Постанова

від 03.07.2022 по справі 469/99/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

04.07.22

22-ц/812/638/22

Єдиний унікальний номер судової справи 469/99/22

Номер провадження 22-ц/812/638/22

Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Постанова

Іменем України

04 липня 2022 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого Серебрякової Т.В.,

суддів: Самчишиної Н.В., Ямкової О.О.,

з секретарем судового засідання Калашник А.О.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ухвалу в частині відмови у відкритті провадження, яка постановлена Березанським районним судом Миколаївської області 11лютого 2022 року, під головуванням судді Гапоненко Н.О., в приміщені цього ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області Смоляк Анастасії Володимирівни та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Березанська дитяча музична школа Березанської селищної ради, про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, покладення обов`язку поновити на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИЛА:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області Смоляк Анастасії Володимирівни та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, покладення обов`язку поновити на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 25березня 2021 року працює директором Березанської дитячої музичної школи Березанської селищної ради.

Наказом за №135-к від 08 листопада 2021 року начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області Смоляк А.В. було відсторонено позивача від роботи, з підстав не здійснення профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Позивач вважає вказаний наказ незаконним оскільки в ньому відсутні належні правові підстави відсторонення працівника від роботи та прийнятий за відсутності визначеного порядку відсторонення.

При цьому, позивач зазнала протиправного втручання у її право на працю, у зв`язку із чим була позбавлена заробляти собі на життя, та була піддана дискримінації за ознакою стану здоров`я.

Також, на даний час вже існує усталена судова практика щодо незаконності відсторонення з підстав відмови від щеплення.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила:

визнати протиправним і скасувати наказ Начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області №135-к від 08 листопада 2021 року про відсторонення ОСОБА_1 ;

зобов`язати Відділ освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області поновити ОСОБА_1 на роботі шляхом допуску її до роботи на посаді директора Березанської дитячої музичної школи Березанської селищної ради;

стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу;

допустити негайне виконання рішення в частині поновлення та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу;

вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою судді Березанського районного суду Миколаївської області від 11лютого2022 року відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області Смоляк А.В. та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення.

У частині позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області про зобов`язання поновити на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В частині відмови у відкриті провадження ухвала мотивована тим, що рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 18 січня 2022 року у цивільній справі №469/1111/21 відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області про скасування наказу про відсторонення від роботи.

Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що судом розглядалась правомірність видачі наказу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради від 08 листопада 2021 року №135-к про відсторонення ОСОБА_1 від роботи як директора Березанської дитячої музичної школи Березанської селищної ради без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення від COVID-19. Отже, ОСОБА_1 повторно звернулась до суду з такою вимогою, а тому провадження у цій частині позовних вимог не може бути відкрито.

При цьому, внесення позивачем у позовній заяві у справі № 469/99/22 до складу відповідачів Начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області Смоляк А.В., тобто посадової особи другого відповідача, не спростовує висновки суду про те, що спір існує між тими самими сторонами, виходячи з того, що цивільне процесуальне законодавство (статті 46-48 ЦПК України), на відміну від КАС України, не відносить посадових осіб інших учасників справи до самостійних учасників справи. Позовні вимоги до ОСОБА_3 , як до фізичної особи позивачем не заявлені.

Не погодившись з ухвалою суду, представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду в частині відмови у відкриті провадження скасувати.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції помилково відмовив у відкритті провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України, оскільки підстави позову у раніше розглянутій цивільній справі відрізняються від підстав позовної заяви у справі, в якій постановлена ухвала про відмову у відкритті провадження у справі.

За приписами ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

За нормами ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis п.33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», п.53 рішення ЄСПЛ від 08квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).

Пред`явлення позову (заяви) це процесуальна дія, яка має здійснюватися у порядку, передбаченомуЦПК України.

Після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175,176,177 ЦПК України; 4)належить позовну заяву розглядати за правилами цивільного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили чи ухвали суду про закриття провадження у справі, постановленої між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності.

Відмова у відкритті провадження, серед іншого, можлива за умови, що вже існує судове рішення суду, яке набрало законної сили, і це рішення ухвалено за наслідками розгляду спору (позову), який розглядається між тими самими сторонами, про той самий предмет спору і з тих самих підстав.

Йдеться про те, що в тих випадках, коли справа вже вирішена судом або коли сторони розпорядилися своїми правами певним чином і суд затвердив ці дії, повторне звернення до суду не допускається.

Неможливість повторного розгляду справи, коли є судове рішення, що набрало законної сили і не скасоване у встановленому законом порядку, перш за все пов`язана з виключністю судового рішення. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Таким чином, необхідність застосування п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України обумовлена, зокрема, неприпустимістю розгляду судами одного і того ж спору двічі. Підставою для прийняття судового рішення про відмову у відкритті провадження у справі може бути лише наявність на час вирішення питання про відкриття провадження у справі рішення суду, яке набрало законної сили чи ухвала суду про закриття провадження у справі, постановлена між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Разом з тим, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 22травня2019 року у справі №640/7778/18, позови вважаються тотожними, якщо вони повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У відповідності до вимог ч.4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, не звернув уваги на те, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Важливим моментом є те, що у поданій позовній заяві мають бути тотожними сторони, предмет та підстави позову з тією справою, яка була розглянута.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту прав та охоронюваного законом інтересу.

Отже, тотожність предмета позову означає тотожність вимоги, з якою позивач звернувся до суду у позовах, а тотожність підстав позовуце тотожність обставин, на яких ґрунтується відповідні позовні вимоги.

При цьому, не вважаються тотожними спори, які співпадають за предметом і підставою, але пред`явлені із зміненим суб`єктивним складом. Також, не вважаються тотожними спори між тими самими сторонами, якщо змінилися предмет або підстава позову. Питання тотожності вирішується не лише за загальними ознаками предмета позову, але й за його конкретним змістом.

Отже, для застосування вказаної підстави для відмови у відкритті провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. При цьому, зазначені підстави для відмови у відкритті провадження у справі спрямовані на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті.

Як убачається з матеріалів цивільної справи №469/1111/21, у листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради, в якому просила скасувати з дати видачі наказ №135-к від 08 листопада 2021 року виданий начальником Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області про відсторонення її від роботи.

Підставами позову у вищевказаній справі зазначено, що діючим трудовим законодавством не передбачено відсторонення від роботи за відмову від щеплення, а вакцинація від COVID-19 є добровільною.

При цьому, ОСОБА_1 посилалась на те, що працює за контрактом, який є особливою формою трудового договору, та яким не передбачене відсторонення від роботи працівника у зв`язку із не проведенням ним процедури щеплення.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 18січня 2022 року відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області про скасування наказу про відсторонення від роботи.

В апеляційному порядку зазначене судове рішення не переглядалось.

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з новим позовом до Начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області Смоляк Анастасії Володимирівни та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, покладення обов`язку поновити на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Підставою позову у цій справи вказано:

не зазначення в оскарженому наказі належної правової підстави для відсторонення позивача від роботи;

прийняття оскаржуваного наказу за відсутності визначеного законом порядку відсторонення.

Разом з тим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що не є тотожним склад учасників справи.

Так, ст.175ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

При цьому, для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Проте, чи є у даній справі належним чи неналежним відповідачем начальник відділу освіти на стадії прийняття позову судом не повинно вирішуватися.

Також, колегія суддів зауважує, що предметом даного позову є наказ начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради про відсторонення позивача від роботи, яке мало місце на момент звернення позивача з позовом, але законодавство України не встановлює будь-яких обмежень у можливості позивача повторно звернутися до суду із позовом у разі продовження, як на думку позивача, такого порушення та зміни обставин, що обумовлювали попереднє його звернення до суду.

Таким чином, відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України ухвала в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до Начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області Смоляк А.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Березанська дитяча музична школа Березанської селищної ради, про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення підлягає скасуванню, а справа в цій частині підлягає направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвала в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,379,381,382 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну представникапозивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 11лютого2022 року в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до Начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області Смоляк Анастасії Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Березанська дитяча музична школа Березанської селищної ради, про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 11лютого2022 року в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Серебрякова

Судді: Н.В. Самчишина

О.О. Ямкова

Повний текст судового рішення

складено 06 липня 2022 року