Ухвала

від 22.07.2022 по справі 911/3133/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" липня 2022 р., м. Київ Справа № 911/3133/21

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза Андрія Федоровича, перевіривши заяву позивача про забезпечення позову у справі № 911/3133/21

за позовом селянського фермерського господарства «Лідія» (08822, Київська обл., Миронівський р-н, с. Тулинці, вул. 12 липня, буд. 37, код ЄДРПОУ 30830823)

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, код ЄДРПОУ 39817550)

за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору

про скасування наказів та визнання права постійного користування,

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Київської області розглядається справа № 911/3133/21 за позовом селянського фермерського господарства «Лідія» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору про скасування наказів та визнання права постійного користування.

Позивач просить суд скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 354-УБД, № 355-УБД, № 356-УБД, № 357-УБД, № 358-УБД, № 359-УБД, № 360-УБД, № 361-УБД, № 362-УБД від 09.03.2021, визнати за позивачем право постійного користування земельною ділянкою 3222988000:02:001:0015.

Обгрунтовуючи подання позову до суду заявник зазначає, що йому стало відомо, що в базі Державного земельного кадастру на земельній ділянці ФГ «Лідія» 3222988000:02:0001:0015, у розмірі 15,4638 га, що надана позивачу на 49 років зареєстровані вісім земельних ділянок, а Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області видані накази про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність на вісім земельних ділянок, які лягають на земельну ділянку з кадастровим номером 3222988000:02:0001:0015.

Позивач зазначає, що голова ФГ «Лідія», ніяких заяв про відмову від права користування своєю земельною ділянкою не надавав, не писав і не підписував.

З огляду на те, що заявлені позивачем позовні вимоги щодо скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області безпосередньо стосуються наказів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок з кадастровими номерами 3222988000:02:001:0044, 3222988000:02:001:0045, 3222988000:02:001:0046, 3222988000:02:001:0047, 3222988000:02:001:0048, 3222988000:02:001:0049, 3222988000:02:001:0050, 3222988000:02:001:0051 із цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» стосовно громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , суд у порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України з власної ініціативи залучив їх до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору, оскільки рішення у справі може напряму вплинути на права та обов`язки вказаних осіб.

До Господарського суду Київської області 18.07.2022 надійшла заява позивача про забезпечення позову в якій останній просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222988000:02:001:0044, 3222988000:02:001:0045, 3222988000:02:001:0046, 3222988000:02:001:0047, 3222988000:02:001:0048, 3222988000:02:001:0049, 3222988000:02:001:0050, 3222988000:02:001:0051 та заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь які реєстраційні дії щодо земельних ділянок за номерами 3222988000:02:001:0044, 3222988000:02:001:0045, 3222988000:02:001:0046, 3222988000:02:001:0047, 3222988000:02:001:0048, 3222988000:02:001:0049, 3222988000:02:001:0050, 3222988000:02:001:0051.

Згідно до частин 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має звернутися до суду.

Відповідно до частин 1, 5, 6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Згідно до частини 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Суд, розглянувши подані матеріали, встановив, що заява відповідає вимогам до змісту та форми заяви, викладених у ст. 139 ГПК України, відтак підлягає розгляду судом по суті.

Розглянувши без повідомлення учасників справи подану заяву позивачів про забезпечення позову, суд зазначає таке.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що позивач на цей час не може користуватися земельною ділянкою, яка надавалася йому в користування для ведення фермерського господарства, що на перебуває у власності третіх осіб.

Згідно ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (аналогічна правова позиція викладено в Постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 910/6924/18).

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідача до виконання зобов`язань, а діють виключно як засіб забезпечення реального виконання рішення суду.

Отже, заявник просить забезпечити позов встановленим законом способом і який кореспондується з обраним способом захисту порушеного права відповідно до поданої позовної заяви.

Суд також повідомляє, що відповідно до ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Обрані позивачем заходи забезпечення позову відповідають вимогам розумності, адекватності, збалансованості інтересів та вимогам щодо наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та є такими, що спроможні забезпечити ефективний захист або поновлення порушених прав (інтересів) позивача в разі задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що невжиття у даному випадку заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 136 - 141, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву селянського фермерського господарства «Лідія» (08822, Київська обл., Миронівський р-н, с. Тулинці, вул. 12 липня, буд. 37, код ЄДРПОУ 30830823) про забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222988000:02:001:0044, 3222988000:02:001:0045, 3222988000:02:001:0046, 3222988000:02:001:0047, 3222988000:02:001:0048, 3222988000:02:001:0049, 3222988000:02:001:0050, 3222988000:02:001:0051, які розташовані на території Тулинської сільської ради Обухівського району Київської області, із цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», які є власністю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

3. Вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь які реєстраційні дії щодо земельних ділянок за номерами 3222988000:02:001:0044, 3222988000:02:001:0045, 3222988000:02:001:0046, 3222988000:02:001:0047, 3222988000:02:001:0048, 3222988000:02:001:0049, 3222988000:02:001:0050, 3222988000:02:001:0051, які розташовані на території Тулинської сільської ради Обухівського району Київської області, із цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», які є власністю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

4. Повідомити учасників справи, що суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням або з власної ініціативи.

5. Визначити, що ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання законної сили.

Стягувач:

Селянське фермерське господарство «Лідія» (08822, Київська обл., Миронівський р-н, с. Тулинці, вул. 12 липня, буд. 37, код ЄДРПОУ 30830823).

Боржники:

1. ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 );

2. ОСОБА_2

( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 );

3. ОСОБА_3

( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_3 );

4. ОСОБА_4

( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_4 );

5. ОСОБА_5

( АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_5 );

6. ОСОБА_6

( АДРЕСА_6 , ІПН НОМЕР_6 );

7. ОСОБА_7

(АДРЕСА_8), ІПН НОМЕР_7 ) ;

8. ОСОБА_8

( АДРЕСА_7 , ІПН НОМЕР_8 ).

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набрала законної сили та підписана 22.07.2022.

Суддя А.Ф. Черногуз