рішення не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Просив стягнути витрати на правову (професійну правничу) допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, від представника ОСОБА_1 адвоката Пашніної Анни Володимирівни надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне заяву задовольнити та ухвалити по справі додаткове судове рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.

Разом із тим у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, наведеного в частині четвертій статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги було надано:

- ордер на надання правничої (правової допомоги) серії АЕ № 1153107 від 14.09.2022 року (а.с.107);

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2053 від 21.09.2009 року (а.с.108);

- копію опису та вартості правової допомоги від 30.09.2022 року у вигляді Додатку №1 до Додаткової угоди № 4 від 05 вересня 2022 року до Договору № 0709 про надання правової допомоги від 07 вересня 2020 року (а.с.130);

- копію рахунку-фактури № РФ-0509 від 05.09.2022 року на суму 10 000 грн.(а.с.131);

- копію платіжного доручення № 284 від 13.09.2022 року у розмірі 10 000 грн.(а.с.132).

Велика ПалатаВерховного Судуу постановівід 27червня 2018року посправі №826/1216/16висловила правовупозицію проте,що складта розмірвитрат,пов`язанихз оплатоюправової допомоги,входить допредмета доказуванняу справі.На підтвердженняцих обставинсуду повиннібути наданідоговір пронадання правовоїдопомоги (договірдоручення,договір пронадання юридичнихпослуг таін.),документи,що свідчатьпро оплатугонорару таінших витрат,пов`язанихіз наданнямправової допомоги,оформлені увстановленому закономпорядку (квитанціядо прибутковогокасового ордера,платіжне дорученняз відміткоюбанку абоінший банківськийдокумент,касові чеки,посвідчення провідрядження).Зазначені витратимають бутидокументально підтвердженіта доведені.Відсутність документальногопідтвердження витратна правовудопомогу,а такожрозрахунку такихвитрат єпідставою длявідмови узадоволенні вимогпро відшкодуваннятаких витрат.

17.11.2022 року на електрону адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява від представника ОСОБА_1 адвоката Пашніної А.В. про долучення доказів,а саме:

- копія Договору № 0709 про надання правової допомоги від 07 вересня 2020 року;

- копія Додаткової угоди № 4 від 05 вересня 2022 року до Договору № 0709 про надання правової допомоги від 07 вересня 2020 року.

Згідно п. 1 копії Додаткової угоди № 4 від 05 вересня 2022 року до Договору № 0709 про надання правової допомоги від 07 вересня 2020 року, сторони домовилися про представництво у Дніпровському апеляційному суді.

Згідно п. 2 копії Додаткової угоди № 4 від 05 вересня 2022 року до Договору № 0709 про надання правової допомоги від 07 вересня 2020 року, вартість послуг складає 10 000 грн.

У пункті 4 статті 1, частині третій та п`ятій статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При встановленні розміру гонорару України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandisрішення ЄСПЛ у справі «East/WestAlliance Limited»проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Верховний Суд у постанові від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15, зазначив, що проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу, витраченому адвокатом на виконання робіт.

Вирішуючи розмір витрат на правничу допомогу, колегія суддів приймає до уваги, що позивач не скористався своїм процесуальним правом та не надав клопотання про зменшення судових витрат.

Враховуючи, складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, участь адвоката у судовому засіданні, відмови у задоволенні апеляційної скарги позивача, та беручи до уваги принцип пропорційності розподілу судових витрат, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, колегія приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,0 0 грн., що на думку апеляційного суду, не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару.

Така сума витрат на професійну правничу допомогу на вказану суму буде співмірною з наданим адвокатом обсягом послуг у суді та відповідатиме критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Керуючись ст. 141, 270, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву представника ОСОБА_1 адвокатаПашніної АнниВолодимирівни проухвалення додатковогорішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_3 )судові витратина професійнуправничу допомогув розмірі 10000,00грн.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: Т.П. Красвітна

І.А. Єлізаренко