Ухвала

від 04.07.2022 по справі 161/5212/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/5212/21

Провадження № 2/161/1405/22

У Х В А Л А

05 липня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого судді Рудської С.М.

при секретарі Чигринюк В.С.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває вищевказана цивільна справа № 161/5212/21.

Ухвалою суду від 09.02.2022 року у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

24.05.2022 року до суду від експертної установи надійшов висновок за результатами судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/103-22/2326-ПЧ від 17.05.2022, проведеної на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.02.2022 року.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.05.2022 року провадження в цивільній справі № 161/5212/21 було поновлено.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Кирись Г.Й. заявила клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи на обґрунтування якого зазначила, що аналіз доказів у справі свідчить про те, що під час проведення експертного дослідження, призначеного на підставі ухвали суду від 09.02.2022 року, рукописні підписи ОСОБА_5 досліджені експертом вибірково. З огляду на ці обставини категоричні висновки експерта, на поставлені судом питання, викликають сумніви в їх правильності. Експертом не подано клопотання про витребування судом додаткових оригіналів належних ОСОБА_6 документів для їх дослідження при проведенні почеркознавчої експертизи. Відтак, при проведенні почеркознавчої експертизи не враховані викладені вимоги Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, експертних досліджень, затверджених наказом МЮ України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу MЮ України від 26.12.2012 № 1950/5). За наведених обставин, просить суд призначити у справі повторну почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз та на вирішення якої поставити наступні питання: чи виконано підпис у розписці від 03.01.2018 року в графі «Розписка написана мною ОСОБА_7 3 січня 2018 року» ОСОБА_8 .? та чи виконано рукописний текст у розписці від 03.01.2018 року - « ОСОБА_8 » ОСОБА_8 .? Відповідне клопотання в письмовій формі долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала шодо задоволення клопотання представника відповідача та зауважила, що судовим експертом були надані чіткі та однозначні відповіді на поставлені судом питання, а тому підстави для проведення повторної почеркознавчої експертизи відсутні.

Заслухавши думку представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про судову експертизу», судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

У відповідності до ч. 2 ст. 113 ЦПК України встановлено, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Згідно Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 року № 1950/5, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). У разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення.

Як роз`яснено у п.п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об`єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу.

Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.

Таким чином, згідно аналізу наведених норм, повторна судова експертиза призначається лише у разі обґрунтованих сумнівів у правильності висновку експерта та порушень у її проведенні.

Згідно роз`яснень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.02.2022 року про призначення судової почеркознавчої експертизи, експерт був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на експерта обов`язків у відповідності до ст.ст. 384, 385 КК України, про що також вказано у висновку експерта.

Жодних доказів, які б свідчили про завідому неправдивість висновку Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за результатами судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/103-22/2326-ПЧ від 17.05.2022 року, проведеної на підставі вищевказаної ухвали, наданого в межах компетенції експертів, матеріали справи не містять.

У висновку судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/103-22/2326-ПЧ від 17.05.2022 року експертом надані відповіді на поставлені в ухвалі суду питання, твердження представника відповідача про наявність сумнівів щодо висновку експерта не підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Також варто зауважити, що в судовому засіданні 09.02.2022 року під час вирішення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, представником відповідача не було запропоновано її проведення будь-якій іншій експертній установі через наявність сумнівів щодо компетентності та неупередженості експертів Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

У своєму клопотанні про призначення повторної почеркознавчої експертизи представник відповідача також посилається на те, що під час проведення експертного дослідження, рукописні підписи ОСОБА_5 досліджені експертом вибірково, наданих на експертне дослідження матеріалів не було достатньо для проведення експертного дослідження.

Питання підготовки та призначення судової почеркознавчої експертизи врегульоване Розділом І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 року № 1950/5 (далі Рекомендації).

Пунктом 1.1 Рекомендацій передбачено, що основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису.

Згідно п. 1.3 Рекомендацій, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Відповідно до п. 1.8 Рекомендацій, як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.

Наведені вище положення законодавчо закріплених Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових почеркознавчих експертиз встановлюють порядок зібрання, в тому числі, вільних зразків підписів з метою забезпечення експерту передумов для належного виконання покладених на нього зобов`язань з приводу докладного опису проведених досліджень, наданих за їх результатами висновків та обґрунтованих відповідей на питання, поставлені експерту.

Тобто, обсяг наданих для експертного дослідження вільних зразків підписів, насамперед, має бути достатнім для складення відповідно висновку.

При цьому слід зауважити, що положення п. 1.8 Рекомендацій, в частині надання для дослідження вільних зразків підпису в кількості не менше ніж на 15 документах, не є імперативною вимогою та не позбавляє можливості судового експерта провести почеркознавче дослідження на підставі меншої кількості документів, у разі, якщо наявність таких дає останньому змогу беззаперечно та безумовно виконати покладені на нього обов`язки та надати відповідні висновки.

Як встановлено судом, висновок Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за результатами судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/103-22/2326-ПЧ від 17.05.2022 року містить чіткі та однозначні відповіді на поставлені на дослідження питання, не допускає їх двозначне сприйняття, є вичерпними та носять конкретний характер.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про призначення повторної експертизи є необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню.

На підставіст.ст. 10, 12, 13, 81, 103, 104, 113, 258-260, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 06 липня 2022 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська