Рішення

від 04.07.2022 по справі 910/818/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.07.2022Справа № 910/818/22Суддя Господарського суду міста Києва Павленко Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Фізичної особи - підприємця Іванова Максима Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зиксіт" про стягнення 210 240,21 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2022 року Фізична особа - підприємець Іванов Максим Вікторович (далі - Підприємець) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зиксіт" (далі - Товариство) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з розробки програмного забезпечення від 4 листопада 2020 року № 4.11/2020 у розмірі 210 240,21 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

14 лютого 2022 року до суду надійшли документи позивача для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 лютого 2022 року відкрито провадження у справі № 910/818/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання). Крім того, вказаною ухвалою суду у випадку повного або часткового погашення відповідачем спірної заборгованості зобов`язано позивача надати докази такого погашення.

16 червня 2022 року через загальний відділ діловодства суду від Підприємця надійшла заява від 13 червня 2022 року, в якій останній повідомив, що ціна позову не змінилася. Також у вказаній заяві позивач просив суд поновити процесуальний строк для подачі вказаного повідомлення щодо ціни позову. В обґрунтування наведеної заяви Підприємець посилався на те, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 воєнного стану він не отримував ухвали суду від 21 лютого 2022 року та не мав можливості виконати її вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 червня 2022 року відмовлено в задоволенні вказаної заяви Підприємця, однак продовжено вказаний строк за власною ініціативою суду до 13 червня 2022 року.

Крім того, ухвалою суду від 21 лютого 2022 року відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 21 лютого 2022 року про відкриття провадження у справі № 910/818/22 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01042, місто Київ, вулиця Маккейна Джона, будинок 37.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали 26 квітня 2022 року було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду в зв`язку з відсутністю Товариства за вказаною адресою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 21 лютого 2022 року.

Проте відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

4 листопада 2020 року між Товариством та Підприємцем був укладений договір про надання послуг з розробки програмного забезпечення № 4.11/2020, за умовами якого останній взяв на себе обов`язок за завданнями відповідача надати послуги з розробки, системного адміністрування, тестування програмного забезпечення та управління проектами зі створення програмних систем та мобільних додатків, а відповідач - прийняти та оплатити надані послуги відповідно до умов цього договору.

Дана угода підписана уповноваженими представниками Підприємця та Товариства, а також скріплена печаткою останнього.

У пункті 1.3. вказаного правочину визначено, що розроблене програмне забезпечення має бути надане Товариству у вигляді вихідних файлів, переданих уповноваженим представником Підприємця електронними засобами через надійні засоби передачі інформації.

Пунктами 3.1., 3.2. договору сторони дійшли згоди про те, що передача та приймання наданих послуг за цією угодою здійснюється на підставі актів наданих послуг. Підприємець передає Товариству надані послуги в електронній формі на носії узгодженого сторонами вигляду і формату. З метою підтвердження факту належного надання послуг позивачем в цілому або виконання етапу згідно з технічним завданням на певну дату сторони складають відповідні акти наданих послуг.

Обов`язок щодо складання та надання акту наданих послуг покладається на позивача. Акт наданих послуг направляється позивачем на електронну адресу відповідача, вказану в реквізитах цієї угоди. Листування між сторонами здійснюється на реквізити, вказані в цьому договорі (пункт 3.3. угоди).

Відповідно до пункту 3.4. спірного правочину Товариство забезпечує розгляд і приймання актів наданих послуг протягом п`яти календарних днів з моменту їх отримання або повертає в цей же термін з мотивованою відмовою, яка може бути пов`язана з якістю або об`ємом наданих послуг. У разі, якщо у вищезазначений строк відповідач не надає вмотивованої відмови від підписання акту наданих послуг, то такі послуги вважаються прийнятими в повному обсязі та в належній якості.

Як встановлено пунктом 3.5. угоди у разі, якщо Товариство направило вмотивовану відмову щодо якості або невідповідності наданих послуг його вимогам та/або інструкціям, Підприємець зобов`язується за свій рахунок протягом узгодженого сторонами строку виправити виявлені відповідачем невідповідності в програмному забезпеченні/програмних продуктах/мобільних додатках щодо яких позивачем надано послуги за цим правочином. При цьому сторони домовились, що відповідач має повідомити про всі невідповідності, помилки та девіації, які були ним виявлені в розробленому позивачем програмному забезпеченні/програмних продуктах/мобільних додатках.

Після виправлення Підприємцем виявлених Товариством недоліків наданих послуг, позивач має право повторно скласти та надати відповідачу акт наданих послуг у порядку, передбаченому розділом ІІІ цього правочину (пункт 3.6 угоди).

Згідно з пунктами 6.1., 6.4. спірного правочину він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками обох сторін та діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії.

Судом встановлено, що в матеріалах даної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про припинення дії цього договору чи його дострокове розірвання (пункти 6.2., 6.3. договору).

Відповідно до пункту 10.3. вказаної угоди зміни та доповнення до неї є її невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та належним чином підписані сторонами.

Як вбачається з розділу 11 спірного правочину електронна адреса відповідача - info@zyxit.com, позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1, юридична адреса відповідача - 08133, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Першотравнева, будинок 21/25, позивача - АДРЕСА_2

Судом встановлено, що 17 грудня 2021 року відповідач змінив свою юридичну адресу з: 08133, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Першотравнева, будинок 21/25, на: 01042, місто Київ, вулиця Маккейна Джона, будинок 37.

Також судом встановлено, що 4 листопада 2020 року між сторонами укладено додаток № 1 до договору, згідно умов якого позивач зобов`язався надавати послуги з 5 листопада 2020 року, а відповідач - прийняти та оплатити послуги з розробки програмного забезпечення та адміністрування «Alfresco». Сторони визначили, що розмір плати за послуги встановлено у гривнях, проте сторони також визначили доларовий еквівалент плати, за яким одна година праці оцінена в 28 доларів США за курсом, встановленим Національним банком України (далі - НБУ). Сторони визначили, що на момент підписання вказаного додатку курс одного долара США становить 28,60 грн (пункти 1, 2).

Як встановлено в пунктах 4-6 вказаного додатку розмір плати за надані послуги, що підлягає сплаті відповідачем, визначається в актах наданих послуг. Сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за курсом, встановленим НБУ на день платежу. У разі зміни вказаного курсу, розмір плати за послуги визначається за зміненим курсом автоматично без будь-яких додаткових узгоджень сторін. Вказаний додаток є невід`ємною частиною договору та набрав чинності з моменту його підписання та скріплення його печатками.

Цей додаток підписаний уповноваженими представниками Підприємця та Товариства, а також скріплений печаткою останнього.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного правочину позивач направив на визначену електронну адресу відповідача акти приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 597 521,27 грн: від 2 грудня 2020 року № 1 на суму 229 494,27 грн, від 14 грудня 2020 року № 2 на суму 157 787,22 грн, від 4 січня 2021 року № 3 на суму 129 836,97 грн та від 18 січня 2021 року № 4 на суму 80403,24 грн.

Заборгованість за надані послуги була частково погашена відповідачем, що визнається позивачем та підтверджується наявними у матеріалах справи копіями виписок по особовому рахунку Підприємця: платіжне доручення від 24 грудня 2020 року № 258 на суму 229 494,27 грн та платіжне доручення від 25 січня 2021 № 269 року на суму 157 787,22 грн.

Таким чином, Товариство сплатило кошти за послуги згідно актів приймання-передачі наданих послуг: від 2 грудня 2020 року № 1 на суму 229 494,27 грн та від 14 грудня 2020 року № 2 на суму 157 787,22 грн.

У зв`язку з непідписанням вказаних актів приймання-передачі, 18 березня 2021 року позивач засобами поштового зв`язку направив лист від вказаної дати на адресу Товариства, зазначену в договорі, разом зі спірними актами приймання-передачі та просив останнього їх підписати. Проте вказане поштове відправлення повернулося відділом поштового зв`язку в зв`язку із закінченням терміну зберігання.

8 квітня 2021 року Підприємець повторно звернувся до Товариства за адресою його місцезнаходження з листом від вказаної дати № 43 з аналогічними вимогами та повідомив останнього, що у випадку непідписання актів, вони вважатимуться підписаними, а послуги - прийнятими та погодженими в повному обсязі. Проте вказаний лист також повернувся відділом поштового зв`язку в зв`язку із закінченням терміну його зберігання.

13 квітня 2021 року позивач листом від 12 квітня 2021 року № 22 направив на юридичну адресу відповідача акт звірки, який також повернувся на адресу позивача за закінченням терміну зберігання.

30 квітня 2021 року Підприємець поштовим зв`язком направив лист від вказаної дати № 44 з вказаними актами, в якому повторно просив Товариство їх підписати. Вказаний лист було направлено на поштову адресу відповідача: 03022, місто Київ, вулиця Сумська, будинок 1, та згідно трекінгу № 6106809311621 було вручено останньому 11 травня 2021 року. Проте вказаний лист був залишений без задоволення.

26 травня 2021 року на поштову адресу відповідача було направлено акт звірки взаємних розрахунків, який також не був підписаний останнім.

8 червня 2021 року на юридичну та на поштову адресу відповідача позивач направив вимогу від вказаної дати № 76/2021 про сплату заборгованості у розмірі 210 240,21 грн, яка була отримана лише за поштовою адресою Товариства 11 червня 2021 року, що підтверджується трекінгом поштового відправлення № 6100147166733, проте також залишена без задоволення. Вимога, направлена на юридичну адресу відповідача, повернулася Підприємцю за закінченням терміну зберігання.

У зв`язку з неналежним виконанням Товариством своїх зобов`язань 2 липня 2021 року на юридичну та на поштову адресу останнього позивач направив претензію про сплату заборгованості в розмірі 210 240,21 грн, яка була отримана лише за поштовою адресою Товариства 6 липня 2021 року, що підтверджується трекінгом поштового відправлення № 6106809338422. Проте ця претензія також залишена без задоволення. Претензія, що була направлена на юридичну адресу, повернулася Підприємцю за закінченням терміну зберігання.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З наявного у матеріалах справи листа відповідача від 8 квітня 2021 року вбачається, що останній був готовий підписати акти № 1-3, але зазначив про невідповідність наданих послуг за актом № 4.

Дане заперечення відповідача не береться судом до уваги, оскільки цей лист був направлений з пропуском п`ятиденного строку для надання вмотивованої відмови для підписання акту наданих послуг.

Тому згідно приписів пункту 3.4. договору акти приймання-предачі наданих послуг від 4 січня 2021 року № 3 на суму 129 863,97 грн та від 18 січня 2021 року № 4 на суму 80 403,24 грн вважаються таким, що прийняті відповідачем у повному обсязі та з належною якістю.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором, яка складає 210 240,21 грн, підтверджується матеріалами справи і на момент прийняття рішення останній не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем чи доказів направлення вмотивованої відмови щодо якості або невідповідності наданих послуг в установлений договором строк, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Підприємця про стягнення вказаної суми основного боргу.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин вимоги Підприємця підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Крім того, у своєму клопотанні, що міститься в позовній заяві, Підприємець просив суд стягнути з відповідача суму понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 400,00 грн.

Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

До позовної заяви на підтвердження витрат на правову допомогу Підприємець долучив копію договору про надання правничої допомоги від 25 лютого 2021 року № 35, укладеного між позивачем та адвокатом Запорожцем Дмитром Вікторовичем.

За умовами вищевказаного договору адвокат Запорожець Д.В. зобов`язався надати Підприємцю правничу допомогу у всіх справах та органах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а позивач - сплатити гонорар за надану допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання у розмірі та в строк в окремо погодженій між ними угоді.

Згідно пункту 6.1. договору про надання правничої допомоги детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати гонорару та фактичних витрат, пов`язаних із виконанням даного правочину, окремо обумовлюється сторонами та може визначатися додатковою угодою до цього договору.

25 лютого 2021 року між сторонами укладено додаткову угоду до вказаного договору, в якій сторони домовились, що приблизна вартість послуг (гонорар) становить 14 000,00 грн. Вартість години роботи адвоката у даній справі становить 600 грн. Оплата вказаних послуг здійснюється протягом тридцяти днів з моменту підписання акту виконаних робіт (надання послуг) (пункти 1, 3, 5 договору).

12 січня 2022 року між Підприємцем та адвокатом Запорожцем Д.В. було підписано відповідний акт виконаних робіт (наданих послуг), в якому зазначено перелік наданих послуг, кількість витрачених годин та термін їх виконання.

З вказаного акту вбачається, що адвокатом було витрачено загалом дев`ятнадцять годин роботи на відповідні послуги з правничої допомоги, що, виходячи з вартості однієї години роботи адвоката, становить 11 400,00 грн.

Судом встановлено, що Підприємець сплатив на рахунок адвоката Запорожця Д.В. 11 400,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 13 січня 2022 року № 58, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно зі статтею 6 та частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка зокрема склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону в день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Аналіз вказаних законодавчих норм свідчить про те, що статус адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 вересня 2019 року в справі № 910/3845/19).

У той же час у матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували наявність у Запорожця Д.В. статусу адвоката.

Враховуючи вищенаведені обставини, позивачем не доведено, що послуги за договором про надання правничої допомоги від 25 лютого 2021 року № 35 було надано Запорожцем Д.В., як адвокатом, а тому суд на підставі статті 129 ГПК дійшов висновку про відмову у відшкодуванні зазначених витрат.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зиксіт" (01042, місто Київ, вулиця Маккейна Джона, будинок 37; ідентифікаційний код 41255919) на користь Фізичної особи - підприємця Іванова Максима Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 210 240 (двісті десять тисяч двісті сорок) грн 21 коп. основного боргу та 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн 60 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні вимоги Фізичної особи - підприємця Іванова Максима Вікторовича про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зиксіт" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 400,00 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 5 липня 2022 року.

СуддяЄ.В. Павленко