Ухвала

від 05.07.2022 по справі 911/3133/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" липня 2022 р., м. Київ Справа № 911/3133/21

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза Андрія Федоровича, перевіривши заяву позивача про забезпечення позову у справі № 911/3133/21

за позовом селянського фермерського господарства «Лідія» (08822, Київська обл., Миронівський р-н, с. Тулинці, вул. 12 липня, буд. 37, код ЄДРПОУ 30830823)

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, код ЄДРПОУ 39817550)

за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору

про скасування наказів та визнання права постійного користування,

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Київської області розглядається справа № 911/3133/21 за позовом селянського фермерського господарства «Лідія» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору про скасування наказів та визнання права постійного користування.

Позивач просить суд скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 354-УБД, № 355-УБД, № 356-УБД, № 357-УБД, № 358-УБД, № 359-УБД, № 360-УБД, № 361-УБД, № 362-УБД від 09.03.2021, визнати за позивачем право постійного користування земельною ділянкою 3222988000:02:001:0015.

Обгрунтовуючи подання позову до суду заявник зазначає, що йому стало відомо, що в базі Державного земельного кадастру на земельній ділянці ФГ «Лідія» 3222988000:02:0001:0015, у розмірі 15,4638 га, що надана позивачу на 49 років зареєстровані вісім земельних ділянок, а Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області видані накази про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність на вісім земельних ділянок, які лягають на земельну ділянку з кадастровим номером 3222988000:02:0001:0015.

Позивач вказує, що голова ФГ «Лідія», ніяких заяв про відмову від права користування своєю земельною ділянкою не надавав, не писав і не підписував.

З огляду на те, що заявлені позивачем позовні вимоги безпосередньо стосуються наказів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок з кадастровими номерами 3222988000:02:001:0044, 3222988000:02:001:0045, 3222988000:02:001:0046, 3222988000:02:001:0047, 3222988000:02:001:0048, 3222988000:02:001:0049, 3222988000:02:001:0050, 3222988000:02:001:0051 із цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» стосовно громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , суд у порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України з власної ініціативи залучив їх до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору, оскільки рішення у справі може напряму вплинути на права та обов`язки вказаних осіб.

До Господарського суду Київської області 04.07.2022 надійшла заява позивача про забезпечення позову в якій останній просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 222988000:02:0001:0044, 222988000:02:0001:0045, 222988000:02:001:0046, 222988000:02:001:0047, 222988000:02:001:0048, 3222988000:02:001:0049 3222988000:02:001:0050, 222988000:02:001:0051 та заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь які реєстраційні дії щодо земельних ділянок за номерами 3222988000:02:01:044, 3222988000:02:001:0045, 222988000:02:0001:0046, 222988000:02:001:0047, 22988000:02:0001:0048, 222988000:02:001:0049, 3222988000:02:001:0050, 222988000:02:001:0051.

Згідно до частин 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має звернутися до суду.

Відповідно до частин 1, 5, 6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Згідно до частини 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Суд, розглянувши подані матеріали, встановив, що заява відповідає вимогам до змісту та форми заяви, викладених у ст. 139 ГПК України, відтак підлягає розгляду судом по суті.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що позивач на цей час не може користуватися земельною ділянкою, яка надавалася йому в користування для ведення фермерського господарства, що на перебуває у власності третіх осіб.

Згідно ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заявник просить забезпечити позов встановленим законом способом і який кореспондується з обраним способом захисту порушеного права відповідно до поданої позовної заяви.

Водночас, суд звертає особливу увагу заявника на те, що відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету міністрів № 1051 від 17.10.2012, кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК : НЗД, де НКЗ - номер кадастрової зони, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НКК - номер кадастрового кварталу, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу.

Відтак, позначаючи конкретну земельну ділянку потрібно вказувати ідентифікатор земельної ділянки розділяючи двокрапкою в порядку черговості десятизначний номер та двозначний номер (кадастрова зона), тризначний номер (кадастровий квартал), та чотиризначний номер (номер земельної ділянки в межах визначеною кадастрової зони і кадастрового кварталу) 0000000000:00:000:0000. Водночас, згідно з зазначеного вище порядку ведення Державного земельного кадастру суд приходить до висновку, що у заяві про забезпечення позову у номерах кадастрових зон, кадастрових кварталів, номерах ділянок допущено помилки, які унеможливлюють ідентифікацію всіх восьми земельних ділянок, на які заявник бажає накласти арешт, заборонити здійснювати реєстраційні дії ухвалою суду.

При поданні самостійної заяви про забезпечення позову, яка розглядається судом окремо від провадження по суті спору, заявник вказав такі номери земельних ділянок, які не співвідносяться з тими, про якій йдеться у позові суд не має підстав з власної ініціативи вказати інші кадастрові номери припускаючи, що мав на увазі позивач або брати до уваги інші ідентифікаційні дані наявні у матеріалах справи. До заяви також не додано доказів, які б вказували про які саме земельні ділянки йдеться в ній, тому суд також не в змозі відхиляючись від тексту заяви накласти арешт на земельні ділянки самостійно виправивши помилки позивача вилучивши чи додавши певні цифри до кадастрових номерів відповідно до тих земельних ділянок про які йдеться у позовній заяві чи за іншими наявними документами у матеріалах справи, адже таким чином суд вийде за межі заявлених позивачем вимог поза його волею.

Відтак, керуючись принципом диспозитивності, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову від 04.07.2022 фермерського господарства «Лідія».

Водночас, суд повідомляє заявника, що він не позбавлений можливості повторно подати заяву про забезпечення позову з належним чином зазначеними ідентифікаційними даними земельних ділянок, на які він просить суд накласти арешт та заборонити проводити реєстраційні дії із зазначенням осіб, що є власниками цих ділянок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 136 - 141, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви селянського фермерського господарства «Лідія» від 04.07.2022 про забезпечення позову.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.

Ухвалу підписано 06.07.2022.

Суддя А.Ф. Черногуз